ТЕПЕР Я РОЗУМІЮ, ТЕПЕР Я БАЧУ
Якось був чоловік, який дивився на Різдво як на якусь дурницю. Він не був скнаром. Він був дуже добрий і порядний, щедрий до своєї сім'ї, чесний у своїх стосунках з іншими людьми. Але він не вірив у все те, про що йшлося у церквах на Різдво. І він був надто чесний, щоб вдавати, що він вірить. "Я не хочу тебе засмучувати, - сказав він своїй дружині, яка справно ходила до церкви, - але я просто не можу зрозуміти заяву, що Бог став людиною. Для мене це повне безглуздя".
На різдвяний вечір його дружина з дітьми пішла на нічне служіння до церкви. Він відмовився піти з ними. "Я почуватиму себе лицеміром, - пояснив він - я краще залишуся вдома. Я вас чекатиму".
Незабаром після того, як поїхала сім'я, почав йти сніг. Він підійшов до вікна і побачив, що сніжинки стають дедалі більше. "Ну що ж, якщо у нас буде Різдво, - подумав він, - то нехай воно буде білим". Він повернувся назад до свого крісла біля каміна і почав читати газету. За кілька хвилин він здригнувся від глухого стуку. Потім почувся ще один удар. Потім ще. Він подумав, що хтось кидає сніжки у вікно.
Коли він відчинив двері, щоб дізнатися, що це за звуки, він побачив зграйку птахів. Мабуть, вони були наздогнані негодою, і в пошуках укриття намагалися влетіти у вікно. "Я не можу дозволити бідним птахам замерзнути, - подумав він. - Але як я можу допомогти їм?" Він згадав про хлів, де стояв поні. Там птахам було б, де сховатися. Він швидко одягнув пальто та черевики і потопав по глибокому снігу до сараю. Він широко відчинив двері і ввімкнув світло. Але птахи туди не полетіли. "Їх треба заманити", - подумав він. Він швидко побіг додому за хлібом, розфарбував його і посипав на сніг у напрямку до сараю. На жаль, птахи проігнорували хліб і продовжували битися в глибокому снігу. Він спробував загнати їх у сарай, ходячи навколо них і змахуючи руками. Птахи кинулися в різні боки, але не в теплу, світлу сарай.
"Напевно, я здається їм дивним і лякаючим створінням, - сказав він сам собі - як мені дати їм зрозуміти, що вони можуть довіряти мені?" "Якби я сам міг стати птахом на кілька хвилин, я напевно привів би їх у безпечне місце". І в цей момент почали дзвонити церковні дзвони.
Він завмер на місці, прислухаючись до дзвону, що сповіщає добру звістку Різдва. Потім він упав навколішки просто в сніг. "Тепер я розумію, - прошепотів він, - тепер я знаю, чому Ти це зробив".
17.10.2023
|
|
|
|
Різдвяна казка
Дуже давно, понад дві тисячі років тому, в маленькому містечку Назареті жила благочестива дівчина на ім’я Марія. Одного разу, коли Марія клопоталася в оселі, її кімнату осяяло яскраве світло. В ньому дівчина побачила ангела Господнього. Вона дуже злякалась. «Не бійся, Маріє, - сказав ангел, - я приніс тобі радісну звістку. В тебе народиться дитина. Це буде Син Самого Бога, і назвеш ...
Різдвяна пригода
Тримай його, тримай! – гукнула мама Максиму. Вона стояла на порозі в капцях, хлопчик якраз закінчував одягати сніговика. Вночі прихопив мороз і зліплений вчора Льодяник мав би простояти всі Різдвяні свята.
Максимко обернувся за Бровком, що чимдуж біг, несучи в зубах саморобну різдвяну зірку.
– Біжи за ним! – гукнула мама. – Він не втече далеко. Довго ...
Рукавички для Христа
Помолившись зранку Богу, Інеса вирушила до школи. Ранок був ясний, морозний і на серці у дівчинки було радісно. Учора, розмовляючи з бабусею про Різдво Ісуса Христа, Інеса з'ясувала для себе, що не тільки в ті часи, а й тепер, кожен, хто любить Бога, може зробити подарунок для Христа. А найголовніше, що подарунки для Ісуса можна робити не лише на Різдво, але щодня, взимку та влітку.
...Історія про народження Ісуса Христа
Йосип та Марія жили у місті Назареті. Марія чекала на дитину. На той час було оголошено перепис населення, і Марія разом з Йосипом мали піти до міста Віфлеєм, щоб записати своє ім'я до спеціального списку. Вони прийшли до Віфлеєму, але в готелі не було вільних місць. Тільки в хліві знайшлося місце для Марії та Йосипа. Там вони й зупинилися на нічліг.
Марії настав час народжувати, ...
Я зрозумів Різдво
В одній з далеких країн жила одна порядна людина на ім’я Том. До того ж він був дуже добрим сім’янином і завжди любив проводити час зі своїми двома діточками. Особливо він любив відзначати їхні дні народження. Єдине сімейне свято, якому він не надавав жодного значення, було Різдво. «Я не хочу тебе засмучувати, дорога, — говорив він своїй дружині Марті, — але я прос...
Березова ялинка
Яких тільки чудес не трапляється у Різдвяну ніч! Сергій слухав, як мама читає йому святкові розповіді, і тільки дивувався. Всі вони, починаючи сумно-сумно, закінчувалися так, що аж плакати хотілося від радості. Були, щоправда, й оповідання з іншим кінцем. Але мама, хмурачись, пропускала їх. І правильно робила. Сумного їм вистачало й у житті.
За вікном наступала темно-синя ніч. Подвір&...
Різдвяна зірка. Оповідання
Різдвяна пора це завжди найочікуваніший час для дітей всього світу. Адже це колядки, смаколики й подарунки. А ще немає школи та можна робити що хотіти. А якби ви хоч раз побували на Різдво в Україні, особливо в її західній частині, ви б точно залишилися під незабутніми враженнями.
Як святкують Різдво на західній Україні — не святкуют...
Різдвяне свято
Далека Різдвяна Святвечір. Морозний день. З вікон видно, як білий пухнастий сніг покрив вулиці, дахи будинків та дерева. Ранні сутінки. Небо синіє.
РІЗДВЯНИЙ ПОДАРУНОК
Чимало клопоту мали батьки зі своєю Стефкою. І борщик їй не смакував, і суконка не така, як в других, і в хаті не так прибрано, як у людей. На все нарікала та була невдоволена. А батьки були небагаті. Жили в місті, мешкали в сутеринах і гірко працювали на кусник хліба. Батько в броварі носив бочілки, а мати прала білизну по домах. Важка була праця, а й її не все можна було дістати, і доводилося...
Золоті туфельки
Це було за чотири дні до Різдва. Дух сезону опанував нарешті і мною. Зібравшись із силами, я вийшов із дому, сповнений рішучості забезпечити подарунками всіх своїх незліченних рідних та друзів.
А зробити це було непросто. Почати з того, що я довго не міг знайти місце, куди поставити машину. Стоянки були забиті повністю, адже весь Нью-Йорк разом зі мною вийшов на полювання за різдвяним...