П'ятниця 03 Травень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Я не люблю зиму, але...

Я не люблю зиму, бо холодно та слизько. Холодні руки, ноги, ніс...
І все-таки грудень мене приваблює таїнством Різдва, а надто ввечері напередодні.
Свята Вечеря! У колі найближчих та рідних, на столі лише пісні страви, ані краплі спиртного.
Запах свіжої хвої...Горять свічки, дванадцять страв...
Онуки та діти постійно перераховують чи все гаразд. Нарешті таємнича мить, у моїх руках хустку:
— Дай Боже, це свято провести, а нового дочекатися
І різноголосне у відповідь:
— Дай Боже…
До моєї руки тягнуться руки та ручки, кожен відламує шматочок хустки і заїдає кутею.
Цього вечора все надзвичайно смачне!
Діти бігають під ялинку перевіряти, чи не залишили ангелочки подарунки!
Потрібно примудритися підкинути «ангельський» подарунок непомітно! І на провокаційне запитання:
- Бабуся, а не ти випадково подарунки поклала? - зробити круглі очі,
- Та ви що! Я ж із вами сиділа за столом!
Вони вірять у диво!
І тому я робитиму це диво, хоча дуже не люблю зиму!

17.10.2023

Свята ніч

Коли мені було п'ять років, мене спіткало велике горе. Я не знаю, чи я згодом пережила горе більше, ніж тоді.

ЗАРАДИ ЛЮБОВІ ДО ХРИСТА

Дапоццо провів вісім років у німецькому концентраційному таборі. Ось як розповідає він про жахливі 1937-1945 роки.
Будучи досить міцної статури, я важив тоді сорок п'ять кілограмів. На всьому тілі у мене рясніли смуги від ударів. Моя права рука була зламана, і вже більше ніколи я не володів нею досконало.
У надвечір'я Христового Різдва 1943 року мене викликали до коменданта. Я з'явив...

ТЕПЕР Я РОЗУМІЮ, ТЕПЕР Я БАЧУ

Якось був чоловік, який дивився на Різдво як на якусь дурницю. Він не був скнаром. Він був дуже добрий і порядний, щедрий до своєї сім'ї, чесний у своїх стосунках з іншими людьми. Але він не вірив у все те, про що йшлося у церквах на Різдво. І він був надто чесний, щоб вдавати, що він вірить. "Я не хочу тебе засмучувати, - сказав він своїй дружині, яка справно ходила до церкви, - але я...

Березова ялинка

Яких тільки чудес не трапляється у Різдвяну ніч! Сергій слухав, як мама читає йому святкові розповіді, і тільки дивувався. Всі вони, починаючи сумно-сумно, закінчувалися так, що аж плакати хотілося від радості. Були, щоправда, й оповідання з іншим кінцем. Але мама, хмурачись, пропускала їх. І правильно робила. Сумного їм вистачало й у житті.

За вікном наступала темно-синя ніч. Подвір&...

Історія про народження Ісуса Христа

Йосип та Марія жили у місті Назареті. Марія чекала на дитину. На той час було оголошено перепис населення, і Марія разом з Йосипом мали піти до міста Віфлеєм, щоб записати своє ім'я до спеціального списку. Вони прийшли до Віфлеєму, але в готелі не було вільних місць. Тільки в хліві знайшлося місце для Марії та Йосипа. Там вони й зупинилися на нічліг.

Марії настав час народжувати, ...

Христовий подарунок

I

- Мама! А що, мені Христос конячку принесе?!

Мати ласкаво глянула на хлопця:

— Подивимося, Сереженько, якщо ти будеш молодцем і пайкою — може, й принесе.

В очах хлопчика світилася радість.

— Мамо, і пряник теж принесе?

— Так, і пряник, тільки тепер ти піди свою конячку спати поклади і не заважай мамі працювати...

Подарунок на Різдво

В одному великому місті жила дівчинка з незвичайним ім'ям Антоніна. Її все ласкаво називали Антошкою. Взагалі, Антошка – це ім'я хлопчика. Є навіть пісня така: Антошка, Антошка – підемо копати картоплю. Як відомо, Антошка з пісні був хлопчиком не дуже роботящим. І в цьому плані він зовсім не був схожий на Антошку з нашої розповіді, яка завжди допомагала мамі, навіть якщо мам...

НА СВЯТИЙ ВЕЧІР

Недаремно мала Галюся перед Різдвом так мамі у кухні допомагала. То горіхи лущила, то мигдаль, вибирала родзинки, била шум. А її брат Юрчик - теж: то біжить простоволосий, без духу, до крамниці, коли чогось нагло до кухні потрібно, то приготовляє прикраси і ліхтарики на ялинку.
За це все Галюся дістала від мами потрошку різного тіста, мигдалю, шоколаду. І от вони обидві спекли у малій фо...

Різдвяна казка

Дуже давно, понад дві тисячі років тому, в маленькому містечку Назареті жила благочестива дівчина на ім’я Марія. Одного разу, коли Марія клопоталася в оселі, її кімнату осяяло яскраве світло. В ньому дівчина побачила ангела Господнього. Вона дуже злякалась. «Не бійся, Маріє, - сказав ангел, - я приніс тобі радісну звістку. В тебе народиться дитина. Це буде Син Самого Бога, і назвеш ...

Різдво прийшло до нас


Матуся покликала дівчинку до вікна:
– Дивися, доцю, перша зірка зійшла!
Маленька вже добре знала, що це означало: можна було б сідати вечеряти. Тим більше, що на столі вже давно красувалась макітра з кутьою, яку вони ще зранку вдвох з мамою почали готувати.
І хоча Іринці було всього чотири рочки, дівчинка старанно перебирала горіхи і намагалась розтерти мак.