Понеділок 16 Вересень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

ЗАРАДИ ЛЮБОВІ ДО ХРИСТА

Дапоццо провів вісім років у німецькому концентраційному таборі. Ось як розповідає він про жахливі 1937-1945 роки.
Будучи досить міцної статури, я важив тоді сорок п'ять кілограмів. На всьому тілі у мене рясніли смуги від ударів. Моя права рука була зламана, і вже більше ніколи я не володів нею досконало.
У надвечір'я Христового Різдва 1943 року мене викликали до коменданта. Я з'явився перед ним босим, із голим торсом. Комендант стояв біля стола з розкішними наїдками. Я, що вмирав від голоду, мусив споглядати цю королівську вечерю. Шаленими зусиллями я переборював спокусу зненавидіти коменданта.
Наприкінці вечері ад'ютант приніс каву і маленькі тістечка. Здавалося, коменданту цей делікатес був добре відомий. Глянувши на мене, він сказав:
- Дапоццо, ваша дружина - чудова господиня!
Я не зрозумів натяку. Комендант пояснив:
- Упродовж усіх цих років ваша дружина присилає для вас тістечка, які завжди мені надзвичайно смакують.
Спокуса ненависті в цю мить була особливо настирливою. Моя дружина і четверо дітей відмовлялися від свого мізерного раціону муки, масла і цукру, щоби спекти для мене тістечка: А цей чоловік пожирав їх! Я попросив дозволити мені хоч понюхати печиво, щоб згадати запах дому.
Проте комендант відмовив і вигукнув:
- Raus! Геть!
Після війни я натрапив на слід цього коменданта, який змінив прізвище і намагався жити ніким не помічений. У 1953 році я з одним моїм товаришем завітав до нього. Він не впізнав мене, я відрекомендувався:
- Я номер 17531. Пригадуєте Різдво 1943 року?
Комендант зіщулився від страху.
- Ви прийшли, щоб помститися? - запитав він глухим голосом.
Замість відповіді я розгорнув великий пакунок, у якому було повно цих чудових тістечок. Я попросив дружину колишнього коменданта зварити каву. Потім ми їли тістечка і пили каву всі четверо.
Ми дивилися одне на одного. Із слізьми на очах комендант запитав:
- Але чому ви простили мені?
Я відповів:
- Заради любові до Христа.

Різдвяний ангел

— Подайте, Христа — заради, милостиню! Милостиньку, Христа — заради!

Ніхто не чув цих жалібних слів, ніхто не звертав уваги на сльози, що звучали в словах бідно-одягненої жінки, яка самотньо стояла на розі великої та жвавої міської вулиці.

— Подайте милостиню!..

Перехожі квапливо крокували повз неї, з шумом мчали екіпажі сніговою дорогою. На...

ТЕПЕР Я РОЗУМІЮ, ТЕПЕР Я БАЧУ

Якось був чоловік, який дивився на Різдво як на якусь дурницю. Він не був скнаром. Він був дуже добрий і порядний, щедрий до своєї сім'ї, чесний у своїх стосунках з іншими людьми. Але він не вірив у все те, про що йшлося у церквах на Різдво. І він був надто чесний, щоб вдавати, що він вірить. "Я не хочу тебе засмучувати, - сказав він своїй дружині, яка справно ходила до церкви, - але я...

Дві ялинки

У густому борі стоїть гарна, пишна, молода ялинка... Сусідки-подруги із заздрістю поглядають на неї: «У кого така красуня вродила?..» Подруги не помічають, що біля самого кореня ялинки виріс огидний, потворний сук, який дуже псує. ошатну молоду ялинку. Але сама ялинка знає про цей сук, більше того — вона ненавидить його і всіляко журиться і нарікає на долю: за що вона нагороди...

Різдвяний настрій

Посередині просторої зали стояла висока ялинка. Прикрашена різнобарвними кульками, гірляндами та сніжинками, вона була як справжня королева у святкових шатах. Розкинувши довге віття, ялинка заплющила очі від задоволення. І раптом вона почула голоси… Це розмовляли ялинкові прикраси.

— Як мені подобається Різдво! — захоплено вигукнула синя блискуча Куля. — У мен...

Історія про народження Ісуса Христа

Йосип та Марія жили у місті Назареті. Марія чекала на дитину. На той час було оголошено перепис населення, і Марія разом з Йосипом мали піти до міста Віфлеєм, щоб записати своє ім'я до спеціального списку. Вони прийшли до Віфлеєму, але в готелі не було вільних місць. Тільки в хліві знайшлося місце для Марії та Йосипа. Там вони й зупинилися на нічліг.

Марії настав час народжувати, ...

Свята ніч

Коли мені було п'ять років, мене спіткало велике горе. Я не знаю, чи я згодом пережила горе більше, ніж тоді.

Різдвяна казка

Дуже давно, понад дві тисячі років тому, в маленькому містечку Назареті жила благочестива дівчина на ім’я Марія. Одного разу, коли Марія клопоталася в оселі, її кімнату осяяло яскраве світло. В ньому дівчина побачила ангела Господнього. Вона дуже злякалась. «Не бійся, Маріє, - сказав ангел, - я приніс тобі радісну звістку. В тебе народиться дитина. Це буде Син Самого Бога, і назвеш ...

Золоті туфельки

Це було за чотири дні до Різдва. Дух сезону опанував нарешті і мною. Зібравшись із силами, я вийшов із дому, сповнений рішучості забезпечити подарунками всіх своїх незліченних рідних та друзів.

А зробити це було непросто. Почати з того, що я довго не міг знайти місце, куди поставити машину. Стоянки були забиті повністю, адже весь Нью-Йорк разом зі мною вийшов на полювання за різдвяним...

Подарунки для Христа

Діти раділи подарункам. Для кожного під волохатою сяючою ялинкою ховався барвистий пакет з етикеткою, на якій було написано: «Кістці», «Маші» або «Володі». Один за одним дітлахи виуживали пакети з-під ялинових лап, по складах читали написи, забирали кожен своє і відразу розкривали з нетерпінням.

У пакетах обов'язково знаходилися лялька, машинка ...

Дівчинка зі сірниками

Морозило, йшов сніг, на вулиці ставало все темнішим і темнішим. Це було якраз під Новий рік. В цей холод і темряву вулицями пробиралася дівчинка з непокритою головою і боса. Вона вийшла з дому в туфлях, але куди вони годилися! Величезні-величезні! Останньою їх носила мати дівчинки, і вони злетіли у малюка з ніг, коли вона перебігала через вулицю, злякавшись двох карет, що мчали. Однієї туфлі во...