Допомагайте своїй дитині підліткового та юнацького віку

Бути батьком чи матір’ю підлітка далеко не те саме, що мати п’яти- чи десятирічну дитину. Підліткові та юнацькі роки несуть із собою труднощі і проблеми, але вони також можуть приносити радощі й винагороди. Приклади таких людей, як Йосип, Давид, Йосія і Тимофій, показують, що молоді люди можуть діяти відповідально і мати добрі стосунки з Богом (Бут. 37:2-11; 1Сам. 16:11-13; 2Цар. 22:3-7; Дії 16:1-2). Багато молодих людей сьогодні служать гарним прикладом. Мабуть, ви знаєте декого з них.

Але в інших підліткові роки проходять бурхливо. Хлопці й дівчата в такому віці емоційно нестабільні. Вони часто прагнуть більшої незалежності й можуть противитися обмеженням, встановленим їхніми батьками, Однак, вони ще досить недосвідчені, і їм потрібно турботливої, терпеливої допомоги з боку батьків. Підліткові роки можуть бути цікавими, але також і важкими як для батьків, так і для самих підлітків. Як же вам допомагати своїй дитині в цей період?

Батьки повинні створити своїм дітям найкращі умови для успішного переходу через проблемний підлітковий вік до відповідальної дорослості. У всіх країнах і в усі часи батьки і підлітки, які дотримувалися заповідей Божих, мали благословення та успіх (Пс. 119:1).

ЧЕСНИЙ І ВІДВЕРТИЙ ОБМІН ДУМКАМИ

«Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться» (Пр. 15:22). Якщо довірлива розмова була необхідною дітям у молодшому віці, вона тим більше потрібна, коли вони входять у підлітковий вік і, мабуть, проводять менше часу вдома, а більше з однокласниками та іншими товаришами. Якщо немає довірливої розмови, чесного й відвертого обміну думками між дітьми і батьками, підлітки можуть стати чужими в домі. Як же підтримувати відвертий обмін думками?

І підлітки, і їхні батьки повинні робити для цього все від них залежне. Можливо, у підлітковому віці дітям буде важче спілкуватися з батьками. «Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває» (Пр. 11:14). Ці слова можна застосувати і до молодого, і до старого. Підлітки, які усвідомлюють це, розуміють, що їм і далі потрібно розумного проводу, оскільки вони зустрічаються тепер зі складнішими проблемами, ніж раніше. Вони повинні визнати своїх віруючих батьків добрими радниками, оскільки батьки мають більше життєвого досвіду і протягом багатьох років доказали, що з любов’ю турбуються про своїх дітей. Отже, на цьому етапі життя розсудливі підлітки не відвертаються від своїх батьків.

Відвертий обмін думками означає, що батьки готові говорити зі своєю дитиною, коли вона відчуває в цьому потребу. Вам, батьки, радимо бути відкритими для спілкування. Це може бути не такою вже легкою справою. Згідно Святого Письма, є «час мовчати і час говорити» (Проп. 3:7). Коли підліток вважає, що тепер час говорити, можливо, у вас якраз час мовчати. Ви могли відкласти цей час для особистого відпочинку чи хатньої роботи. Однак, якщо дитина хоче поговорити з вами, постарайтеся змінити свої плани і вислухати. Інакше, на другий раз дитина може не прийти до вас.

Одного дня Ісус збирався відпочити, Але коли люди почали сходитися, щоб послухати Його, Він відклав відпочинок і став навчати їх (Мр. 6:30-34). Більшість підлітків усвідомлюють, що їхні батьки дуже зайняті, але їм потрібно запевнення, що вони можуть розраховувати на своїх батьків у разі потреби. Отже, будьте доступними і чуйними.

Пригадуйте собі, якими ви були в підлітковому віці, і не втрачайте почуття гумору! Батькам потрібно знаходити час для своїх дітей. Батьки, як ви проводите свій вільний час? Якщо ви завжди намагаєтесь відірватися від сім’ї, підлітки це швидко помітять. Коли вони починають думати, що товариші в школі цінують їх більше, ніж батьки, це може довести до проблем.

ЧОГО БАТЬКАМ НАВЧАТИ ДІТЕЙ

Якщо батьки ще не прищепили дітям цінування чесності й сумлінної праці, вони повинні обов’язково зробити це протягом підліткових років (1Сол. 4:11; 2Сол. 3:10). Також необхідно, щоб діти розуміли, наскільки важливо вести морально чисте життя (Пр. 20:11). Стосовно таких справ батьки можуть багато чого навчити їх особистим прикладом. Так само, як невіруючих чоловіків жінки своєю поведінкою можуть переконати без слова, так і підлітки можуть навчитися правильних поглядів через поведінку своїх батьків (1Пет. 3:1). Але самого лише прикладу недостатньо, оскільки діти бачать також багато поганих прикладів і на них спрямовано потік спокусливого впливу за межами дому. Тому турботливим батькам треба знати, як їхні діти підліткового та юнацького віку реагують на те, що бачать і чують, а для цього потрібне спілкування (Пр. 20:5).

