Чому у світі існують страждання?

Чому існують у світі страждання, несправедливості, чому гинуть і помирають навіть діти? Адже Бог – це Любов, а любов і страждання – несумісні?

Це питання люди часто ставлять служителям церкви, тому хотілося б дати повнішу відповідь на нього.

Усе, що трапляється в житті, усі нещастя, горе і труднощі, люди часто приписують Богові. Але у Всесвіті діють дві сили – добро і зло, і Бог жодним чином не несе відповідальності за зло. Вивчаючи Священне Писання, ми можемо прийти до розуміння причини існування хвороб, горя і суму в нашому житті.

Давайте звернемо увагу на вірш з книги пророка Єремії: «…Любов’ю вічною Я полюбив тебе і тому простяг до тебе благовоління» (31:3). Любов Божа ніколи не міняється, вона вічна. І зовсім не по волі Божій зло обрушується на людство. Господь створив цей світ досконалим, у ньому не було жодної недосконалості, бо «досконалі діла Його, і всі путі Його праведні» (Втор. 32:4). Бог бажав, щоб Його творіння було щасливим і здоровим. Хвороби, страждання і смерть жодним чином не були частиною Божого плану стосовно людей. Прочитайте перші два розділи Біблії про створення нашої землі, і ви не знайдете навіть натяку на зло. От як описує Священне Писання усе, що було створене Богом: «І побачив Бог усе, що Він створив, і ось, добре воно» (Бут. 1:31).

Звідки ж у такому разі з’явилося зло? У Священному Писанні Ісус розповідає притчу, яка допомагає нам зрозуміти походження людських лих. Він розповідає про поле, яке було прекрасно оброблене і підготовлене до сівби, каже про доброго господаря, що посіяв зерно на цьому полі і чекав щедрого урожаю. Але потім, через деякий час, слуга запитав його: «Господарю, чи не добре насіння ти сіяв на полі твоїм? Звідки ж взявся кукіль? Він же сказав їм: людина-ворог це зробила» (Мф. 13:27,28). Поле з притчі втілює наш світ. А куколі – це все недобре, що з’явилося. Добра людина цього не робила. Це зробив ворог Бога і людини.

Біблія використовує різні імена для опису цього ворога – обманщик, син зорі (Люцифер), древній змій, сатана і диявол. Як би його не називали, він є втіленням зла, тим, хто одного разу збунтувався проти Бога і приніс у Всесвіт хвороби, страждання і смерть. Але хтось може запитати: а звідки з’явився диявол? Якщо його створив Бог, то хіба Він не несе відповідальності за зло?

Сатана в Едемі, Гюстав Доре

Зараз типовим зображенням сатани є істота з довгим хвостом, вилами в руках, рогами на голові, і що живе в пеклі. Так його часто зображують художники. Але це не так. Ісус сказав, коли жив на землі: «Я бачив сатану, що, як блискавка, впав з неба». (Лк. 10:18). Отже, звідки взявся сатана? З небес. Але як він туди потрапив? Біблія розповідає нам, що Бог створив прекрасного, славного ангела. У книзі Єзекиїля читаємо: «…Так говорить Господь Бог: ти печатка досконалости, повнота мудрости і вінець краси. Ти знаходився в Едемі, у саду Божому; твій одяг був прикрашений усяким коштовним камінням… Ти був помазаним херувимом, щоб осіняти, і Я поставив тебе на те; ти був на святій горі Божій, ходив серед вогнистих каменів. Ти довершеним був на путях твоїх від дня створення твого, доки не знайшлося в тобі беззаконня» (28:12-15).

Писання каже про те, що Люцифер колись був прекрасним, величним, досконалим і праведним ангелом, що стояв поряд з престолом Божим. Але цей ангел обрав шлях гордині. Бог не населив Всесвіт роботами, які діють за певною, заданою програмою. Природа Божої любові така, що Він створив таких істот, які мають здатність вільно відгукнутися на Його любов, тобто зробити абсолютно вільний, свідомий вибір. Усі створені істоти мають свободу вибору і всі створені істоти вибирають – служити Богу чи ні. Бог є любов, і Він приймає усвідомлене, добровільне служіння, засноване на любові. Істинна любов ніколи не може бути нав’язана, вона має бути добровільною.

Сатана обрав свій шлях. Хоча появи гріха неможливо ні пояснити, ні виправдати, витоки його слід шукати в гордості Люцифера. «Від краси твоєї загордилося серце твоє, через марнославство твоє ти погубив мудрість твою». (Єз. 28:17). Люцифер не захотів задовольнятися тим високим становищем, яке дав Йому Творець. Сповнений егоїзмом, він забажав бути рівним Самому Богові: «А говорив у серці своєму: “зійду на небо, вище за зірки Божі піднесу престіл мій… буду подібний до Всевишнього”» (Іс. 14:13,14). Сатана бажав мати положення Бога, але не Його характер. Він хотів мати владу Божу, але не Його любов! Повстання Люцифера проти Божого правління було першим кроком на шляху, слідуючи яким він став сатаною, або супротивником. Відділення від Бога було власним вибором Люцифера, що призвело до зміни його натури. Коли Люцифер збунтувався, він кинув Богові виклик перед усім Всесвітом; він заявив, що зможе правити ним краще, ніж Бог. Він відмовився підкорятися велінням Творця, виступив проти законів, даних Богом, не бажав виконувати їх. Це призвело до того, що збунтувалося і багато інших ангелів на небесах. У 12-му розділі книги Одкровення описується ця боротьба. Зверніть особливу увагу на вірші 9 і 12: «І скинутий був великий дракон, древній змій, званий дияволом і сатаною, що спокушає всю вселенну, скинутий на землю, і ангели його скинуті з ним… Горе тим, що живуть на землі і на морі! Бо зійшов диявол до вас у великій люті». І його роботу і методи правління ми з вами бачимо і відчуваємо. Сьогодні сатана пред’являє претензії на нас з вами. Коли він спокушав Ісуса, він пропонував Йому: «Знову бере Його диявол на дуже високу гору і показує Йому всі царства світу і славу їхню, та й говорить Йому: це все Тобі дам, якщо, впавши, поклонишся мені» (Мф. 4:8-9). Диявол відкрито заявляє, що всі царства на землі належать йому.

