|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Толіна фотокартка
Декілька хлопчаків купкою стояли біля воріт невеликого цегляного будинку і щось уважно розглядали, передаючи з рук до рук.
- Здорово! Мотоцикл гарний! – захоплювався Толик.
- Хороша фотографія! Дорого тільки вона стоїть, – з жалем сказав Віталік. - Мені мама не дозволить... Скаже, грошей нема.
- А я таки попрошу тата. Може, він дозволить сфотографуватись, – невпевнено сказав Толик.
- Знаєте, хлопці, це коли дядько Льоша був у нас у гостях. Ми з ним ходили до зоопарку та у фотоательє, - розповідав Діма, задоволений, що друзям сподобалася його фотографія.
- А от мій тато йде з роботи! – крикнув Толик і побіг назустріч батькові. - Батько! Чи можна мені сфотографуватися? Ходімо, подивишся, як Діма чудово вийшов!
- Стривай, синку. Ходімо краще додому, мама нас уже зачекалася, мабуть. А після вечері ми з тобою про це обов'язково поговоримо. Добре? - Сказав батько і взяв сина за руку.
Після вечері, як тато присів на диван трохи відпочити, Толік влаштувався поряд.
- Тату, я дуже хочу сфотографуватись, як Діма, на мотоциклі. Можна, можливо? Вам із мамою теж сподобається така фотокартка, – просив він.
- Послухай, синку, я маю багато твоїх знімків, - посміхаючись, сказав батько. – І всі вони дуже різні. Щоранку, йдучи на роботу, я беру із собою один із них. Іноді - красивий, а іноді і негарний.
- Ти, мабуть, жартуєш, тату. Адже я ще ніколи не фотографувався! - Заперечив Толік.
- Ні, я говорю цілком серйозно. Просто ти нічого про це не знаєш.
Толик зовсім близько присунувся до батька.
– Знаєш, яку фотографію я взяв сьогодні вранці? - прошепотів тато на вухо. - Темну та дуже негарну. Обличчя – незадоволене, лоб – у зморшках, очі – сердиті, щоки – надуті, а губи – міцно стислі. Вони ніяк не можуть відкритися, щоб посміхнутися і сказати: «До побачення, тату, з Господом!» І все це тому, що тато заборонив Толіку під час дощу бігати калюжами і грати в м'яч. Ось таку фотокартку я змушений був узяти із собою сьогодні вранці.
Батько замовк, а Толик зрозумів, про що говорив тато. Він низько опустив голову і важко зітхнув. І чому він раніше ніколи про це не думав?
- В ательє ти сфотографуєшся ошатний, чистенький, задоволений, - вів далі батько, - а в житті можеш бути грубим, злим, примхливим і неслухняним. Але головне - не фотографія. Бог дивиться не на той знімок, що на папері зроблено. Він бачить твоє серце і знає думки, слова, вчинки. Він дивиться з неба на тебе і хоче бачити тебе добрим, слухняним. Та й ми з мамою хочемо, щоб наш синок завжди залишав нам гарні знімки. Я гадаю, що ти мене добре зрозумів.
Толик притиснувся до татової руки, і його очі говорили більше, ніж він міг сказати словами. Тепер він усе зрозумів.
24.10.2023
|
|
|
|
|
Подарунок
Вдова Єлизавета з п'ятирічним сином Сашком і літньою матір'ю жила в старенькому будиночку недалеко від міського ринку. Жили вони бідно. Слабка і болюча, Єлизавета працювала скільки могла, але її заробітку насилу вистачало на найнеобхідніше. Бідність навчила Єлизавету сподіватися на Бога і потребувати Його допомоги. Вона завжди пам'ятала слова, записані в Біблії: "Втішайся Госпо...
Лікування
Хлопчик із раннього дитинства було ні вставати, ні ходити, ні грати, як інші діти. Параліч прикував його до ліжка. Лікарі казали батькам, що хвороба їхнього сина невиліковна. Але його рідні молилися за н...
Cила молитви
Боря вже вільно читав і писав. Особливу радість доставляло йому читання християнських книг. Він щодня читав Євангеліє і знав багато біблійних історій. Мріяв Боря поїхати в далекі країни, полазити по високих горах, пополювати на тигра чи ведмедя.
Одного разу до них в гості приїхав татів друг - місіонер. Він багато років жив в Гренландії серед ескімосів. Разом з ними йому доводилося тул...
Молитва Еммі
Маленькій Еммі було всього чотири роки, а для неї Ісус уже став саме її Ісусом. Так, вона вже звернулася до Нього в щирій молитві, визнала перед Ним усі свої гріхи (знаєте, адже малята теж грішать) і попросила Його простити її, оселитися в її серденьку і стати її особистим Спасителем. Ісус точно виконав прохання маленької дівчинки, як і обіцяв! Він став таким реальним для неї, нем...
Галочка
Галочка з'явилася у родині Іванових несподівано. Її привезла із собою мама.
- Діти, - сказала вона, - ця дівчинка тепер житиме у нас. Її звуть Галочкою.
Хто вона? Звідки? Чому житиме у них? Запитань було багато, але Сашко та Ніна нічого не питали. Вони чекали, коли мама сама їм все розповість. Увечері, коли Галочка заснула, мама сказала:
- Це та дівчинка, про я...
Кімната для Господа
Субота. Дімі дуже подобався цей день, бо у тата – вихідний. А з татом завжди цікаво!
- Тату, що ми сьогодні робитимемо? - Запитав Діма, як тільки підвівся з ліжка.
– Спочатку читати Біблію та молитися.
– А потім машину ремонтувати? - Згадав Діма про улюблене заняття.
– Ні.
Діма хотів ще щось запитати, але в кімнату увійшл...
Хіба не диво?
Каталися дітлахи на санчатах. З'їжджаючи з гірки, мала Ніна впала, сильно вдарилася головою і знепритомніла.
Досвідчений конструктор
Якось Колі пощастило поїхати з батьком за покупками. В універмазі, у відділі іграшок, він зупинився і захоплено прошепотів:
- Тату, подивися, який літак! На вітрині, на самому видному місці, стояв білий лайнер.
- Купи його мені! – попросив Коля. Батько уважно подивився на літак, потім на сина і пообіцяв:
- Добре. Ми купимо його тобі на Різдво. Згоден?
...Урок
Рано-вранці Вані та Віте мама веліла зібрати квасолю. Вона пообіцяла, що по обіді відпустить їх на річку, якщо вони добре попрацюють. Хлопцям дуже хотілося повудити рибу і купуватися, тому вони підстрибом помчали на город.
Квасоля була посаджена довгими рядами. Щоб швидше впоратися з роботою, хлопці вирішили збирати квасолю наввипередки. Так цікавіше!
У свій час Вітя йшов по...