Понеділок 16 Вересень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Навіть уві сні

Стала Ксюша неспокійно спати: то заговорить уві сні, то заплаче. Прокинеться мама, перехрестить доньку – вона й заспокоїться. Але наступної ночі все повторювалося.

Хоч донька була ще маленькою, батьки їй часто про Бога розповідали. Дівчинка, завмираючи, слухала. Ось тато її й навчив:

- Якщо тобі щось страшне насниться, ти у сні Бога поклич.

Вранці Ксюша радісно сказала:

- До мене вночі Баба-яга прийшла, а я Бога покликала. Вона злякалася і втекла.

Як же так? Чи це можливо? Дівчинка ж спала?

Спала вона спала, але душа її молилася.

Одну жінку перед операцією лікар запитав:

– А що ти скажеш, коли ми тебе приспамо? Одні в нас лаються, інші – кричать… А ти що казатимеш?

Жінка знизала плечима. Саме питання здалося їй дивним: чи може вона знати, як поводитиметься, коли приспать її свідомість?

Після операції лікар здивовано запитав:

- Пам'ятаєш, що казала?

– Ні…

- Ти, голубонько, читала покаяний канон. Лікар, людина віруюча, часто ці слова вимовляв:

- Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

А канон він читав напередодні Святого Причастя за молитвословом. Дуже вже він великий, важко його запам'ятати. А хвору ще й приспали. Як же робилася молитва?

Знов-таки – душею! Коли йшли секунди між життям та смертю, її душа просила:

- Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

25.10.2023

Кімната для Господа

Субота. Дімі дуже подобався цей день, бо у тата – вихідний. А з татом завжди цікаво!

- Тату, що ми сьогодні робитимемо? - Запитав Діма, як тільки підвівся з ліжка.

– Спочатку читати Біблію та молитися.

– А потім машину ремонтувати? - Згадав Діма про улюблене заняття.

– Ні.

Діма хотів ще щось запитати, але в кімнату увійшл...

Вогник віри

Бабуся вчила Оленку молитися, ще коли онука була зовсім маленька. Показувала на свічку, що горіла, і говорила:

Брехня

Владику! - Покликала мама одного разу. - Сходи в магазин за олією. Владик любив свою маму і відразу слухняно вискочив надвір.

Магазин був недалеко, і Владик міг би хвилин через десять повернутися, але дорогою він зустрів товаришів. Вони грали на галявині, і Владик приєднався до них. Він так захопився грою, що забув кудись і навіщо йшов. І тільки баштовий годинник, пробивши шість разів...

Капризка

Літає над містом Капризка і на всі боки поглядає – до кого б їй забратися. А в одній квартирі маленька Оленка з боку на бік повертається, ось-ось прокинеться. Примха добре знає цю дівчинку і часто її ві...

Недільна школа

Швидко минув тиждень. Знову настала неділя. Валентина Іванівна зазвичай недільними ранками прокидалася так само рано, як і в будні. Але оскільки її діти і чоловік ще спали, вона використовувала час для особистої молитви, а також для того, щоб ще раз обміркувати, що має розповідати дітям у недільній школі. Сьогодні вона підготувала тему: «Про чуда Ісуса». Їй хотілося, щоб діти розпов...

Бережися неправди!

Юрій Казаков мав хорошого друга - Валера Ільїна. У школі, вдома та на зборах вони майже завжди були разом. Валера був короткозорим і носив окуляри, а в Юри зір був чудовий, але він мріяв про окуляри.

- Навіщо тобі окуляри? - Не розумів Валера. - Знаєш, як з ними незручно! І розбити можна і втратити.

– Зате гарно! Як професор – важливий, представницький.

Сергійкова віра

У будинку № 38 на першому поверсі живе хлопчик Сергійко, який з дитинства інвалід. Він ніколи в житті не вставав на свої ноги й увесь час сидить в інвалідному візочку. Довший час він проводить біля вікна, спостерігаючи, як інші діти весело грають у дворі. Йому дуже часто буває самотньо. Але якось сусідка Оленка подарувала Сергійкові невеликий старенький магнітофон і кілька аудіокасет із христия...

Бог любить мене!

Обганяючи один одного, хлопці поспішали додому після дитячих зборів. Міцний сибірський мороз не просто щипав ніс і щоки, а пробирав до кісток, тож затримуватись на вулиці нікому не хотілося.

Мишко йшов додому з відповідальним дорученням: господиня будинку, де проходили дитячі збори, попросила його передати мамі гроші. Мишко міцно затиснув у кулаку кілька п'ятирублівок і з важливим...

Маленький заступник

«Трам-там-там! Там-там-там!» - уже третій день поспіль монотонно і нудно стукав по дахах дрібний та холодний дощ. Здавалося, він ніколи не скінчиться. Низьке та похмуре небо гірко плакало, кидаючи свої холодні сльози на осінню землю.

Надвечір здійнявся поривчастий вітер. Він протяжно свистів у верхівках дерев, як батогом, безжально хльостав огорожами, вікнами. У таку погод...

Нове серце

Тіма ріс у християнській сім'ї. Він мав двох молодших братів і одну маленьку сестричку. Богобоязлива мати виховувала їх у страху Божому, навчала любити Господа та один одного. Отець Тіми сидів у в'язниці за те, що був пресвітером церкви і навчав людей жити за євангелією.

Тімі виповнилося вже шість років, і він старанно допомагав мамі по дому. Коли ж вона йшла кудись, він нагля...