Це особливо стосується статевих справ. Батьки, чи ви соромитесь обговорювати зі своїми дітьми питання сексу? Навіть якщо так, все одно старайтеся говорити про ці справи, бо ваші діти обов’язково дізнаються про них від когось іншого. І якщо вони не вчаться від вас, хто знає, яку перекручену інформацію вони отримають? Не потрібно уникати розмов такого характеру. Наприклад, чому б не переглянути зі своєю дитиною статті на тему сексу та моралі? Ви можете бути приємно здивовані результатами.

Яка тема повинна бути найважливішою в розмовах між батьками й дітьми? «Виховуйте їх (дітей ваших) в напоминанні й остереженні Божому» (Еф. 6:4). Дітям потрібно постійно вчитися любити Бога і розвинути бажання служити Йому. Тут також можна багато чого навчити особистим прикладом. Коли діти підліткового віку бачать, що їхні батьки люблять Бога «всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією думкою своєю» і що це приносить добрі результати в житті їхніх батьків, вони, напевно, будуть наслідувати їх (Мт. 22:37). Так само, коли молоді люди бачать, що їхні батьки мають поміркований погляд на матеріальні речі і ставлять Бога на перше місце, їм буде легше розвинути подібний підхід до справ (Проп. 7:12; Мт. 6:31-33).

Читання Святого Письма в родині є чудовою допомогою в прищепленні молодим людям духовних цінностей (Пс. 119:33-34; Пр. 4:20-23). І батьки, і діти повинні усвідомлювати, що інші справи слід планувати навколо родини, а не навпаки. Один батько сказав: «Секрет успіху полягає в тому, щоб під час таких розмов створити атмосферу невимушеності, але також серйозності, щоб всі почувалися вільно, однак не були легковажними. Не завжди легко досягти належної рівноваги, і деколи буде потрібно виправляти ставлення дітей. Якщо раз-другий не все проходить благополучно, не здавайтеся, але продовжуйте в молитві і просіть Бога про допомогу.

Правда, деякі батьки не є обдарованими вчителями, і їм, можливо, важко навчати своїх дітей заохочувати до таких розмов. Однак, якщо ви любите своїх дітей «ділом та правдою», ви смиренно й щиро будете допомагати їм у духовному поступі (1Ів. 3:18). Часом вони нарікатимуть, але, напевно, все-таки відчують, що ви глибоко зацікавлені в цьому для їхнього добра.

Під час таких розмов існує єдина можливість обговорювати важливі справи. Пам’ятайте: «І покладете ви ці слова Мої на свої серця та на свої душі, і прив’яжете їх на знака на руці своїй, і вони будуть пов’язкою між вашими очима. І будете навчати про них синів своїх, говорячи про них, коли ти сидітимеш у домі своїм, і коли ходитимеш дорогою, і коли лежатимеш, і коли вставатимеш» (Втор. 11:18-19; Втор. 6:6-7), Це не означає, що батьки мусять постійно вчити дітей. Але люблячий голова сім’ї повинен завжди використовувати можливість для духовного зміцнення своєї сім’ї.

ВИХОВАННЯ Й ПОВАГА

Виховання – це скерування на правильний шлях у житті. Воно включає в себе і спілкування. Словом «виховання» більше передається думка про усунення хиби чи помилки, аніж покарання, хоча покарання також може бути необхідним. Ваші діти потребували виховання, коли були менші, тепер, коли вони стали підлітками, їм далі потрібна якась форма виховання, можливо навіть більше, ніж раніше. Розсудливі діти знають, що це так.

«Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший» (Пр. 15:5). З цього випливає, що наставляння повинно мати місце. Підліток не може мати засторогу, якщо вона не дається. Відповідальність за це покладається на обох батьків, особливо на батька. А відповідальність дітей – слухати тих наставлянь. Вони більше навчаться і робитимуть менше помилок, якщо будуть слухати мудрих порад батька й матері (Пр. 1:8). «Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він» (Пр. 13:18).

У вихованні дітей підліткового віку батькам необхідно виявляти врівноваженість. Їм слід уникати зайвої суворості, яка дратувала б дітей, можливо навіть руйнувала їхню впевненість у собі (Кол. 3:21). Але разом з тим батьки не повинні бути настільки поблажливими, щоб їхні діти залишилися взагалі без необхідних настанов. Така поблажливість була б згубною: «Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі» (Пр. 29:17). Однак: «Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний» (Пр. 29:21). Це також стосується і дітей.

