Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Найдорожче

Якби тебе запитав Сам Господь: Що ти хочеш? Говори, Я виконаю будь-яке твоє бажання”, щоб ти попросив? Що для тебе най-най?

Коли Творець спитав так юного Соломона, то Соломон відповів:

- Господи! Ти поставив мене царем, а я хлопець малий. Дай мені розум, щоб керувати народом Твоїм.

Задоволений був Господь таким проханням:

— За те, що не просив у Мене ні довгого життя, ні багатства, ні перемоги над ворогами, а просив розум, щоб керувати народом, Я даю тобі таку мудрість, що подібного тобі не буде. І те, чого не просив, Я даю тобі – багатство та славу. А якщо виконуватимеш Мої заповіді, дам тобі й довге життя.

А що б ти попросив? Або поставимо питання по-іншому. Уяви, не дай Боже, що твій дім охоплений вогнем. У тебе секунди, щоб урятувати найдорожче. Що б узяв?

…Літо 1938 року. Вночі мешканців села Дмитровичі розбудив сполох. Бушувала пожежа. Будинки, сараї, стоги сіна спалахували один від одного, як сірники в коробці. Полум'яні вихори, що роздмухуються вітром, стіною рухалися селом.

Чуючи удари набату, крики, ревіння худоби, люди зіскакували з ліжок. Хтось хапався за відра і багри, щоб боротися з вогнем, хтось за речі, щоб врятувати цінне.

Море вогню безжально насувалося все швидше і швидше. Що рятувати? Меблі, ковдри, одяг, худобу? На рішення – секунди. Вогонь дедалі ближче до центру села. Вже й води немає в колодязях, і люди падають від втоми, а вогненна лавина пожирає все, що трапляється на дорозі.

І тоді матінка Марія, дружина настоятеля Церкви, взяла старовинну ікону “Неопалима Купина” і стала перед вогненним смерчем, захищаючи свій дім. На колінах, вдягнувши ікону над головою, вона почала волати до Заступниці нашої Божої Матері.

Стіни будинку були гарячі від жару, але не спалахнули. Пожежа стала затихати і до церкви не дійшла.

Воістину, “за вашою вірою нехай буде вам”. Задамо собі питання — що ж я візьму, рятуючись? Що для мене найдорожче? У що я вірю?

25.10.2023

Біблія:

Дихай! Чи не дихай?

Прийшов Сергій до лікаря, а той почав його слухати через трубочку: чи добре дихає, чи не застудився?

Ти вже полюби мене

Дашенька була довгоочікуваною дочкою.

Старший брат

Навесні Ігореві виповнилося одинадцять років. Він мав старшого брата Андрія. Він нещодавно повернувся із армії. Ігор сильно любив Андрія і в усьому наслідував його. Вони разом щось ремонтували у майстерні батька, разом читали Біблію вечорами та розмірковували про прочитане. Андрій завжди розумів Ігоря. А той, як другові, довіряв старшому братові всі свої мрії та таємниці.

Якось, спеко...

Нова

Вихователька дитячого садка Софія Олександрівна ввела до ігрової кімнати молоду жінку з дівчинкою. Дівчинка була славна, з рудим волоссям і якимось надзвичайно добрими очима та привітною усмішкою.

Привітне щеня

Чому під час зустрічі люди тиснуть один одному руки? Це тепер є танки, гармати та бомби. А раніше люди воювали камінням та палицями. І якщо зустрічалися миролюбні, то один із них показував іншій долоню: ...

Таємниця молитви

Хлопчику було вісім років, коли його залишили жити з морським вовком. Так називали бувалих людей, які рідше ступали на землю, ніж на палубу корабля, моря, що борознить, і океани. Таким і був капітан, який зви...

Прийшла осінь

Ка-ар! Доброго дня! Ми з вами так давно не зустрічалися! Ка-ар!Ка-ар! Стільки нового й цікавого я хочу вам розповісти! Ка-ар! У нашому будинку № 38 відбулося стільки важливого, що я просто не можу стриматися. Ка-ар! Почну з початку: дівчинка Надя, яка живе у квартирі № 5, цієї осені пішла до школи. Її мама Валентина купила величезний букет квітів для першої вчительки, а для Наді – багато ...

Недільна школа

Швидко минув тиждень. Знову настала неділя. Валентина Іванівна зазвичай недільними ранками прокидалася так само рано, як і в будні. Але оскільки її діти і чоловік ще спали, вона використовувала час для особистої молитви, а також для того, щоб ще раз обміркувати, що має розповідати дітям у недільній школі. Сьогодні вона підготувала тему: «Про чуда Ісуса». Їй хотілося, щоб діти розпов...

Олини сни

Оленька виросла, як то кажуть, на руках у бабусі, яка просто жила онукою. Та й у Олі ближче за бабусю не було людини на землі.

Бережися неправди!

Юрій Казаков мав хорошого друга - Валера Ільїна. У школі, вдома та на зборах вони майже завжди були разом. Валера був короткозорим і носив окуляри, а в Юри зір був чудовий, але він мріяв про окуляри.

- Навіщо тобі окуляри? - Не розумів Валера. - Знаєш, як з ними незручно! І розбити можна і втратити.

– Зате гарно! Як професор – важливий, представницький.