Страхи через шлюб

Якщо яка епідемія (чи більш модне нині – пандемія) вразила світ, так це епідемія розлучень. Згідно статистики, не менше половини зареєстрованих шлюбів, як в Україні, так і в країнах Заходу закінчуються розлученнями. Варто уточнити, саме зареєстрованих, адже багато людей надають перевагу не реєструвати свої стосунки, жити, так би мовити, у цивільному «шлюбі», хоча таке співжиття шлюбом не є. А чим воно в дійсності є суспільство в цілому зазвичай намагається не розповсюджуватися.

Що ж спонукає людей не реєструвати свої відносини? Маємо на увазі глибинні причини, а не те, що зазвичай прийнято казати в подібних ситуаціях. Зазвичай – це страх. Страх помилитися в партнерові, страх перед розлученням, страх перед відповідальністю. Почнемо розгляд цих страхів з кінця.

«Отже, що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає… Я ж кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю, за винятком вини перелюбу, і візьме шлюб з іншою, той перелюбствує; і хто одружиться з відпущеною, той чинить перелюб. Ученики Його говорять Йому: якщо така повинність чоловіка перед жінкою, то краще не женитись» (Мф. 19:6,9,10), – щойно ви прочитали фрагмент розмови, що відбулася між Христом і фарисеями, які питали Спасителя: «Чи за всяку провину дозволено чоловікові розводитися з жінкою своєю?» (Мф. 19:3).

Звичайно, фарисеїв спонукало до поставлення цього питання не бажання дізнатися істину, а жага «як би впіймати Його на слові» (Мф. 22:15). Ми ж, натомість, дізналися Божу думку стосовно неприпустимості розлучення і важливості шлюбних стосунків у Божих очах. Судячи із заяв апостолів, вони вірно зрозуміли свого Вчителя: шлюб – це не тимчасове захоплення, не романтична прогулянка, а тривала, тяжка подорож довжиною в життя. І відповідальність за цю подорож лежить не абияка. Тому, можливо, «краще не женитись»?

Якраз навпаки. Якщо Господь так серйозно ставиться до шлюбу, то, відповідно, Він під час проходження шлюбного терену буде надавати необхідну допомогу: «Вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести» (1Кор. 10:13). Головне тут – звертатися до Бога по допомогу і покладатися на Нього: «Усі турботи ваші покладіть на Нього, бо Він піклується про вас» (1Пет. 5:7). Це стосовно страху перед відповідальністю, який якраз повинен мобілізувати нас і спонукати звертатися по Божу допомогу.

Стосовно ж страху перед розлученням, то його варто об’єднати зі страхом помилитися в партнерові. Адже основною причиною розлучень якраз є несумісність «характерів», а точніше життєвих цінностей, орієнтирів, якими подружні партнери керуються в житті, ніж якісь нездоланні труднощі, які якраз досить часто зміцнюють шлюб. Що ж робити в ситуації пошуку подружнього партнера з відповідними вашим життєвими цінностями? Для початку треба з’ясувати власні цінності, а це насправді нелегка річ, і тому варто в цьому питання знову ж таки звернутися за допомогою до Господа: «Якщо ж у кого з вас не вистачає мудрости, нехай просить у Бога, Який дає всім просто й без докорів, – і дасться йому» (Як. 1:5). А з такою мудрістю пошуки відповідного партнера спрощуються в рази. Головне тут – вірити.

– Знову ваш Господь! – часто можна почути такий докір з вуст світської частини населення. Під цим закликом люди зазвичай мають на увазі, що вірні надмірно сподіваються на Бога, позбавляючи себе… не будемо гадати, що стосовно цього думає значна частина, якщо не більшість наших співвітчизників. Статистика свідчить якраз про те, що більшість людей, які не покладаються в житті на Господа, позбавляють себе повноцінного сімейного життя, якщо взагалі намагаються його створити.

І ще, останнє зауваження. Господь – не наш, а ми – всі Його творіння.