ЗАРАДИ ЛЮБОВІ ДО ХРИСТА
Дапоццо провів вісім років у німецькому концентраційному таборі. Ось як розповідає він про жахливі 1937-1945 роки.
Будучи досить міцної статури, я важив тоді сорок п'ять кілограмів. На всьому тілі у мене рясніли смуги від ударів. Моя права рука була зламана, і вже більше ніколи я не володів нею досконало.
У надвечір'я Христового Різдва 1943 року мене викликали до коменданта. Я з'явився перед ним босим, із голим торсом. Комендант стояв біля стола з розкішними наїдками. Я, що вмирав від голоду, мусив споглядати цю королівську вечерю. Шаленими зусиллями я переборював спокусу зненавидіти коменданта.
Наприкінці вечері ад'ютант приніс каву і маленькі тістечка. Здавалося, коменданту цей делікатес був добре відомий. Глянувши на мене, він сказав:
- Дапоццо, ваша дружина - чудова господиня!
Я не зрозумів натяку. Комендант пояснив:
- Упродовж усіх цих років ваша дружина присилає для вас тістечка, які завжди мені надзвичайно смакують.
Спокуса ненависті в цю мить була особливо настирливою. Моя дружина і четверо дітей відмовлялися від свого мізерного раціону муки, масла і цукру, щоби спекти для мене тістечка: А цей чоловік пожирав їх! Я попросив дозволити мені хоч понюхати печиво, щоб згадати запах дому.
Проте комендант відмовив і вигукнув:
- Raus! Геть!
Після війни я натрапив на слід цього коменданта, який змінив прізвище і намагався жити ніким не помічений. У 1953 році я з одним моїм товаришем завітав до нього. Він не впізнав мене, я відрекомендувався:
- Я номер 17531. Пригадуєте Різдво 1943 року?
Комендант зіщулився від страху.
- Ви прийшли, щоб помститися? - запитав він глухим голосом.
Замість відповіді я розгорнув великий пакунок, у якому було повно цих чудових тістечок. Я попросив дружину колишнього коменданта зварити каву. Потім ми їли тістечка і пили каву всі четверо.
Ми дивилися одне на одного. Із слізьми на очах комендант запитав:
- Але чому ви простили мені?
Я відповів:
- Заради любові до Христа.
|
|
|
|
|
Різдвяний ліхтар
- Ну що? Все є? — питає хлопчина, вибігаючи надвір і зупиняючись перед веселим натовпом хлопчиків.
- Все, як є всі, - відповідає урочисто один із них, - тільки свічок мало, якби ще парочку добути, так величезну річ змайстрували б.
- Наті, ось цілих дві притягнув, - перебиває його радісно прийшов, подаючи дві сальні свічки. — У тітки випросив. Вже й лаяв він мене,...
Подарунок на Різдво
В одному великому місті жила дівчинка з незвичайним ім'ям Антоніна. Її все ласкаво називали Антошкою. Взагалі, Антошка – це ім'я хлопчика. Є навіть пісня така: Антошка, Антошка – підемо копати картоплю. Як відомо, Антошка з пісні був хлопчиком не дуже роботящим. І в цьому плані він зовсім не був схожий на Антошку з нашої розповіді, яка завжди допомагала мамі, навіть якщо мам...
Дарунки Артабана
У дні Ірода царя, коли в убогій печері поблизу Віфлеєму народився Спаситель світу Ісус, у східних країнах на небі раптом спалахнула величезна, небачена раніше зірка. Зірка сяяла яскравим, блискучим світлом і повільно, але постійно рухалася в один бік, туди, де була єврейська земля. Зоряни, або, як їх називали у них на батьківщині, маги, волхви, звернули увагу на нове світило. На їхню думку, це ...
Золоті туфельки
Це було за чотири дні до Різдва. Дух сезону опанував нарешті і мною. Зібравшись із силами, я вийшов із дому, сповнений рішучості забезпечити подарунками всіх своїх незліченних рідних та друзів.
А зробити це було непросто. Почати з того, що я довго не міг знайти місце, куди поставити машину. Стоянки були забиті повністю, адже весь Нью-Йорк разом зі мною вийшов на полювання за різдвяним...
Історія про народження Ісуса Христа
Йосип та Марія жили у місті Назареті. Марія чекала на дитину. На той час було оголошено перепис населення, і Марія разом з Йосипом мали піти до міста Віфлеєм, щоб записати своє ім'я до спеціального списку. Вони прийшли до Віфлеєму, але в готелі не було вільних місць. Тільки в хліві знайшлося місце для Марії та Йосипа. Там вони й зупинилися на нічліг.
Марії настав час народжувати, ...
Різдвяна пригода
Тримай його, тримай! – гукнула мама Максиму. Вона стояла на порозі в капцях, хлопчик якраз закінчував одягати сніговика. Вночі прихопив мороз і зліплений вчора Льодяник мав би простояти всі Різдвяні свята.
Максимко обернувся за Бровком, що чимдуж біг, несучи в зубах саморобну різдвяну зірку.
– Біжи за ним! – гукнула мама. – Він не втече далеко. Довго ...
Різдво Христове
Одного разу праведний Йосип і свята Марія з міста Назарета, де вони жили, вирушили до міста Віфлеєму. Там у цей час, з нагоди народного перепису, зібралося дуже багато людей, і всі будинки і навіть найменші хатинк...
Різдво Ісуса Христа
Щоб краще зрозуміти зміст Різдва, я розповім вам історію, яка сталася в одній родині.
Наближалося свято Різдва Христового. З вікон долинали Різдвяні гімни, і все місто осявало сяйво різнобарвних вогнів. На вулицях можна було бачити усміхнених людей, які несли гарно обгорнуті подарунки, щоб за традицією подарувати їх на Різдво рідним та близьким.
У родині Діми також готувалис...
Дві ялинки
У густому борі стоїть гарна, пишна, молода ялинка... Сусідки-подруги із заздрістю поглядають на неї: «У кого така красуня вродила?..» Подруги не помічають, що біля самого кореня ялинки виріс огидний, потворний сук, який дуже псує. ошатну молоду ялинку. Але сама ялинка знає про цей сук, більше того — вона ненавидить його і всіляко журиться і нарікає на долю: за що вона нагороди...
Різдво Христове. Дитинство золоте
У нас у будинку зелена гостя. Вона приїхала на Велике свято на широких розвальнях. Її привіз усміхнений дід-мужичок з пухнастою, білою бородою до пояса. Вона встала на святковому килимі у вітальні, розкинула кучеряві гілки. На голочках затремтіли краплі снігу. Ялинка відігрілася, повіяло лісовими пахощами.
Моя старша сестра Ліда і я одягли на неї перлинні намисто, срібні намисто, блис...









