|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Проповідь каштана
Маша, я ніяк не можу впоратися з цим завданням, - підійшла Анечка до старшої сестри. - Невже ти не можеш вирішити таке легке завдання? - сердито буркнула Маша, вириваючи з рук Ані зошит. - Через твоє завдання у мене не залишиться часу позайматися на піаніно!
- Не гнівайся, Машенько, я спробую ще раз, може, мені вдасться вирішити самій, - миролюбно сказала Аня.
Маша швидко вирішила завдання і роздратовано пояснила сестрі, де ховалася помилка.
- Марійка! - Покликала мама з кухні. - Боюся, що Толя забуде принести хліб, повертаючись зі школи. Ти йому не нагадала про це?
- Ні! Він не маленький. Невже щоразу треба нагадувати йому про це? Я сама йду за хлібом, - невдоволено кинула Маша, надягаючи пальто.
Вона взяла гроші і попрямувала до магазину.
Був чудовий осінній день. З дерева впав каштан і підкотився до її ніг. Маша штовхнула його і пішла далі. По дорозі назад вона побачила на лавці дідуся. Він катав каштан по землі своїм ціпком.
- Як шкода, що у каштана така колюча шкаралупа! - звернувся він до Машеньки. - А в нього ж таке ніжне ядро!
- І справді, дідусю! - підхопила вона. - Мені також подобається ядро каштана. Воно таке гладке, коричневе! А руки колоти колючою шкаралупою не хочеться.
- Каштан нагадує мені декого, - вів далі дідусь.
- Кого? – з цікавістю запитала Маша.
- Одну дівчинку, у якої добре і м'яке серце. Вона завжди готова допомогти ближнім, але робить це з великим невдоволенням та ремствуванням. При цьому вона говорить так непривітно, що не радий її послугам. Краще б сам зробив, ніж слухати її закиди. А мені хочеться, щоб ця дівчинка супроводжувала свої добрі справи лагідними словами та посмішкою. Тоді її всі любили б і ніхто б не засмучувався.
- Дідусю, ти кажеш про мене, так? - почервоніла Маша. — Але ж я думала, що це нікому не шкодить. Адже я завжди роблю те, що мене просять.
- Нехай колючий каштан буде тобі, Машенько, повчанням. Запам'ятай слова, сказані Апостолом Павлом: «Будьте братолюбні один до одного з ніжністю; у пошані один одного попереджайте».
24.10.2023
|
|
|
|
|
Таємниця молитви
Хлопчику було вісім років, коли його залишили жити з морським вовком. Так називали бувалих людей, які рідше ступали на землю, ніж на палубу корабля, моря, що борознить, і океани. Таким і був капітан, який зви...
Диво
Настала пізня осінь. Подекуди листочки затрималися на гілках, і вітер їх по-особливому крутив, щоб укласти на зиму під деревами. Від цього шуму ворона Клара ніяк не могла заснути.
Вона щось каркала потихеньку:
– Ка-ар! Ка-ар! Із приходом зими все змінюється: і люди, і птахи, і дерева, і, звичайно, погода. Настрій теж дуже часто залежить від погоди.
Ох, як шви...
Сліпий хлопчик
Хлопчик-хлопчик... Бідолашний хлопчик... За чиїсь гріхи народився сліпим.
Весело перестрибуючи через калюжі, Вася поспішав додому. Сьогодні він, як завжди, піде на пошту, де працює його тато. Там Васі завжди було цікаво. В одному з кабінетів монотонно стукав телеграфний апарат. То тут, то там дзвонило безліч телефонів, приходили і йшли люди, отримуючи та надсилаючи переклади, посилки, телеграми. А ще щодня великою машиною привозили багато листів, газет і журналів. Злодюжка
Бережися неправди!
Юрій Казаков мав хорошого друга - Валера Ільїна. У школі, вдома та на зборах вони майже завжди були разом. Валера був короткозорим і носив окуляри, а в Юри зір був чудовий, але він мріяв про окуляри.
- Навіщо тобі окуляри? - Не розумів Валера. - Знаєш, як з ними незручно! І розбити можна і втратити.
– Зате гарно! Як професор – важливий, представницький.
Капризка
Літає над містом Капризка і на всі боки поглядає – до кого б їй забратися. А в одній квартирі маленька Оленка з боку на бік повертається, ось-ось прокинеться. Примха добре знає цю дівчинку і часто її ві...
Маленький заступник
«Трам-там-там! Там-там-там!» - уже третій день поспіль монотонно і нудно стукав по дахах дрібний та холодний дощ. Здавалося, він ніколи не скінчиться. Низьке та похмуре небо гірко плакало, кидаючи свої холодні сльози на осінню землю.
Надвечір здійнявся поривчастий вітер. Він протяжно свистів у верхівках дерев, як батогом, безжально хльостав огорожами, вікнами. У таку погод...
Cила молитви
Боря вже вільно читав і писав. Особливу радість доставляло йому читання християнських книг. Він щодня читав Євангеліє і знав багато біблійних історій. Мріяв Боря поїхати в далекі країни, полазити по високих горах, пополювати на тигра чи ведмедя.
Одного разу до них в гості приїхав татів друг - місіонер. Він багато років жив в Гренландії серед ескімосів. Разом з ними йому доводилося тул...
Баласт
Сашко прочитав книгу про мореплавців, і йому дуже захотілося поговорити з татом про те, що він дізнався.
Сашко дочекався, коли батько прийшов із роботи, і після вечері одразу ж підсів до нього:
- Тату, скажи, що таке баласт?
Батько трохи помовчав, подумав, а потім сказав:
– Баласт – це вантаж, яким наповнюють трюм корабля. Якщо корабель не буд...
Подарунок Ісусу
Майже з самого ранку Тім не відходив від вікна, милуючись сонечком і снігом.
- Мамо, дивися, як багато снігу на вулиці! — потягнув він до вікна, коли вона увійшла до кімнати.
- Завтра Різдво, синку, ото Господь і послав сніжок на радість дітям!
- Розкажи мені ще раз про Ісуса! - попросив Тіма,
Усадивши сина на коліна, мати вже вкотре повідала йому п...