Коли подружжя на межі розпаду

У 1988 році італійка на ім’я Лючія була дуже пригнічена. Після десяти років її подружжя розпадалося. Вона багато разів намагалась помиритися з чоловіком, але без успіху. Отже, вона пішла від нього через несумісність характерів і тепер мусила сама виховувати двох дочок. Оглядаючись назад, Лючія пригадує: «Я була впевнена: ніщо не могло врятувати нашого подружжя».

Якщо ви маєте проблеми в подружжі, то, мабуть, розумієте Лючію. Можливо, і ви через ці проблеми задумуєтеся, чи можна ще врятувати ваше подружжя. У такому випадку вам буде корисно поставити собі наступне питання: чи я дотримуюсь усіх, даних Богом, добрих порад, які допомагають досягнути успіху в подружньому житті?

Коли між чоловіком і дружиною дуже натягнуті стосунки, найлегшим виходом може здаватися розірвання шлюбу. А втім, хоча в багатьох країнах останнім часом і спостерігається разючий стрибок кількості родин, які розпалися, недавні дослідження показують, що немало розлучених чоловіків і жінок шкодують за вчиненим. У деяких з’являється більше проблем з фізичним та емоційним здоров’ям, ніж у тих, які не розлучилися. Діти часто на багато років залишаються збентеженими та нещасливими. Страждають також батьки і друзі розлучених шлюбних партнерів. А як на ситуацію дивиться Бог, Творець подружжя?

Швидко залагоджуйте проблеми. Сонце нехай не заходить у вашому гніві.

Як уже зауважувалося в попередніх розділах, Бог мав намір, щоб подружжя було зв’язком на ціле життя (Бут. 2:24). Чому ж тоді стільки сімей розпадаються? Це не стається в одну мить. Як правило, є попереджувальні сигнали. Малі проблеми в подружжі можуть ставати все більшими й більшими, аж поки не почнуть виглядати непереборними. Але якщо їх відразу вирішувати покладаючись на Бога, розпаду багатьох сімей можна запобігти.

БУДЬТЕ РЕАЛІСТИЧНИМИ

Деколи проблеми з’являються через нереалістичні сподівання одного чи обох партнерів. Любовні романи, популярні журнали, телевізійні програми й фільми можуть породити надії та мрії, дуже далекі від реального життя. Коли такі мрії не здійснюються, людина почувається обманеною, незадоволеною, навіть озлобленою. Як же двом недосконалим людям знайти щастя в подружжі? Над розвитком щасливих взаємин треба працювати.

Як уже раніше зауважувалося, обидва партнери недосконалі й схильні до гріха. Їх розумовий та емоційний склад і виховання – різні. Часом розбіжності виникають через гроші або ставлення до дітей та родичів. Недостатня кількість часу, проведеного разом, та статеві проблеми також можуть стати джерелом конфлікту. Для залагодження таких справ потрібен час, але не падайте духом! Більшість подруж здатні вирішити такі проблеми і знайти рішення, прийнятні для обох партнерів.

ОБГОВОРЮЙТЕ РОЗБІЖНОСТІ

Багатьом важко залишатися спокійними, обговорюючи ображені почуття, непорозуміння чи власні слабкості. Замість того, щоб прямо сказати: «Це непорозуміння», вони починають хвилюватися і перебільшувати проблему. Деякі кажуть: «Ти тільки про себе думаєш» або «ти не любиш мене». Не бажаючи вв’язуватися в суперечку, інший партнер може відповісти мовчанкою.

Набагато краще діяти згідно зі порадою Святого Писання: «Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві» (Еф. 4:26). Одну щасливу подружню пару на 60-й річниці їхнього шлюбу запитали про секрет успіху їхнього подружнього життя. Чоловік сказав: «Ми навчилися не лягати спати, доки не залагодимо розбіжностей, хоч би якими маленькими вони були».

Коли чоловік і дружина розходяться в поглядах, «нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів» (Як. 1:19). Уважно вислухавши одне одного, обидва партнери можуть побачити потребу попросити пробачення. Аби щиро сказати: «Вибач, що я завдав тобі болю», потрібно смиренності й мужності. Але залагоджування розбіжностей таким чином дуже допоможе подружній парі не лише розв’язувати проблеми, але й розвинути теплоту й близькість, які зроблять їхнє спілкування приємнішим.

