|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Привітне щеня
Чому під час зустрічі люди тиснуть один одному руки? Це тепер є танки, гармати та бомби. А раніше люди воювали камінням та палицями. І якщо зустрічалися миролюбні, то один із них показував іншій долоню: дивись, у мене в руці нічого немає. Інший у відповідь розтискав пальці – і в мене також. Вони раділи, що погроза минула, і тиснули один одному руки.
Вітя та Юра жили в одному дворі і завжди грали разом. Але якось вони посварилися і стали при зустрічі вдавати, ніби не бачать один одного. Хлопчики вже й згадати не могли, через що виникла сварка, але миритися першому? Нізащо!
Погода стояла чудова, сонечко так і кликало на вулицю повеселитись. Але ж не грати одному. Ось і сиділи колишні друзі по домівках, наче ув'язнені. Гордість їх як ланцюгом скувала, особливо Вітю. Йому здавалося, що коли він першим підійде миритися, то злетить з голови корона. Щоправда,
справжньої корони в нього не було, але він завжди боявся здатися таким самим, як інші діти, от і задирав носа вище. Нехай усі думають, що він заморський принц. Звичайно, Вітя шкодував про розбиту дружбу, але корона була дорожчою.
А Юра дуже переживав і при кожній випадковій зустрічі з Вітею тримав руку, готову для рукостискання. Але побачивши задертий ніс, він теж відвертався і вдавав, що застібає гудзик.
Дні канікул минули безрадісно, з каменем гордині за пазухою. Незабаром небо заволокло хмарами, пішли дощі та настали холоди. Холодно було і на душі у хлопців. Якось Юра навіть намагався помолитися, але в нього нічого не вийшло. Та й не могло вийти: Бог не приймає молитви тих, хто не має миру в душі.
Стривожилися батьки Віті, що син на вулиці не буває, і завели собаку. Вирішили, що гуляючи з нею, хлопчик не тільки свіжим повітрям дихатиме, а й познайомиться з кимось, якщо вже з Юрою у них сварка вийшла. Але пес виявився злим – нікого до Віті не підпускав.
Побачили Юрини батьки, що Вітя собаку вигулює, і теж купили синові щеня. Той виявився лагідним і всім хвостиком виляв, хотів потоваришувати.
І ось одного разу Вітя зі своїм злим псом зустрів Юру з радісним цуценям. Як не тягнули хлопці собак у різні боки, нічого в них не вийшло: здоровенний Вітін пес вирішив з Юриним цуценям познайомитися. А той тільки цьому й радий – аж скрикує від задоволення. Почали вони грати. Поводочки у собак переплелися, і хлопчики опинилися поряд. Тут і Віте довелося помітити свого колишнього друга, тим більше, що той перший сказав йому:
- Вітання!
В цей момент Вітя відчув, що корона злетіла з його величної голови, і він ледве чутно промовив:
- І тобі привіт.
Помовчавши, хлопці заговорили про своїх улюбленців. Світ несміливо відновлювався. А собаки миттєво потоваришували і не хотіли розлучатися. Ось і змовилися хлопчики виводити їх на прогулянку водночас. А прощаючись, навіть потиснули руки. На душі було світло й радісно.
Прийшов Юра додому, почав молитись і відчув, що Бог чує його.
25.10.2023
|
|
|
|
|
Диво
Настала пізня осінь. Подекуди листочки затрималися на гілках, і вітер їх по-особливому крутив, щоб укласти на зиму під деревами. Від цього шуму ворона Клара ніяк не могла заснути.
Вона щось каркала потихеньку:
– Ка-ар! Ка-ар! Із приходом зими все змінюється: і люди, і птахи, і дерева, і, звичайно, погода. Настрій теж дуже часто залежить від погоди.
Ох, як шви...
Нова
Вихователька дитячого садка Софія Олександрівна ввела до ігрової кімнати молоду жінку з дівчинкою. Дівчинка була славна, з рудим волоссям і якимось надзвичайно добрими очима та привітною усмішкою.
Наслідки брехні
На землю тихо спускалися сутінки. У повітрі плавно кружляли сніжинки. Рідкісні перехожі поспішали додому. Надворі різко похолодало, але в будинку було тепло і затишно. У грубці весело потріскували дрова, наповнюючи кімнату приємним теплом. Жінка похилого віку, сидячи в старовинному кріслі, про щось глибоко задумалася. Ось уже кілька днів у неї гостює онука. Бабуся зауважила, що Оля часто говори...
Брехня
Владику! - Покликала мама одного разу. - Сходи в магазин за олією. Владик любив свою маму і відразу слухняно вискочив надвір.
Магазин був недалеко, і Владик міг би хвилин через десять повернутися, але дорогою він зустрів товаришів. Вони грали на галявині, і Владик приєднався до них. Він так захопився грою, що забув кудись і навіщо йшов. І тільки баштовий годинник, пробивши шість разів...
Хіба не диво?
Каталися дітлахи на санчатах. З'їжджаючи з гірки, мала Ніна впала, сильно вдарилася головою і знепритомніла.
Про що молитись?
Добре навчався Грицько, та ось біда – хотілося йому бути найкращим учнем у класі. А тут з'явився у них новенький і, як на зло, відмінник. Коли він відповідав, Грицька місця собі не знаходив – ...
Розбита ваза
У суботу після обіду подружжя Маркова зібралося в гості. Дітей вони залишали вдома одних, тому мама, швидко помивши посуд, сказала:
- Будьте розумниками, хлопці, не балуйтесь! - Показуючи на тендітну вазу, вона додала: - Дивіться, вазу не розбийте! Мишко, постав її краще на шафу, а то ненароком штовхнете стіл, і вона впаде.
- Мамо, хай вона постоїть тут! – попросив Вов...
Дихай! Чи не дихай?
Прийшов Сергій до лікаря, а той почав його слухати через трубочку: чи добре дихає, чи не застудився?
Сашко прокинувся рано – щось йому не спалося. Та й до того ж він пам’ятав, що сьогодні 11 вересня – день його народження! Батьки Сашка пообіцяли, що на день народження вони подарують йому друга. Сашко міркував про це, лежачи в ліжку. Хто такий друг? Друг – це той, хто тебе любить і хто завжди буде захищати тебе. Так, про такого друга Сашко давно мріяв. Ра...Друг
Злий Валерик
Ласкаво світило сонечко, зігріваючи своїм теплом усе довкола. Від його цілющих променів тікав холод, темрява і морок. Зелена трава з розкиданими подекуди біленькими і жовтенькими квіточками м'яким оксамитовим килимом покривала землю. Дерева вбралися в яскраво-зелений одяг, на розлогих яблунях з'явилися ніжні біло-рожеві букетики. Повітря наповнилося ароматом квітів і щебетом пташок, що ...