Четвер 21 Листопад 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Молитва Еммі

Маленькій Еммі було всього чотири роки, а для неї Ісус уже став саме її Ісусом. Так, вона вже звернулася до Нього в щирій молитві, визнала перед Ним усі свої гріхи (знаєте, адже малята теж грішать) і попросила Його простити її, оселитися в її серденьку і стати її особистим Спасителем. Ісус точно виконав прохання маленької дівчинки, як і обіцяв! Він став таким реальним для неї, немов вона бачила Його живим перед собою. Вона розмовляла з ним у молитві про все, навіть про свої проблеми і страхи (адже в дітей також бувають проблеми і страхи). Вона дякувала Йому за все добре, що Він для неї зробив, і не тільки за те, що Він прийняв її в коло Своїх дітей, але також за Його турботу про її родину, і за те, що Він створив цуценят, блакитне небо і посилав їй печиво у святкові дні!

Коли мама читала Еммі Біблію, дівчинка чимраз ближче знайомилася з Господом Ісусом. Вона дізналася так багато дивного про Нього! Вона навіть знала багато віршів з Біблії, які не тільки вивчала напам’ять, але й зберігала у своєму серці, а потім багато розмірковувала над ними.

Один із тих віршів звучав так: «І коли чого попросите в ім’я Моє, Я те зроблю» (Ін. 14:14).

– «КОЛИ ЧОГО ПОПРОСИТЕ..?» – запитала маму Еммі.

– Так, дівчинко. Саме так Він і сказав, – відповіла мама. – Він, звичайно, ніколи не зробить того, що може завдати тобі шкоди, зате охоче виконає те, що тобі буде корисно і принесе Йому славу. Згадай, як ми читали: «Все можливе віруючому» (Мк. 9:23) і що немає НІЧОГО неможливого для Нього! (Бут. 18:14; Мф. 17:20).

Еммі замислилася, бо вже давно хотіла попросити в Бога про щось особливе для себе. А тут раптом ця Його обіцянка зробити ВСЕ, що вона тільки попросить в ім’я Його, і що немає НІЧОГО неможливого для Нього! Вона знала, що в її проханні немає нічого поганого, і була цілком упевнена, що чудо, якого вона так хотіла, принесе Йому славу… І вона щоразу більше і більше схилялася до того, що вона все-таки попросить Господа зробити те, про що вже давно мріяла.

Напевно, прохання Еммі було б незрозумілим для інших, але вона була впевнена, що Бог зрозуміє її. Інші, можливо, й посміялися б з неї, але вона знала, що Бог ніколи не буде цього робити.

Прохання її полягало в тому, щоб Бог дав їй БЛАКИТНІ ОЧІ. В її мами були такі гарні блакитні очі, а очі Еммі були карими. Насправді, вони були такими ж красивими, як і мамині очі, але її таємним бажанням було мати саме блакитні очі, щоб вони відбивали блакитний колір її платтячок і навіть колір блакитного неба… Еммі твердо вирішила: вона попросить у Бога змінити колір її очей.

Отже, одного разу ввечері вона помолилась від усього серця, щоб уже до ранку Господь чудовим чином змінив колір її очей, перетворивши її темно-коричневі очі на блакитні точнісінько, як в її мами! Вона анітрішки не сумнівалася в тому, що Він саме так і зробить.

Уранці наступного дня, тільки-но почало світати, Еммі підсунула стілець до великого дзеркала в кутку спальні. Затамувавши подих, вона поглянула в нього.

І що вона побачила?

По щоках дівчинки потекли рясні сльози, бо її очі усе ще були коричневі, і анітрішки не блакитні.

Неспроможна стримати своє розчарування, Еммі побігла на кухню до мами, щоб розповісти їй про це.

Мама відразу ж усе зрозуміла, посадила Еммі собі на коліна і ніжно сказала:

– Мила моя дівчинко. Бог не підвів тебе. Він не порушив жодної Своєї обіцянки. Він залишився вірним Своєму слову і продовжує ВІДПОВІДАТИ на молитви. І НІЩО не є неможливим для Нього, навіть перетворення карих очей на блакитні. Але, дівчинко, я впевнена, що в Нього була дуже вагома причина, коли Він, замість блакитних, дав тобі при народженні карі очі. Бачиш, на те, щоб змінити колір твоїх очей, не було Його ВОЛІ, хоча Йому було б дуже приємно відповісти на цю таємну молитву маленької дівчинки, яка так Його любить.

– Еммі, люба, повір, що в Бога була дуже вагома причина на те, щоб відмовити тобі у твоєму проханні. Правда, я зараз не знаю, що це за причина, але знаю, що навіть відповідь «ні» була дана тобі з любові.

А в Бога справді БУЛА важлива і чудова причина не відповісти на молитву Еммі так, як вона б цього хотіла.

