Що є віра з гірчичне зерно?

У людей часто виникають подібні запитання: «Що є віра з гірчичне зерно? І як зрозуміти: є вона в душі чи ні? Коли настає цей момент? І чи правда, якщо маєш віру з гірчичне зерно, то нічого неможливого не буває?»

Причиною подібних запитань став біблійний текст, який є каменем спотикання для багатьох людей, які вважають себе вірними. Цей текст – один з найулюбленіших у проповідників Євангелія процвітання і, звичайно, у тих, хто хоча і не визнає Біблію Стандартом для свого життя, але все одно частенько смикає з неї щось для доказу власних теорій.

Мф. 17:20: «Ісус же сказав їм: через невір’я ваше. Бо істинно кажу вам: якщо ви матимете віру як зерно гірчичне і скажете горі цій: перейди звідси туди, і вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас»

Лк. 17:6: «Господь сказав: коли б ви мали віру, як зерно гірчичне, і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас».

Який висновок зробить з цих текстів звичайна людина, що не звикла дивитися на сказане до контексту всього уривка і контексту всієї Біблії? Якщо я вірю хоча б саму малість, то за моїм наказом гори можуть рухатися, а дерева переходити в море і там рости. Якщо розвивати цю ідею, то виходить, що за наявності віри, я обов’язково буду абсолютно здоровим, сильно багатим, з тим набором зручностей, які я вважаю найважливішими. М-да… а якщо в мене чи в якогось віруючого ну ніяк не виходить рухати гори і пересаджувати дерева в море, якщо життя бідне і здоров’я мало, то який висновок? Просто віри немає, потрібно б попрацювати над отриманням віри. От така нісенітниця виходить. За цією теорією, наприклад, апостол Павло був абсолютно невіруючою людиною (хворів, поневірявся, палицями його били, у в’язницю запроторювали…)

Павло і Сила в темниці

А давайте все-таки ризикнемо і перестанемо думати про те, що Ісус прийшов покращувати наше сьогоднішнє життя, роздаючи кожному будинки, гроші, здоров’я, сімейне щастя, абсолютний захист від всяких неприємностей і втрат. Адже сказав же Він якось, що Його царство не від світу цього, що Він, власне, приніс на землю далеко не мир, а дуже навіть навпаки: «Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч. Бо Я прийшов розлучити сина з батьком його, і дочку з матір’ю її, і невістку із свекрухою її. І вороги людини – домашні її» (Мф. 10:36). Він через Своїх апостолів сказав, що люди, які побажають жити благочестиво, будуть гнані (2Тим. 3:12), що Його учні будуть ненависними для цього світу (1Ін. 3:13).

Виходить, що текст про гірчичне зерно абсолютно точно не про процвітання вірних, які ніби своєю вірою можуть комфортно влаштуватися в цьому житті.

Можливо, ці тексти про те, що людина, яка має віру, здатна повелівати силами природи, творінням? І тут ми повинні зупинитися дуже і дуже детально, бо в основі своїй тексти якраз про це, але аби нам правильно зрозуміти цю основу. А для цього ми зобов’язані придивитися до слова «віра», бо якщо ми розуміємо його не по-біблійному, то ми ніколи не зможемо правильно зрозуміти суть слів Ісуса про гірчичне зерно.

“Якщо ви матимете віру з гірчичне зерно”

Яку віру?

Віру в існування Бога? – Учні мали її.

Віру у власні сили? – В учнів, судячи з того, що і як вони говорили і робили, цієї віри було аж занадто.

Віру в Месію. – І вона в них була, увесь Ізраїль того часу чекав на Месію.

Віру в те, що Ісус – Месія? – Мабуть, і це в них вже було, принаймні, початки цієї віри, а інакше вони не ходили б за Ісусом цілих три з половиною роки (Ін. 2:11).

Про яку ж тоді вірі говорить Ісус?

Відповісти на це питання нам допоможуть декілька історій. Я сподіваюся, що ви дуже уважно прочитаєте їх перш, ніж перейдете до читання наступної частини моєї відповіді.

Мф. 8:5-13: «А як увійшов Ісус до Капернаума, підійшов до Нього сотник і благав Його: Господи, слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає. І говорить йому Ісус: Я прийду і зцілю його. Сотник же у відповідь сказав: Господи! Я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою; але промов тільки слово, і видужає слуга мій. Бо і я – людина підвладна, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: іди, і йде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: зроби це, і зробить. Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри… І сказав Ісус сотникові: іди, і, як вірував ти, нехай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить».

Сотник перед Христом, Себастьяно Річчі

Мк. 4:37-40: «І знялась велика буря; хвилі били в човен так, що він уже наповнювався водою. А Він спав на кормі на підголівнику. Його розбудили і говорять Йому: Учителю, невже Тобі байдуже, що ми гинемо? І, вставши, Він заборонив вітрові і сказав морю: умовкни, перестань. І стих вітер, і настала велика тиша. І сказав їм: чого ви такі боязкі? Чому не маєте віри?»

Лк. 1:34-45: «Марія ж сказала ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю? Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим. Ось і Єлисавета, родичка Твоя, і вона зачала сина в старості своїй, і це вже шостий місяць їй, хоча називають її неплідною, бо не буває безсилим у Бога ніяке слово. Тоді Марія сказала: Я – раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм. І відійшов від Неї ангел.

Уставши ж, Марія у дні ці поспіхом пішла у передгір’я, в місто Іудине, і увійшла в дім Захарії, і привітала Єлисавету. Коли ж почула Єлисавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася Духа Святого Єлисавета. І вигукнула гучним голосом і сказала: благословенна Ти в жонах, і благословенний плід утроби Твоєї!… Блаженна ж Та, Яка увірувала, бо збудеться сказане Їй від Господа».

