Баласт

Сашко прочитав книгу про мореплавців, і йому дуже захотілося поговорити з татом про те, що він дізнався.

Сашко дочекався, коли батько прийшов із роботи, і після вечері одразу ж підсів до нього:

- Тату, скажи, що таке баласт?

Батько трохи помовчав, подумав, а потім сказав:

– Баласт – це вантаж, яким наповнюють трюм корабля. Якщо корабель не буде завантажений і виявиться легким, то від сильного вітру на морі він може перекинутися. Та й керувати пустим кораблем важко.

- А що беруть для баласту? Каміння, так?

Тепер уже біля тата сиділо всі четверо синів, і він пояснював їм:

- У кожному порту, де трапляється кораблю, капітан отримує різний вантаж. Якщо він важкий та його багато, то сам вантаж і буде баластом. А якщо товар легкий, то в нижню частину корабля – трюм – завантажують мішки з піском, з камінням чи з чимось іншим, дуже важким. За старих часів капітан зазвичай сам турбувався про це. Він брав вантаж, вигідний йому, який можна було продати та отримати прибуток. - Батько на хвилину зупинився і замислився. - Ми теж, як кораблі, пливемо життєвим морем і веземо у своїх трюмах вантаж. Уяви собі, Сашко, що ти капітан корабля. Що ти візьмеш із собою у плавання?

- Не знаю, - знизав плечима Сашко і подивився на братів, чекаючи від них підтримки.

– Тоді давай разом подумаємо, – запропонував батько. - Дуже важливо, чим буде завантажено твій корабель. І все залежить від тебе, від капітана. Значить, щоб корабель не перекинувся, чи потрібен баласт, правильно?

- Так, - погодився Сашко, - але я не знаю, що означає баласт для нас.

- Як ти думаєш, чи може людина жити без знання? - Запитав батько.

- Напевно ні...

- Правильно. Людина без знання – як порожній корабель. Душа його легка як пір'їнка і гасає морем життя, куди подіє вітер. Така людина може швидко зазнати аварії корабля.

Знання, як і баласт, бувають різні. Уяви собі корабель, навантажений однією соломою чи ватою. Хоча він і завантажений догори, але від сильного вітру перекинеться і досягне призначеної мети.

- Ну, а що ж тоді буде справжнім, добрим вантажем? - Сашко пильно подивився на батька.

- Припустимо, що ти читаєш лише казки та пригодницькі історії, і більше нічого. Що дадуть тобі ці знання у житті? Чи не буде це схоже на вантаж із соломи?

Сашко пожвавішав. Нарешті він зрозумів, про що йдеться.

- Потрібно знати математику, географію, історію, - почав він перераховувати важливі науки.

- Так, це непоганий тягар для життя, але це ще не все!

- І ще... треба вчитися в інституті...

- Все це добре, - погодився батько, - і може стати в нагоді в житті. Але ти забув найголовніше, сину. Наш життєвий шлях швидко кінчається. А попереду – вічність. Її ми хочемо провести в небесах, з Богом, чи не так? Але щоб досягти вічності, потрібно знати Бога, Його шляхи, Його волю. А це пізнання можна набути тільки в Біблії. Читай її, і ніколи, у жодну бурю життя ти не будеш у тяжкому становищі. Знання Божого Слова завжди утримає тебе від гріха і не дасть розбитися і потонути в морі зла.