Неділя 08 Вересень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Проповідь каштана

Маша, я ніяк не можу впоратися з цим завданням, - підійшла Анечка до старшої сестри. - Невже ти не можеш вирішити таке легке завдання? - сердито буркнула Маша, вириваючи з рук Ані зошит. - Через твоє завдання у мене не залишиться часу позайматися на піаніно!

- Не гнівайся, Машенько, я спробую ще раз, може, мені вдасться вирішити самій, - миролюбно сказала Аня.

Маша швидко вирішила завдання і роздратовано пояснила сестрі, де ховалася помилка.

- Марійка! - Покликала мама з кухні. - Боюся, що Толя забуде принести хліб, повертаючись зі школи. Ти йому не нагадала про це?

- Ні! Він не маленький. Невже щоразу треба нагадувати йому про це? Я сама йду за хлібом, - невдоволено кинула Маша, надягаючи пальто.

Вона взяла гроші і попрямувала до магазину.

Був чудовий осінній день. З дерева впав каштан і підкотився до її ніг. Маша штовхнула його і пішла далі. По дорозі назад вона побачила на лавці дідуся. Він катав каштан по землі своїм ціпком.

- Як шкода, що у каштана така колюча шкаралупа! - звернувся він до Машеньки. - А в нього ж таке ніжне ядро!

- І справді, дідусю! - підхопила вона. - Мені також подобається ядро ​​каштана. Воно таке гладке, коричневе! А руки колоти колючою шкаралупою не хочеться.

- Каштан нагадує мені декого, - вів далі дідусь.

- Кого? – з цікавістю запитала Маша.

- Одну дівчинку, у якої добре і м'яке серце. Вона завжди готова допомогти ближнім, але робить це з великим невдоволенням та ремствуванням. При цьому вона говорить так непривітно, що не радий її послугам. Краще б сам зробив, ніж слухати її закиди. А мені хочеться, щоб ця дівчинка супроводжувала свої добрі справи лагідними словами та посмішкою. Тоді її всі любили б і ніхто б не засмучувався.

- Дідусю, ти кажеш про мене, так? - почервоніла Маша. — Але ж я думала, що це нікому не шкодить. Адже я завжди роблю те, що мене просять.

- Нехай колючий каштан буде тобі, Машенько, повчанням. Запам'ятай слова, сказані Апостолом Павлом: «Будьте братолюбні один до одного з ніжністю; у пошані один одного попереджайте».

24.10.2023

Друг

Сашко прокинувся рано – щось йому не спалося. Та й до того ж він пам’ятав, що сьогодні 11 вересня – день його народження! Батьки Сашка пообіцяли, що на день народження вони подарують йому друга.

Сашко міркував про це, лежачи в ліжку. Хто такий друг? Друг – це той, хто тебе любить і хто завжди буде захищати тебе. Так, про такого друга Сашко давно мріяв.

Ра...

Порятунок із вогню

Давня ця історія. Відбулася вона на початку століття напередодні Різдва.

Молитва Еммі

Маленькій Еммі було всього чотири роки, а для неї Ісус уже став саме її Ісусом. Так, вона вже звернулася до Нього в щирій молитві, визнала перед Ним усі свої гріхи (знаєте, адже малята теж грішать) і попросила Його простити її, оселитися в її серденьку і стати її особистим Спасителем. Ісус точно виконав прохання маленької дівчинки, як і обіцяв! Він став таким реальним для неї, нем...

Баласт

Сашко прочитав книгу про мореплавців, і йому дуже захотілося поговорити з татом про те, що він дізнався.

Сашко дочекався, коли батько прийшов із роботи, і після вечері одразу ж підсів до нього:

- Тату, скажи, що таке баласт?

Батько трохи помовчав, подумав, а потім сказав:

– Баласт – це вантаж, яким наповнюють трюм корабля. Якщо корабель не буд...

Диво

Настала пізня осінь. Подекуди листочки затрималися на гілках, і вітер їх по-особливому крутив, щоб укласти на зиму під деревами. Від цього шуму ворона Клара ніяк не могла заснути.

Вона щось каркала потихеньку:

– Ка-ар! Ка-ар! Із приходом зими все змінюється: і люди, і птахи, і дерева, і, звичайно, погода. Настрій теж дуже часто залежить від погоди.

Ох, як шви...

Олини сни

Оленька виросла, як то кажуть, на руках у бабусі, яка просто жила онукою. Та й у Олі ближче за бабусю не було людини на землі.

Лікування

Хлопчик із раннього дитинства було ні вставати, ні ходити, ні грати, як інші діти. Параліч прикував його до ліжка. Лікарі казали батькам, що хвороба їхнього сина невиліковна. Але його рідні молилися за н...

Таємниця молитви

Хлопчику було вісім років, коли його залишили жити з морським вовком. Так називали бувалих людей, які рідше ступали на землю, ніж на палубу корабля, моря, що борознить, і океани. Таким і був капітан, який зви...

Надії настрою

Надя прокинулася у чудовому настрої. Яскраво світило сонечко, а з вулиці долинав веселий сміх дітлахів. Ох, і набігається вона сьогодні із подружками! Тут тато сказав, що дочку час зводити до зубного лік...

Я не битися

Вова знав багато віршів із Біблії. Щодня, перед тим як іти до школи, він кілька разів прочитував вірш, який сподобався, а надвечір уже знав його напам'ять і розповідав перед молитвою молодшим.

- Мамо, що мені сьогодні вивчити? - спитав він одного разу, несучи Біблію на кухню.

- Вивчи перший вірш із п'ятнадцятого розділу книги Приповісті Соломона, - порадила мама.

...