Ін. 4:46-50: «Отже, Ісус знову прийшов до Кани галилейської, де перетворив воду на вино. Був у Капернаумі царедворець, у якого син був хворий. Він, почувши, що Ісус прийшов з Юдеї в Галилею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті. Ісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес. Царедворець говорить Йому: Господи! Прийди, поки не помер син мій. Ісус каже йому: іди, син твій живий. І повірив чоловік слову, яке сказав йому Ісус, і пішов».

Так от Ісус говорив про віру в те, що Його вуста вимовляють Живе Слово Боже, Яке править всесвітом і здатне виконати те, заради чого воно було вимовлене. Тільки той, хто вірить Слову Божому може отримати виконання цього СЛОВА в його (її) житті.

Наприклад, якби Марія не повірила Ангелу, який приніс їй СЛОВО про те, що вона зачне і народить Сина Божого, то СЛОВО не виконалося б у ній, тому Єлисавета вигукнула: “Блаженна ж Та, Яка увірувала“. Марія вірою прийняла СЛОВО Боже, і тому ВОНО виповнило в ній те, про що говорило.

Благовіщення, Генрі Райленд

Ісус звернув нашу особливу увагу на віру сотника, який поклався тільки на СЛОВО Ісуса, яке Спаситель міг вимовити для нього: «Але промов тільки слово, і видужає слуга мій». Сотник ще не усвідомлював, що перед ним стоїть Спаситель світу, Той, Хто дарував дихання самому сотникові, але він вже розумів, що СЛОВО цієї Людини всесильне.

Під час бурі, коли учні піддалися паніці, Ісус заспокоїв бурю тільки СЛОВОМ, але при цьому присоромив учнів за те, що вони боялися. Чому вони боялися, чому вони звернулися до Нього з докорами про те, що Він просто спить і ніби як нічого не робить, щоб врятувати їх? Бо вони не знали, як працює СЛОВО Боже. А воно негайно виконує себе. Ісусові не потрібно було розподіляти людей по палубі, прив’язувати їх мотузками, давати їм інструкції, Йому достатньо було просто сказати СЛОВО. Але учні доки в це не вірили.

У тих текстах, про які ми згадали ще на початку розмови, Ісус якраз порівнює віру в СЛОВО Боже з однією з найменших насінин, яка здатна вирости в одне з найбільших дерев. Усередині насінини вже живе це величезне дерево, просто вся досконалість, міць і краса дерева згорнута в зовсім маленький об’єм, але ж це все одно вже передбачуване дерево. Дерево величезної віри в СЛОВО Боже.

Чи пам’ятаєте події, які привели Ісуса до того, щоб вимовити слова про гірчичне зерно?

Зцілення біснуватого отрока, Гюстав Доре

«Коли вони прийшли до народу, то підійшов до Нього чоловік і, ставши перед Ним на коліна, сказав: Господи! Помилуй сина мого; бо він на новий місяць біснується і тяжко страждає, бо часто кидається в огонь і часто у воду. Я приводив його до учеників Твоїх, та вони не змогли зцілити його. Ісус же, відповідаючи, сказав: о роде невірний і розбещений! Доки буду з вами, доки терпітиму вас? Приведіть його до Мене сюди. І заборонив йому Ісус, і біс вийшов з нього; і отрок зцілився у ту ж мить. Тоді ученики, приступивши до Ісуса на самоті, сказали: чому ми не змогли вигнати його? Ісус же сказав їм: через невір’я ваше. Бо істинно кажу вам: якщо ви матимете віру як зерно гірчичне і скажете горі цій: перейди звідси туди, і вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас. Цей же рід виганяється тільки молитвою і постом» (Мф. 17:14-21).

У що повинні були вірити учні, щоб вигнати біса, що мучив того юнака? У слова Ісуса, якими Він учив їх! Вони повинні були не просто знати Його слова, але і вірити в те, що це слова Божі, які, якщо їм коритися, якщо дати їм можливість правити їх життями, думками, почуттями, – можуть творити неймовірне. Учні намагалися вигнати біса своїми словами, своїми діями, своєю гордістю, заради свого імені… а це неможливо, бо всяке по-справжньому добре даяння (дар) сходить від Отця (Як. 1:17), а не від людини.

Так от, якщо людина має віру в живе і дієве СЛОВО Боже і дозволяє СЛОВУ Божому жити і діяти в його (її) серці, тоді немає нічого неможливого для людини. “Бо не буває безсилим у Бога ніяке слово” (Лк. 1:37).

І до речі, в цьому випадку людина не зробить жодного неправильного вчинку, адже СЛОВО Боже здійснює тільки волю Божу. Наприклад, якщо ви раптом самостійно вирішите, що потрібно б вам пересунути оту гору геть на те місце, але на це немає волі Божої (тобто в даний момент немає на те СЛОВА Божого), то у вас нічого не вийде.

Як можливо зрозуміти, чи є в мене те саме гірчичне зерно віри? Це досить просто.

По-перше, ви любитимете читати Біблію, бо вона – записане СЛОВО Боже.

По-друге, ви постійно звірятимете своє життя з тим, що каже Біблія і шукатиме шляхи як жити саме так, як вона каже, тобто жити за СЛОВОМ Божим.

По-третє, Ісус стане для вас сенсом вашого життя, бо Він і є Живе Слово Боже, і ви самі станете свідком Ісуса в усьому, що ви робите, думаєте, бажаєте.