СПОВНЕННЯ ПОДРУЖНЬОЇ ПОВИННОСТІ

Апостол Павло радив шлюб: «щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка» (1Кор. 7:2). Сьогоднішній світ однаково поганий або навіть гірший від світу часів стародавнього Коринта. Неморальні теми, які люди у світі відкрито обговорюють, нескромна манера одягатися, еротичний матеріал у журналах та книжках, в Інтернеті, по телебаченню та у фільмах – все це розпалює бажання до незаконного сексу. Коринтянам, які жили в подібному оточенні, апостол Павло сказав: «Нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися» (1Кор. 7:9).

«Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина» (1Кор. 7:3). Зауважте, що підкреслюється давання, а не вимагання. Фізична близькість у подружжі приносить справжнє задоволення тоді, коли кожен партнер бажає зробити приємність іншому. Чоловік повинен поводитися з дружиною «за розумом». Це особливо стосується сповнення подружньої повинності. Якщо чоловік не поводиться з дружиною ніжно, їй буде важко отримувати втіху від цієї сторони подружнього життя (1Пет. 3:7).

Бувають часи, коли подружні партнери змушені відмовляти одне одному в подружній повинності. Так може робити дружина у відповідні дні місяця або коли вона почувається дуже змученою (пор.: Лев. 18:19). Так може робити чоловік, коли він займається серйозною проблемою на роботі або почувається емоційно виснаженим. Такі перерви в сповненні подружньої повинності проходять найкраще, коли обидва партнери відкрито обговорюють ситуацію і досягають «за згодою» (1Кор. 7:5). Це допоможе обом партнерам не робити поспішних неправильних висновків. Але якщо дружина свідомо відмовляє чоловікові в подружній повинності або чоловік умисно відмовляється з любов’ю сповняти цей подружній обов’язок, вони роблять свого партнера менш захищеним від спокуси. У такій ситуації в подружжі можуть виникнути проблеми.

Як і всі християни, одружені особи мусять уникати порнографії, бо вона може викликати нечисті й неприродні бажання – що є ідолопоклонством (Кол. 3:5). Вони також мусять контролювати свої думки і дії, коли мають справу з усіма представниками протилежної статі: «Кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Мт. 5:28). Застосовуючи біблійні поради відносно статевого життя, подружні пари зможуть уникати пасток перелюбу. Вони можуть і далі втішатися чудовою близькістю подружнього життя, в якому статеві відносини є цінним подарунком від Творця подружжя – Господа Бога (Пр. 5:15-19).

ПІДСТАВА ДЛЯ РОЗЛУЧЕННЯ

Приємно, що більшість християнських подруж можуть залагодити будь-які проблеми. Але буває і по-іншому. Через те, що люди недосконалі й живуть у грішному світі, контрольованому сатаною, деякі подружжя стоять на межі розпаду. Як християнам поводитися в такій складній ситуації?

Як уже згадувалося в 2-му розділі цієї книжки, розпуста є єдиною підставою для розлучення з можливістю знову одружитися (Мт. 19:9). Якщо ви маєте незаперечні докази невірності свого партнера, перед вами стоїть складний вибір. Чи ви далі будете жити в подружжі, чи розлучитеся? Правила тут немає. Деякі християни повністю пробачили щиро розкаяному партнеру, і врятоване подружжя досягло успіху. Інші вирішили не розлучатися заради дітей.

З другого боку, внаслідок гріха могла наступити вагітність або партнер міг заразитися хворобою, яка передається статевим шляхом. Може статись також, що потрібно захистити дітей від статевих домагань одного з батьків. Безперечно, перш ніж прийняти рішення, слід багато чого зважити. Але якщо ви дізналися про невірність свого подружнього партнера і після цього поновили з ним статеві зносини, цим ви показуєте, що простили йому і бажаєте далі жити з ним у подружжі. З того часу вже не існує біблійної підстави на розлучення з можливістю знову одружитися. Ніхто не повинен втручатись і намагатися вплинути на ваше рішення, нікому також не слід критикувати вас за нього. Вам жити з наслідками свого рішення: «Бо кожен нестиме свій власний тягар» (Гал. 6:5).