Але може виникнути ще одне запитання: якщо люблячий, справедливий Бог знав, що сатана принесе так багато горя і нещасть на нашу землю, чому ж Він не знищив сатану? Так, Господь міг знищити його навіки. Бог всемогутній, у Нього є сила і влада це зробити. Але чи розв’язало б це проблему повстання проти Бога? Ті, які підтримували Люцифера, – а це третя частина ангелів, – вони б відразу ж заявили, що диявол правий, а Бог жорстокий. Бог ніби пригнічує ініціативу людей, не приймає жодних заперечень, Він деспот і тиран. Тому стояло питання про Божу репутацію, про Божий характер. Якби Бог відразу знищив сатану, тоді небожителі, не будучи готовими усвідомити істинну природу гріха і його наслідків, могли б не зрозуміти справедливості Божої. У такому разі вони служили б Богові не з почуття любові, але із страху. І Бог обрав мудрий шлях. Він дозволив гріху існувати у Всесвіті впродовж певного часу, щоб усі побачили, що бунт проти Бога не принесе щастя, а навпаки, призведе до катастрофи і смерті.

Відповідаючи на запитання згадане на початку статті, необхідно звернути увагу на те, що Бог робить зі Свого боку, щоб допомогти грішним людям в їх житті. Із самого початку, коли перші люди Адам і Єва не повірили Богу, Творець турбувався про Своє творіння. У третьому розділі книги Буття (в. 15) читаємо обіцяння про Месію, яке свідчить про те, що остаточна перемога буде на боці добра. Господь потурбувався і про Адама і Єву, Він приготував для них одяг і місце проживання (в. 21, 23). Щоб у житті людей було менше зла і печалі, Господь дав їм принципи правильного життя, закони про стосунки між Богом і людьми, закони здорового образу життя і інші закони, що стосуються різних сфер людської діяльності. Застосування їх у повсякденному житті уберегло б людей від безлічі проблем. І найголовніше, Бог послав у наш світ Спасителя, Який приніс Себе в жертву заради нашого спасіння, щоб ми, грішні люди, мали надію вічного життя!

Ми живемо у світі, охопленому конфліктами, стражданнями. Господь передбачав таку ситуацію, наслідки повстання проти Нього. Тому Ісус не обіцяв позбавити нас від хвороб і смерті, які переважають навколо нас. Але Він обіцяв: «…Ось Я з вами по всі дні, до кінця віку» (Мф. 28:20). Ісус не обіцяв, що Його послідовники не хворітимуть, не обіцяв, що вони ніколи не зазнаватимуть скорботи і туги. Але Він обіцяв, що буде з нами для того, щоб підтримувати і зміцнювати нас. На нас не буде покладений такий тягар, винести який нам не під силу. «…Не бійся, бо Я з тобою; не знічуйся, бо Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї» (Іс. 41:10). «…І вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести» (1Кор. 10:13).

Бог робить багато що і сьогодні. Він дає сили тим, хто потребує їх, тим, хто страждає, сумує і тужить. Але Спасителю належить зробити щось більше. Ісус Христос гряде знову для того, щоб знищити гріх і сатану, щоб врятувати тих, хто відгукнувся на приклад Його життя. Писання свідчить: «…А диявол, що спокушав їх, ввергнутий в озеро вогненне і сірчане». (Одкр. 20:10). Гріха і грішників більше не буде. Земля знову буде відновлена у своїй едемській пишноті і красі.

Говорячи про сатану і про все те, що він втілює, Бог сказав: «…Я перетворю тебе на попіл на землі перед очима всіх, що бачать тебе… І не буде тебе повіки» (Єз. 28:18,19). Хвороби, страждання і смерть у нашому світі скоро закінчаться. Сатана і все його нечестиве воїнство, усі ті, хто його підтримував, будуть остаточно, повністю і безповоротно знищені. «…І смерти не буде вже, ні плачу, ні крику, ні недуги вже не буде, бо колишнє минуло» (Одкр. 21:4).

Новий світ, де не буде більше хвороб, печалі і смерті, настає! Ісус Христос йде, щоб знищити зло і нечестя, які є причиною усіх життєвих знегод. Він йде для того, щоб утерти наші сльози. Сьогодні планета охоплена заколотом; це планета, що відвернулася від Бога; це планета, на яку Ісус вже приходив і помер. Це планета, на яку була злита уся любов небес, планета, на яку повертається Ісус. А нам, людям, Господь сьогодні дає сили, щоб впоратися із стражданнями і прикрощами. І сьогодні Бог любить нас!