Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Баласт

Сашко прочитав книгу про мореплавців, і йому дуже захотілося поговорити з татом про те, що він дізнався.

Сашко дочекався, коли батько прийшов із роботи, і після вечері одразу ж підсів до нього:

- Тату, скажи, що таке баласт?

Батько трохи помовчав, подумав, а потім сказав:

– Баласт – це вантаж, яким наповнюють трюм корабля. Якщо корабель не буде завантажений і виявиться легким, то від сильного вітру на морі він може перекинутися. Та й керувати пустим кораблем важко.

- А що беруть для баласту? Каміння, так?

Тепер уже біля тата сиділо всі четверо синів, і він пояснював їм:

- У кожному порту, де трапляється кораблю, капітан отримує різний вантаж. Якщо він важкий та його багато, то сам вантаж і буде баластом. А якщо товар легкий, то в нижню частину корабля – трюм – завантажують мішки з піском, з камінням чи з чимось іншим, дуже важким. За старих часів капітан зазвичай сам турбувався про це. Він брав вантаж, вигідний йому, який можна було продати та отримати прибуток. - Батько на хвилину зупинився і замислився. - Ми теж, як кораблі, пливемо життєвим морем і веземо у своїх трюмах вантаж. Уяви собі, Сашко, що ти капітан корабля. Що ти візьмеш із собою у плавання?

- Не знаю, - знизав плечима Сашко і подивився на братів, чекаючи від них підтримки.

– Тоді давай разом подумаємо, – запропонував батько. - Дуже важливо, чим буде завантажено твій корабель. І все залежить від тебе, від капітана. Значить, щоб корабель не перекинувся, чи потрібен баласт, правильно?

- Так, - погодився Сашко, - але я не знаю, що означає баласт для нас.

- Як ти думаєш, чи може людина жити без знання? - Запитав батько.

- Напевно ні...

- Правильно. Людина без знання – як порожній корабель. Душа його легка як пір'їнка і гасає морем життя, куди подіє вітер. Така людина може швидко зазнати аварії корабля.

Знання, як і баласт, бувають різні. Уяви собі корабель, навантажений однією соломою чи ватою. Хоча він і завантажений догори, але від сильного вітру перекинеться і досягне призначеної мети.

- Ну, а що ж тоді буде справжнім, добрим вантажем? - Сашко пильно подивився на батька.

- Припустимо, що ти читаєш лише казки та пригодницькі історії, і більше нічого. Що дадуть тобі ці знання у житті? Чи не буде це схоже на вантаж із соломи?

Сашко пожвавішав. Нарешті він зрозумів, про що йдеться.

- Потрібно знати математику, географію, історію, - почав він перераховувати важливі науки.

- Так, це непоганий тягар для життя, але це ще не все!

- І ще... треба вчитися в інституті...

- Все це добре, - погодився батько, - і може стати в нагоді в житті. Але ти забув найголовніше, сину. Наш життєвий шлях швидко кінчається. А попереду – вічність. Її ми хочемо провести в небесах, з Богом, чи не так? Але щоб досягти вічності, потрібно знати Бога, Його шляхи, Його волю. А це пізнання можна набути тільки в Біблії. Читай її, і ніколи, у жодну бурю життя ти не будеш у тяжкому становищі. Знання Божого Слова завжди утримає тебе від гріха і не дасть розбитися і потонути в морі зла.

24.10.2023

Біблія:

Фаланги

Високо в горах Тянь-Шаню, на величезній галявині, розташувалося наметове містечко дитячого християнського табору. Тут уже два тижні мешкали діти віруючих батьків. За цей час вони впізнали багато цікавого, зазнали багато радісного.

Щодня діти разом читали Євангеліє, молилися, навчали вірші, грали, співали. Вони не раз відзначали, як дивно Бог відповідав на їхні молитви, зберігав, коли ...

Перемога Віктора

Як тільки пролунав дзвінок, школа ожила. Вона наповнилася гомоном дитячих голосів, дзвінким сміхом та шумом. Дітлахи снували коридором, класами, шкільним двором. Наставали літні канікули, і дітям не терпілося поділитися своїми бажаннями, планами. Хлопчики, мов горобці, збираючись купками, жваво обговорювали свої проблеми. Третьокласники стовпилися довкола Сергія, старости класу.

- Хло...

Злий Валерик

Ласкаво світило сонечко, зігріваючи своїм теплом усе довкола. Від його цілющих променів тікав холод, темрява і морок. Зелена трава з розкиданими подекуди біленькими і жовтенькими квіточками м'яким оксамитовим килимом покривала землю. Дерева вбралися в яскраво-зелений одяг, на розлогих яблунях з'явилися ніжні біло-рожеві букетики. Повітря наповнилося ароматом квітів і щебетом пташок, що ...

Прийшла осінь

Ка-ар! Доброго дня! Ми з вами так давно не зустрічалися! Ка-ар!Ка-ар! Стільки нового й цікавого я хочу вам розповісти! Ка-ар! У нашому будинку № 38 відбулося стільки важливого, що я просто не можу стриматися. Ка-ар! Почну з початку: дівчинка Надя, яка живе у квартирі № 5, цієї осені пішла до школи. Її мама Валентина купила величезний букет квітів для першої вчительки, а для Наді – багато ...

Толіна фотокартка

Декілька хлопчаків купкою стояли біля воріт невеликого цегляного будинку і щось уважно розглядали, передаючи з рук до рук.

- Здорово! Мотоцикл гарний! – захоплювався Толик.

- Хороша фотографія! Дорого тільки вона стоїть, – з жалем сказав Віталік. - Мені мама не дозволить... Скаже, грошей нема.

- А я таки попрошу тата. Може, він дозволить сфотографуватис...

Подарунок

Вдова Єлизавета з п'ятирічним сином Сашком і літньою матір'ю жила в старенькому будиночку недалеко від міського ринку. Жили вони бідно. Слабка і болюча, Єлизавета працювала скільки могла, але її заробітку насилу вистачало на найнеобхідніше. Бідність навчила Єлизавету сподіватися на Бога і потребувати Його допомоги. Вона завжди пам'ятала слова, записані в Біблії: "Втішайся Госпо...

Наслідки брехні

На землю тихо спускалися сутінки. У повітрі плавно кружляли сніжинки. Рідкісні перехожі поспішали додому. Надворі різко похолодало, але в будинку було тепло і затишно. У грубці весело потріскували дрова, наповнюючи кімнату приємним теплом. Жінка похилого віку, сидячи в старовинному кріслі, про щось глибоко задумалася. Ось уже кілька днів у неї гостює онука. Бабуся зауважила, що Оля часто говори...

- Альоша, ти знаєш книги Біблії по порядку? - знову спитав дідусь, подивившись на жвавого семир...