Як Бог дасть

Хлопчик Вася був із селянського роду. А за старих часів усі селяни християнами були, тобто в Господа нашого Ісуса Христа вірували і заповідями Його жити намагалися. От і Вася захотів все своє життя Богові присвятити – стати ченцем.

Прийшов юнак до старця за порадою, а той відкрив йому Божу волю: повинен був Василь спочатку послужити людям у світі, одружуватися, виховати дітей, а вже потім, за згодою дружини, стати ченцем.

І став Василь жити з Божої волі. Все сталося так, як передбачив старець. Хлопець пішов у місто і став прикажчиком. Зароблені гроші надсилав хворій матері.

Незабаром юнак зустрів дівчину Олю зі свого села, яка теж хотіла присвятити себе Богові та стати черницею, але отримала благословення спочатку вийти заміж, виростити дітей, а вже потім здійснити задумане.

Вони одружилися. Справи в молодих йшли добре, і невдовзі Василь став багатою людиною. Але про волю Божу він не забував: щедро ділився грошима з монастирями, храмами та лікарнями, допомагав бідним.

Якось їхав Василь у кареті і побачив селянина, який сидів прямо на бруківці. Чоловік голосно вигукував:

- Не як ти хочеш, а як Бог дасть!

Тільки скаже і знову:

- Не як ти хочеш, а як Бог дасть!

Підказало серце Василеві, що в людини біда, наказав кучерові зупинити карету. Покликавши нещасного, він розпитав його. Селянин поділився своїм горем: у селі в нього залишився старий батько та семеро дітей. Усі хворі на тиф. Сусіди, боячись заразитися, обходили їхню хату. Останнє, що в них було, це кінь, і батько послав його в місто продати його і купити корову, на яку була вся надія.

Привів селянин кінь у місто, продав, а годувальницю не купив. Гроші в нього відібрали: зовсім бідолаха ослаб від голоду і чинити опір не міг. Що тепер робити? Як повертатися з порожніми руками до голодних та хворих дітей? Ось і сів він на дорогу, чи то молячись, чи то плачучи:

- Не як ти хочеш, а як Бог дасть! Василь посадив мужика поряд із собою і наказав їхати на ринок. Там він купив двох коней та віз, який заповнив різними продуктами. Купив він і корову. Прив'язавши її до воза, віддав віжки селянинові. Той не повірив своєму щастю і почав відмовлятися, але Василь нагадав йому:

- Не як ти хочеш, а як Бог дасть!

Через багато років Василь сам став старцем. У народі його називали Серафимом Вирицьким .

Тисячі людей врятував святий Серафим, розкриваючи їм Божу волю, навчаючи своїм життям молитися:

– Хай буде на все Твоя воля, Господи. Не так, як я хочу, а як Ти даси!