|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Cила молитви
Боря вже вільно читав і писав. Особливу радість доставляло йому читання християнських книг. Він щодня читав Євангеліє і знав багато біблійних історій. Мріяв Боря поїхати в далекі країни, полазити по високих горах, пополювати на тигра чи ведмедя.
Одного разу до них в гості приїхав татів друг - місіонер. Він багато років жив в Гренландії серед ескімосів. Разом з ними йому доводилося тулитися в маленьких юртах, які називалися «голку». Дядько-місіонер розповідав ескімосів про Христа, читав їм Слово Боже. Для цього він і поїхав так далеко.
Борі було дуже цікаво слухати бажаного гостя, який багато розповідав про ту далеку північну країну. Ці історії були так захоплююче, що, сидячи за столом, Боря навіть забував є. О, скільки всяких труднощів пережив цей місіонер!
Спочатку Боря соромився задавати питання, але, слухаючи гостя, він все ближче і ближче посувався до нього.
Нарешті Боря зовсім осмілів і запитав:
- А ви коли-небудь бачили там справжнього тигра, слона або лева?
- Ні, - розсміявся місіонер, - ці звірі живуть тільки в жарких країнах, на півдні. Але мені не раз доводилося зустрічати бурих і білих ведмедів. Це дикі і дуже небезпечні звірі.
- І ви їх не боялися?
- Боявся, - зізнався місіонер. - Кожного разу при зустрічі з ведмедем мені ставало страшно. Але Бог, Якому я служу, сильний захистити від усіх звірів.
- Я теж хочу бути місіонером, - пожвавішав Боря. - Я хочу поїхати з вами і розповідати ескімосів про Христа.
На цей раз дядько навіть не посміхнувся, а тільки серйозно сказав:
- Тобі ще треба підрости, щоб їхати зі мною. А допомагати місіонерам, і мені зокрема, ти можеш вже зараз! Знаєш, як?
Боря похитав головою. Він навіть не уявляв, чим можна бути корисним для місіонерів, живучи вдома.
- Ти можеш молитися за всіх, хто проповідує Євангеліє. І не тільки за тих, хто працює на Півночі. Багато місіонерів працює в Африці, в диких джунглях. Небезпек і всяких труднощів там не менше, ніж на Півночі! Там водяться отруйні змії, тигри і леви. Там живуть і племена людожерів.
Затамувавши подих, Боря слухав розповідь дядька.
- Для того щоб розповісти їм про Христа, про вічне життя, потрібно залишити все і забути про себе. Твоя молитва може надати велику допомогу тим, хто проповідує Євангеліє. Бог, чуючи твої прохання, буде охороняти Своїх благовісників, захищати їх і благословляти.
Ця пропозиція дуже сподобалося Борі.
«Буду молитися за місіонерів, а як виросту - сам поїду проповідувати», - вирішив він про себе. З тих пір він ніколи не забував молитися про своє дорослому друга-місіонера.
Пройшло багато часу. Одного разу впала отримав від свого друга лист, в кінці якого він написав кілька рядків і для Борі.
Дядько повідомляв, що зовсім недавно він мало не потрапив в лапи ведмедя. Йому потрібно було плисти на човні посеред льодів по дуже вузькому каналу. І раптом майже на половині шляху він побачив попереду великого білого ведмедя. Звір завмер, чекаючи жертву. Тікати було нікуди, та й марно.
Дядько писав, що спочатку йому стало дуже страшно. Він уявив собі сильні лапи, гострі ведмежі кігті, величезну пащу. Але раптом страх зник. Місіонер згадав про своє маленьке одного - Борі, який обіцяв молитися за нього. «Боже, спаси мене, почуй молитву Борі!» - подумки попросив дядько.
Ведмідь ще трохи постояв, голосно рикнув, а потім повільно повернувся і, перевалюючись з ноги на ногу, пішов геть.
|
|
|
|
|
Сходи на небо
Народ стояв живою стіною, а Закхей був маленький на зріст. Як він не підстрибував, йому не вдавалося побачити Бога, що проходить поруч. Тоді Закхей почав шукати якусь сходинку чи драбинку, бажаючи трохи підня...
