Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Я не битися

Вова знав багато віршів із Біблії. Щодня, перед тим як іти до школи, він кілька разів прочитував вірш, який сподобався, а надвечір уже знав його напам'ять і розповідав перед молитвою молодшим.

- Мамо, що мені сьогодні вивчити? - спитав він одного разу, несучи Біблію на кухню.

- Вивчи перший вірш із п'ятнадцятого розділу книги Приповісті Соломона, - порадила мама.

Їй подобалося, що сина не треба було примушувати читати Біблію та вчити вірші – він охоче робив це сам.

- "Коротка відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють", - голосно прочитав Вова і, повторивши кілька разів, додав: - Який легкий віршик! Я його вже вивчив!

– Це дуже добре, – похвалила мама. - Але я хочу, щоб ти не тільки знав вірші напам'ять, але й робив Слово Боже. Бог дав нам пам'ять для того, щоб ми не просто пам'ятали Його накази, а й виконували.

Після сніданку Вова побіг до школи. По дорозі слова матері неодноразово приходили на згадку: "Не тільки знав, не тільки знав!.." І лише коли почалися уроки, Вова про все забув, уважно слухаючи вчителя.

На великій перерві хлопці вибігли на шкільний двір і влаштували гру в чехарду, з гуркотом і сміхом перестрибуючи один через одного.

Раптом спритний і жвавий бешкетник Петя ненароком звалив Яшу. Здійнявся гучний сміх. Яша спалахнув, як сірник, і між хлопчиками почалася лайка. Яша стверджував, що Петя штовхнув його, а той виправдовувався:

- Ти сам винен. Такий незграбний, як ведмідь!

Від цих слів Яша розсердився ще більше. Стиснувши кулаки, він кинувся на Петю. Почалася бійка. Яша був набагато сильніший, і Пете цього разу добре дісталося.

На наступній перерві гра відновилася. Яше дуже хотілося довести свою спритність, але на другому стрибку, а стрибав він якраз через Вову, він зачепився за нього ногою, і обидва хлопчики під дружний сміх хлопців покотилися стрімголов на землю.

Яша схопився і щосили вдарив Вову кулаком по спині. Той підвівся і хотів у свою чергу дати здачі, але раптом у голові блискавкою промайнули вивчені вранці слова та наказ матері. Вова швидко опустив руку і примирливим тоном сказав:

- Я не битимуся. Напевно, я не так стояв, як треба, тому ти впав. Не гнівайся на мене, Яша. Давай помиримось! – простяг він руку.

Яша в нерішучості зупинився. А хлопчаки забули, що треба сміятися з Яші, і з подивом спостерігали за Вовою...

- Я зовсім не думав, що цей вірш стане мені в нагоді сьогодні, - після уроків розповідав Вова мамі. - Якби я, як Петя, став виправдовуватися - не оминути бійки. А так все обійшлося добре та мирно.

24.10.2023

Біблія:

Як Олю вкусила оса

Як тільки яскраве проміння ранкового сонця заглянуло в кімнату, Оля одразу ж прокинулася.

- Який сьогодні чудовий день! - зіскочила вона з ліжка і, згадавши вчорашню подію, щасливо прошепотіла: - Тепер Ісус живе в моєму серці і я завжди буду гарною, слухняною.

Вчора на недільному богослужінні Оля покаялася. Вона вибачилася за всі свої гріхи і з радістю відкрила серце Ісусу.<...

Таємниця молитви

Хлопчику було вісім років, коли його залишили жити з морським вовком. Так називали бувалих людей, які рідше ступали на землю, ніж на палубу корабля, моря, що борознить, і океани. Таким і був капітан, який зви...

Толіна фотокартка

Декілька хлопчаків купкою стояли біля воріт невеликого цегляного будинку і щось уважно розглядали, передаючи з рук до рук.

- Здорово! Мотоцикл гарний! – захоплювався Толик.

- Хороша фотографія! Дорого тільки вона стоїть, – з жалем сказав Віталік. - Мені мама не дозволить... Скаже, грошей нема.

- А я таки попрошу тата. Може, він дозволить сфотографуватис...

Перемога Віктора

Як тільки пролунав дзвінок, школа ожила. Вона наповнилася гомоном дитячих голосів, дзвінким сміхом та шумом. Дітлахи снували коридором, класами, шкільним двором. Наставали літні канікули, і дітям не терпілося поділитися своїми бажаннями, планами. Хлопчики, мов горобці, збираючись купками, жваво обговорювали свої проблеми. Третьокласники стовпилися довкола Сергія, старости класу.

- Хло...

Олини сни

Оленька виросла, як то кажуть, на руках у бабусі, яка просто жила онукою. Та й у Олі ближче за бабусю не було людини на землі.

Ранкова молитва

Цей ранок був особливо теплим. Пташки весело цвірінькали на деревах. У них були важливі справи. Вже настала осінь, і всі перелітні птахи готувалися відлітати на зимівлю в теплі країни. За літо вони встигли виростити своє потомство. Пташенята так підросли, що їх стало важко відрізняти від дорослих птахів. За літо вони зміцніли, набули навичок, які допоможуть їм прогодуватися. Час перельоту &ndas...

Нова

Вихователька дитячого садка Софія Олександрівна ввела до ігрової кімнати молоду жінку з дівчинкою. Дівчинка була славна, з рудим волоссям і якимось надзвичайно добрими очима та привітною усмішкою.

Ти вже полюби мене

Дашенька була довгоочікуваною дочкою.

Бог любить мене!

Обганяючи один одного, хлопці поспішали додому після дитячих зборів. Міцний сибірський мороз не просто щипав ніс і щоки, а пробирав до кісток, тож затримуватись на вулиці нікому не хотілося.

Мишко йшов додому з відповідальним дорученням: господиня будинку, де проходили дитячі збори, попросила його передати мамі гроші. Мишко міцно затиснув у кулаку кілька п'ятирублівок і з важливим...

Галочка

Галочка з'явилася у родині Іванових несподівано. Її привезла із собою мама.

- Діти, - сказала вона, - ця дівчинка тепер житиме у нас. Її звуть Галочкою.

Хто вона? Звідки? Чому житиме у них? Запитань було багато, але Сашко та Ніна нічого не питали. Вони чекали, коли мама сама їм все розповість. Увечері, коли Галочка заснула, мама сказала:

- Це та дівчинка, про я...