Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Проповідь каштана

Маша, я ніяк не можу впоратися з цим завданням, - підійшла Анечка до старшої сестри. - Невже ти не можеш вирішити таке легке завдання? - сердито буркнула Маша, вириваючи з рук Ані зошит. - Через твоє завдання у мене не залишиться часу позайматися на піаніно!

- Не гнівайся, Машенько, я спробую ще раз, може, мені вдасться вирішити самій, - миролюбно сказала Аня.

Маша швидко вирішила завдання і роздратовано пояснила сестрі, де ховалася помилка.

- Марійка! - Покликала мама з кухні. - Боюся, що Толя забуде принести хліб, повертаючись зі школи. Ти йому не нагадала про це?

- Ні! Він не маленький. Невже щоразу треба нагадувати йому про це? Я сама йду за хлібом, - невдоволено кинула Маша, надягаючи пальто.

Вона взяла гроші і попрямувала до магазину.

Був чудовий осінній день. З дерева впав каштан і підкотився до її ніг. Маша штовхнула його і пішла далі. По дорозі назад вона побачила на лавці дідуся. Він катав каштан по землі своїм ціпком.

- Як шкода, що у каштана така колюча шкаралупа! - звернувся він до Машеньки. - А в нього ж таке ніжне ядро!

- І справді, дідусю! - підхопила вона. - Мені також подобається ядро каштана. Воно таке гладке, коричневе! А руки колоти колючою шкаралупою не хочеться.

- Каштан нагадує мені декого, - вів далі дідусь.

- Кого? – з цікавістю запитала Маша.

- Одну дівчинку, у якої добре і м'яке серце. Вона завжди готова допомогти ближнім, але робить це з великим невдоволенням та ремствуванням. При цьому вона говорить так непривітно, що не радий її послугам. Краще б сам зробив, ніж слухати її закиди. А мені хочеться, щоб ця дівчинка супроводжувала свої добрі справи лагідними словами та посмішкою. Тоді її всі любили б і ніхто б не засмучувався.

- Дідусю, ти кажеш про мене, так? - почервоніла Маша. — Але ж я думала, що це нікому не шкодить. Адже я завжди роблю те, що мене просять.

- Нехай колючий каштан буде тобі, Машенько, повчанням. Запам'ятай слова, сказані Апостолом Павлом: «Будьте братолюбні один до одного з ніжністю; у пошані один одного попереджайте».

24.10.2023

Біблія:

На лавці

На лавці в парку сидів самотній дідок. Поруч сіли відпочити мама з маленькою донькою. Дідок пригостив дівчинку цукеркою. Та, розумниця, одразу сказала йому:

Лікування

Хлопчик із раннього дитинства було ні вставати, ні ходити, ні грати, як інші діти. Параліч прикував його до ліжка. Лікарі казали батькам, що хвороба їхнього сина невиліковна. Але його рідні молилися за н...

Неправда – це гріх

Завжди радісна та товариська, Лариса була улюбленицею не лише у своїй родині. Любили її та сусідські діти. Ларисі виповнилося вже п'ять років, і вона виконувала відповідальну роботу в будинку - доглядала двох молодших братиків. У старших теж були важливі справи. Вони допомагали по господарству, доглядали свиней і корову, мили посуд, підлогу, підмітали двір. А Лариса цілими днями грала, розв...

Подарунок Ісусу

Майже з самого ранку Тім не відходив від вікна, милуючись сонечком і снігом.

- Мамо, дивися, як багато снігу на вулиці! — потягнув він до вікна, коли вона увійшла до кімнати.

- Завтра Різдво, синку, ото Господь і послав сніжок на радість дітям!

- Розкажи мені ще раз про Ісуса! - попросив Тіма,

Усадивши сина на коліна, мати вже вкотре повідала йому п...

Урок

Рано-вранці Вані та Віте мама веліла зібрати квасолю. Вона пообіцяла, що по обіді відпустить їх на річку, якщо вони добре попрацюють. Хлопцям дуже хотілося повудити рибу і купуватися, тому вони підстрибом помчали на город.

Квасоля була посаджена довгими рядами. Щоб швидше впоратися з роботою, хлопці вирішили збирати квасолю наввипередки. Так цікавіше!

У свій час Вітя йшов по...

Сергійкова віра

У будинку № 38 на першому поверсі живе хлопчик Сергійко, який з дитинства інвалід. Він ніколи в житті не вставав на свої ноги й увесь час сидить в інвалідному візочку. Довший час він проводить біля вікна, спостерігаючи, як інші діти весело грають у дворі. Йому дуже часто буває самотньо. Але якось сусідка Оленка подарувала Сергійкові невеликий старенький магнітофон і кілька аудіокасет із христия...

Молитва Еммі

Маленькій Еммі було всього чотири роки, а для неї Ісус уже став саме її Ісусом. Так, вона вже звернулася до Нього в щирій молитві, визнала перед Ним усі свої гріхи (знаєте, адже малята теж грішать) і попросила Його простити її, оселитися в її серденьку і стати її особистим Спасителем. Ісус точно виконав прохання маленької дівчинки, як і обіцяв! Він став таким реальним для неї, нем...

Чи дізнається?

Купила мама синові костюмчик, з накладними кишенями, з блискавками. Напрасувала і відправила одного погуляти: треба ж людину привчати до самостійності.

Великдень без тата

Наближався Великдень. У християнських сім'ях це свято відзначається особливо урочисто. У будинку та на вулиці зазвичай наводять порядок, мами та бабусі печуть пиріжки, а дітлахи, як завжди, всім допомагає.

Передсвяткова метушня панувала і в сім'ї Кузнєцових. Хлопчики прибиралися у дворі та у сараї, а дівчатка – у хаті. Робота у них сперечалася, бо всі бралися за неї охоч...

Старший брат

Навесні Ігореві виповнилося одинадцять років. Він мав старшого брата Андрія. Він нещодавно повернувся із армії. Ігор сильно любив Андрія і в усьому наслідував його. Вони разом щось ремонтували у майстерні батька, разом читали Біблію вечорами та розмірковували про прочитане. Андрій завжди розумів Ігоря. А той, як другові, довіряв старшому братові всі свої мрії та таємниці.

Якось, спеко...