Так, належне виховання свідчить про любов батьків до дитини (Євр. 12:6,11). Батьки знають, наскільки важко бути послідовними й розсудливими у вихованні дітей. Заради спокою може здаватися, що легше дозволити впертому підліткові робити, що він хоче. Але якщо батьки допустять до цього, пізніше ситуація в домі може взагалі вийти з-під контролю (Пр. 29:15; Гал. 6:9).

РОБОТА І ГРА

Колись від дітей сподівалися допомоги в домі чи на полі. Сьогодні багато підлітків мають надмір вільного часу, який вони проводять без нагляду. Світ комерції пропонує безліч способів заповнити той час. Додайте до цього факт, що цей світ не цінує Божих норм моралі – і ви отримаєте все необхідне для потенційної біди.

Тому розважливі батьки залишають за собою право приймати остаточне рішення стосовно розваг. Але не забувайте, що підлітки ростуть. З кожним роком вони, мабуть, сподіватимуться, що до них будуть ставитись як до доросліших. Тому було б мудро, коли б з віком підлітки отримували від батьків більше свободи у виборі розваг, але тільки з умовою, що їхній вибір свідчить про поступ і в духовній зрілості. Час від часу підліток, можливо, робитиме немудрий вибір музики, товариства тощо. Коли це стається, справу слід обговорити, щоб у майбутньому його вибір був ліпшим.

Скільки часу слід приділяти на розваги? У деяких країнах підлітків переконують, що вони мають право розважатися постійно. Через це юнак чи дівчина може планувати розвагу за розвагою. Батькам слід вчити своїх дітей, що час потрібно приділяти також на інші справи, наприклад, на свою родину та особисте спілкування, Церкву та хатню роботу. Це не дозволить «життьовим розкошам» витіснити Боже Слово (Лк. 8:11-15).

Цар Соломон говорив: «Я знаю, немає нічого в них кращого, як тільки радіти й робити добро у своєму житті. І отож, як котрий чоловік їсть та п’є і в усім своїм труді радіє добром, це дар Божий!» (Проп. 3:12-13). Так, радість має своє місце у врівноваженому житті. Але те саме стосується й праці. Багато підлітків сьогодні не знають, що таке задоволення від праці чи почуття самоповаги, яке приходить, коли людина береться за проблему і з успіхом її вирішує. Деякі не отримують можливості здобути навички чи професію, щоб забезпечувати себе в житті. Це ставить перед батьками нелегке завдання: чи ви попіклуєтеся, щоб ваша дитина мала таку можливість? Якщо вам вдасться навчити свою дитину цінувати працю й отримувати від неї радість, вона розвине здоровий склад розуму і все життя матиме від цього користь.

ВІД ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ ДО ДОРОСЛОСТІ

Навіть якщо ви маєте проблеми зі своїм сином чи дочкою, принцип «ніколи любов не перестає» залишається правдивим (1Кор. 13:8). Ніколи не переставайте виявляти любов, яку ви, безперечно, маєте. Запитайте себе: «Чи я не скуплюся на похвалу для кожної дитини, коли вона успішно справляється з проблемами чи переборює труднощі? Чи я використовую нагоди виявляти до своїх дітей любов і цінування, поки такі нагоди ще є?» Деколи можуть виникати непорозуміння, але якщо підлітки впевнені у вашій любові до них, вони швидше будуть схильні відповісти вам такою ж любов’ю.

Звичайно, з віком дітям доведеться самим приймати важливі рішення. У деяких випадках ці рішення не подобатимуться батькам. Що, коли дитина віддалиться від Бога? Таке може статися. Діти не комп’ютери, які можна запрограмувати на власний розсуд. Вони – створіння із свободою волі, відповідальні за свої рішення. Але: «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї» (Пр. 22:6). Добре правило у вихованні дітей.

Отже, любіть своїх дітей і виявляйте цю любов. З усіх сил намагайтесь дотримуватися Божих заповідей, виховуючи їх. Давайте добрий приклад побожної поведінки. Таким чином, ви створите своїм дітям найліпші умови для того, щоб вони ставали відповідальними, богобоязливими дорослими. Це найкращий спосіб, як батьки можуть виявити вдячність Богові за привілей батьківства.

Які наступні настанови допоможуть батькам виховувати дітей підліткового та юнацького віку?

1. Необхідним є обмін думками (Пр. 15:22).
2. Нам слід регулярно вивчати Боже Слово (Пс. 1:1-2).
3. Розумний слухається напучення (Пр. 15:5).
4. і робота, і гра повинні мати своє місце (Проп. 3:12-13).