|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
ТЕПЕР Я РОЗУМІЮ, ТЕПЕР Я БАЧУ
Якось був чоловік, який дивився на Різдво як на якусь дурницю. Він не був скнаром. Він був дуже добрий і порядний, щедрий до своєї сім'ї, чесний у своїх стосунках з іншими людьми. Але він не вірив у все те, про що йшлося у церквах на Різдво. І він був надто чесний, щоб вдавати, що він вірить. "Я не хочу тебе засмучувати, - сказав він своїй дружині, яка справно ходила до церкви, - але я просто не можу зрозуміти заяву, що Бог став людиною. Для мене це повне безглуздя".
На різдвяний вечір його дружина з дітьми пішла на нічне служіння до церкви. Він відмовився піти з ними. "Я почуватиму себе лицеміром, - пояснив він - я краще залишуся вдома. Я вас чекатиму".
Незабаром після того, як поїхала сім'я, почав йти сніг. Він підійшов до вікна і побачив, що сніжинки стають дедалі більше. "Ну що ж, якщо у нас буде Різдво, - подумав він, - то нехай воно буде білим". Він повернувся назад до свого крісла біля каміна і почав читати газету. За кілька хвилин він здригнувся від глухого стуку. Потім почувся ще один удар. Потім ще. Він подумав, що хтось кидає сніжки у вікно.
Коли він відчинив двері, щоб дізнатися, що це за звуки, він побачив зграйку птахів. Мабуть, вони були наздогнані негодою, і в пошуках укриття намагалися влетіти у вікно. "Я не можу дозволити бідним птахам замерзнути, - подумав він. - Але як я можу допомогти їм?" Він згадав про хлів, де стояв поні. Там птахам було б, де сховатися. Він швидко одягнув пальто та черевики і потопав по глибокому снігу до сараю. Він широко відчинив двері і ввімкнув світло. Але птахи туди не полетіли. "Їх треба заманити", - подумав він. Він швидко побіг додому за хлібом, розфарбував його і посипав на сніг у напрямку до сараю. На жаль, птахи проігнорували хліб і продовжували битися в глибокому снігу. Він спробував загнати їх у сарай, ходячи навколо них і змахуючи руками. Птахи кинулися в різні боки, але не в теплу, світлу сарай.
"Напевно, я здається їм дивним і лякаючим створінням, - сказав він сам собі - як мені дати їм зрозуміти, що вони можуть довіряти мені?" "Якби я сам міг стати птахом на кілька хвилин, я напевно привів би їх у безпечне місце". І в цей момент почали дзвонити церковні дзвони.
Він завмер на місці, прислухаючись до дзвону, що сповіщає добру звістку Різдва. Потім він упав навколішки просто в сніг. "Тепер я розумію, - прошепотів він, - тепер я знаю, чому Ти це зробив".
17.10.2023
|
|
|
|
|
Я зрозумів Різдво
В одній з далеких країн жила одна порядна людина на ім’я Том. До того ж він був дуже добрим сім’янином і завжди любив проводити час зі своїми двома діточками. Особливо він любив відзначати їхні дні народження. Єдине сімейне свято, якому він не надавав жодного значення, було Різдво. «Я не хочу тебе засмучувати, дорога, — говорив він своїй дружині Марті, — але я прос...
Різдвяний ангел
— Подайте, Христа — заради, милостиню! Милостиньку, Христа — заради!
Ніхто не чув цих жалібних слів, ніхто не звертав уваги на сльози, що звучали в словах бідно-одягненої жінки, яка самотньо стояла на розі великої та жвавої міської вулиці.
— Подайте милостиню!..
Перехожі квапливо крокували повз неї, з шумом мчали екіпажі сніговою дорогою. На...
Різдвяна казка
Дуже давно, понад дві тисячі років тому, в маленькому містечку Назареті жила благочестива дівчина на ім’я Марія. Одного разу, коли Марія клопоталася в оселі, її кімнату осяяло яскраве світло. В ньому дівчина побачила ангела Господнього. Вона дуже злякалась. «Не бійся, Маріє, - сказав ангел, - я приніс тобі радісну звістку. В тебе народиться дитина. Це буде Син Самого Бога, і назвеш ...
Дарунки Артабана
У дні Ірода царя, коли в убогій печері поблизу Віфлеєму народився Спаситель світу Ісус, у східних країнах на небі раптом спалахнула величезна, небачена раніше зірка. Зірка сяяла яскравим, блискучим світлом і повільно, але постійно рухалася в один бік, туди, де була єврейська земля. Зоряни, або, як їх називали у них на батьківщині, маги, волхви, звернули увагу на нове світило. На їхню думку, це ...
Дві ялинки
У густому борі стоїть гарна, пишна, молода ялинка... Сусідки-подруги із заздрістю поглядають на неї: «У кого така красуня вродила?..» Подруги не помічають, що біля самого кореня ялинки виріс огидний, потворний сук, який дуже псує. ошатну молоду ялинку. Але сама ялинка знає про цей сук, більше того — вона ненавидить його і всіляко журиться і нарікає на долю: за що вона нагороди...
Свята ніч
Коли мені було п'ять років, мене спіткало велике горе. Я не знаю, чи я згодом пережила горе більше, ніж тоді.
ЗАРАДИ ЛЮБОВІ ДО ХРИСТА
Дапоццо провів вісім років у німецькому концентраційному таборі. Ось як розповідає він про жахливі 1937-1945 роки.
Будучи досить міцної статури, я важив тоді сорок п'ять кілограмів. На всьому тілі у мене рясніли смуги від ударів. Моя права рука була зламана, і вже більше ніколи я не володів нею досконало.
У надвечір'я Христового Різдва 1943 року мене викликали до коменданта. Я з'явив...
Дівчинка зі сірниками
Морозило, йшов сніг, на вулиці ставало все темнішим і темнішим. Це було якраз під Новий рік. В цей холод і темряву вулицями пробиралася дівчинка з непокритою головою і боса. Вона вийшла з дому в туфлях, але куди вони годилися! Величезні-величезні! Останньою їх носила мати дівчинки, і вони злетіли у малюка з ніг, коли вона перебігала через вулицю, злякавшись двох карет, що мчали. Однієї туфлі во...
Перше Різдво
— Дідусю, дідусю, розкажи мені щось, . смикаючи діда за рукав, просив маленький хлопчик.
— Що тобі розповісти? . посміхаючись, спитав старий.
— Розкажи, як ти пас овечок у полі!
- Ну добре, . усаджуючи онука навколішки, промовив дідусь. . Я розповім тобі, як уперше почув ангельський спів. Це сталося на Віфлеємських полях. Мені тоді виповнилося сім...
Різдво прийшло до нас
Матуся покликала дівчинку до вікна:
– Дивися, доцю, перша зірка зійшла!
Маленька вже добре знала, що це означало: можна було б сідати вечеряти. Тим більше, що на столі вже давно красувалась макітра з кутьою, яку вони ще зранку вдвох з мамою почали готувати.
І хоча Іринці було всього чотири рочки, дівчинка старанно перебирала горіхи і намагалась розтерти мак.