Справа в тому, що ця дівчинка, котра полюбила Господа Ісуса всім серцем у ранньому дитинстві, виросла і стала всесвітньо відомою місіонеркою в Індії. Її звали Еммі Кармічел. Велику частину свого дорослого життя вона працювала з жінками й дітьми в Індії. У цьому служінні було дуже важливо, щоб вона якнайбільше була схожа на тих людей, з якими працювала. Таких людей вони сприймали краще. І коли вона була схожа на більшість із них, вони не думали про неї як про одну з чужоземок, до яких вони ставилися з підозрою. Вони таким чином відчували, що вона розуміє їх краще.

Адже важливо було заслужити їхню довіру, щоб вони охоче приймали слово про СПРАВЖНЬОГО Бога, про Якого раніше нічого не знали.

У жінок Індії було темне волосся – і Господь дав Еммі теж темне волосся! У них була темна шкіра – і Еммі затемнювала свою світлу шкіру за допомогою кави, щоб бути схожою на них! У них були темно-коричневі очі… І Еммі часто згадувала той вечір, коли вона в чотирирічному віці від щирого серця просила Господа змінити її карі очі на блакитні. Але мама тоді сказала: «У Господа є причина відповісти „ні“ на твою молитву».

Так, Бог міг би точно відповісти на молитву Еммі, але в Нього на серці лежала турбота про незліченну кількість душ в Індії, що ніколи і нічого не чули про Господа Ісуса Христа. Йому так хотілося, щоб вони прийшли до Нього і прийняли Його як свого особистого Спасителя! І дівчина з карими очима була дуже важливою частиною Його чудового, велелюбного плану…

13.05.2023

Третя заповідь

– Діти, ви знаєте третю заповідь? - спитав дідусь, погладжуючи бороду і весело поглядаючи на онуків, які готувалися до чергового вечірнього читання.

Влаштувавшись зручніше, діти чекали на щось цікаве. Вони любили слухати дідуся, але поставлене запитання застало їх зненацька.

- Альоша, ти знаєш книги Біблії по порядку? - знову спитав дідусь, подивившись на жвавого семир...

Бог любить мене!

Обганяючи один одного, хлопці поспішали додому після дитячих зборів. Міцний сибірський мороз не просто щипав ніс і щоки, а пробирав до кісток, тож затримуватись на вулиці нікому не хотілося.

Мишко йшов додому з відповідальним дорученням: господиня будинку, де проходили дитячі збори, попросила його передати мамі гроші. Мишко міцно затиснув у кулаку кілька п'ятирублівок і з важливим...

Урок

Рано-вранці Вані та Віте мама веліла зібрати квасолю. Вона пообіцяла, що по обіді відпустить їх на річку, якщо вони добре попрацюють. Хлопцям дуже хотілося повудити рибу і купуватися, тому вони підстрибом помчали на город.

Квасоля була посаджена довгими рядами. Щоб швидше впоратися з роботою, хлопці вирішили збирати квасолю наввипередки. Так цікавіше!

У свій час Вітя йшов по...

Толіна фотокартка

Декілька хлопчаків купкою стояли біля воріт невеликого цегляного будинку і щось уважно розглядали, передаючи з рук до рук.

- Здорово! Мотоцикл гарний! – захоплювався Толик.

- Хороша фотографія! Дорого тільки вона стоїть, – з жалем сказав Віталік. - Мені мама не дозволить... Скаже, грошей нема.

- А я таки попрошу тата. Може, він дозволить сфотографуватис...

Баласт

Сашко прочитав книгу про мореплавців, і йому дуже захотілося поговорити з татом про те, що він дізнався.

Сашко дочекався, коли батько прийшов із роботи, і після вечері одразу ж підсів до нього:

- Тату, скажи, що таке баласт?

Батько трохи помовчав, подумав, а потім сказав:

– Баласт – це вантаж, яким наповнюють трюм корабля. Якщо корабель не буд...

Сергійкова віра

У будинку № 38 на першому поверсі живе хлопчик Сергійко, який з дитинства інвалід. Він ніколи в житті не вставав на свої ноги й увесь час сидить в інвалідному візочку. Довший час він проводить біля вікна, спостерігаючи, як інші діти весело грають у дворі. Йому дуже часто буває самотньо. Але якось сусідка Оленка подарувала Сергійкові невеликий старенький магнітофон і кілька аудіокасет із христия...

Вогник віри

Бабуся вчила Оленку молитися, ще коли онука була зовсім маленька. Показувала на свічку, що горіла, і говорила:

Ти вже полюби мене

Дашенька була довгоочікуваною дочкою.

Всевидець

Ласкавий погляд її блакитних очей був настільки привабливий, що навіть строга вчителька, недільної школи, дивлячись на неї, ніколи не думала, що ця дівчинка може бути неслухняною, грубою чи жорстокою.

У школі Ліза була акуратною та старанною ученицею, готовою відразу ж виконати будь-яке доручення. Вона добре вчилася, її часто ставили за приклад іншим дітям. А вдома...

Вдома ...

Сліпий хлопчик

Хлопчик-хлопчик... Бідолашний хлопчик... За чиїсь гріхи народився сліпим.