Неділя 21 Квітень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Простити = не гніватися?

«Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших» (Мф. 6:14-15).

Ці слова про прощення ми чули стільки разів, що як би оглухнули до них. Але от варто лише на секунду вдуматися, вслухатися, струсити із себе внутрішню до них звичку, як вони знову вражають нас, ударяють прямо в серце і совість, стаючи страхітливими. Бо тут надзвичайно просто і при цьому невблаганно сказано, що від нашого прощення цілком залежить і прощення нас Богом. Якщо не простимо ми – не простить нас Бог. І тоді непотрібним і безглуздим стає усе інше – молитви, відвідування храмів, абстрактні роздуми про Бога і життя, або, іншими словами, сама релігія.

А якщо так, то перше, про що слід замислитися – це про прощення. «Прощення» – таке ніби просте слово. Усе тут, здавалося б, так ясно: простити – означає більше не гніватися, не бажати помститися, «нічого не мати проти», як ми часто кажемо, проти іншого. Але варто знову трохи подумати, і виявиться, що можна усього цього досягти – не гніватися, не бажати помститися, не жити образою і т. д. – та все ж не простити, як закликає до цього Христос. У чому ж тут справа? У чому істинна суть прощення?

Зауважимо спершу, що всі внутрішні стани, які я щойно перелічив і в яких ми зазвичай бачимо прощення, визначаються нами в негативних виразах, через не – не гніватися, не зберігати образи в серці та ін. Але в тому і річ, що навіть тисяча заперечень не дасть хоч би одного ствердження. Чи, іншими словами, відсутність одного ще не означає присутність другого. Відсутність ненависті не є любов, як і відсутність гніву не є примирення. Хіба не знаємо ми на страшному і гіркому досвіді власного життя, що байдужість, наприклад, може бути страшніша за ворожнечу і ненависть?

Апостол Павло почав з того, що зненавидів Христа і боровся з Ним. І от сама ця ненависть, яка насправді була породжена сліпотою і блуканням у темряві, обернулася в ньому такою вірою, такою любов’ю до Христа, що вони досі обпалюють нас словами його послань. Але скільки було тоді і тих, хто, не відчуваючи ненависті до Христа, були, проте, зайняті лише собою і просто не помітили Його, а якщо і помітили, то відвернулися. У Пілаті, який віддав Христа на розп’яття, не було ні ненависті, ні мстивості, ні образи, але лише безмірна байдужість.

Але як часто саме байдужість, саме внутрішнє відчуження видається нами за прощення! Як багато в нашій мові слів і виразів, що здаються нешкідливими, які проте виявляють, якщо вдуматися, страшну суть такого псевдопрощення. «На ньому можна поставити хреста, – кажемо ми про когось, – на нього можна махнути рукою, на нього навіть гніватися не варто» – і т. д., і т. д. Чи ще так: «Я вас прощаю, але жодної справи з вами мати не бажаю. Я викреслив вас зі свого життя».

Але хіба це те прощення, про яке каже, до якого закликає нас Христос? Хіба до такої байдужості, викреслювання з життя, відсікання покликані ми? Ні, звичайно. І навіть можна сказати більше: доки є гнів – є ще надія. Навіть засліплений гнівом, я все ще сприймаю людину серйозно, вона все ще існує для мене, і тому сам гнів може бути втілений у примирення, возз’єднання і оновлення. Але де починається байдужість, там запанувала смерть. Пекло – це байдужість усіх до всіх, відхід кожного в себе і тим самим – у страшну самотність духовної смерті. Тому треба з усією твердістю сказати: прощення від байдужості і презирства – вже не прощення, а карикатура на нього.

Справжнє прощення є передусім прийняття людини до кінця і серйозно, повернення до тієї глибини, на якій пізнається єдиність і тому неповторна цінність кожної людини як Божого творіння, як носія образу Божого, за кого помер на Хресті Сам Христос. Справжнє прощення – в тому, щоб побачити людину такою, якою бачить і любить її Бог.

Всякий з нас, на жаль, винний у тій страшній байдужості всіх до всіх, яке перетворює усе життя, увесь світ у самотність, ворожнечу, недовіру, страх. І цій байдужості, що несе смерть, якраз і протистоїть прощення, що долає і перемагає його. І тому воно – завжди від Бога, бо Бог прощає нас не через те, що «на нас можна поставити хреста», не через те, що Він махнув на нас рукою, а через те, що «Бог є любов» (1Ін. 4:8) і ніщо не може любов цю зруйнувати, вона ж, навпаки, може перемогти, відтворити, відновити і воскресити собою все. І тільки коли пізнали ми цю звернену на нас, на мене, на кожного всепрощаючу любов Божу, народжується і в нашому серці диво всіх чудес – прощення. І яким світлом, яким небесним щастям спалахує тоді наше життя!

