Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Привітне щеня

Чому під час зустрічі люди тиснуть один одному руки? Це тепер є танки, гармати та бомби. А раніше люди воювали камінням та палицями. І якщо зустрічалися миролюбні, то один із них показував іншій долоню: дивись, у мене в руці нічого немає. Інший у відповідь розтискав пальці – і в мене також. Вони раділи, що погроза минула, і тиснули один одному руки.

Вітя та Юра жили в одному дворі і завжди грали разом. Але якось вони посварилися і стали при зустрічі вдавати, ніби не бачать один одного. Хлопчики вже й згадати не могли, через що виникла сварка, але миритися першому? Нізащо!

Погода стояла чудова, сонечко так і кликало на вулицю повеселитись. Але ж не грати одному. Ось і сиділи колишні друзі по домівках, наче ув'язнені. Гордість їх як ланцюгом скувала, особливо Вітю. Йому здавалося, що коли він першим підійде миритися, то злетить з голови корона. Щоправда,

справжньої корони в нього не було, але він завжди боявся здатися таким самим, як інші діти, от і задирав носа вище. Нехай усі думають, що він заморський принц. Звичайно, Вітя шкодував про розбиту дружбу, але корона була дорожчою.

А Юра дуже переживав і при кожній випадковій зустрічі з Вітею тримав руку, готову для рукостискання. Але побачивши задертий ніс, він теж відвертався і вдавав, що застібає гудзик.

Дні канікул минули безрадісно, з каменем гордині за пазухою. Незабаром небо заволокло хмарами, пішли дощі та настали холоди. Холодно було і на душі у хлопців. Якось Юра навіть намагався помолитися, але в нього нічого не вийшло. Та й не могло вийти: Бог не приймає молитви тих, хто не має миру в душі.

Стривожилися батьки Віті, що син на вулиці не буває, і завели собаку. Вирішили, що гуляючи з нею, хлопчик не тільки свіжим повітрям дихатиме, а й познайомиться з кимось, якщо вже з Юрою у них сварка вийшла. Але пес виявився злим – нікого до Віті не підпускав.

Побачили Юрини батьки, що Вітя собаку вигулює, і теж купили синові щеня. Той виявився лагідним і всім хвостиком виляв, хотів потоваришувати.

І ось одного разу Вітя зі своїм злим псом зустрів Юру з радісним цуценям. Як не тягнули хлопці собак у різні боки, нічого в них не вийшло: здоровенний Вітін пес вирішив з Юриним цуценям познайомитися. А той тільки цьому й радий – аж скрикує від задоволення. Почали вони грати. Поводочки у собак переплелися, і хлопчики опинилися поряд. Тут і Віте довелося помітити свого колишнього друга, тим більше, що той перший сказав йому:

- Вітання!

В цей момент Вітя відчув, що корона злетіла з його величної голови, і він ледве чутно промовив:

- І тобі привіт.

Помовчавши, хлопці заговорили про своїх улюбленців. Світ несміливо відновлювався. А собаки миттєво потоваришували і не хотіли розлучатися. Ось і змовилися хлопчики виводити їх на прогулянку водночас. А прощаючись, навіть потиснули руки. На душі було світло й радісно.

Прийшов Юра додому, почав молитись і відчув, що Бог чує його.

25.10.2023

Біблія:

Я не битися

Вова знав багато віршів із Біблії. Щодня, перед тим як іти до школи, він кілька разів прочитував вірш, який сподобався, а надвечір уже знав його напам'ять і розповідав перед молитвою молодшим.

- Мамо, що мені сьогодні вивчити? - спитав він одного разу, несучи Біблію на кухню.

- Вивчи перший вірш із п'ятнадцятого розділу книги Приповісті Соломона, - порадила мама.

...

Ранкова молитва

Цей ранок був особливо теплим. Пташки весело цвірінькали на деревах. У них були важливі справи. Вже настала осінь, і всі перелітні птахи готувалися відлітати на зимівлю в теплі країни. За літо вони встигли виростити своє потомство. Пташенята так підросли, що їх стало важко відрізняти від дорослих птахів. За літо вони зміцніли, набули навичок, які допоможуть їм прогодуватися. Час перельоту &ndas...

Лікування

Хлопчик із раннього дитинства було ні вставати, ні ходити, ні грати, як інші діти. Параліч прикував його до ліжка. Лікарі казали батькам, що хвороба їхнього сина невиліковна. Але його рідні молилися за н...

Друг

Сашко прокинувся рано – щось йому не спалося. Та й до того ж він пам’ятав, що сьогодні 11 вересня – день його народження! Батьки Сашка пообіцяли, що на день народження вони подарують йому друга.

Сашко міркував про це, лежачи в ліжку. Хто такий друг? Друг – це той, хто тебе любить і хто завжди буде захищати тебе. Так, про такого друга Сашко давно мріяв.

Ра...

Нелегка перемога

Тепле літо непомітно змінилося восени. На вулиці стало холодно та сиро. Густий, білий, як молоко, туман повис над землею. Не чути стало ні співу птахів, ні крику півнів. Лише зрідка то тут, то там лунали дзвінкі голоси – діти йшли до школи.

- Аня! Почекай-і-і! - гукнула Олена подругу. Дівчатка привіталися.

- Ну, і туман сьогодні! - із захопленням промовила Аня.

...

Порятунок із вогню

Давня ця історія. Відбулася вона на початку століття напередодні Різдва.

Небезпечний сон

Вечоріло. Величезне, немов палаюче вогнем, сонце повільно зникало за обрієм. Його останні промені м'яко ковзали по гілках дерев, по траві і ніби прощалися з усіма, щоб уранці знову зустрітися. На галявині, оточеній високими соснами, що стояли впереміж із кучерявими, стрункими берізками та пухнастими ялинами, розкинувся дитячий християнський табір.

Останній вечір у лісовому таборі ...

Надії настрою

Надя прокинулася у чудовому настрої. Яскраво світило сонечко, а з вулиці долинав веселий сміх дітлахів. Ох, і набігається вона сьогодні із подружками! Тут тато сказав, що дочку час зводити до зубного лік...

Урок

Рано-вранці Вані та Віте мама веліла зібрати квасолю. Вона пообіцяла, що по обіді відпустить їх на річку, якщо вони добре попрацюють. Хлопцям дуже хотілося повудити рибу і купуватися, тому вони підстрибом помчали на город.

Квасоля була посаджена довгими рядами. Щоб швидше впоратися з роботою, хлопці вирішили збирати квасолю наввипередки. Так цікавіше!

У свій час Вітя йшов по...

Чи дізнається?

Купила мама синові костюмчик, з накладними кишенями, з блискавками. Напрасувала і відправила одного погуляти: треба ж людину привчати до самостійності.