|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Золоті туфельки
Це було за чотири дні до Різдва. Дух сезону опанував нарешті і мною. Зібравшись із силами, я вийшов із дому, сповнений рішучості забезпечити подарунками всіх своїх незліченних рідних та друзів.
А зробити це було непросто. Почати з того, що я довго не міг знайти місце, куди поставити машину. Стоянки були забиті повністю, адже весь Нью-Йорк разом зі мною вийшов на полювання за різдвяними сюрпризами.
Усередині магазину було ще гірше. Натовпи людей гасали по всіх поверхах, як божевільні, візки, набиті блискучими коробками та пакетами, щохвилини погрожували збити мене з ніг.
Минула година, друга. Мої ноги хворіли майже так само сильно, як і моя голова. Я згадував тих, для кого намагаюся, і міркував: що робитимуть вони потім із усіма цими купами непотрібних речей? заради чого я тут мучуся?
- На жаль, - зітхнув я, уявивши, як образяться ті, кого я обійду увагою, - діватися нікуди.
Коли підходив до каси, кошик мій був повний уже догори.
Попереду, в черзі, стояло чоловік двадцять, серед них хлопчик у здертих кросівках та пошарпаній куртці. У руці він тримав кілька пом'ятих доларів.
Поруч із ним була дівчинка, мабуть, сестра, кучері якої явно потребували послуг перукаря. Копа волосся була такою поплутаною, що ніяка гребінець була б не в змозі з нею впоратися. Одягнена дівчинка була не кращою за брата.
Тим не менш, вона була майже щаслива, співаючи щось, страшенно фальшиве, під стереомузику, що звучить у магазині. У руках дівчинка тримала дуже дбайливо, як найбільший скарб, пару золотистих туфель. Коли діти наблизилися до каси, там щось забрязкотіло, застукотіло:
– З вас шість дев'яносто, – сказала дама-касир.
Хлопчик стривожився, розгублено поклав на тарілку свої м'яті гроші і, хвилюючись, промовив:
- Тут три дванадцять. Можна, решту ми принесемо після Різдва?
– Ні, – сухо прозвучало у відповідь, – магазин у борг не торгує.
Дівчинка, притискаючи туфлі до себе, заплакала, потім заявила:
– Але ж Спасителеві завгодно, щоб ми купили ці туфлі.
- Не реви, - коротко кинув їй брат. Його губи були щільно стиснуті, а очі горіли. - Ходімо звідси.
Тут я не витримав і поклав на стійку каси три долари. Діти так довго стояли в черзі, і зрештою, адже Різдво на носі – нехай веселяться.
Хлопці завмерли, не вірячи своєму щастю. Касирка пробила чек. Я розплатився за свої покупки і, щоб повернути дітей до життя, спитав із посмішкою:
– Чому ви думаєте, що Ісусові потрібні ці туфельки?
Відповів хлопчик:
– Наша мама хвора. Говорять, що скоро вона потрапить на небо. А вчитель у недільній школі сказав, що там на небі все сонячне, золоте. Тож нехай і мама теж буде гарною, коли зустрінеться зі Спасителем…
Я стояв, забувши про свій кошик, набитий безглуздими дарами. Мовчав і, щоб не заплакати, намагався не дивитися на золоті туфельки, які дівчинка так само міцно притискала до грудей.
Нарешті тихо промовив:
- Так, вона буде гарною.
17.10.2023
|
|
|
|
|
ЖЕБРАЧКА НА РІЗДВО
Настя вважала себе зразковою християнкою: щонеділі ходила до церкви та виконувала заповіді, «ангажувалася» (що з католицького сленгу перекладається, як «брала активну участь») у житті парафії та співала в хорі. З людьми намагалася не сваритися (коли хтось критикував, тримала дулю в кишені, а обличчя висловлювало лише повагу) та завжди приходила на допомогу потребуючим (з...
