Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Різдвяна казка

Дуже давно, понад дві тисячі років тому, в маленькому містечку Назареті жила благочестива дівчина на ім’я Марія. Одного разу, коли Марія клопоталася в оселі, її кімнату осяяло яскраве світло. В ньому дівчина побачила ангела Господнього. Вона дуже злякалась. «Не бійся, Маріє, - сказав ангел, - я приніс тобі радісну звістку. В тебе народиться дитина. Це буде Син Самого Бога, і назвеш Його Ісусом». «Я готова виконати все, чого бажає Господь. Нехай буде за словом твоїм», - відповіла Марія. І після цього ангел зник. Тож, Марія та її наречений Йосип стали чекати народження Ісуса. B цей час цар, який правив їхньою країною, видав наказ: «Кожен має йти до місця своїх праотців і внести власне ім’я до спеціального списку». (Це був перепис населення) «Нічого не вдієш, нам треба вирушати до Віфлеєма», - сказав Марії Йосип. Дорога була довгою і важкою. Коли вони, нарешті, дісталися міста, там було так людно, що для них не знайшлося місця в будинку для приїжджих. Один добросердий чоловік дав притулок Марії з Йосипом у хліві, де тримав худобу. Тієї ночі, після тривалої подорожі, Марія народила Дитя, сповила Його й поклала до ясел на сіні.
«Ісус – ім’я Йому, - говорили між собою Йосип з Марією. – Він – Син Божий!»
По якімсь часі до хліва прийшли пастухи. «Чи можна поглянути на Дитя?» - шанобливо запитали вони. «Звичайно, - відповів Йосип. - Але як ви довідалися про Нього?»
«Ми пасли овець у долині, - відповіли пастухи. – Аж раптом засяяло все небо, й ми побачили сонми ангелів, які співали “Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління”. Ангели звістили нам, що тут, неподалік, народилося Боже Дитя. Коли Воно виросте, то стане Спасителем усіх людей. От ми й прийшли подивитися на Нього та вклонитися Йому».
Згодом, з далеких країв прийшли до Ісуса мудреці, вельми поважні гості, вони повідали, що побачили на небі особливо яскраву зірку, що звіщала згідно з давніми пророцтвами народження царя. Мудреці йшли вслід за зіркою, і вона привела їх до місця, де був Ісус. Мудреці схилили коліна перед Немовлям і принесли Йому багаті дарунки. З того часу люди продовжують так робити: дарувати подарунки один одному на день народження і обов’язково на Різдво. Йосип з Марією дякували Богові за Ісуса. Вони знали, що Бог виконав Свою обітницю, - послав Свого Сина для спасіння всього світу.
Потім Ісуса почали називати Христос. «Христос» – означає «Цар». Проте, Ісус був царем незвичайним. У Нього не було ані корони, ані палацу, ані трону, ані війська… Втім, для людей Його Різдво таке важливе, що майже всі народи домовилися вести рахунок рокам, від народження Ісуса Христа.
Коли настає Різдво, по всій землі, в людських домівках , і в церквах запалюють свічки, співають пісні про народження Спасителя. Вітають один одного та дарують подарунки. Це радісне, веселе свято. Свято дітей та дорослих. Свято Спасителя всіх народів Землі.
Але чому ж усе-таки Він - Цар, якщо не мав ні трону, ні війська? Його називають так тому, що Ісус Христос відкрив нам великі таємниці про вічне життя, про добро і правду, про милосердя та любов Бога Творця до людей. Через Ісуса з нами розмовляє Творець Всесвіту і наш Творець.
З неба падають сніжинки – просто чудеса.
Засвітилися ялинки – ой, яка краса!
Стало все таке святкове, в золоті блакить.
Чисте небо світанкове, там зоря горить!
У сніжку дубки, смерічки з нашого двора.
З нами братики, сестрички, з нами дітвора.
Колядуймо, веселімся, Петрику, Антось!
Це ж сьогодні народився Божий син – Христос.

17.10.2023

Біблія:

ЗАРАДИ ЛЮБОВІ ДО ХРИСТА

Дапоццо провів вісім років у німецькому концентраційному таборі. Ось як розповідає він про жахливі 1937-1945 роки.
Будучи досить міцної статури, я важив тоді сорок п'ять кілограмів. На всьому тілі у мене рясніли смуги від ударів. Моя права рука була зламана, і вже більше ніколи я не володів нею досконало.
У надвечір'я Христового Різдва 1943 року мене викликали до коменданта. Я з'явив...

