Перш, ніж ти залишиш дружину: п'ять слів для чоловіків, що борються

Раніше я ставив собі питання, чому так багато шлюбів закінчуються розлученнями. Чому стільки моїх друзів із початкової, середньої школи та коледжу були дітьми розлучень. Потім, уже через роки після коледжу, питання трохи змінилося: чому так багато моїх однолітків розлучилися.

А потім я одружився. І, як будь-яка одружена людина, я раптово відчув, наскільки болісно тяжким може бути спілкування між чоловіком і жінкою. Я скаржився, наскільки виснажливим стає ухвалення рішень. Я бачив, що шлюб витягнув із мене більше гріха, ніж будь-які інші стосунки до цього. Я зіткнувся з тим, наскільки гордим, захищаючимся і чутливим я можу бути, коли проти мене грішать. Я натрапив на всі типові (і вибухонебезпечні) подружні міни: бюджет, графік, чистота, конфлікти, родичі. Я почав відстежувати, наскільки наше сімейне минуле формувало (і часто напружувало) мою нову родину.

Побачення приємно підкреслювали нашу схожість; шлюб глибоко підкреслив наші відмінності. Те, що здавалося таким сумісним, безпечним і легким біля вівтаря, несподівано стало неможливим. Іншими словами, ми з'ясували, чому багато людей розлучаються.

І хоча кількість розлучень останніми роками збільшилася принаймні в Америці, спокуси відмовитися від своїх присяг майже так само старі, як і сам шлюб. Оскільки перші чоловік і дружина скуштували жахливий плід гріха, сатана посіяв думку, що розлучення може бути кращим за шлюб - і, що б Бог не говорив про шлюб, Він обов'язково зрозуміє, чому в нашому випадку все буде по-іншому.

Бог відкрито виступає проти спокуси отримати розлучення у досить жорсткому, але сповненому надією слові, сказаному пророком Малахією; хоча, можливо, ці вірші не спадають нам на думку, коли ми шукаємо пораду і хочемо отримати ясність щодо шлюбу. Я не збираюся тут звертатися до чоловіків, які пережили подружню зраду або яких залишили. Чоловіки, до яких звертався Малахія, і чоловіки, про яких я говорю зараз, - це чоловіки, чиє кохання охололо. Вони пішли, бо вважали, що інша жінка, інший шлюб, інше життя нарешті зможуть їх задовольнити.

П'ять сигналів до пробудження від Бога

Малий пророк Малахія дає нам дивовижно ясне і глибоке (і часто не береться до уваги) бачення шлюбу.

За часів Малахії чоловіки в Ізраїлі розлучалися з дружинами, тому що їхні серця охолонули (Мал. 2:16) і тому, що багато хто з них хотів одружитися з чужинками (Мал. 2:11). Чому чужинки? «Після повернення з полону у Вавилоні Іудея була невеликим, неблагополучним регіоном Перської імперії, оточеним набагато могутнішими сусідами. У такій ситуації шлюбні зв'язки були корисним засобом отримання політичної та економічної переваги» ( Zephaniah, Haggai, Malachi , 133). По суті, багато чоловіків кидали своїх дружин у пошуках кращого життя. Вони вирішували забезпечити себе, навіть якщо для цього доведеться пожертвувати своєю нареченою та дітьми.

Коли народ повернувся з вигнання, час був похмурим. Малахія починає такими словами: « Я полюбив вас, говорить Господь. А ви кажете: «У чому явив Ти любов до нас?» (Мал. 1:2). Народ почував себе залишеним Богом. Страждання привели їх до відчаю, деякі з них були в такому стані, що погодилися відмовитися від своїх завітів та залишити сім'ї. За подружньою невірністю ховалися глибший страх і боротьба — не з дружиною, і з Богом. Гріховність у шлюбі починається з гріховності у наших стосунках із Богом.

Отже, розуміючи, з чим зіткнулися ці чоловіки і як жахливо вони відреагували, як Бог викриває їх і закликає до покаяння і вірності у шлюбі? Він докоряє їх, нагадуючи, що таке шлюб і чому його варто берегти і зберігати щосили. І при цьому Він дає нам п'ять прекрасних зауважень для чоловіків-християн, які переживають спокусу піти.

1. Ви дали обіцянку.

Господь свідок між тобою і твоєю дружиною, з якою ти одружився ще в юності. Ти був їй невірний, хоч вона твоя дружина, твоя законна дружина » (Мал. 2:14, НРП).

За заповітом вона твоя дружина . Коли Бог виступає проти цих чоловіків, які пішли за іншими, бажанішими жінками, про що Він їм нагадує насамперед? Ви дали обіцянку . Із самого початку Бог сказав: Людина залишить батька свого та матір свою і приліпиться до жінки своєї; і будуть одне тіло » (Буття 2:24). «Приліпитися» тут не означає теплих, ніжних обіймів, але виняткову і стійку відданість — завіт (Втор. 10:20; Приповісті 2:16–17).

