Різдвяна казка
Дуже давно, понад дві тисячі років тому, в маленькому містечку Назареті жила благочестива дівчина на ім’я Марія. Одного разу, коли Марія клопоталася в оселі, її кімнату осяяло яскраве світло. В ньому дівчина побачила ангела Господнього. Вона дуже злякалась. «Не бійся, Маріє, - сказав ангел, - я приніс тобі радісну звістку. В тебе народиться дитина. Це буде Син Самого Бога, і назвеш Його Ісусом». «Я готова виконати все, чого бажає Господь. Нехай буде за словом твоїм», - відповіла Марія. І після цього ангел зник. Тож, Марія та її наречений Йосип стали чекати народження Ісуса. B цей час цар, який правив їхньою країною, видав наказ: «Кожен має йти до місця своїх праотців і внести власне ім’я до спеціального списку». (Це був перепис населення) «Нічого не вдієш, нам треба вирушати до Віфлеєма», - сказав Марії Йосип. Дорога була довгою і важкою. Коли вони, нарешті, дісталися міста, там було так людно, що для них не знайшлося місця в будинку для приїжджих. Один добросердий чоловік дав притулок Марії з Йосипом у хліві, де тримав худобу. Тієї ночі, після тривалої подорожі, Марія народила Дитя, сповила Його й поклала до ясел на сіні.
«Ісус – ім’я Йому, - говорили між собою Йосип з Марією. – Він – Син Божий!»
По якімсь часі до хліва прийшли пастухи. «Чи можна поглянути на Дитя?» - шанобливо запитали вони. «Звичайно, - відповів Йосип. - Але як ви довідалися про Нього?»
«Ми пасли овець у долині, - відповіли пастухи. – Аж раптом засяяло все небо, й ми побачили сонми ангелів, які співали “Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління”. Ангели звістили нам, що тут, неподалік, народилося Боже Дитя. Коли Воно виросте, то стане Спасителем усіх людей. От ми й прийшли подивитися на Нього та вклонитися Йому».
Згодом, з далеких країв прийшли до Ісуса мудреці, вельми поважні гості, вони повідали, що побачили на небі особливо яскраву зірку, що звіщала згідно з давніми пророцтвами народження царя. Мудреці йшли вслід за зіркою, і вона привела їх до місця, де був Ісус. Мудреці схилили коліна перед Немовлям і принесли Йому багаті дарунки. З того часу люди продовжують так робити: дарувати подарунки один одному на день народження і обов’язково на Різдво. Йосип з Марією дякували Богові за Ісуса. Вони знали, що Бог виконав Свою обітницю, - послав Свого Сина для спасіння всього світу.
Потім Ісуса почали називати Христос. «Христос» – означає «Цар». Проте, Ісус був царем незвичайним. У Нього не було ані корони, ані палацу, ані трону, ані війська… Втім, для людей Його Різдво таке важливе, що майже всі народи домовилися вести рахунок рокам, від народження Ісуса Христа.
Коли настає Різдво, по всій землі, в людських домівках , і в церквах запалюють свічки, співають пісні про народження Спасителя. Вітають один одного та дарують подарунки. Це радісне, веселе свято. Свято дітей та дорослих. Свято Спасителя всіх народів Землі.
Але чому ж усе-таки Він - Цар, якщо не мав ні трону, ні війська? Його називають так тому, що Ісус Христос відкрив нам великі таємниці про вічне життя, про добро і правду, про милосердя та любов Бога Творця до людей. Через Ісуса з нами розмовляє Творець Всесвіту і наш Творець.
З неба падають сніжинки – просто чудеса.
Засвітилися ялинки – ой, яка краса!
Стало все таке святкове, в золоті блакить.
Чисте небо світанкове, там зоря горить!
У сніжку дубки, смерічки з нашого двора.
З нами братики, сестрички, з нами дітвора.
Колядуймо, веселімся, Петрику, Антось!
Це ж сьогодні народився Божий син – Христос.
17.10.2023
|
|
|
|
|
Перше Різдво
— Дідусю, дідусю, розкажи мені щось, . смикаючи діда за рукав, просив маленький хлопчик.
— Що тобі розповісти? . посміхаючись, спитав старий.