Рукавички для Христа
Помолившись зранку Богу, Інеса вирушила до школи. Ранок був ясний, морозний і на серці у дівчинки було радісно. Учора, розмовляючи з бабусею про Різдво Ісуса Христа, Інеса з'ясувала для себе, що не тільки в ті часи, а й тепер, кожен, хто любить Бога, може зробити подарунок для Христа. А найголовніше, що подарунки для Ісуса можна робити не лише на Різдво, але щодня, взимку та влітку.
...Подарунки для Христа
Діти раділи подарункам. Для кожного під волохатою сяючою ялинкою ховався барвистий пакет з етикеткою, на якій було написано: «Кістці», «Маші» або «Володі». Один за одним дітлахи виуживали пакети з-під ялинових лап, по складах читали написи, забирали кожен своє і відразу розкривали з нетерпінням.
У пакетах обов'язково знаходилися лялька, машинка ...
Різдвяна зірка. Оповідання
Різдвяна пора це завжди найочікуваніший час для дітей всього світу. Адже це колядки, смаколики й подарунки. А ще немає школи та можна робити що хотіти. А якби ви хоч раз побували на Різдво в Україні, особливо в її західній частині, ви б точно залишилися під незабутніми враженнями.
Як святкують Різдво на західній Україні — не святкуют...
Подарунок на Різдво
В одному великому місті жила дівчинка з незвичайним ім'ям Антоніна. Її все ласкаво називали Антошкою. Взагалі, Антошка – це ім'я хлопчика. Є навіть пісня така: Антошка, Антошка – підемо копати картоплю. Як відомо, Антошка з пісні був хлопчиком не дуже роботящим. І в цьому плані він зовсім не був схожий на Антошку з нашої розповіді, яка завжди допомагала мамі, навіть якщо мам...
РІЗДВЯНИЙ ПОДАРУНОК
Чимало клопоту мали батьки зі своєю Стефкою. І борщик їй не смакував, і суконка не така, як в других, і в хаті не так прибрано, як у людей. На все нарікала та була невдоволена. А батьки були небагаті. Жили в місті, мешкали в сутеринах і гірко працювали на кусник хліба. Батько в броварі носив бочілки, а мати прала білизну по домах. Важка була праця, а й її не все можна було дістати, і доводилося...
Різдво Христове. Дитинство золоте
У нас у будинку зелена гостя. Вона приїхала на Велике свято на широких розвальнях. Її привіз усміхнений дід-мужичок з пухнастою, білою бородою до пояса. Вона встала на святковому килимі у вітальні, розкинула кучеряві гілки. На голочках затремтіли краплі снігу. Ялинка відігрілася, повіяло лісовими пахощами.
Моя старша сестра Ліда і я одягли на неї перлинні намисто, срібні намисто, блис...
Різдво Ісуса Христа
Щоб краще зрозуміти зміст Різдва, я розповім вам історію, яка сталася в одній родині.
Наближалося свято Різдва Христового. З вікон долинали Різдвяні гімни, і все місто осявало сяйво різнобарвних вогнів. На вулицях можна було бачити усміхнених людей, які несли гарно обгорнуті подарунки, щоб за традицією подарувати їх на Різдво рідним та близьким.
У родині Діми також готувалис...
Дівчинка зі сірниками
Морозило, йшов сніг, на вулиці ставало все темнішим і темнішим. Це було якраз під Новий рік. В цей холод і темряву вулицями пробиралася дівчинка з непокритою головою і боса. Вона вийшла з дому в туфлях, але куди вони годилися! Величезні-величезні! Останньою їх носила мати дівчинки, і вони злетіли у малюка з ніг, коли вона перебігала через вулицю, злякавшись двох карет, що мчали. Однієї туфлі во...
ХАТИНКА НА КРАЮ ВУЛИЦІ
Олеся поверталася додому зі школи. Сьогодні був останній навчальний день у цьому семестрі. Увечері для дітей влаштують новорічне свято. Але вона на нього не піде – задавнена простуда їй добряче дошкуляла, і єдине, про що дівчина зараз мріяла – це гарячий чай із медом і тепла ковдра. Ковдру з овечої вовни для неї пошила бабуся, коли ще була жива. Це була майже єдина пам&r...