Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Привітне щеня

Чому під час зустрічі люди тиснуть один одному руки? Це тепер є танки, гармати та бомби. А раніше люди воювали камінням та палицями. І якщо зустрічалися миролюбні, то один із них показував іншій долоню: дивись, у мене в руці нічого немає. Інший у відповідь розтискав пальці – і в мене також. Вони раділи, що погроза минула, і тиснули один одному руки.

Вітя та Юра жили в одному дворі і завжди грали разом. Але якось вони посварилися і стали при зустрічі вдавати, ніби не бачать один одного. Хлопчики вже й згадати не могли, через що виникла сварка, але миритися першому? Нізащо!

Погода стояла чудова, сонечко так і кликало на вулицю повеселитись. Але ж не грати одному. Ось і сиділи колишні друзі по домівках, наче ув'язнені. Гордість їх як ланцюгом скувала, особливо Вітю. Йому здавалося, що коли він першим підійде миритися, то злетить з голови корона. Щоправда,

справжньої корони в нього не було, але він завжди боявся здатися таким самим, як інші діти, от і задирав носа вище. Нехай усі думають, що він заморський принц. Звичайно, Вітя шкодував про розбиту дружбу, але корона була дорожчою.

А Юра дуже переживав і при кожній випадковій зустрічі з Вітею тримав руку, готову для рукостискання. Але побачивши задертий ніс, він теж відвертався і вдавав, що застібає гудзик.

Дні канікул минули безрадісно, з каменем гордині за пазухою. Незабаром небо заволокло хмарами, пішли дощі та настали холоди. Холодно було і на душі у хлопців. Якось Юра навіть намагався помолитися, але в нього нічого не вийшло. Та й не могло вийти: Бог не приймає молитви тих, хто не має миру в душі.

Стривожилися батьки Віті, що син на вулиці не буває, і завели собаку. Вирішили, що гуляючи з нею, хлопчик не тільки свіжим повітрям дихатиме, а й познайомиться з кимось, якщо вже з Юрою у них сварка вийшла. Але пес виявився злим – нікого до Віті не підпускав.

Побачили Юрини батьки, що Вітя собаку вигулює, і теж купили синові щеня. Той виявився лагідним і всім хвостиком виляв, хотів потоваришувати.

І ось одного разу Вітя зі своїм злим псом зустрів Юру з радісним цуценям. Як не тягнули хлопці собак у різні боки, нічого в них не вийшло: здоровенний Вітін пес вирішив з Юриним цуценям познайомитися. А той тільки цьому й радий – аж скрикує від задоволення. Почали вони грати. Поводочки у собак переплелися, і хлопчики опинилися поряд. Тут і Віте довелося помітити свого колишнього друга, тим більше, що той перший сказав йому:

- Вітання!

В цей момент Вітя відчув, що корона злетіла з його величної голови, і він ледве чутно промовив:

- І тобі привіт.

Помовчавши, хлопці заговорили про своїх улюбленців. Світ несміливо відновлювався. А собаки миттєво потоваришували і не хотіли розлучатися. Ось і змовилися хлопчики виводити їх на прогулянку водночас. А прощаючись, навіть потиснули руки. На душі було світло й радісно.

Прийшов Юра додому, почав молитись і відчув, що Бог чує його.

25.10.2023

Біблія:

Толіна фотокартка

Декілька хлопчаків купкою стояли біля воріт невеликого цегляного будинку і щось уважно розглядали, передаючи з рук до рук.

- Здорово! Мотоцикл гарний! – захоплювався Толик.

- Хороша фотографія! Дорого тільки вона стоїть, – з жалем сказав Віталік. - Мені мама не дозволить... Скаже, грошей нема.

- А я таки попрошу тата. Може, він дозволить сфотографуватис...

Диво

Настала пізня осінь. Подекуди листочки затрималися на гілках, і вітер їх по-особливому крутив, щоб укласти на зиму під деревами. Від цього шуму ворона Клара ніяк не могла заснути.

Вона щось каркала потихеньку:

– Ка-ар! Ка-ар! Із приходом зими все змінюється: і люди, і птахи, і дерева, і, звичайно, погода. Настрій теж дуже часто залежить від погоди.

Ох, як шви...

Cила молитви

Боря вже вільно читав і писав. Особливу радість доставляло йому читання християнських книг. Він щодня читав Євангеліє і знав багато біблійних історій. Мріяв Боря поїхати в далекі країни, полазити по високих горах, пополювати на тигра чи ведмедя.

Одного разу до них в гості приїхав татів друг - місіонер. Він багато років жив в Гренландії серед ескімосів. Разом з ними йому доводилося тул...

Ранкова молитва

Цей ранок був особливо теплим. Пташки весело цвірінькали на деревах. У них були важливі справи. Вже настала осінь, і всі перелітні птахи готувалися відлітати на зимівлю в теплі країни. За літо вони встигли виростити своє потомство. Пташенята так підросли, що їх стало важко відрізняти від дорослих птахів. За літо вони зміцніли, набули навичок, які допоможуть їм прогодуватися. Час перельоту &ndas...

Урок

Рано-вранці Вані та Віте мама веліла зібрати квасолю. Вона пообіцяла, що по обіді відпустить їх на річку, якщо вони добре попрацюють. Хлопцям дуже хотілося повудити рибу і купуватися, тому вони підстрибом помчали на город.

Квасоля була посаджена довгими рядами. Щоб швидше впоратися з роботою, хлопці вирішили збирати квасолю наввипередки. Так цікавіше!

У свій час Вітя йшов по...

Проповідь каштана

Маша, я ніяк не можу впоратися з цим завданням, - підійшла Анечка до старшої сестри. - Невже ти не можеш вирішити таке легке завдання? - сердито буркнула Маша, вириваючи з рук Ані зошит. - Через твоє завдання у мене не залишиться часу позайматися на піаніно!

- Не гнівайся, Машенько, я спробую ще раз, може, мені вдасться вирішити самій, - миролюбно сказала Аня.

Маша швидко ви...

Нова

Вихователька дитячого садка Софія Олександрівна ввела до ігрової кімнати молоду жінку з дівчинкою. Дівчинка була славна, з рудим волоссям і якимось надзвичайно добрими очима та привітною усмішкою.

Дзвони

Таня та Аліна поверталися додому з недільної школи. Завжди весела та жива, Аліна сьогодні була нудною та задумливою. Низько опустивши голову, вона йшла мовчки, не зважаючи на подругу. Такої поведінки Таня терпіти не могла, тому вона так сильно штовхнула плечем свою супутницю, що та хитнулась і мало не впала.

- Що трапилося? - Злякано вигукнула Аліна, хапаючись за руку Тані.

...

Нове серце

Тіма ріс у християнській сім'ї. Він мав двох молодших братів і одну маленьку сестричку. Богобоязлива мати виховувала їх у страху Божому, навчала любити Господа та один одного. Отець Тіми сидів у в'язниці за те, що був пресвітером церкви і навчав людей жити за євангелією.

Тімі виповнилося вже шість років, і він старанно допомагав мамі по дому. Коли ж вона йшла кудись, він нагля...

Чи дізнається?

Купила мама синові костюмчик, з накладними кишенями, з блискавками. Напрасувала і відправила одного погуляти: треба ж людину привчати до самостійності.