Коли ви заприсяглися перед Богом і свідками: « Я беру тебе в законні дружини, щоб відтепер бути з тобою в радості та в горі, у багатстві та в злиднях, у хворобі та у здоров'ї, доки смерть не розлучить нас», що саме ви мали на увазі? Чи була ваша клятва просто амбіцією, на кшталт «Ну, ми старалися...»? Чи це насправді була обіцянка?

Весілля — це не свято набутого кохання, але це свято кохання оголошеного, кохання обіцяного . Ми даємо обіцянку саме тому, що, як би ми не відчували себе відданими своїй половині в білій сукні та взятому напрокат смокінгу, ми можемо захотіти піти одного прекрасного дня. Тому що шлюб – це справді важко. Якщо ми відмовимося від своєї обіцянки, коли вона більше не служитиме нам, тим самим ми доводимо, що клятва насправді не була обіцянкою, а просто формальним способом отримати те, що ми хотіли.

2. Розлучення руйнує те, що створив Бог.

«Чи не Бог зробив їх одним цілим? І тілом, і духом вони належать Йому» (Мал. 2:15, НРП).

Коли чоловік розмірковує про розлучення, він має пам'ятати, що шлюб – це набагато більше, ніж « юридично чи офіційно визнаний союз двох людей як партнерів у особистих відносинах ». Шлюб - це поєднання чоловіка і жінки Богом . І є ще дещо від Нього в їхньому союзі — « духом належать Йому». Це не просто соціальний чи фізичний союз, а духовний. І, як зазначали багато служителів, що проводили одруження, « нитка, втричі скручена, нескоро порветься » (Екклесіяст 4:12) — чоловік, дружина і Господь.

Картина, яку малює пророк, близька до тієї, яку намалював сам Ісус в Євангелії від Матвія 19:4-6 (цитуючи Буття 2:24): « Чи не читали ви... тому покине чоловік батька й матір і приліпиться до дружини своєї, і будуть два одним тілом, так що вони вже не двоє, але одне тіло. Отже, що Бог поєднував, того нехай людина не розлучає» . Розлучення розриває божественний шедевр. Якими б не були обставини, коли ви зустрілися, як би ви не ходили на побачення, і хоч би як ви вирішили одружитися, Бог з'єднав вас. Він зробив вас одним цілим . Чи можете ви скасувати те, що Він зробив?

3. Розлучення бреше дітям про Бога.

Чому ж Він хоче, щоб вони були єдині? Через потомство, яке завгодно Йому » (Мал. 2:15, НРП).

Бог задумав шлюб рясним, множним і плідним заповітом. « І створив Бог людину за образом Своїм, за образом Божим створив його; чоловіка і жінку створив їх. І благословив їх Бог, і сказав їм Бог: плодіться й розмножуйтесь, і наповнюйте землю, і володійте нею, і пануйте над рибами морськими і над птахами небесними, і над кожною твариною, що плазає по землі» (Бут. 1:27–28 ) . Коли Він створив чоловіка та дружину, Він чекав на потомство.

І не просто будь-якого потомства, а такого, яке любитиме, почитатиме і слухатиметься Йому: « І обріже Господь Бог твій серце твоє і серце потомства твого, щоб ти любив Господа Бога твого від щирого серця твого і від усієї душі твоєї, щоб жити тобі (Второзаконня 30:6). Бог бажає, щоб у наших шлюбах народжувалося благочестиве потомство.

Ці нащадки не завжди є біологічними: « Для мене немає більшої радості, ніж чути, що мої діти ходять в істині » (3 Івана 4). Отже, нам не потрібно народжувати синів чи дочок, щоб виконувати Боже доручення розмножуватися і плодитися. Фактично, найбільш важливі та неперехідні виміри – це духовні (створення учнів), а не біологічні (народження дітей).

Отже, як ваше розлучення може вплинути на ваших дітей духовно ? Яких збитків він може завдати на десятиліття вперед? Якщо вірні шлюби переказують історію євангелії (Еф. 5:25), запрошуючи наших дітей до невимовної любові Бога у Христі, то про що говорить розлучення? Уявіть бар'єри, які він може поставити між ними і Богом. Уявіть, як біль і зрада можуть змусити їх засумніватися у Його любові та вірності. Уявіть, як ваше розлучення може спантеличити і засмутити їхню віру (і віру інших молодих людей, які поважають вас).

4. Розлучення занурює душу в насильство.

« Чоловік, який не любить свою дружину, але розлучається з нею, говорить Господь, Бог Ізраїлю, насильством покриває свій одяг, говорить Господь Саваот » (Мал. 2:16, дослівний переклад із ESV).

Найсильніше слово цим чоловікам звучить наприкінці: якщо чоловік розлучається із дружиною через відсутність любові до неї, він « покриває свій одяг насильством (жорстокістю) ». Це звучить досить жахливо навіть для сучасного вуха, але що це означає?

Одяг  – це поширена метафора у Святому Письмі, що розкриває характерні риси людини. Псалмоспівець говорить про безбожних: « От того гордість, як намисто, обклала їх, і зухвалість, як вбрання, одягає їх » (Пс. 72:6). Так само в Новому Завіті Ісус говорить одній із семи церков: « Але в тебе в Сардісі є кілька людей, які не осквернили одежу свою, і будуть ходити зі Мною в білому одязі, бо вони гідні » (Об'явлення 3:4). Він має на увазі, що вони зберегли свої душі незабрудненими плямами гріха, що не розкаявся.

