Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Прийшла осінь

Ка-ар! Доброго дня! Ми з вами так давно не зустрічалися! Ка-ар!Ка-ар! Стільки нового й цікавого я хочу вам розповісти! Ка-ар! У нашому будинку № 38 відбулося стільки важливого, що я просто не можу стриматися. Ка-ар! Почну з початку: дівчинка Надя, яка живе у квартирі № 5, цієї осені пішла до школи. Її мама Валентина купила величезний букет квітів для першої вчительки, а для Наді – багато подарунків в її гарний ранець. Ка-ар! Дівчинка так раділа! І я теж раділа – правда, не знаю чому. Напевно, тому, що Ісус сказав: «Радійте з тими, хто радіє!» А ще я побачила, що в новому ранці Наді лежить дитяча Біблія – це Оленочка із квартири № 17 подарувала до першого вересня.

Оленка хоче, щоб Надя, навчившись читати, сама змогла прочитати всі історії з цієї славної книги. Ка-ар! Надюша була щаслива, що в школі вона навчиться читати й писати і довідається багато цікавого й важливого. Ка-ар! Як шкода, що немає на світі шкіл для ворон. Ка-ар! Я б тоді могла в школі вчитися. Ка-ар! Я думаю, що теж прочитала б щось дуже важливе з Біблії! Ка-ар! А поки я сиджу біля вікна Оленки, коли вона читає Біблію своїй бабусі. Ка-ар!

Ось одного разу сиджу я і слухаю, як Оленка читає оповідання про пророка Йону. Він був дуже неслухняним пророком! Ка-ар! Ви думаєте, що такого не буває. Ка-ар! Ще як буває! Ка-ар! Діти бувають неслухняними, і за це батьки їх карають. Ка-ар! Отож і пророк Йона був неслухняним. Його Бог послав у місто Ніневію, щоб він розповів мешканцям, що Господь хоче знищити це місто за їхні гріхи. Але Йона не послухав Бога й поплив на кораблі зовсім до іншої країни. Бог розгнівався й послав на море великий шторм. Корабель став тонути. Йона зрозумів, що Бог розсердився на нього й попросив капітана корабля, щоб вони викинули його за борт у море. Ка-ар! Ка-ар! Це було жахливо! Ка-ар! Але Бог не дав Йоні потонути в морі. Ка-ар! Бог послав для Йони велику рибу. Ка-ар! Це, напевно, був кит. Він проковтнув Йону. Заждіть! Заждіть! Ка-ар! Не засмучуйтесь! На цьому історія не закінчилася! Йона три дні й три ночі був у животі цієї великої риби. За цей час він зрозумів, що потрібно просити прощення в Бога! Ох, як це важливо – вчасно попросити прощення! Це я сама знаю, зі свого досвіду! Отож, продовжую далі. Ка-ар! Коли Йона попросив прощення в Бога, то риба виплюнула Йону недалеко від міста Ніневії. Він вирушив туди, щоб розповісти мешканцям цього міста, що вони живуть неправильно й грішать перед Богом. Бог хоче знищити це місто за гріхи, якщо вони не покаються. Ка-ар! Як же це страшно! Мешканці міста Ніневія злякалися і покаялися перед Богом у своїх гріхах і просили в Бога прощення за все. Ка-ар! Бог вилив на них Свою милість та не знищив місто. Ка-ар! Ка-ар! Я думаю, що й вам стало зрозуміло, як важливо нам слухатися й виконувати веління Божі! Ка-ар! А також дуже важливо слухатися маму й тата!

13.05.2023

Біблія:

Галочка

Галочка з'явилася у родині Іванових несподівано. Її привезла із собою мама.

- Діти, - сказала вона, - ця дівчинка тепер житиме у нас. Її звуть Галочкою.

Хто вона? Звідки? Чому житиме у них? Запитань було багато, але Сашко та Ніна нічого не питали. Вони чекали, коли мама сама їм все розповість. Увечері, коли Галочка заснула, мама сказала:

- Це та дівчинка, про я...

