Понеділок 21 Вересень 2026   Пошук    

Різдвяна пригода

Тримай його, тримай! – гукнула мама Максиму. Вона стояла на порозі в капцях, хлопчик якраз закінчував одягати сніговика. Вночі прихопив мороз і зліплений вчора Льодяник мав би простояти всі Різдвяні свята.

Максимко обернувся за Бровком, що чимдуж біг, несучи в зубах саморобну різдвяну зірку.

– Біжи за ним! – гукнула мама. – Він не втече далеко. Довго не будь. Зайди по дорозі до тітки Орисі, поклич на вечерю.

– Добре, мамо, – Максим дременув за собакою. – Бровко!

Та тільки він ступив за ворота, як світ навколо закружляв. Ой, лихо! Хлопчик озирнувся: «Де це я?»

– Не бійся, я з тобою! – прогавкав Бровко. – Ми в чарівному світі, нам терміново треба знайти Чортеня, воно вкрало різдвяну зорю.

– Ой, а як же Різдво без зірки? І для чого тобі моя?

– Не може бути Свята без зорі! А саморобна зірка налякає Чортеня. Ти її робив для того, щоб нести радість людям – Ісус народився.

– То ж гайда! Треба поспішати, до вечора мало часу, а мені ще треба до тітки Орисі.

– Гав!

Максим з Бровком бігли стежками чарівної країни, дивуючись з чудернацьких птахів, золотих дерев і білих-пухнастих хмаринок прямо на дахах будинків.

– Я з вами! Я знаю, де бешкетник! – Маленьке Ангелятко в теплому білому светрику сіло на золотій гілці. – Сам я не дам йому ради. Швидше.

– Ха-ха! – Засміявся чортик, коли стежка повернула за ріг дивовижної ратуші. – Я не віддам вам зорі, навіть не просіть.

– Але ж без зорі не може бути Святої вечері. Всі діти чекають на зорю, щоб повідомити радісну новину! – вигукнув Максим.

– Мені все-одно!

– Віддай зорю! – грізно гавкнув Бровко. – Або ж начувайся!

– Ні.

– Ти сам винен, - взяв до рук свою зірочку хлопчик.

За спиною в нього з’явилося Ангелятко, насупивши брівки. В Бровка дибки стала шерсть, якщо Чортеня вирішить втікати, то пес зловить його!

– Ааа! Так не чесно, - вигукнув неслух і спробував утекти. А ні! Бровко міцно вчепився в хвоста, Ангелятко стало перед Чортеням – руки в боки, а Максим високо підняв свою зірку.

– Не чесно красти зорю, красти свято! – сердито мовив хлопчик, забрав в Чортеняти зорю і повернувся до Ангелятка. Присоромлене Чортеня тихенько втекло. – От, тримай, віднеси її на місце.

– Дякую! Дякую! Так добре, що зоря повернулася!

– Гав! Нам пора! – світ знову закружляв.

– Бувайте, – почулося. Максим з Бровком опинилися біля воріт тітки. Хлопчик запросив її на вечерю і побіг додому.

А ввечері на небі вийшла зоря, всі раділи, колядували. Христос народився!

17.10.2023

Різдвяний настрій

Посередині просторої зали стояла висока ялинка. Прикрашена різнобарвними кульками, гірляндами та сніжинками, вона була як справжня королева у святкових шатах. Розкинувши довге віття, ялинка заплющила очі від задоволення. І раптом вона почула голоси… Це розмовляли ялинкові прикраси.

— Як мені подобається Різдво! — захоплено вигукнула синя блискуча Куля. — У мен...

ЗАРАДИ ЛЮБОВІ ДО ХРИСТА

Дапоццо провів вісім років у німецькому концентраційному таборі. Ось як розповідає він про жахливі 1937-1945 роки.
Будучи досить міцної статури, я важив тоді сорок п'ять кілограмів. На всьому тілі у мене рясніли смуги від ударів. Моя права рука була зламана, і вже більше ніколи я не володів нею досконало.
У надвечір'я Христового Різдва 1943 року мене викликали до коменданта. Я з'явив...

Свята ніч

Коли мені було п'ять років, мене спіткало велике горе. Я не знаю, чи я згодом пережила горе більше, ніж тоді.

Рукавички для Христа

Помолившись зранку Богу, Інеса вирушила до школи. Ранок був ясний, морозний і на серці у дівчинки було радісно. Учора, розмовляючи з бабусею про Різдво Ісуса Христа, Інеса з'ясувала для себе, що не тільки в ті часи, а й тепер, кожен, хто любить Бога, може зробити подарунок для Христа. А найголовніше, що подарунки для Ісуса можна робити не лише на Різдво, але щодня, взимку та влітку.

...

ТЕПЕР Я РОЗУМІЮ, ТЕПЕР Я БАЧУ

Якось був чоловік, який дивився на Різдво як на якусь дурницю. Він не був скнаром. Він був дуже добрий і порядний, щедрий до своєї сім'ї, чесний у своїх стосунках з іншими людьми. Але він не вірив у все те, про що йшлося у церквах на Різдво. І він був надто чесний, щоб вдавати, що він вірить. "Я не хочу тебе засмучувати, - сказав він своїй дружині, яка справно ходила до церкви, - але я...

Різдвяне свято

Далека Різдвяна Святвечір. Морозний день. З вікон видно, як білий пухнастий сніг покрив вулиці, дахи будинків та дерева. Ранні сутінки. Небо синіє.

Христовий подарунок

I

- Мама! А що, мені Христос конячку принесе?!

Мати ласкаво глянула на хлопця:

— Подивимося, Сереженько, якщо ти будеш молодцем і пайкою — може, й принесе.

В очах хлопчика світилася радість.

— Мамо, і пряник теж принесе?

— Так, і пряник, тільки тепер ти піди свою конячку спати поклади і не заважай мамі працювати...

Подарунки для Христа

Діти раділи подарункам. Для кожного під волохатою сяючою ялинкою ховався барвистий пакет з етикеткою, на якій було написано: «Кістці», «Маші» або «Володі». Один за одним дітлахи виуживали пакети з-під ялинових лап, по складах читали написи, забирали кожен своє і відразу розкривали з нетерпінням.

У пакетах обов'язково знаходилися лялька, машинка ...

Різдвяна зірка. Оповідання

     Різдвяна пора це завжди найочікуваніший час для дітей всього світу. Адже це колядки, смаколики й подарунки. А ще немає школи та можна робити що хотіти. А якби ви хоч раз побували на Різдво в Україні, особливо в її західній частині, ви б точно залишилися під незабутніми враженнями.

      Як святкують Різдво на західній Україні — не святкуют...

ХАТИНКА НА КРАЮ ВУЛИЦІ

Олеся поверталася додому зі школи. Сьогодні був останній навчальний день у цьому семестрі. Увечері для дітей влаштують новорічне свято. Але вона на нього не піде – задавнена простуда їй добряче дошкуляла, і єдине, про що дівчина зараз мріяла – це гарячий чай із медом і тепла ковдра. Ковдру з овечої вовни для неї пошила бабуся, коли ще була жива. Це була майже єдина пам&r...