Використовуйте Псалом 45 як духовну зброю у молитві за Україну

Мой новий друг Сергій Пантоненко не особливо добре говорить англійською, але коли він минулими вихідними ділився зі мною своєю історією, я зміг зрозуміти його біль. Як і багатьох інших українських біженців, які прибули до Сполучених Штатів за останні місяці, Сергія долає розпач.

«Коли почалася війна, ми зрозуміли, що нашим релігійним свободам кінець» , — каже Сергій, який служив молодіжним лідером у церкві. «Але в духовному плані це було нам на благо. Ми навчилися довіряти Богові».

Я зустрів Сергія в Церкві Благодать, української п'ятидесятницької церкви в Ері, Пенсільванія. Сергій — один із десятків українських біженців, для яких церква в Ері за останні кілька місяців стала новою домівкою.

Уродженець Нової Каховки, що на Херсонщині на півдні України, 31-річний Сергій встиг звикнути до обстрілів та бомбардування. Якось уночі, коли ЗСУ підірвали склад зброї росіян, у будинках у радіусі 3 кілометри вибило всі вікна. Фактично в одну мить він втратив свою роботу журналіста, а пізніше російські війська конфіскували будівлю п'ятидесятницької церкви, яку він відвідував практично все своє життя.

Росіяни окупували Нову Каховку півтора роки тому. Пастор церкви Сергія був змушений тікати до Європи, оскільки побоювався арешт. Сьогодні, будівля церкви так само окупована російськими солдатами, і члени церкви, що залишилися, збираються в підвалі іншої будівлі.

Інший молодик, якого я зустрів у Пенсільванії, це 22-річний айтішник Мирослав Малишев. Як і Сергій, який є його родичем, Мирослав із міркувань безпеки згодом перебрався до Америки. І дорога сюди була нелегкою.

«Щодня щось вибухало. Це дуже пригнічувало» , — каже Мирослав, який після початку окупації також проводив молодіжні зустрічі у різних місцях. Але я дуже радий, що знайшов церкву тут, в Америці.

"Тут навіть якось легше дихається" , - додає Сергій. «Немає цього відчуття постійного страху. Хоча іноді я борюся із почуттям провини. Чи не зрадив я людей, які залишилися там? Мої батьки все там-таки, в Україні».

Близько 280 тисяч українських біженців влаштувалися у Сполучених Штатах з часу початку війни 24 лютого 2022 року. В Ері я також взяв інтерв'ю у п'ятидесятницького пастора з Донецької області, що на сході України, яка зараз окупована російськими військами. Його церква на даний момент закрита, а члени зборів, що залишилися, потай збираються по будинках.

"Це духовний конфлікт",  - каже мені пастор. «Російські хочуть відродити Радянський Союз» . Пастор, його дружина та їхні троє дітей зараз у безпеці в США, але вони сумують за тими, кого змушені були залишити.

Сергій зазначає, що російські солдати катували українських громадян, часом навіть електрошоком. "І деякі люди не хочуть говорити про те, що ще з ними робили, тому що це дуже соромно" , - каже він. У сусідньому містечку росіяни застрелили пастора та його сина. Буквально тиждень тому пастор-п'ятидесятник на ім'я Микола Татішвілі був убитий, коли російські солдати обстріляли його будинок на Херсонщині.

«Російські в нашому місті повернули статую Леніна, яка була прибрана з постаменту після розвалу Радянського Союзу» , – каже Сергій. "Дух Радянського Союзу ще живий".

Минулої неділі, коли я проповідував у Церкві Благодать в Ері, я закликав біженців з України вийти вперед, щоб помолитися за них. Спочатку я прочитав 45-й Псалом, також відомий як «Псалом Лютера», оскільки це був улюблений псалом Мартіна Лютера. На ньому заснований популярний гімн A Mighty Fortress Is Our God (Твердиня наша - вічний Бог).

Цей псалом — сильне нагадування про те, що Бог — наш притулок у світі, що стрясається війнами і лихами, і навіть у той час, коли він атакує церкву. У ньому є такі слова: “З нами Господь Сил; Бог Якова — наша фортеця... До країв землі Він припиняє війни» (вірші 7 і 9, НРП).