Як подолати заздрість

Якби кілька місяців тому ви запитали мене, чи стикаюся я з проблемою заздрощів, я б, напевно, відповів «ні». З того часу моє невігластво було викрито книгою Гевіна Ортлунда «Смиренність: Радість самозабуття» . Ортлунд відкрив мені очі на те, як тонко може виявлятися заздрість і які біди за цим йдуть.

У Приповістях 14:30 говориться: «Коротке серце – життя для тіла, а заздрість – гнилизна для кісток». Людина, чиє серце спокійне по відношенню до своїх обставин і обставин навколишніх людей, здатна приймати і віддавати життя іншим. А заздрість розкладає кістки, приносячи смерть нам і навколишнім людям.

Розглянемо три речі, які роблять заздрість унікально болісною і як з нею боротися.

1. Заздрість протилежна любові

Хома Аквінський визначає заздрість як «сум з приводу чужого блага». Ортлунд коментує:

Подумайте на мить про те, наскільки злісною є заздрість, виходячи з цього визначення. Справді, подібно до того, як гордість протилежна смиренності, заздрість можна розглядати як протилежність любові. Любов каже: «Я щасливий, коли ти щасливий, і я сумний, коли ти сумний». Заздрість каже: «Я тішуся, коли ти сумуєш, і засмучуюсь, коли ти щасливий». Хіба може бути щось гірше?

Заздрість – рідна сестра ненависті. Якщо жадібність — це непомірне прагнення того, що є в іншого, то заздрість йде далі — вона хоче, щоб інша людина втратила те, що має. Де є заздрість, там є й ненависть, а за нею й страждання.

2. Заздрість – постійний викрадач радості

Більшість гріхів мають насолоду спочатку, але гіркий післясмак. А заздрість гірка в момент гріха і гірка після нього — подвійно. Ортлунд пише:

Заздрість — одна з найнещасніших вад. Більшість інших вад, як правило, приносять хоч якесь задоволення, хай і короткочасне. Але заздрість - це не що інше, як неприємне почуття, причому завжди і скрізь. Це постійний викрадач радості.

Заздрістю сатана подвоює завданий біль, змушуючи нас двічі платити за гріх. Більшість гріхів подібні до гачків з наживкою: риба може поласувати наживкою, але за неї доводиться платити життям. Заздрість – це гачок без наживки; вона завдає біль, а потім вбиває нас. Заздрячи, ми копаємо душевні колії гіркоти. Саме копання втомлює, а колії призводять до смертельних падінь у майбутньому. Заздрість обіцяє радість, але множить біль.

3. Заздрість перетворює будь-який рай на пекло

Заздрість може забрати будь-який Божий дар і перетворити його на гниль. Як зауважує Ортлунд:

Немає такої радості в житті, яке б не зруйнувало заздрість. Що б у вас не було, заздрість може сказати: «Так, у тебе може бути x, але в тебе немає y»… «Так, ти міг би вступити до того коледжу, але не вступив до цього». "Так, можливо, ви заробляєте хороші гроші, але у вас не вистачає часу, щоб насолоджуватися ними". «Так, ваша церква, можливо, росте, але у вас немає тих можливостей, які є у такого-то і такого-то»… Вищий прояв заздрощів стався в Едемському саду. Адам і Єва були буквально в раю, але тут з'явилася заздрість і сказала: Так, ви можете бути в раю, але ви не Бог. Немає такого раю, який заздрість не перетворила б на пекло.

Слова Ортлунда підкреслюють різкий контраст між вдячністю та заздрістю. Якщо вдячність каже: «Я не маю Х, але я вдячний, що маю Y», то заздрість каже: «У мене є Y, але я відмовляюся бути щасливим, поки я не маю Х». Заздрість не просто заважає радості, вона її відкидає. Заздрість та радість не можуть співіснувати.

Як боротися із заздрістю?

Одна з пропозицій Ортлунда по боротьбі із заздрістю стала для мене перетворюючою: молитися за Боже благословення на тих, кому ви схильні заздрити. Ортлунд наводить потужний приклад із реального життя:

Мій брат Дейн нещодавно написав чудову книгу (думаю, ви вже чули про неї!) під назвою «Кроткий і смиренний». З Божої милості, я не думаю, що я відчував особливу заздрість з приводу успіху книги Дейна. Але я хотів з самого початку переконатися в тому, що не наближуся до заздрості, бо думав, що вона може стати спокусою. Тому я взяв за правило кожного разу, коли чув про те, як Бог використовував книгу Дейна, молитися про те, щоб Бог використав її ще більше. (Я можу молитися за це щиро, тому що це приголомшлива книга). Щоразу, коли я чую про те, скільки екземплярів було продано, я молюся, щоб продавалося ще більше. Я молюся про те, щоб книга продовжувала продаватися доти, доки кожна людина на Землі не матиме по п'ять екземплярів, і тоді ми зможемо почати відправляти їх у космос, щоб благословити інопланетян».

Прочитавши про практику Ортлунда, я визначив трьох людей, яким я схильний заздрити у своєму житті. Я взяв на себе зобов'язання щоранку молитися за цих людей — не просто молитися, а молитися про те, щоб вони отримали більше благословення в тих сферах, яким я схильний заздрити. Через кілька тижнів щоденної молитви я помітив щось дивне: Не тільки зменшилася спокуса заздрити, а й зросла щира прихильність до цих людей. Чим більше я молився, тим більше любив цих людей і бажав їм більшого благословення. Слава Господу!

Ще одним ефективним засобом є підбадьорення людей, яким ми схильні заздрити. Якщо у вас є спокуса позаздрити чиєїсь зовнішності, скажіть їй, що вона чудово виглядає. Якщо у вас є спокуса позаздрити чиємусь будинку, скажіть, як вам подобається її оселя. Ортлунд зазначає, що чим більше ви молитеся за когось і приносите йому благословення, тим більше слабшають щупальця заздрощів навколо вашого серця.

Подібно до того, як мило проникає в найглибші печери брудної рани, ми повинні дозволити смиренню проникнути в найглибші печери нашої заздрості. Якщо ми прагнемо смирення, у тому числі молимося за тих, хто піддається спокусі заздрити, і підбадьорюємо їх, ми можемо бути впевнені, що Бог винагородить нас життям, радістю і свободою (Пр. 14:30; 22:4).