Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Надії настрою

Надя прокинулася у чудовому настрої. Яскраво світило сонечко, а з вулиці долинав веселий сміх дітлахів. Ох, і набігається вона сьогодні із подружками! Тут тато сказав, що дочку час зводити до зубного лікаря. Радість її миттєво згасла. Але мама згадала, що зубного сьогодні не приймає, а їм треба… Задзвонив телефон, і мама не домовила. Надя вся перетворилася на очікування. Вона не знала, на що себе налаштувати: на радість чи…

Мама розмовляла довго. Тато, не дочекавшись її, запропонував:

– Якщо похід до зубного скасовується, вирішуй сама, що ми робитимемо. Може, до парку підемо?

Настрій у Наді миттю злетів.

Вона представила каруселі, білочку, яка їсть прямо з рук, качечок.

А тато тим часом розгорнув газету:

- Може, в кіно сходимо? Що там іде?

Надя переключилася на інший настрій. Тут увійшла бабуся, поцілувала внучку і тихо спитала:

– Ти не забула помолитись?

Надя ойкнула, стала перед іконою і стала квапливо вимовляти завчені слова. Бабуся її зупинила:

– Така молитва, люба, нікому не потрібна. Вона може лише образити Бога. Он який чудовий день Він нам подарував, а ми навіть хвилинку не можемо йому присвятити. Давай разом. Будемо говорити кожне слово трепетно.

– А як це – трепетно? - Замислившись, запитала Надя.

– Наче ти потрапила до дикунів. Вони розвели вогонь, хочуть тебе з'їсти, – пояснив тато, – а ти благаєш їх відпустити тебе додому, до мами.

– Дикуни тут ні до чого, – суворо сказала бабуся. — А до Бога треба волати від щирого серця – так, ніби ми тонемо, і лише Він може врятувати нас із моря гріха.

– Ну, які гріхи у дитини? – усміхнувся тато.

- А хіба їх у неї немає? Надю, ти завжди буваєш слухняною? Ніколи не лінуєшся? Не брешеш? - Бабуся погладила внучку по голові. Дівчинка опустила очі.

– Ось давай разом і помолимося, щоб Господь пробачив нас.

Бабуся перехрестилася і, зітхнувши, промовила:

– Боже, милостивий буди нам грішним. Наденька подивилася в добрі очі Спасителя і винувато прошепотіла:

– Боже, милостивий буди нам грішним. І тут увійшла мама:

– У таку погоду поїдемо на дачу! Швидше збирайтеся - запізнимося на електричку.

Всі радісно заметушилися, а бабуся поспішила:

– Господи, благослови!

25.10.2023

Біблія:

Капризка

Літає над містом Капризка і на всі боки поглядає – до кого б їй забратися. А в одній квартирі маленька Оленка з боку на бік повертається, ось-ось прокинеться. Примха добре знає цю дівчинку і часто її ві...

Як Олю вкусила оса

Як тільки яскраве проміння ранкового сонця заглянуло в кімнату, Оля одразу ж прокинулася.

- Який сьогодні чудовий день! - зіскочила вона з ліжка і, згадавши вчорашню подію, щасливо прошепотіла: - Тепер Ісус живе в моєму серці і я завжди буду гарною, слухняною.

Вчора на недільному богослужінні Оля покаялася. Вона вибачилася за всі свої гріхи і з радістю відкрила серце Ісусу.<...

Лікування

Хлопчик із раннього дитинства було ні вставати, ні ходити, ні грати, як інші діти. Параліч прикував його до ліжка. Лікарі казали батькам, що хвороба їхнього сина невиліковна. Але його рідні молилися за н...

Баласт

Сашко прочитав книгу про мореплавців, і йому дуже захотілося поговорити з татом про те, що він дізнався.

Сашко дочекався, коли батько прийшов із роботи, і після вечері одразу ж підсів до нього:

- Тату, скажи, що таке баласт?

Батько трохи помовчав, подумав, а потім сказав:

– Баласт – це вантаж, яким наповнюють трюм корабля. Якщо корабель не буд...

Наслідки брехні

На землю тихо спускалися сутінки. У повітрі плавно кружляли сніжинки. Рідкісні перехожі поспішали додому. Надворі різко похолодало, але в будинку було тепло і затишно. У грубці весело потріскували дрова, наповнюючи кімнату приємним теплом. Жінка похилого віку, сидячи в старовинному кріслі, про щось глибоко задумалася. Ось уже кілька днів у неї гостює онука. Бабуся зауважила, що Оля часто говори...

Бережися неправди!

Юрій Казаков мав хорошого друга - Валера Ільїна. У школі, вдома та на зборах вони майже завжди були разом. Валера був короткозорим і носив окуляри, а в Юри зір був чудовий, але він мріяв про окуляри.

- Навіщо тобі окуляри? - Не розумів Валера. - Знаєш, як з ними незручно! І розбити можна і втратити.

– Зате гарно! Як професор – важливий, представницький.

Перемога Віктора

Як тільки пролунав дзвінок, школа ожила. Вона наповнилася гомоном дитячих голосів, дзвінким сміхом та шумом. Дітлахи снували коридором, класами, шкільним двором. Наставали літні канікули, і дітям не терпілося поділитися своїми бажаннями, планами. Хлопчики, мов горобці, збираючись купками, жваво обговорювали свої проблеми. Третьокласники стовпилися довкола Сергія, старости класу.

- Хло...

Прощення

Петя Меркулов любив ходити до Романових, де росло троє спритних і невгамовних хлопчиків. У дворі вони щодня збиралися хлопці десяти-дванадцяти років, і вони весело проводили час. Нерідко між ними спалахували бійки, і тоді втручався хтось із старших і охолоджував запал запалу.

Двір у Романових великий, місця всім вистачало, тож тут днями пропадала майже половина сільських дітлахів.

...

Мій гриб! Мій!

Дідусь із онуком пішли до лісу за грибами. Дід – грибник досвідчений, знає лісові секрети. Ходить він добре, а от нагинається важко — спина може не розігнутися, якщо різко нахилитися.

Привітне щеня

Чому під час зустрічі люди тиснуть один одному руки? Це тепер є танки, гармати та бомби. А раніше люди воювали камінням та палицями. І якщо зустрічалися миролюбні, то один із них показував іншій долоню: ...