А насильство  – це не лише жорстокість розлучення. Це акт жорстокості, особливо у той час, коли жінка набагато більше залежала від чоловіка у питаннях забезпечення та захисту. Навіть сьогодні відмова від дружини є актом насильства стосовно неї (хоч би яким був судовий розгляд). Чоловік, який розлучається із дружиною, шкодить тому, кого Бог доручив йому захищати.

Але насильство – це щось більше, ніж жорстокість у стосунках, бо такий чоловік носить насильство як одяг . Насильство - це не тільки те, що він робить , але і те, ким він є . Він не лише розірвав свій шлюб насильством, а й поглинув свою душу жорстокістю. Такий вид розкладання і побачив Бог, коли глянув на свій занепалий світ: « Але земля розлилася перед лицем Божим, і наповнилася земля злодіяннями » (Буття 6:11). Чим Бог відповів? Праведним і спустошливим судом проти них (Буття 6:13).

Отже, це насильство, ця гріховність, що погрузла в душі, — це не просто жорстокість по відношенню до дружини, але насильство проти Бога — проти Його волі та заповідей. Насильство - це не просто подружня жорстокість, а агресія по відношенню до Бога. Це своєрідний бунт, який викликав потоп у всьому світі.

5. Бог слухає чоловіків, що залишаються.

Те, як ми справляємося з сімейними проблемами, так важливо, почасти тому, що Бог пов'язує нашу вірність у шлюбі з досвідом спілкування з Богом. Жоден чоловік не може залишити дружину і при цьому досягати успіху духовно. « Ви ж, чоловіки, також ставитеся до своїх дружин із розумінням. Поводьтеся з ними шанобливо, як із слабшими, які разом з вами успадкують дар життя від Бога, і тоді ніщо не перешкоджатиме вашим молитвам » (1 Петра 3:7, Сучасний переклад). Навіть якщо чоловік думає , що може процвітати духовно, нехтуючи своєю дружиною або кидаючи її (або якщо він обманює оточуючих, змушуючи їх так думати), це лише міраж, який закінчиться руйнуванням. І це руйнування завдасть набагато більшої шкоди, ніж зашкодить лише одному йому.

Малахія робить те ж попередження, коли він протистоїть чоловікам: «Ось що ви робите: ви залили жертовник Господа сльозами. Ви плачете і ремствуєте, тому що Він більше не дивиться на ваші дари і не приймає їх з ваших рук з прихильністю. Ви питаєте: «Чому?» Тому що Господь свідок між тобою та твоєю дружиною, з якою ти одружився ще в юності. Ти був їй невірний, хоч вона твоя дружина, твоя законна дружина» (Мал. 2:13–14). Бог відмовився прийняти їхні приношення або відповідати на їхні молитви, бо вони відмовилися любити своїх дружин.

Те, як ви ставитеся до своєї дружини, вплине на те, як Бог ставиться до вас. Не тому, що чоловіки можуть заслужити Його любов до діл, а тому, що справи виявляють нашу віру. Якщо ми вірні у шлюбі лише тоді, коли це приємно чи зручно, ми показуємо, наскільки малий Бог та Його заповіді в наших очах. Ми показуємо, чи справді ми є чоловіками віри чи чоловіками невіри. А невірних на небі не почують.

Бережіть ваш дух

Коли Бог виступає проти цих чоловіків і закликає їх залишатися вірними своїм дружинам, Він неодноразово звинувачує їх: « Бережіть ваш дух » (Мал. 2:15, 16). Ваш дух . Як це стосується шлюбу чоловіків-християн?

Найбільше це означає глибоке, значуще і регулярне спілкування з вірним нареченим нашої душі. Наречений, що віддав себе за Свою нечисту та невірну наречену, Церква, щоб освятити та очистити її (Еф. 5:25–26). Чоловік, який, незважаючи на те, як далеко втекла його дружина, скільки коханців вона знала, як часто брехала і йшла, все одно каже їй – нам :

« Того дня, каже Господь, ти назвеш мене «Чоловік Мій»... І заручу тебе Мені навіки, і заручу тебе Мені в правді та суді, у доброті та милосерді. І обручу тебе Мені у вірності, і ти пізнаєш Господа » (Осія 2:16, 19–20)

Чоловікам, які думають про те, щоб піти, було корисно частіше ставити собі питання, чому Бог ще не пішов. Проведіть більше часу під перекладинами хреста, який купив прощення та дарував вам життя. Ще раз поміркуйте про той день весілля, коли всі ми співатимемо:

« Втішаємося і звеселимося
і віддамо Йому славу;
бо настав шлюб Агнця,
і дружина Його приготувала себе.
І дано було їй вдягнутися
у вісон чистий і світлий » (Об'явлення 19:7–8)

Якщо нам не вистачає сили, терпіння та ресурсів, щоб залишатися та любити, то це не тому, що Бог їх не надав. Це тільки тому, що ми не полюбили нареченої нашої юності з безмірною допомогою Небес.