РІЗДВЯНИЙ ПОДАРУНОК

Чимало клопоту мали батьки зі своєю Стефкою. І борщик їй не смакував, і суконка не така, як в других, і в хаті не так прибрано, як у людей. На все нарікала та була невдоволена. А батьки були небагаті. Жили в місті, мешкали в сутеринах і гірко працювали на кусник хліба. Батько в броварі носив бочілки, а мати прала білизну по домах. Важка була праця, а й її не все можна було дістати, і доводилося...

Пісня тихої ночі…

Усім нам доводилося чути пісню «Тиха ніч». Сьогодні жодне Різдво не обходиться без цієї тихої пасторальної оповіді про прихід Спасителя у світ. І називають її по-різному: колядка, псалом, гімн, різдвяна пісня. Та й виконують її по-різному: патетично хором чи класично під фортепіано, у супроводі гучного органу чи камерно під гітару перед жарким каміном. Ця пісня настільки увійшла в н...

НА СВЯТИЙ ВЕЧІР

Недаремно мала Галюся перед Різдвом так мамі у кухні допомагала. То горіхи лущила, то мигдаль, вибирала родзинки, била шум. А її брат Юрчик - теж: то біжить простоволосий, без духу, до крамниці, коли чогось нагло до кухні потрібно, то приготовляє прикраси і ліхтарики на ялинку.
За це все Галюся дістала від мами потрошку різного тіста, мигдалю, шоколаду. І от вони обидві спекли у малій фо...

Різдво Христове. Дитинство золоте

У нас у будинку зелена гостя. Вона приїхала на Велике свято на широких розвальнях. Її привіз усміхнений дід-мужичок з пухнастою, білою бородою до пояса. Вона встала на святковому килимі у вітальні, розкинула кучеряві гілки. На голочках затремтіли краплі снігу. Ялинка відігрілася, повіяло лісовими пахощами.

Моя старша сестра Ліда і я одягли на неї перлинні намисто, срібні намисто, блис...

Різдво Христове

Різдво Христове і святий Великдень — свята, переважно, дитячі, і в них начебто виконується сила слів Христових: «Якщо не будете як діти, не матимете внести в царство Боже». Інші свята не настільк...

Дівчинка зі сірниками

Морозило, йшов сніг, на вулиці ставало все темнішим і темнішим. Це було якраз під Новий рік. В цей холод і темряву вулицями пробиралася дівчинка з непокритою головою і боса. Вона вийшла з дому в туфлях, але куди вони годилися! Величезні-величезні! Останньою їх носила мати дівчинки, і вони злетіли у малюка з ніг, коли вона перебігала через вулицю, злякавшись двох карет, що мчали. Однієї туфлі во...

Я не люблю зиму, але...

Я не люблю зиму, бо холодно та слизько. Холодні руки, ноги, ніс...
І все-таки грудень мене приваблює таїнством Різдва, а надто ввечері напередодні.
Свята Вечеря! У колі найближчих та рідних, на столі лише пісні страви, ані краплі спиртного.
Запах свіжої хвої...Горять свічки, дванадцять страв...
Онуки та діти постійно перераховують чи все гаразд. Нарешті таємнича мить...

ТЕПЕР Я РОЗУМІЮ, ТЕПЕР Я БАЧУ

Якось був чоловік, який дивився на Різдво як на якусь дурницю. Він не був скнаром. Він був дуже добрий і порядний, щедрий до своєї сім'ї, чесний у своїх стосунках з іншими людьми. Але він не вірив у все те, про що йшлося у церквах на Різдво. І він був надто чесний, щоб вдавати, що він вірить. "Я не хочу тебе засмучувати, - сказав він своїй дружині, яка справно ходила до церкви, - але я...

Христовий подарунок

- Мама! А що, мені Христос конячку принесе?!

Мати ласкаво глянула на хлопця:

— Подивимося, Сереженько, якщо ти будеш молодцем і пайкою — може, й принесе.

В очах хлопчика світилася радість.

— Мамо, і пряник теж принесе?

— Так, і пряник, тільки тепер ти піди свою конячку спати поклади і не заважай мамі працювати...