Вівторок 23 Червень 2026   Пошук    

Я не битися

Вова знав багато віршів із Біблії. Щодня, перед тим як іти до школи, він кілька разів прочитував вірш, який сподобався, а надвечір уже знав його напам'ять і розповідав перед молитвою молодшим.

- Мамо, що мені сьогодні вивчити? - спитав він одного разу, несучи Біблію на кухню.

- Вивчи перший вірш із п'ятнадцятого розділу книги Приповісті Соломона, - порадила мама.

Їй подобалося, що сина не треба було примушувати читати Біблію та вчити вірші – він охоче робив це сам.

- "Коротка відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють", - голосно прочитав Вова і, повторивши кілька разів, додав: - Який легкий віршик! Я його вже вивчив!

– Це дуже добре, – похвалила мама. - Але я хочу, щоб ти не тільки знав вірші напам'ять, але й робив Слово Боже. Бог дав нам пам'ять для того, щоб ми не просто пам'ятали Його накази, а й виконували.

Після сніданку Вова побіг до школи. По дорозі слова матері неодноразово приходили на згадку: "Не тільки знав, не тільки знав!.." І лише коли почалися уроки, Вова про все забув, уважно слухаючи вчителя.

На великій перерві хлопці вибігли на шкільний двір і влаштували гру в чехарду, з гуркотом і сміхом перестрибуючи один через одного.

Раптом спритний і жвавий бешкетник Петя ненароком звалив Яшу. Здійнявся гучний сміх. Яша спалахнув, як сірник, і між хлопчиками почалася лайка. Яша стверджував, що Петя штовхнув його, а той виправдовувався:

- Ти сам винен. Такий незграбний, як ведмідь!

Від цих слів Яша розсердився ще більше. Стиснувши кулаки, він кинувся на Петю. Почалася бійка. Яша був набагато сильніший, і Пете цього разу добре дісталося.

На наступній перерві гра відновилася. Яше дуже хотілося довести свою спритність, але на другому стрибку, а стрибав він якраз через Вову, він зачепився за нього ногою, і обидва хлопчики під дружний сміх хлопців покотилися стрімголов на землю.

Яша схопився і щосили вдарив Вову кулаком по спині. Той підвівся і хотів у свою чергу дати здачі, але раптом у голові блискавкою промайнули вивчені вранці слова та наказ матері. Вова швидко опустив руку і примирливим тоном сказав:

- Я не битимуся. Напевно, я не так стояв, як треба, тому ти впав. Не гнівайся на мене, Яша. Давай помиримось! – простяг він руку.

Яша в нерішучості зупинився. А хлопчаки забули, що треба сміятися з Яші, і з подивом спостерігали за Вовою...

- Я зовсім не думав, що цей вірш стане мені в нагоді сьогодні, - після уроків розповідав Вова мамі. - Якби я, як Петя, став виправдовуватися - не оминути бійки. А так все обійшлося добре та мирно.

24.10.2023

Неправда – це гріх

Завжди радісна та товариська, Лариса була улюбленицею не лише у своїй родині. Любили її та сусідські діти. Ларисі виповнилося вже п'ять років, і вона виконувала відповідальну роботу в будинку - доглядала двох молодших братиків. У старших теж були важливі справи. Вони допомагали по господарству, доглядали свиней і корову, мили посуд, підлогу, підмітали двір. А Лариса цілими днями грала, розв...

Урок

Рано-вранці Вані та Віте мама веліла зібрати квасолю. Вона пообіцяла, що по обіді відпустить їх на річку, якщо вони добре попрацюють. Хлопцям дуже хотілося повудити рибу і купуватися, тому вони підстрибом помчали на город.

Квасоля була посаджена довгими рядами. Щоб швидше впоратися з роботою, хлопці вирішили збирати квасолю наввипередки. Так цікавіше!

У свій час Вітя йшов по...

Толіна фотокартка

Декілька хлопчаків купкою стояли біля воріт невеликого цегляного будинку і щось уважно розглядали, передаючи з рук до рук.

- Здорово! Мотоцикл гарний! – захоплювався Толик.

- Хороша фотографія! Дорого тільки вона стоїть, – з жалем сказав Віталік. - Мені мама не дозволить... Скаже, грошей нема.

- А я таки попрошу тата. Може, він дозволить сфотографуватис...

Нова

Вихователька дитячого садка Софія Олександрівна ввела до ігрової кімнати молоду жінку з дівчинкою. Дівчинка була славна, з рудим волоссям і якимось надзвичайно добрими очима та привітною усмішкою.

Вогник віри

Бабуся вчила Оленку молитися, ще коли онука була зовсім маленька. Показувала на свічку, що горіла, і говорила:

Як Олю вкусила оса

Як тільки яскраве проміння ранкового сонця заглянуло в кімнату, Оля одразу ж прокинулася.

- Який сьогодні чудовий день! - зіскочила вона з ліжка і, згадавши вчорашню подію, щасливо прошепотіла: - Тепер Ісус живе в моєму серці і я завжди буду гарною, слухняною.

Вчора на недільному богослужінні Оля покаялася. Вона вибачилася за всі свої гріхи і з радістю відкрила серце Ісусу.<...

Молитва Еммі

Маленькій Еммі було всього чотири роки, а для неї Ісус уже став саме її Ісусом. Так, вона вже звернулася до Нього в щирій молитві, визнала перед Ним усі свої гріхи (знаєте, адже малята теж грішать) і попросила Його простити її, оселитися в її серденьку і стати її особистим Спасителем. Ісус точно виконав прохання маленької дівчинки, як і обіцяв! Він став таким реальним для неї, нем...

Cила молитви

Боря вже вільно читав і писав. Особливу радість доставляло йому читання християнських книг. Він щодня читав Євангеліє і знав багато біблійних історій. Мріяв Боря поїхати в далекі країни, полазити по високих горах, пополювати на тигра чи ведмедя.

Одного разу до них в гості приїхав татів друг - місіонер. Він багато років жив в Гренландії серед ескімосів. Разом з ними йому доводилося тул...

Ти вже полюби мене

Дашенька була довгоочікуваною дочкою.

Баласт

Сашко прочитав книгу про мореплавців, і йому дуже захотілося поговорити з татом про те, що він дізнався.

Сашко дочекався, коли батько прийшов із роботи, і після вечері одразу ж підсів до нього:

- Тату, скажи, що таке баласт?

Батько трохи помовчав, подумав, а потім сказав:

– Баласт – це вантаж, яким наповнюють трюм корабля. Якщо корабель не буд...