Cила молитви

Боря вже вільно читав і писав. Особливу радість доставляло йому читання християнських книг. Він щодня читав Євангеліє і знав багато біблійних історій. Мріяв Боря поїхати в далекі країни, полазити по високих горах, пополювати на тигра чи ведмедя.

Одного разу до них в гості приїхав татів друг - місіонер. Він багато років жив в Гренландії серед ескімосів. Разом з ними йому доводилося тулитися в маленьких юртах, які називалися «голку». Дядько-місіонер розповідав ескімосів про Христа, читав їм Слово Боже. Для цього він і поїхав так далеко.

Борі було дуже цікаво слухати бажаного гостя, який багато розповідав про ту далеку північну країну. Ці історії були так захоплююче, що, сидячи за столом, Боря навіть забував є. О, скільки всяких труднощів пережив цей місіонер!

Спочатку Боря соромився задавати питання, але, слухаючи гостя, він все ближче і ближче посувався до нього.

Нарешті Боря зовсім осмілів і запитав:

- А ви коли-небудь бачили там справжнього тигра, слона або лева?

- Ні, - розсміявся місіонер, - ці звірі живуть тільки в жарких країнах, на півдні. Але мені не раз доводилося зустрічати бурих і білих ведмедів. Це дикі і дуже небезпечні звірі.

- І ви їх не боялися?

- Боявся, - зізнався місіонер. - Кожного разу при зустрічі з ведмедем мені ставало страшно. Але Бог, Якому я служу, сильний захистити від усіх звірів.

- Я теж хочу бути місіонером, - пожвавішав Боря. - Я хочу поїхати з вами і розповідати ескімосів про Христа.

На цей раз дядько навіть не посміхнувся, а тільки серйозно сказав:

- Тобі ще треба підрости, щоб їхати зі мною. А допомагати місіонерам, і мені зокрема, ти можеш вже зараз! Знаєш, як?

Боря похитав головою. Він навіть не уявляв, чим можна бути корисним для місіонерів, живучи вдома.

- Ти можеш молитися за всіх, хто проповідує Євангеліє. І не тільки за тих, хто працює на Півночі. Багато місіонерів працює в Африці, в диких джунглях. Небезпек і всяких труднощів там не менше, ніж на Півночі! Там водяться отруйні змії, тигри і леви. Там живуть і племена людожерів.

Затамувавши подих, Боря слухав розповідь дядька.

- Для того щоб розповісти їм про Христа, про вічне життя, потрібно залишити все і забути про себе. Твоя молитва може надати велику допомогу тим, хто проповідує Євангеліє. Бог, чуючи твої прохання, буде охороняти Своїх благовісників, захищати їх і благословляти.

Ця пропозиція дуже сподобалося Борі.

«Буду молитися за місіонерів, а як виросту - сам поїду проповідувати», - вирішив він про себе. З тих пір він ніколи не забував молитися про своє дорослому друга-місіонера.

Пройшло багато часу. Одного разу впала отримав від свого друга лист, в кінці якого він написав кілька рядків і для Борі.

Дядько повідомляв, що зовсім недавно він мало не потрапив в лапи ведмедя. Йому потрібно було плисти на човні посеред льодів по дуже вузькому каналу. І раптом майже на половині шляху він побачив попереду великого білого ведмедя. Звір завмер, чекаючи жертву. Тікати було нікуди, та й марно.

Дядько писав, що спочатку йому стало дуже страшно. Він уявив собі сильні лапи, гострі ведмежі кігті, величезну пащу. Але раптом страх зник. Місіонер згадав про своє маленьке одного - Борі, який обіцяв молитися за нього. «Боже, спаси мене, почуй молитву Борі!» - подумки попросив дядько.

Ведмідь ще трохи постояв, голосно рикнув, а потім повільно повернувся і, перевалюючись з ноги на ногу, пішов геть.