ПІДСТАВИ ДЛЯ ОКРЕМОГО ПРОЖИВАННЯ

Чи існують ситуації, які виправдовують окреме проживання або навіть розлучення з подружнім партнером, коли той не вчинив зради? Так, але тоді християнин не є вільним знову одружитися з якоюсь іншою особою (Мт. 5:32). Хоча Церква і дозволяє таке окреме проживання, вона ставить умову: особа, яка залишає свого партнера, «хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться» (1Кор. 7:11). Які ж критичні ситуації роблять окреме проживання доцільним?

Наприклад, сім’я може терпіти нужду через велике ледарство або погані звички чоловіка. Чи він програє гроші в азартних іграх або витрачає їх на свою пристрасть до наркотиків чи алкоголю: «Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного» (1Тим. 5:8). Якщо такий чоловік відмовляється змінитись і, можливо, навіть витрачає на свої пороки гроші, зароблені дружиною, вона може захистити своє благополуччя і благополуччя своїх дітей, отримавши право на окреме проживання за рішенням суду, якщо це дозволяє закон країни, в якій вони живуть.

Про такий юридичний крок можна думати і тоді, коли один застосовує насилля, можливо, повторно б’є свого партнера так, що його здоров’я чи навіть життя є в небезпеці. Крім того, коли хтось із подружжя постійно намагається змусити свого партнера порушити якимось чином Божі накази, то партнер, який знаходиться в небезпеці, також може розглянути можливість окремого проживання, особливо, коли під загрозою його духовне життя. Він може зробити висновок, що єдиний спосіб «Бога повинно слухатися більш, як людей» – це отримати право на окреме проживання за рішенням суду (Дії 5:29).

В усіх випадках крайнього насилля ніхто не повинен створювати тиску на невинного партнера, ані щоб він пішов від свого партнера, ані щоб залишався з ним. Хоча близькі можуть запропонувати підтримку та давати поради, вони не знають усіх деталей про взаємини між чоловіком і дружиною. Тільки Господь може бачити це. Звичайно, християнська дружина не може виявляти непошани до Божого шлюбного порядку, якщо б використовувала сумнівні виправдання, аби тільки звільнитися від подружжя. Але коли надзвичайно небезпечна ситуація не змінюється, нікому не слід критикувати жінку, яка вирішила жити окремо. Те ж саме можна сказати про чоловіка, який вибирає окреме проживання. «Бо всі станемо перед судним престолом Божим» (Рим. 14:10).

ЯК БУЛО ВРЯТОВАНЕ ПОЛАМАНЕ ПОДРУЖЖЯ

Через три місяці після того, як Лючія, згадана раніше, пішла від свого чоловіка, вона просила Бога про поміч: «Вже через тиждень мені захотілось помиритися з чоловіком. Сьогодні я можу сказати, що Господь знає, як рятувати подружжя в критичній ситуації, бо Його вчення допомагає партнерам вчитися поважати одне одного». Лючія навчилася застосовувати біблійні принципи у своєму житті. «Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї» (Пс. 119:105).

Випадок Лючії не виняток. Подружнє життя повинно бути благословенням, а не тягарем. Для цього існує найкраще джерело порад для сімей – це дорогоцінне Слово Боже, при помочі якого врятувалося багато сімей, які були на межі розпаду, і поліпшилося життя інших, які мали серйозні проблеми. Хай же всі подружні пари повністю довіряють порадам Божим для подружнього життя. Вони справді приносять неоціненну користь! «Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє. Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює. Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом, дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий, і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика» (Пс. 19:8-12).

Як наступні принципи допоможуть уникнути розпаду подружжя?

1. Подружжя є джерелом і радості, і муки (Пр. 5:18,19; 1Кор. 7:28).
2. Розбіжності слід залагоджувати негайно (Еф. 4:26).
3. Слухати при розмові так само важливо, як і говорити (Як. 1:19).
4. Подружню повинність слід сповняти в дусі безкорисливості й ніжності (1Кор. 7:3-5).