Урок
Рано-вранці Вані та Віте мама веліла зібрати квасолю. Вона пообіцяла, що по обіді відпустить їх на річку, якщо вони добре попрацюють. Хлопцям дуже хотілося повудити рибу і купуватися, тому вони підстрибом помчали на город.
Квасоля була посаджена довгими рядами. Щоб швидше впоратися з роботою, хлопці вирішили збирати квасолю наввипередки. Так цікавіше!
У свій час Вітя йшов по...
Олини сни
Оленька виросла, як то кажуть, на руках у бабусі, яка просто жила онукою. Та й у Олі ближче за бабусю не було людини на землі.
Декілька хлопчаків купкою стояли біля воріт невеликого цегляного будинку і щось уважно розглядали, передаючи з рук до рук. - Здорово! Мотоцикл гарний! – захоплювався Толик. - Хороша фотографія! Дорого тільки вона стоїть, – з жалем сказав Віталік. - Мені мама не дозволить... Скаже, грошей нема. - А я таки попрошу тата. Може, він дозволить сфотографуватис... Толіна фотокартка
Злодюжка
Весело перестрибуючи через калюжі, Вася поспішав додому. Сьогодні він, як завжди, піде на пошту, де працює його тато. Там Васі завжди було цікаво. В одному з кабінетів монотонно стукав телеграфний апарат. То тут, то там дзвонило безліч телефонів, приходили і йшли люди, отримуючи та надсилаючи переклади, посилки, телеграми. А ще щодня великою машиною привозили багато листів, газет і журналів.
Молитва Еммі
Маленькій Еммі було всього чотири роки, а для неї Ісус уже став саме її Ісусом. Так, вона вже звернулася до Нього в щирій молитві, визнала перед Ним усі свої гріхи (знаєте, адже малята теж грішать) і попросила Його простити її, оселитися в її серденьку і стати її особистим Спасителем. Ісус точно виконав прохання маленької дівчинки, як і обіцяв! Він став таким реальним для неї, нем...
Наслідки брехні
На землю тихо спускалися сутінки. У повітрі плавно кружляли сніжинки. Рідкісні перехожі поспішали додому. Надворі різко похолодало, але в будинку було тепло і затишно. У грубці весело потріскували дрова, наповнюючи кімнату приємним теплом. Жінка похилого віку, сидячи в старовинному кріслі, про щось глибоко задумалася. Ось уже кілька днів у неї гостює онука. Бабуся зауважила, що Оля часто говори...
Розбита ваза
У суботу після обіду подружжя Маркова зібралося в гості. Дітей вони залишали вдома одних, тому мама, швидко помивши посуд, сказала:
- Будьте розумниками, хлопці, не балуйтесь! - Показуючи на тендітну вазу, вона додала: - Дивіться, вазу не розбийте! Мишко, постав її краще на шафу, а то ненароком штовхнете стіл, і вона впаде.
- Мамо, хай вона постоїть тут! – попросив Вов...
Прощення
Петя Меркулов любив ходити до Романових, де росло троє спритних і невгамовних хлопчиків. У дворі вони щодня збиралися хлопці десяти-дванадцяти років, і вони весело проводили час. Нерідко між ними спалахували бійки, і тоді втручався хтось із старших і охолоджував запал запалу.
Двір у Романових великий, місця всім вистачало, тож тут днями пропадала майже половина сільських дітлахів.
...Кімната для Господа
Субота. Дімі дуже подобався цей день, бо у тата – вихідний. А з татом завжди цікаво!
- Тату, що ми сьогодні робитимемо? - Запитав Діма, як тільки підвівся з ліжка.
– Спочатку читати Біблію та молитися.
– А потім машину ремонтувати? - Згадав Діма про улюблене заняття.
– Ні.
Діма хотів ще щось запитати, але в кімнату увійшл...