Різдвяний настрій
Посередині просторої зали стояла висока ялинка. Прикрашена різнобарвними кульками, гірляндами та сніжинками, вона була як справжня королева у святкових шатах. Розкинувши довге віття, ялинка заплющила очі від задоволення. І раптом вона почула голоси… Це розмовляли ялинкові прикраси.
— Як мені подобається Різдво! — захоплено вигукнула синя блискуча Куля. — У мене всього кілька днів, щоб показати всім свою красу й блиск. Як добре, що мене помістили так високо, щоб усім було видно! Тому в мене зараз такий чудовий різдвяний настрій!
Іграшкова Бурулька невдоволено пробуркотіла:
— Не думай, що ти найкрасивіша на цій ялинці. Подивися на себе — у тебе немає ніякої талії! Але ж тепер у моді тонка талія! Як у мене!
— Ха! Талія! Ну й що! Ти всього лиш нещасна Бурулька! Якби не була іграшковою, то лила б увесь час сльози, тому що не така прекрасна, як інші прикраси! — презирливо відповіла Куля.
— Ну от! Ти зіпсувала мені святковий настрій! — схлипнула ображена Бурулька.
У суперечку встряв Горіх у сріблистій фользі:
— Досить сваритися, панянки! Ніхто з вас не кращий від мене! Адже я справжній Горіх. А ви — усього лише прикраси, які потрібні лише раз у рік.
— Ха-ха-ха! — раптом зареготав паперовий Сніговик. — Він найкращий! Начебто ніхто з нас не знає, чому тебе загорнули в сріблисту фольгу!
— Чому? — хором запитали Куля й Бурулька.
— А тому що Горіх — сірий, непривабливий, нецікавий! Без фольги його тут ніхто б і не помітив!
Горіх мовчки насупився. Його різдвяний настрій теж зіпсувався.
— А ти, Сніговику, теж не ідеальна прикраса! — мовила Бурулька. — Теліпаєшся від кожного подуву повітря, немов от-от злетиш, адже ти — паперовий! І нічим ти не кращий від нас!
Маленькі веселі Вогники гірлянди вирішили теж взяти участь у розмові.
— Якими б ви не були, ніхто з вас не може сяяти таким чудовим зеленим світлом! — сказав Зелений вогник.
— І таким червоним сяйвом! — вигукнув червоний Вогник.
— Або ось таким жовтим! — додав Вогник жовтого кольору.
— Або ж синім, як я! — не промовчав і синій Вогник.
Ялинкові прикраси глянули одна на одну. Так, вони не сяяли, хоча й відбивали трохи світла. Усім стало дуже сумно.
Різдвяна ялинка відчула, що гілки її стали важкими-важкими від цього смутку.
— Що ж робити? — злякано подумала вона. — Ще трохи, і я не зможу втримати таку вагу…
На щастя, на ній була ще одна прикраса — маленький Ангел, зроблений із дерева й пофарбований у білосніжний колір. Увесь цей час він мовчки слухав суперечку своїх друзів, але врешті не витримав і промовив:
— Друзі, дозвольте сказати. Думаю, усі ми неправі. Ми втратили різдвяний настрій, через те що дивилися лише на себе й захоплювалися собою, замість того щоб дивитися на Того й захоплюватися Тим, чиє свято ми святкуємо.
Усі затамували подих.
— Розкажи нам про Нього, Ангеле! — зніяковіло попросив Горіх.
— Слухайте різдвяну історію. Для того щоб подарувати людям справжню радість і прощення їхніх злих учинків, на землю прийшов Божий Син, Ісус Христос. Він залишив прекрасне Небесне Царство й народився у світі як звичайна дитина. Коли прийшов час Йому народитися, Його Мати Марія та її чоловік Йосип виявилися в чужому місті. Для них не знайшлося місця в готелі, і їм довелося ночувати в хліву. Там і народився Ісус. Марія сповила Його й поклала в годівницю для худоби, тому що не було іншого місця, куди можна було б покласти Дитину.
— Чому Божий Син не народився в найкращому будинку? — запитав зелений Вогник.
— Чому в Нього не було найкращої колиски? — вигукнула Бурулька.
— Так, так, чому? — загомоніли інші.
— Тому що Він хотів показати Свою любов і доброту до кожної людини, незалежно від того, де вона живе, що має і наскільки вона гарна. Так, Ісус вибрав непомітний хлів і звичайну годівницю. Люди, які доглядали за Ним, були не царськими особами, а простими працівниками. Він прийшов на землю як Слуга, а не як Пан. Він прийшов віддати Своє життя за тих, хто повірить у Нього. Це найкращий подарунок, який тільки можна собі уявити!
— Він найкращий! — прошепотіла синя Куля.
— Він найпрекрасніший! — захоплено мовив Сніговик.
— А ми — нерозумні нікчемні іграшки, які запишалися й уявили себе чимось важливим! — задумливо мовив Горіх.
Їхню розмову перебили голоси в залі. Тут уже зібралися люди за святковим столом.
— Христос народився! — урочисто сказав хазяїн будинку.
— Слава Йому! — відповіла вся родина.
