Любов має виявлятися у ставленні до людей

Ми живемо останнім часом. Зараз у світі відбувається багато подій, про які згадується в Біблії, як про ознаки кінця часів, і ми не можемо нехтувати ними. У другому посланні до Тимофія 3:1-5 написано: «Знай же, що в останні дні настануть (настануть) часи тяжкі, напружені і тяжкі (коли буде важко дуже важко). Бо люди будуть самолюбні, вкрай егоїстичні, сріблолюбні, вони будуть відомі небаченою (жадібністю) і користолюбством ... ». Цікаво, Павло каже, що останнім часом буде дуже і дуже важко. І знаєте чому? Люди будуть егоїстичними, і це стане причиною багатьох проблем. «…Сріблолюбні, будуть відомі небаченою (жадібністю) і користолюбством, вони будуть горді, гордовиті, лихослівні. Вони стануть жорстокими (богохульними, глузливими), непокірними батькам, невдячними, безбожними, злочинцями».

«Вони будуть недружні (безсердечні і нелюдські), непримиренні (не погоджуватимуться на мир, і спокій); вони будуть наклепувати (говорити неправду, і сіяти розбрати), будуть нестримні, розбещені, безвідповідальні і жорстокі, не любитимуть добра. (Вони будуть) зрадниками (зрадниками), безрозсудними, самовдоволеними та зарозумілими. (Вони) любитимуть більше чуттєві насолоди та порожні розваги, ніж Бога». Подивимося 5-й вірш, до нього здавалося, що йдеться про людей, які не мають жодного відношення до християнства. Але ось що ми бачимо: «Бо, незважаючи на те, що вони мають вигляд істинного благочестя, вони зреклися і відмовилися від його сили (їхня поведінка, вчинки показують їхню справжню сутність). (Всіх) таких людей віддаляйся».

У цьому списку перераховано все найгірше, думаю, жоден християнин не захоче підняти руку і сказати: «Так, це про мене, - я егоїстична, егоцентрична, самолюбна, жадібна, горда, зарозуміла, нестерпна, важка і неприємна людина, яка любить гроші та речі». Так, ніхто цього не говоритиме. Але тут написано: «Вони мають вигляд благочестя». Йдеться про християн! Які тільки на вигляд побожні, і з такими людьми неприємно спілкуватись. Ви не такі. Ні ви, ні я. Але ви, напевно, за своїм досвідом знаєте, що християни можуть засмутити сильніше, ніж будь-хто. Чому? Тому що від християн ми нічого поганого не очікуємо. Про них ми частіше думаємо так: "Вони мене люблять".

Ви можете називати себе християнином, можете ходити до церкви щотижня, але не принесете доброго плоду доти, доки ви не дозволите, не дасте дозволу Святому Духу працювати з вами. Поки ви не впустите Бога у всі сфери вашого життя, ви втрачатимете найголовніше, адже Він хоче спілкуватися з вами не лише недільного ранку. Настав час приділяти Богові не тільки недільний ранок, але дозволити Йому стати Господом вашого життя!

Ми можемо по-різному описувати любов, але ось що я думаю про кохання. Я думаю, що любов має проявлятися у нашому ставленні до людей. Щовечора потрібно запитувати себе: «Чи був я сьогодні з кимось несправедливий»? І якщо Бог нагадує вам про якусь людину, то ви зробите мудро, якщо помиритеся з нею ще до сну. Якщо вже пізно дзвонити цій людині, наступного ранку упокоріть себе і попросіть прощення за свій вчорашній вчинок. Не виправдовуйтесь. А просто скажіть: «Я винен, і перепрошую. Ти прощаєш мене? Ми повинні приносити плоди Святого Духа. Ми повинні вдягнутися в милість, одягнутися в любов, вдягнутися в доброту.

Ви можете сказати: Це мені не властиво. Невже? Ви ж нове творіння. Бог дав кожному з нас частину Своєї природи, і ми повинні дозволити Святому Духу розвивати в нас те, що Він дав нам. Ми не повинні зосереджуватися на собі, що люди нам зробили, чого вони нам не зробили. Віддайте все це раз і назавжди Богові. У Біблії написано, що якщо ми довіримося Богові, то Він подасть подвійно за наші нещастя.

Коли я читаю 25-й розділ Матвія, я запитую себе: що Ісус думає про моє ставлення до людей. Якщо я погано з кимось роблю, це зачіпає Його. Якщо хтось потребує, а я думаю лише про себе, це зачіпає Його. Він каже: Це ти Мені не допомогла. Так я розумію це. Якщо ви образите одного з моїх дітей, вважайте, ви образили мене. Якщо ви могли допомогти комусь із моїх дітей, але не зробили цього, ви не допомогли мені. Ісус приймає все це свій рахунок. Ми повинні постійно протистояти егоїзму.

Друге до Коринтян 5:15. Мені подобається цей вірш. Там сказано: «А Христос за всіх помер, щоб ті, хто живе, вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого». Чи не дивно це? Ісус помер, щоб я більше не жила себелюбним, егоїстичним життям. Він помер, щоб звільнити мене від мене! Він помер, щоб я могла бачити не тільки себе, щоб я довірилася Йому, сподівалася, що Він подбає про мене, щоб я могла прийняти все те, що Він дарував мені: час, енергію, дари, таланти, гроші, і використала все це на благо людей, сподіваючись Бога, що Він заповнить мої потреби.

Знаєте, що нам, християнам, треба? Думаю, що багатьом із нас треба стати більш відповідальними. Нам потрібно перестати виправдовуватися і взяти відповідальність за свою поведінку. Нам потрібно знати, що Той, Хто в нас, більший за того, хто в цьому світі, того хто виступає проти нас. Якщо ми хочемо стати тими, ким хоче нас бачити Ісус, ми можемо ними стати, але нам потрібно виявити твердість.