24.09.2023

Любов без лицемірства

Чи бувало з вами так: людина, яку ви вважали своїм другом, казала вам, що цінує вас і цінує вас, а сама обговорювала вас за очі, пліткувала про вас і вела себе. зовсім не як друг? Коли ви розмовляли з ним начистоту щодо його відносин і поведінки, чи визнавав він, що винен, і вибачався? Чи брехав, намагаючись прикрити свою провину? Чи було вам боляче дивитися, як він вдавав вашого...

Подолаємо смуток та самотність

Кажуть, що в сучасному світі горе та самотність – це проблеми, з якими люди стикаються найчастіше. Люди втрачають близьких і, на жаль, не можуть після цього оговтатися. Коли відбувається трагедія і біль втрати здається нестерпним, сатана намагається скористатися ситуацією, щоб назавжди поневолити людину чи всю сім'ю.

Смерть близьких, розлучення чи розрив стосунків із ...

Що ви маєте думати про себе?

Якщо ви самі собі не подобаєтеся, то і життям своїм насолоджуватися не зможете. Людям, які не приймають себе, дуже важко жити з іншими. У Біблії написано: «Полюби свого ближнього, як самого себе». Протягом багатьох років я стикалася з багатьма проблемами у стосунках з іншими людьми, але, вивчаючи Боже Слово, зрозуміла, що корінь моїх проблем у стосунках з іншими людьм...

Простий план для вашого особистого часу з Господом

Чщоб з користю провести свій тихий час із Богом, як і для більшості інших справ, за які ви беретеся, потрібен план. Біблія вчить: “Думки старанного прагнуть достатку, а всякий квапливий зазнає позбавлення” (Приповісті 21:5).

Якщо у вас раніше не було практики особистого проведення часу з Господом, то, швидше за все, хорошого і простого плану – як його провести &ndash...

Палка молитва вірного може багато

Вітаю тебе, дорогий читачу, на початку чергового розділу моїх роздумів. Сьогодні я хотів би впровадити тебе в простори Церкви, де ти зможеш вилікувати свою душу й життя. Хвороба та гнів близької особи можуть більше обтяжувати тебе, ніж твоя власна недуга. Батьки часом кажуть, що блукання й вибрики їхнього сина чи доньки доведуть їх до гробу. Таких батьків можна вилікувати, лише вивівши дітей на...

Вас зраджують, відкидають, кидають? Тоді радійте!

Вас колись відкидали, зраджували, кидали? Так? Знаєте, я ж вас чудово розумію. Колись я відчував себе найнегіднішою людиною, хоча для цього не було жодних підстав.

Пам'ятаю, якось навчаючись у школі, я серйозно захворів і довгий час не ходив на заняття. Я особливо переживав, що пропускав уроки математики. Весь клас пройшов багато важливих тем із цього предмет...

Хто ми такі, щоби судити?

Біблія стверджує, що Бог є суддею для всіх. Бог має право судити, і Він праведний у Своєму суді. Бог не дивиться на зовнішній вигляд, а судить думки, наміри та мотиви серця.

А що Біблія говорить про нас щодо цього? Чи є у нас доручення чи дозвіл судити? Чи маємо ми такі повноваження чи доречно нам судити про дії чи мотиви інших?

З першого погляду багато людей скажуть, що це ...

Впевненість у невидимому

– Тато, а що таке віра? – запитає мене (неодмінно колись запитає!) один з моїх підростаючих синів. А в моїй голові зазвучить готове, завчене із семінарської лави визначення зі Священного Писання: «Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому» (Євр. 11:1). Але я прибережу його на потім, а доки витягну перед погляд допитливого хлопченяти старий добри...

Що включає молитва

Будь-якою молитвою та проханням моліться у будь-який час духом, і намагайтеся про це саме з усякою постійністю та молінням за всіх святих. - Ефесянам 6:18 Найчастіше слово «молитва», що зустрічається в Новому Завіті, є грецьким словом proseuche. Воно та його форми вживаються у Новому Завіті приблизно 127 разів. Його Павло вжив і в Посланні до Ефесян 6:18: «Всякою молитвою і проханням молітьс...

Бути людиною молитви

У житті, шановний читачу, неможливо уникнути болю. Батьки, які намагаються захистити своїх дітей від болю, покарань, різких слів, є нещирими, несправедливими й поганими.

Їхні діти зростатимуть дезорієнтованими й не звиклими до болю та труднощів, через що в майбутньому, найімовірніше, страждатимуть на депресію, постійно відчуватимуть неміч і не могтимуть докладати ані найменших зусиль,...