І ось тут почали відбуватися дивні речі. Усі ялинкові прикраси почали просити пробачення одна в одної. Вони зрозуміли, заради Кого прикрашають цю ялинку, і до них знову повернувся різдвяний настрій. Але це був не просто настрій — це була справжня різдвяна радість! Вогники засяяли ще яскравіше, і кожна іграшка тепер була особливо гарною.
Ялинка полегшено зітхнула й розправила своє гілля.
Маленький хлопчик захоплено дивився на неї:
— Погляньте! — вигукнув він, — наша ялинка сяє від радості!
21.10.2023
|
|
|
|
|
РІЗДВЯНЕ ПРОЩЕННЯ
Це сталося у п'ятницю, був страшенно метушливий день, за шість днів - Різдво, йшов 1958 рік. Я був у електроремонтній майстерні. Багато працював, щоб провести святкові дні у спокої разом з моєю родиною Раптом задзвонив телефон, і голос на другому кінці дроту повідомив, що на мого п'ятирічного сина Крейга наїхала машина. Навколо нього товпилися люди, та коли я з'явився, вони розступилися. Крейг ...
Різдвяна пригода
Тримай його, тримай! – гукнула мама Максиму. Вона стояла на порозі в капцях, хлопчик якраз закінчував одягати сніговика. Вночі прихопив мороз і зліплений вчора Льодяник мав би простояти всі Різдвяні свята.
Максимко обернувся за Бровком, що чимдуж біг, несучи в зубах саморобну різдвяну зірку.
– Біжи за ним! – гукнула мама. – Він не втече далеко. Довго ...
Подарунки для Христа
Діти раділи подарункам. Для кожного під волохатою сяючою ялинкою ховався барвистий пакет з етикеткою, на якій було написано: «Кістці», «Маші» або «Володі». Один за одним дітлахи виуживали пакети з-під ялинових лап, по складах читали написи, забирали кожен своє і відразу розкривали з нетерпінням.
У пакетах обов'язково знаходилися лялька, машинка ...
Рукавички для Христа
Помолившись зранку Богу, Інеса вирушила до школи. Ранок був ясний, морозний і на серці у дівчинки було радісно. Учора, розмовляючи з бабусею про Різдво Ісуса Христа, Інеса з'ясувала для себе, що не тільки в ті часи, а й тепер, кожен, хто любить Бога, може зробити подарунок для Христа. А найголовніше, що подарунки для Ісуса можна робити не лише на Різдво, але щодня, взимку та влітку.
...Перше Різдво
— Дідусю, дідусю, розкажи мені щось, . смикаючи діда за рукав, просив маленький хлопчик.
— Що тобі розповісти? . посміхаючись, спитав старий.
— Розкажи, як ти пас овечок у полі!
- Ну добре, . усаджуючи онука навколішки, промовив дідусь. . Я розповім тобі, як уперше почув ангельський спів. Це сталося на Віфлеємських полях. Мені тоді виповнилося сім...
Дівчинка зі сірниками
Морозило, йшов сніг, на вулиці ставало все темнішим і темнішим. Це було якраз під Новий рік. В цей холод і темряву вулицями пробиралася дівчинка з непокритою головою і боса. Вона вийшла з дому в туфлях, але куди вони годилися! Величезні-величезні! Останньою їх носила мати дівчинки, і вони злетіли у малюка з ніг, коли вона перебігала через вулицю, злякавшись двох карет, що мчали. Однієї туфлі во...
ЛЯЛЬКА ВІД ІСУСА
Коли ти ростеш у неповній сім’ї, то вчишся довіряти Богові з дитинства. Вчишся знаходити приводи для радості у всьому. Вчишся робити щось таке, щоби на втомленому матусиному обличчі яскравіла усмішка.
А ще вчишся адресувати свої подарункові мрії не Діду Морозу і не Миколаю – ти в них не віриш, бо не раз уже заставала матусю за підкладанням подарунків під подушку, та й ...
Березова ялинка
Яких тільки чудес не трапляється у Різдвяну ніч! Сергій слухав, як мама читає йому святкові розповіді, і тільки дивувався. Всі вони, починаючи сумно-сумно, закінчувалися так, що аж плакати хотілося від радості. Були, щоправда, й оповідання з іншим кінцем. Але мама, хмурачись, пропускала їх. І правильно робила. Сумного їм вистачало й у житті.
За вікном наступала темно-синя ніч. Подвір&...
Дарунки Артабана
У дні Ірода царя, коли в убогій печері поблизу Віфлеєму народився Спаситель світу Ісус, у східних країнах на небі раптом спалахнула величезна, небачена раніше зірка. Зірка сяяла яскравим, блискучим світлом і повільно, але постійно рухалася в один бік, туди, де була єврейська земля. Зоряни, або, як їх називали у них на батьківщині, маги, волхви, звернули увагу на нове світило. На їхню думку, це ...
Різдво Христове
Одного разу праведний Йосип і свята Марія з міста Назарета, де вони жили, вирушили до міста Віфлеєму. Там у цей час, з нагоди народного перепису, зібралося дуже багато людей, і всі будинки і навіть найменші хатинк...









