П'ятниця 18 Жовтень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Як Бог дасть

Хлопчик Вася був із селянського роду. А за старих часів усі селяни християнами були, тобто в Господа нашого Ісуса Христа вірували і заповідями Його жити намагалися. От і Вася захотів все своє життя Богові присвятити – стати ченцем.

Прийшов юнак до старця за порадою, а той відкрив йому Божу волю: повинен був Василь спочатку послужити людям у світі, одружуватися, виховати дітей, а вже потім, за згодою дружини, стати ченцем.

І став Василь жити з Божої волі. Все сталося так, як передбачив старець. Хлопець пішов у місто і став прикажчиком. Зароблені гроші надсилав хворій матері.

Незабаром юнак зустрів дівчину Олю зі свого села, яка теж хотіла присвятити себе Богові та стати черницею, але отримала благословення спочатку вийти заміж, виростити дітей, а вже потім здійснити задумане.

Вони одружилися. Справи в молодих йшли добре, і невдовзі Василь став багатою людиною. Але про волю Божу він не забував: щедро ділився грошима з монастирями, храмами та лікарнями, допомагав бідним.

Якось їхав Василь у кареті і побачив селянина, який сидів прямо на бруківці. Чоловік голосно вигукував:

- Не як ти хочеш, а як Бог дасть!

Тільки скаже і знову:

- Не як ти хочеш, а як Бог дасть!

Підказало серце Василеві, що в людини біда, наказав кучерові зупинити карету. Покликавши нещасного, він розпитав його. Селянин поділився своїм горем: у селі в нього залишився старий батько та семеро дітей. Усі хворі на тиф. Сусіди, боячись заразитися, обходили їхню хату. Останнє, що в них було, це кінь, і батько послав його в місто продати його і купити корову, на яку була вся надія.

Привів селянин кінь у місто, продав, а годувальницю не купив. Гроші в нього відібрали: зовсім бідолаха ослаб від голоду і чинити опір не міг. Що тепер робити? Як повертатися з порожніми руками до голодних та хворих дітей? Ось і сів він на дорогу, чи то молячись, чи то плачучи:

- Не як ти хочеш, а як Бог дасть! Василь посадив мужика поряд із собою і наказав їхати на ринок. Там він купив двох коней та віз, який заповнив різними продуктами. Купив він і корову. Прив'язавши її до воза, віддав віжки селянинові. Той не повірив своєму щастю і почав відмовлятися, але Василь нагадав йому:

- Не як ти хочеш, а як Бог дасть!

Через багато років Василь сам став старцем. У народі його називали Серафимом Вирицьким .

Тисячі людей врятував святий Серафим, розкриваючи їм Божу волю, навчаючи своїм життям молитися:

– Хай буде на все Твоя воля, Господи. Не так, як я хочу, а як Ти даси!

25.10.2023

Злодюжка

Весело перестрибуючи через калюжі, Вася поспішав додому. Сьогодні він, як завжди, піде на пошту, де працює його тато. Там Васі завжди було цікаво. В одному з кабінетів монотонно стукав телеграфний апарат. То тут, то там дзвонило безліч телефонів, приходили і йшли люди, отримуючи та надсилаючи переклади, посилки, телеграми. А ще щодня великою машиною привозили багато листів, газет і журналів.

Старший брат

Навесні Ігореві виповнилося одинадцять років. Він мав старшого брата Андрія. Він нещодавно повернувся із армії. Ігор сильно любив Андрія і в усьому наслідував його. Вони разом щось ремонтували у майстерні батька, разом читали Біблію вечорами та розмірковували про прочитане. Андрій завжди розумів Ігоря. А той, як другові, довіряв старшому братові всі свої мрії та таємниці.

Якось, спеко...

Прийшла осінь

Ка-ар! Доброго дня! Ми з вами так давно не зустрічалися! Ка-ар!Ка-ар! Стільки нового й цікавого я хочу вам розповісти! Ка-ар! У нашому будинку № 38 відбулося стільки важливого, що я просто не можу стриматися. Ка-ар! Почну з початку: дівчинка Надя, яка живе у квартирі № 5, цієї осені пішла до школи. Її мама Валентина купила величезний букет квітів для першої вчительки, а для Наді – багато ...

Ранкова молитва

Цей ранок був особливо теплим. Пташки весело цвірінькали на деревах. У них були важливі справи. Вже настала осінь, і всі перелітні птахи готувалися відлітати на зимівлю в теплі країни. За літо вони встигли виростити своє потомство. Пташенята так підросли, що їх стало важко відрізняти від дорослих птахів. За літо вони зміцніли, набули навичок, які допоможуть їм прогодуватися. Час перельоту &ndas...

Сергійкова віра

У будинку № 38 на першому поверсі живе хлопчик Сергійко, який з дитинства інвалід. Він ніколи в житті не вставав на свої ноги й увесь час сидить в інвалідному візочку. Довший час він проводить біля вікна, спостерігаючи, як інші діти весело грають у дворі. Йому дуже часто буває самотньо. Але якось сусідка Оленка подарувала Сергійкові невеликий старенький магнітофон і кілька аудіокасет із христия...

Неправда – це гріх

Завжди радісна та товариська, Лариса була улюбленицею не лише у своїй родині. Любили її та сусідські діти. Ларисі виповнилося вже п'ять років, і вона виконувала відповідальну роботу в будинку - доглядала двох молодших братиків. У старших теж були важливі справи. Вони допомагали по господарству, доглядали свиней і корову, мили посуд, підлогу, підмітали двір. А Лариса цілими днями грала, розв...

Перемога Віктора

Як тільки пролунав дзвінок, школа ожила. Вона наповнилася гомоном дитячих голосів, дзвінким сміхом та шумом. Дітлахи снували коридором, класами, шкільним двором. Наставали літні канікули, і дітям не терпілося поділитися своїми бажаннями, планами. Хлопчики, мов горобці, збираючись купками, жваво обговорювали свої проблеми. Третьокласники стовпилися довкола Сергія, старости класу.

- Хло...

Подарунок

Вдова Єлизавета з п'ятирічним сином Сашком і літньою матір'ю жила в старенькому будиночку недалеко від міського ринку. Жили вони бідно. Слабка і болюча, Єлизавета працювала скільки могла, але її заробітку насилу вистачало на найнеобхідніше. Бідність навчила Єлизавету сподіватися на Бога і потребувати Його допомоги. Вона завжди пам'ятала слова, записані в Біблії: "Втішайся Госпо...

Великдень без тата

Наближався Великдень. У християнських сім'ях це свято відзначається особливо урочисто. У будинку та на вулиці зазвичай наводять порядок, мами та бабусі печуть пиріжки, а дітлахи, як завжди, всім допомагає.

Передсвяткова метушня панувала і в сім'ї Кузнєцових. Хлопчики прибиралися у дворі та у сараї, а дівчатка – у хаті. Робота у них сперечалася, бо всі бралися за неї охоч...

Галочка

Галочка з'явилася у родині Іванових несподівано. Її привезла із собою мама.

- Діти, - сказала вона, - ця дівчинка тепер житиме у нас. Її звуть Галочкою.

Хто вона? Звідки? Чому житиме у них? Запитань було багато, але Сашко та Ніна нічого не питали. Вони чекали, коли мама сама їм все розповість. Увечері, коли Галочка заснула, мама сказала:

- Це та дівчинка, про я...