Біль і людські страждання

У цьому світі немає жодної людини, яка б не зазнавала болю і страждань. І хоча здається, що одні люди піддаються їм більшою мірою в порівнянні з іншими, ніхто не оспорюватиме того факту, що абсолютно всі люди відчувають біль або страждають в якійсь мірі і в якійсь формі. Багато хто з нас був свідками тому, як хтось вигукує: «Але чому саме я, Господи?» Люди вважають, що вони отримують неадекватну відповідь на свій заклик про допомогу, і в результаті цього біль і людські страждання можуть бути причиною краху їх віри. І всі вони – реальні люди, що потребують правильних відповідей для вирішення їх реальних проблем!

Вирішення цієї проблеми, відповідь на питання про людські біль і страждання знаходиться за межами цього світу. Світ земний не розуміє ні значення життя, ні його сенсу. Люди вважають, що сенс життя полягає в задоволеннях. Проте те, що робить людину щасливою, дуже часто і є причиною наступного болю і страждань. Біблія – натхненне Слово Боже – роз’яснює нам значення сенсу життя. У Екклезіасті 12:13 сказане: «Вислухаємо сутність усього: бійся Бога і заповідей Його дотримуйся, тому що у цьому все для людини». Далі Біблія дає людині інформацію про певні принципи, які і є відповіддю на питання про причини болю і людських страждань.

Свобода вибору

Адаму і Єві, першому чоловіку і першій жінці, які мешкали в саду Едемському, Бог повелів: «Від усякого дерева в саду ти будеш їсти, а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш» (Бут. 2:16,17). Саме ця заповідь Божа, сам по собі факт, що Бог заборонив їм куштувати плоди з дерева пізнання добра і зла, має на увазі, що вони могли їсти ці плоди, якби захотіли піти проти волі Божої. Отже, людина була наділена свободою вибору. Але з цією свободою вибору прийшла і відповідальність. Людина, наділена правом свободи вибору, несе відповідальність за ті рішення, які вона сама приймає.

Проте із самого початку людина намагалася перекласти відповідальність за свою провину на когось іншого. Адам звинуватив Єву за свій гріх, Єва хотіла перекласти цю відповідальність на змія, але кожен з них відповідав за свій власний гріх. Абсолютно очевидно, що при ухваленні рішення людина підпадає під вплив з боку інших людей. Та все ж ми самі відповідальні за наші власні дії.

Упродовж усієї історії людства завжди знаходилися люди, які вважали за краще вчиняти неправильно. Але дуже рідко це зачіпало тільки того, хто прийняв неправильне рішення, зробив неправильний вибір. Хтось може прийняти рішення почати палити з раннього віку. Він може думати, що це не шкодить нікому, окрім його самого. Проте, як це не сумно, впливу сигаретного диму піддаються як курці, так і некурящі. У нашому світі щодня помирають некурящі люди, помирають тільки тому, що їх друзі, родичі чи любимі палили. Як це жорстоко і несправедливо!

Поширенню СНІДУ не перешкоджають жодні кордони. Безневинні люди всіх рас і національностей помирають від цієї жахливої хвороби. Вони не були гомосексуалістами. Вони не вводили у свої вени наркотики. Вони не вступали в безладні статеві зв’язки. Вони не були винними. Часто жертвами цієї хвороби є навіть діти. Вони – безвинні жертви неправильного вибору, який зроблений іншими. Як же це жорстоко і несправедливо!

Адольфа Гітлера можна назвати одним з найжорстокіших людей новітньої історії. Мільйони людей позбулися життя з його вини. І через більше ніж 70 років після Другої світової війни люди все ще відчувають сліди його жорстокості. Ми бачимо реальні шрами цієї жорстокості, слухаємо людей, у свідомості яких збереглися шрами цієї жорстокості донині. Але чому люди повинні знаходитися в скорботі через те, що комусь подобався Гітлер? Як це жорстоко і несправедливо!

«І немає нічого нового під сонцем» (Еккл. 1:9). Так завжди було і є – безневинні страждають через рішення, прийняті іншими. Кров праведного Авеля все ще волає до нас. Рішення аморального Каїна убити брата свого торкнулося не лише Авеля, але і нащадків самого Каїна. За дев’ять століть до народження Христа мудрець Соломон говорив про подібний біль і страждання. Він сказав: «І обернувся я і побачив усякі утиски, які чиняться під сонцем: і ось сльози пригноблених, а утішителя у них немає; і в руках гнобителів їхніх – сила, а утішителя у них немає. І ублажив я мертвих, які давно померли, більше за живих, які живуть досі» (Екклезіаст 4:1-2).

Часто причина болю і людських страждань криється в самій людині. Вона приймає рішення, які впливають на неї саму, вона приймає рішення, які зачіпають інших людей, – і тих, хто живе зараз і тих, хто ще житиме. Це істина, вона не залежить від того, якими є ці рішення, вони можуть бути поганими чи хорошими, вигідними чи збитковими. Прийняті людьми в минулому рішення впливають на нас сьогодні; рішення, що приймаються людиною сьогодні, вплинуть на людину в майбутньому. Коли людина приймає погані рішення, вона стає найзлішим ворогом собі!

Ви можете запитати: «А як щодо природних стихійних лих? Ураганів, землетрусів?» Одна з відповідей на це питання полягає в геологічних змінах Землі, що сталися в результаті Потопу, коли Бог покрив усю Землю водою. Бо «побачив Господь Бог, що велике розбещення людей на землі, і що всі їх думки і помисли серця їх були злом повсякденно» (Буття 6:5). Бог здійснив Свій суд над людиною. І в результаті цих геологічних змін ми і маємо стихійні лиха у вигляді ураганів, землетрусів, повеней і т. д. Людина, яка має право вибору, відповідальна за свої дії, і вона вирішила грішити.

Голод як лихо має свою власну і цікаву історію. Недавні дослідження показали, що в багатьох випадках голод наставав у роки достатку. Причиною голоду була зловмисна поведінка керівників держави, що продавали урожай своїх країн закордон для власного збагачення. Ще прикріше, коли з голоду помирають діти, а в цей час по полях бродять цілі стада худоби, чиє м’ясо вони не вживають через ідолопоклонство. Слова Божі про ідолопоклонство зрозумілі і істинні. Мойсей записав наступну заповідь Божу: «Не поклоняйся їм [ідолам і кумирам] і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, що карає дітей за провину батьків до третього і четвертого роду тих, які ненавидять Мене» (Вихід 20:5).