|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Як Бог дасть
Хлопчик Вася був із селянського роду. А за старих часів усі селяни християнами були, тобто в Господа нашого Ісуса Христа вірували і заповідями Його жити намагалися. От і Вася захотів все своє життя Богові присвятити – стати ченцем.
Прийшов юнак до старця за порадою, а той відкрив йому Божу волю: повинен був Василь спочатку послужити людям у світі, одружуватися, виховати дітей, а вже потім, за згодою дружини, стати ченцем.
І став Василь жити з Божої волі. Все сталося так, як передбачив старець. Хлопець пішов у місто і став прикажчиком. Зароблені гроші надсилав хворій матері.
Незабаром юнак зустрів дівчину Олю зі свого села, яка теж хотіла присвятити себе Богові та стати черницею, але отримала благословення спочатку вийти заміж, виростити дітей, а вже потім здійснити задумане.
Вони одружилися. Справи в молодих йшли добре, і невдовзі Василь став багатою людиною. Але про волю Божу він не забував: щедро ділився грошима з монастирями, храмами та лікарнями, допомагав бідним.
Якось їхав Василь у кареті і побачив селянина, який сидів прямо на бруківці. Чоловік голосно вигукував:
- Не як ти хочеш, а як Бог дасть!
Тільки скаже і знову:
- Не як ти хочеш, а як Бог дасть!
Підказало серце Василеві, що в людини біда, наказав кучерові зупинити карету. Покликавши нещасного, він розпитав його. Селянин поділився своїм горем: у селі в нього залишився старий батько та семеро дітей. Усі хворі на тиф. Сусіди, боячись заразитися, обходили їхню хату. Останнє, що в них було, це кінь, і батько послав його в місто продати його і купити корову, на яку була вся надія.
Привів селянин кінь у місто, продав, а годувальницю не купив. Гроші в нього відібрали: зовсім бідолаха ослаб від голоду і чинити опір не міг. Що тепер робити? Як повертатися з порожніми руками до голодних та хворих дітей? Ось і сів він на дорогу, чи то молячись, чи то плачучи:
- Не як ти хочеш, а як Бог дасть! Василь посадив мужика поряд із собою і наказав їхати на ринок. Там він купив двох коней та віз, який заповнив різними продуктами. Купив він і корову. Прив'язавши її до воза, віддав віжки селянинові. Той не повірив своєму щастю і почав відмовлятися, але Василь нагадав йому:
- Не як ти хочеш, а як Бог дасть!
Через багато років Василь сам став старцем. У народі його називали Серафимом Вирицьким .
Тисячі людей врятував святий Серафим, розкриваючи їм Божу волю, навчаючи своїм життям молитися:
– Хай буде на все Твоя воля, Господи. Не так, як я хочу, а як Ти даси!
25.10.2023
|
|
|
|
|
Подарунок Ісусу
Майже з самого ранку Тім не відходив від вікна, милуючись сонечком і снігом.
- Мамо, дивися, як багато снігу на вулиці! — потягнув він до вікна, коли вона увійшла до кімнати.
- Завтра Різдво, синку, ото Господь і послав сніжок на радість дітям!
- Розкажи мені ще раз про Ісуса! - попросив Тіма,
Усадивши сина на коліна, мати вже вкотре повідала йому п...
Наслідки брехні
На землю тихо спускалися сутінки. У повітрі плавно кружляли сніжинки. Рідкісні перехожі поспішали додому. Надворі різко похолодало, але в будинку було тепло і затишно. У грубці весело потріскували дрова, наповнюючи кімнату приємним теплом. Жінка похилого віку, сидячи в старовинному кріслі, про щось глибоко задумалася. Ось уже кілька днів у неї гостює онука. Бабуся зауважила, що Оля часто говори...
Олини сни
Оленька виросла, як то кажуть, на руках у бабусі, яка просто жила онукою. Та й у Олі ближче за бабусю не було людини на землі.
Ласкаво світило сонечко, зігріваючи своїм теплом усе довкола. Від його цілющих променів тікав холод, темрява і морок. Зелена трава з розкиданими подекуди біленькими і жовтенькими квіточками м'яким оксамитовим килимом покривала землю. Дерева вбралися в яскраво-зелений одяг, на розлогих яблунях з'явилися ніжні біло-рожеві букетики. Повітря наповнилося ароматом квітів і щебетом пташок, що ... Злий Валерик
Нова
Вихователька дитячого садка Софія Олександрівна ввела до ігрової кімнати молоду жінку з дівчинкою. Дівчинка була славна, з рудим волоссям і якимось надзвичайно добрими очима та привітною усмішкою.
Прийшла осінь
Ка-ар! Доброго дня! Ми з вами так давно не зустрічалися! Ка-ар!Ка-ар! Стільки нового й цікавого я хочу вам розповісти! Ка-ар! У нашому будинку № 38 відбулося стільки важливого, що я просто не можу стриматися. Ка-ар! Почну з початку: дівчинка Надя, яка живе у квартирі № 5, цієї осені пішла до школи. Її мама Валентина купила величезний букет квітів для першої вчительки, а для Наді – багато ...
Диво
Настала пізня осінь. Подекуди листочки затрималися на гілках, і вітер їх по-особливому крутив, щоб укласти на зиму під деревами. Від цього шуму ворона Клара ніяк не могла заснути.
Вона щось каркала потихеньку:
– Ка-ар! Ка-ар! Із приходом зими все змінюється: і люди, і птахи, і дерева, і, звичайно, погода. Настрій теж дуже часто залежить від погоди.
Ох, як шви...
Навіть уві сні
Стала Ксюша неспокійно спати: то заговорить уві сні, то заплаче. Прокинеться мама, перехрестить доньку – вона й заспокоїться. Але наступної ночі все повторювалося.
Прощення
Петя Меркулов любив ходити до Романових, де росло троє спритних і невгамовних хлопчиків. У дворі вони щодня збиралися хлопці десяти-дванадцяти років, і вони весело проводили час. Нерідко між ними спалахували бійки, і тоді втручався хтось із старших і охолоджував запал запалу.
Двір у Романових великий, місця всім вистачало, тож тут днями пропадала майже половина сільських дітлахів.
...