Подарунок

Вдова Єлизавета з п'ятирічним сином Сашком і літньою матір'ю жила в старенькому будиночку недалеко від міського ринку. Жили вони бідно. Слабка і болюча, Єлизавета працювала скільки могла, але її заробітку насилу вистачало на найнеобхідніше. Бідність навчила Єлизавету сподіватися на Бога і потребувати Його допомоги. Вона завжди пам'ятала слова, записані в Біблії: "Втішайся Госпо...

Друг

Сашко прокинувся рано – щось йому не спалося. Та й до того ж він пам’ятав, що сьогодні 11 вересня – день його народження! Батьки Сашка пообіцяли, що на день народження вони подарують йому друга.

Сашко міркував про це, лежачи в ліжку. Хто такий друг? Друг – це той, хто тебе любить і хто завжди буде захищати тебе. Так, про такого друга Сашко давно мріяв.

Ра...

Бережися неправди!

Юрій Казаков мав хорошого друга - Валера Ільїна. У школі, вдома та на зборах вони майже завжди були разом. Валера був короткозорим і носив окуляри, а в Юри зір був чудовий, але він мріяв про окуляри.

- Навіщо тобі окуляри? - Не розумів Валера. - Знаєш, як з ними незручно! І розбити можна і втратити.

– Зате гарно! Як професор – важливий, представницький.

Дихай! Чи не дихай?

Прийшов Сергій до лікаря, а той почав його слухати через трубочку: чи добре дихає, чи не застудився?

Маленький заступник

«Трам-там-там! Там-там-там!» - уже третій день поспіль монотонно і нудно стукав по дахах дрібний та холодний дощ. Здавалося, він ніколи не скінчиться. Низьке та похмуре небо гірко плакало, кидаючи свої холодні сльози на осінню землю.

Надвечір здійнявся поривчастий вітер. Він протяжно свистів у верхівках дерев, як батогом, безжально хльостав огорожами, вікнами. У таку погод...

Старший брат

Навесні Ігореві виповнилося одинадцять років. Він мав старшого брата Андрія. Він нещодавно повернувся із армії. Ігор сильно любив Андрія і в усьому наслідував його. Вони разом щось ремонтували у майстерні батька, разом читали Біблію вечорами та розмірковували про прочитане. Андрій завжди розумів Ігоря. А той, як другові, довіряв старшому братові всі свої мрії та таємниці.

Якось, спеко...

Подарунок Ісусу

Майже з самого ранку Тім не відходив від вікна, милуючись сонечком і снігом.

- Мамо, дивися, як багато снігу на вулиці! — потягнув він до вікна, коли вона увійшла до кімнати.

- Завтра Різдво, синку, ото Господь і послав сніжок на радість дітям!

- Розкажи мені ще раз про Ісуса! - попросив Тіма,

Усадивши сина на коліна, мати вже вкотре повідала йому п...

Наслідки брехні

На землю тихо спускалися сутінки. У повітрі плавно кружляли сніжинки. Рідкісні перехожі поспішали додому. Надворі різко похолодало, але в будинку було тепло і затишно. У грубці весело потріскували дрова, наповнюючи кімнату приємним теплом. Жінка похилого віку, сидячи в старовинному кріслі, про щось глибоко задумалася. Ось уже кілька днів у неї гостює онука. Бабуся зауважила, що Оля часто говори...

Вмій прощати

Як тільки пролунав дзвінок з уроку, дітлахи висипали надвір. Всім хотілося знати, що там так гуркотіло і скреготіло під час занять. Виявляється, на шкільний двір в'їхали величезні КамАЗи. Вони привезли цеглу, пісок та дошки.

Давно вже було ухвалено рішення добудувати та розширити стару, ще до війни побудовану школу. Ось і починалася вона, така цікава робота – будівництво. Ко...