Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Перше Різдво

— Дідусю, дідусю, розкажи мені щось, . смикаючи діда за рукав, просив маленький хлопчик.

— Що тобі розповісти? . посміхаючись, спитав старий.

— Розкажи, як ти пас овечок у полі!

- Ну добре, . усаджуючи онука навколішки, промовив дідусь. . Я розповім тобі, як уперше почув ангельський спів. Це сталося на Віфлеємських полях. Мені тоді виповнилося сім років і батько взяв мене вперше з собою на пасовища. Була темна ніч, де-не-де (!!!) на небі світилися зірки. Вівці мирно спали...

- А ангели? . перебив діда онука.

- Не поспішай! Я розповім усе по порядку. . усміхнувся дідусь. . Пастухи мирно розмовляли і...

- І тут з'явилися ангели! . знову вигукнув хлопчик.

— Ісааку, так ти не почуєш всю історію до кінця! . пожурила хлопчика мати... Слухай мовчки.

- Добре мама! Давай, дідусю, продовжуй!

— На чому зупинився? Ах, так, - продовжив дідусь. . Пастухи мирно розмовляли, як раптом небо осяяло яскравим світлом і перед нами з'явився прекрасний ангел, що сяє, як зірка. Ми всі дуже злякалися, але він промовив до нас і сказав: Не бійтеся! Я сповіщаю вам добру звістку. Нині у місті Давидовому народився Спаситель, Який є Христос Господь!

— А що було далі?

— А потім раптово з'явилося численне небесне воїнство, яке славило Бога словами: «слава у вишних Богові, і на землі мир, в чоловіках благовоління!». Таких співів я ще ніколи не чув. Це було так урочисто та чудово! Коли ангели зникли, ми вирішили піти в місто і подивитися на народжене немовля. Ангел сказав нам, як Його знайти. І, недовго думаючи, ми залишили стада і вирушили шукати цю чудову дитину.

— І де ж ви Його знайшли? . не вгавав онук.

- Знайшли ми Його в печері з домашніми тваринами, що спляться на соломі в яслах.

- Як він виглядав, дідусю?

— Це була найпрекрасніша дитина, яку я коли-небудь бачив. Ми розповіли його батькам, як нам з'явилися ангели і повідомили про народження Немовляти.

— А як Його звали?

- Ісусе!

— Що ж сталося з Ісусом далі? . допитувався хлопчик.

— А що було далі, ти наступного разу, Ісааку! . сказала мама. . Дідусь втомився і хоче відпочивати. І тобі вже давно час спати.

Хлопчик зліз з дідових колін і вирушив слідом за матір'ю. А пастух ще довго дивився на зоряне небо і згадував події тієї ночі, коли народився Спаситель світу . Ісус Христос.

17.10.2023

Біблія:

Христовий подарунок

- Мама! А що, мені Христос конячку принесе?!

Мати ласкаво глянула на хлопця:

— Подивимося, Сереженько, якщо ти будеш молодцем і пайкою — може, й принесе.

В очах хлопчика світилася радість.

— Мамо, і пряник теж принесе?

— Так, і пряник, тільки тепер ти піди свою конячку спати поклади і не заважай мамі працювати...

ХАТИНКА НА КРАЮ ВУЛИЦІ

Олеся поверталася додому зі школи. Сьогодні був останній навчальний день у цьому семестрі. Увечері для дітей влаштують новорічне свято. Але вона на нього не піде – задавнена простуда їй добряче дошкуляла, і єдине, про що дівчина зараз мріяла – це гарячий чай із медом і тепла ковдра. Ковдру з овечої вовни для неї пошила бабуся, коли ще була жива. Це була майже єдина пам&r...

Пісня тихої ночі…

Усім нам доводилося чути пісню «Тиха ніч». Сьогодні жодне Різдво не обходиться без цієї тихої пасторальної оповіді про прихід Спасителя у світ. І називають її по-різному: колядка, псалом, гімн, різдвяна пісня. Та й виконують її по-різному: патетично хором чи класично під фортепіано, у супроводі гучного органу чи камерно під гітару перед жарким каміном. Ця пісня настільки увійшла в н...

РІЗДВЯНЕ ПРОЩЕННЯ

Це сталося у п'ятницю, був страшенно метушливий день, за шість днів - Різдво, йшов 1958 рік. Я був у електроремонтній майстерні. Багато працював, щоб провести святкові дні у спокої разом з моєю родиною Раптом задзвонив телефон, і голос на другому кінці дроту повідомив, що на мого п'ятирічного сина Крейга наїхала машина. Навколо нього товпилися люди, та коли я з'явився, вони розступилися. Крейг ...

Різдвяний ангел

— Подайте, Христа — заради, милостиню! Милостиньку, Христа — заради!

Ніхто не чув цих жалібних слів, ніхто не звертав уваги на сльози, що звучали в словах бідно-одягненої жінки, яка самотньо стояла на розі великої та жвавої міської вулиці.

— Подайте милостиню!..

Перехожі квапливо крокували повз неї, з шумом мчали екіпажі сніговою дорогою. На...

Подарунок на Різдво

В одному великому місті жила дівчинка з незвичайним ім'ям Антоніна. Її все ласкаво називали Антошкою. Взагалі, Антошка – це ім'я хлопчика. Є навіть пісня така: Антошка, Антошка – підемо копати картоплю. Як відомо, Антошка з пісні був хлопчиком не дуже роботящим. І в цьому плані він зовсім не був схожий на Антошку з нашої розповіді, яка завжди допомагала мамі, навіть якщо мам...

ЛЯЛЬКА ВІД ІСУСА

Коли ти ростеш у неповній сім’ї, то вчишся довіряти Богові з дитинства. Вчишся знаходити приводи для радості у всьому. Вчишся робити щось таке, щоби на втомленому матусиному обличчі яскравіла усмішка.

А ще вчишся адресувати свої подарункові мрії не Діду Морозу і не Миколаю – ти в них не віриш, бо не раз уже заставала матусю за підкладанням подарунків під подушку, та й ...

Березова ялинка

Яких тільки чудес не трапляється у Різдвяну ніч! Сергій слухав, як мама читає йому святкові розповіді, і тільки дивувався. Всі вони, починаючи сумно-сумно, закінчувалися так, що аж плакати хотілося від радості. Були, щоправда, й оповідання з іншим кінцем. Але мама, хмурачись, пропускала їх. І правильно робила. Сумного їм вистачало й у житті.

За вікном наступала темно-синя ніч. Подвір&...

МОРОЗКОВІ ВІЗЕРУНКИ

Один маленький хлопчик, якого звали Остап, найбільше з усіх пір року любив зиму.
Остапові страшенно подобалося ліпити замки зі снігу та піску. А оскільки піску біля їхнього дому не було, а на море вони їздили всього один раз за все його життя, то єдина надія залишалася на сніг. А ще хлопчик любив співати, так, щоби усією родиною, їхнім маленьким хором. Ну або коли чужі люди в картатому ди...

Різдвяна пригода

Тримай його, тримай! – гукнула мама Максиму. Вона стояла на порозі в капцях, хлопчик якраз закінчував одягати сніговика. Вночі прихопив мороз і зліплений вчора Льодяник мав би простояти всі Різдвяні свята.

Максимко обернувся за Бровком, що чимдуж біг, несучи в зубах саморобну різдвяну зірку.

– Біжи за ним! – гукнула мама. – Він не втече далеко. Довго ...