ТЕПЕР Я РОЗУМІЮ, ТЕПЕР Я БАЧУ
Якось був чоловік, який дивився на Різдво як на якусь дурницю. Він не був скнаром. Він був дуже добрий і порядний, щедрий до своєї сім'ї, чесний у своїх стосунках з іншими людьми. Але він не вірив у все те, про що йшлося у церквах на Різдво. І він був надто чесний, щоб вдавати, що він вірить. "Я не хочу тебе засмучувати, - сказав він своїй дружині, яка справно ходила до церкви, - але я просто не можу зрозуміти заяву, що Бог став людиною. Для мене це повне безглуздя".
На різдвяний вечір його дружина з дітьми пішла на нічне служіння до церкви. Він відмовився піти з ними. "Я почуватиму себе лицеміром, - пояснив він - я краще залишуся вдома. Я вас чекатиму".
Незабаром після того, як поїхала сім'я, почав йти сніг. Він підійшов до вікна і побачив, що сніжинки стають дедалі більше. "Ну що ж, якщо у нас буде Різдво, - подумав він, - то нехай воно буде білим". Він повернувся назад до свого крісла біля каміна і почав читати газету. За кілька хвилин він здригнувся від глухого стуку. Потім почувся ще один удар. Потім ще. Він подумав, що хтось кидає сніжки у вікно.
Коли він відчинив двері, щоб дізнатися, що це за звуки, він побачив зграйку птахів. Мабуть, вони були наздогнані негодою, і в пошуках укриття намагалися влетіти у вікно. "Я не можу дозволити бідним птахам замерзнути, - подумав він. - Але як я можу допомогти їм?" Він згадав про хлів, де стояв поні. Там птахам було б, де сховатися. Він швидко одягнув пальто та черевики і потопав по глибокому снігу до сараю. Він широко відчинив двері і ввімкнув світло. Але птахи туди не полетіли. "Їх треба заманити", - подумав він. Він швидко побіг додому за хлібом, розфарбував його і посипав на сніг у напрямку до сараю. На жаль, птахи проігнорували хліб і продовжували битися в глибокому снігу. Він спробував загнати їх у сарай, ходячи навколо них і змахуючи руками. Птахи кинулися в різні боки, але не в теплу, світлу сарай.
"Напевно, я здається їм дивним і лякаючим створінням, - сказав він сам собі - як мені дати їм зрозуміти, що вони можуть довіряти мені?" "Якби я сам міг стати птахом на кілька хвилин, я напевно привів би їх у безпечне місце". І в цей момент почали дзвонити церковні дзвони.
Він завмер на місці, прислухаючись до дзвону, що сповіщає добру звістку Різдва. Потім він упав навколішки просто в сніг. "Тепер я розумію, - прошепотів він, - тепер я знаю, чому Ти це зробив".
17.10.2023
|
|
|
|
|
ХАТИНКА НА КРАЮ ВУЛИЦІ
Різдво Христове. Дитинство золоте
У нас у будинку зелена гостя. Вона приїхала на Велике свято на широких розвальнях. Її привіз усміхнений дід-мужичок з пухнастою, білою бородою до пояса. Вона встала на святковому килимі у вітальні, розкинула кучеряві гілки. На голочках затремтіли краплі снігу. Ялинка відігрілася, повіяло лісовими пахощами.
Моя старша сестра Ліда і я одягли на неї перлинні намисто, срібні намисто, блис...
Березова ялинка
Яких тільки чудес не трапляється у Різдвяну ніч! Сергій слухав, як мама читає йому святкові розповіді, і тільки дивувався. Всі вони, починаючи сумно-сумно, закінчувалися так, що аж плакати хотілося від радості. Були, щоправда, й оповідання з іншим кінцем. Але мама, хмурачись, пропускала їх. І правильно робила. Сумного їм вистачало й у житті.
За вікном наступала темно-синя ніч. Подвір&...
Різдвяне свято
Далека Різдвяна Святвечір. Морозний день. З вікон видно, як білий пухнастий сніг покрив вулиці, дахи будинків та дерева. Ранні сутінки. Небо синіє.
Перше Різдво
— Дідусю, дідусю, розкажи мені щось, . смикаючи діда за рукав, просив маленький хлопчик.
— Що тобі розповісти? . посміхаючись, спитав старий.
— Розкажи, як ти пас овечок у полі!
- Ну добре, . усаджуючи онука навколішки, промовив дідусь. . Я розповім тобі, як уперше почув ангельський спів. Це сталося на Віфлеємських полях. Мені тоді виповнилося сім...
Народився, щоб спасти
Різдво — особливе свято. Його центром є Господь Ісус Христос — Спаситель, Який народився для того, щоб стати Царем і Визволителем людства.
Це свято — одне з найпопулярніших у світі. Незважаючи на масову секуляризацію, більшість людей все-таки відзначає його як день народження Спасителя, немовляти Христа (хоча при цьому багато хто не вірить, що це було наспра...
Дівчинка зі сірниками
Морозило, йшов сніг, на вулиці ставало все темнішим і темнішим. Це було якраз під Новий рік. В цей холод і темряву вулицями пробиралася дівчинка з непокритою головою і боса. Вона вийшла з дому в туфлях, але куди вони годилися! Величезні-величезні! Останньою їх носила мати дівчинки, і вони злетіли у малюка з ніг, коли вона перебігала через вулицю, злякавшись двох карет, що мчали. Однієї туфлі во...
РІЗДВЯНИЙ ПОДАРУНОК
Чимало клопоту мали батьки зі своєю Стефкою. І борщик їй не смакував, і суконка не така, як в других, і в хаті не так прибрано, як у людей. На все нарікала та була невдоволена. А батьки були небагаті. Жили в місті, мешкали в сутеринах і гірко працювали на кусник хліба. Батько в броварі носив бочілки, а мати прала білизну по домах. Важка була праця, а й її не все можна було дістати, і доводилося...
Різдво Христове
Різдво Христове і святий Великдень — свята, переважно, дитячі, і в них начебто виконується сила слів Христових: «Якщо не будете як діти, не матимете внести в царство Боже». Інші свята не настільк...
РІЗДВЯНЕ ПРОЩЕННЯ
Це сталося у п'ятницю, був страшенно метушливий день, за шість днів - Різдво, йшов 1958 рік. Я був у електроремонтній майстерні. Багато працював, щоб провести святкові дні у спокої разом з моєю родиною Раптом задзвонив телефон, і голос на другому кінці дроту повідомив, що на мого п'ятирічного сина Крейга наїхала машина. Навколо нього товпилися люди, та коли я з'явився, вони розступилися. Крейг ...









