Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Я не битися

Вова знав багато віршів із Біблії. Щодня, перед тим як іти до школи, він кілька разів прочитував вірш, який сподобався, а надвечір уже знав його напам'ять і розповідав перед молитвою молодшим.

- Мамо, що мені сьогодні вивчити? - спитав він одного разу, несучи Біблію на кухню.

- Вивчи перший вірш із п'ятнадцятого розділу книги Приповісті Соломона, - порадила мама.

Їй подобалося, що сина не треба було примушувати читати Біблію та вчити вірші – він охоче робив це сам.

- "Коротка відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють", - голосно прочитав Вова і, повторивши кілька разів, додав: - Який легкий віршик! Я його вже вивчив!

– Це дуже добре, – похвалила мама. - Але я хочу, щоб ти не тільки знав вірші напам'ять, але й робив Слово Боже. Бог дав нам пам'ять для того, щоб ми не просто пам'ятали Його накази, а й виконували.

Після сніданку Вова побіг до школи. По дорозі слова матері неодноразово приходили на згадку: "Не тільки знав, не тільки знав!.." І лише коли почалися уроки, Вова про все забув, уважно слухаючи вчителя.

На великій перерві хлопці вибігли на шкільний двір і влаштували гру в чехарду, з гуркотом і сміхом перестрибуючи один через одного.

Раптом спритний і жвавий бешкетник Петя ненароком звалив Яшу. Здійнявся гучний сміх. Яша спалахнув, як сірник, і між хлопчиками почалася лайка. Яша стверджував, що Петя штовхнув його, а той виправдовувався:

- Ти сам винен. Такий незграбний, як ведмідь!

Від цих слів Яша розсердився ще більше. Стиснувши кулаки, він кинувся на Петю. Почалася бійка. Яша був набагато сильніший, і Пете цього разу добре дісталося.

На наступній перерві гра відновилася. Яше дуже хотілося довести свою спритність, але на другому стрибку, а стрибав він якраз через Вову, він зачепився за нього ногою, і обидва хлопчики під дружний сміх хлопців покотилися стрімголов на землю.

Яша схопився і щосили вдарив Вову кулаком по спині. Той підвівся і хотів у свою чергу дати здачі, але раптом у голові блискавкою промайнули вивчені вранці слова та наказ матері. Вова швидко опустив руку і примирливим тоном сказав:

- Я не битимуся. Напевно, я не так стояв, як треба, тому ти впав. Не гнівайся на мене, Яша. Давай помиримось! – простяг він руку.

Яша в нерішучості зупинився. А хлопчаки забули, що треба сміятися з Яші, і з подивом спостерігали за Вовою...

- Я зовсім не думав, що цей вірш стане мені в нагоді сьогодні, - після уроків розповідав Вова мамі. - Якби я, як Петя, став виправдовуватися - не оминути бійки. А так все обійшлося добре та мирно.

24.10.2023

Біблія:

Сила молитви

Боря вже вільно читав та писав. Особливу радість приносило йому читання християнських книг. Він щодня читав Євангеліє і знав багато біблійних історій. Мріяв Боря поїхати в далекі країни, полазити високими горами, пополювати на тигра чи ведмедя.

Якось до них у гості приїхав татовий друг – місіонер. Він багато років жив у Гренландії серед ескімосів. Разом з ними йому доводилося ту...

Вогник віри

Бабуся вчила Оленку молитися, ще коли онука була зовсім маленька. Показувала на свічку, що горіла, і говорила:

Бог любить мене!

Обганяючи один одного, хлопці поспішали додому після дитячих зборів. Міцний сибірський мороз не просто щипав ніс і щоки, а пробирав до кісток, тож затримуватись на вулиці нікому не хотілося.

Мишко йшов додому з відповідальним дорученням: господиня будинку, де проходили дитячі збори, попросила його передати мамі гроші. Мишко міцно затиснув у кулаку кілька п'ятирублівок і з важливим...

Подарунок

Вдова Єлизавета з п'ятирічним сином Сашком і літньою матір'ю жила в старенькому будиночку недалеко від міського ринку. Жили вони бідно. Слабка і болюча, Єлизавета працювала скільки могла, але її заробітку насилу вистачало на найнеобхідніше. Бідність навчила Єлизавету сподіватися на Бога і потребувати Його допомоги. Вона завжди пам'ятала слова, записані в Біблії: "Втішайся Госпо...

Нове серце

Тіма ріс у християнській сім'ї. Він мав двох молодших братів і одну маленьку сестричку. Богобоязлива мати виховувала їх у страху Божому, навчала любити Господа та один одного. Отець Тіми сидів у в'язниці за те, що був пресвітером церкви і навчав людей жити за євангелією.

Тімі виповнилося вже шість років, і він старанно допомагав мамі по дому. Коли ж вона йшла кудись, він нагля...

Сліпий хлопчик

Хлопчик-хлопчик... Бідолашний хлопчик... За чиїсь гріхи народився сліпим.

Олини сни

Оленька виросла, як то кажуть, на руках у бабусі, яка просто жила онукою. Та й у Олі ближче за бабусю не було людини на землі.

Путівна карта

Марк знову і знову крадькома поглядав на батька. Чи правильно вони йдуть?

Перед походом тато довго вивчав карту, запам'ятовував маршрут, робив різні позначки олівцем. Тепер він часто зупинявся і порівнював місцевість із знаками на карті.

Багато разів Марку хотілося йти второваною доріжкою, але батько командував повертати то праворуч, то ліворуч. Ліза, сестричка Марка, ве...

Розбита ваза

У суботу після обіду подружжя Маркова зібралося в гості. Дітей вони залишали вдома одних, тому мама, швидко помивши посуд, сказала:

- Будьте розумниками, хлопці, не балуйтесь! - Показуючи на тендітну вазу, вона додала: - Дивіться, вазу не розбийте! Мишко, постав її краще на шафу, а то ненароком штовхнете стіл, і вона впаде.

- Мамо, хай вона постоїть тут! – попросив Вов...

Cила молитви

Боря вже вільно читав і писав. Особливу радість доставляло йому читання християнських книг. Він щодня читав Євангеліє і знав багато біблійних історій. Мріяв Боря поїхати в далекі країни, полазити по високих горах, пополювати на тигра чи ведмедя.

Одного разу до них в гості приїхав татів друг - місіонер. Він багато років жив в Гренландії серед ескімосів. Разом з ними йому доводилося тул...