— Розкажи, як ти пас овечок у полі!
- Ну добре, . усаджуючи онука навколішки, промовив дідусь. . Я розповім тобі, як уперше почув ангельський спів. Це сталося на Віфлеємських полях. Мені тоді виповнилося сім...
ЖЕБРАЧКА НА РІЗДВО
Настя вважала себе зразковою християнкою: щонеділі ходила до церкви та виконувала заповіді, «ангажувалася» (що з католицького сленгу перекладається, як «брала активну участь») у житті парафії та співала в хорі. З людьми намагалася не сваритися (коли хтось критикував, тримала дулю в кишені, а обличчя висловлювало лише повагу) та завжди приходила на допомогу потребуючим (з...
Золоті туфельки
Це було за чотири дні до Різдва. Дух сезону опанував нарешті і мною. Зібравшись із силами, я вийшов із дому, сповнений рішучості забезпечити подарунками всіх своїх незліченних рідних та друзів.
А зробити це було непросто. Почати з того, що я довго не міг знайти місце, куди поставити машину. Стоянки були забиті повністю, адже весь Нью-Йорк разом зі мною вийшов на полювання за різдвяним...
Різдвяний ліхтар
- Ну що? Все є? — питає хлопчина, вибігаючи надвір і зупиняючись перед веселим натовпом хлопчиків.
- Все, як є всі, - відповідає урочисто один із них, - тільки свічок мало, якби ще парочку добути, так величезну річ змайстрували б.
- Наті, ось цілих дві притягнув, - перебиває його радісно прийшов, подаючи дві сальні свічки. — У тітки випросив. Вже й лаяв він мене,...
Різдво Христове
Різдво Христове і святий Великдень — свята, переважно, дитячі, і в них начебто виконується сила слів Христових: «Якщо не будете як діти, не матимете внести в царство Боже». Інші свята не настільк...
Різдвяна зірка. Оповідання
Різдвяна пора це завжди найочікуваніший час для дітей всього світу. Адже це колядки, смаколики й подарунки. А ще немає школи та можна робити що хотіти. А якби ви хоч раз побували на Різдво в Україні, особливо в її західній частині, ви б точно залишилися під незабутніми враженнями.
Як святкують Різдво на західній Україні — не святкуют...
Різдво прийшло до нас
Матуся покликала дівчинку до вікна:
– Дивися, доцю, перша зірка зійшла!
Маленька вже добре знала, що це означало: можна було б сідати вечеряти. Тим більше, що на столі вже давно красувалась макітра з кутьою, яку вони ще зранку вдвох з мамою почали готувати.
І хоча Іринці було всього чотири рочки, дівчинка старанно перебирала горіхи і намагалась розтерти мак.
Різдво Христове. Дитинство золоте
У нас у будинку зелена гостя. Вона приїхала на Велике свято на широких розвальнях. Її привіз усміхнений дід-мужичок з пухнастою, білою бородою до пояса. Вона встала на святковому килимі у вітальні, розкинула кучеряві гілки. На голочках затремтіли краплі снігу. Ялинка відігрілася, повіяло лісовими пахощами.
Моя старша сестра Ліда і я одягли на неї перлинні намисто, срібні намисто, блис...
Дівчинка зі сірниками
Морозило, йшов сніг, на вулиці ставало все темнішим і темнішим. Це було якраз під Новий рік. В цей холод і темряву вулицями пробиралася дівчинка з непокритою головою і боса. Вона вийшла з дому в туфлях, але куди вони годилися! Величезні-величезні! Останньою їх носила мати дівчинки, і вони злетіли у малюка з ніг, коли вона перебігала через вулицю, злякавшись двох карет, що мчали. Однієї туфлі во...
Різдвяна пригода
Тримай його, тримай! – гукнула мама Максиму. Вона стояла на порозі в капцях, хлопчик якраз закінчував одягати сніговика. Вночі прихопив мороз і зліплений вчора Льодяник мав би простояти всі Різдвяні свята.
Максимко обернувся за Бровком, що чимдуж біг, несучи в зубах саморобну різдвяну зірку.
– Біжи за ним! – гукнула мама. – Він не втече далеко. Довго ...









