|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Я не битися
Вова знав багато віршів із Біблії. Щодня, перед тим як іти до школи, він кілька разів прочитував вірш, який сподобався, а надвечір уже знав його напам'ять і розповідав перед молитвою молодшим.
- Мамо, що мені сьогодні вивчити? - спитав він одного разу, несучи Біблію на кухню.
- Вивчи перший вірш із п'ятнадцятого розділу книги Приповісті Соломона, - порадила мама.
Їй подобалося, що сина не треба було примушувати читати Біблію та вчити вірші – він охоче робив це сам.
- "Коротка відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють", - голосно прочитав Вова і, повторивши кілька разів, додав: - Який легкий віршик! Я його вже вивчив!
– Це дуже добре, – похвалила мама. - Але я хочу, щоб ти не тільки знав вірші напам'ять, але й робив Слово Боже. Бог дав нам пам'ять для того, щоб ми не просто пам'ятали Його накази, а й виконували.
Після сніданку Вова побіг до школи. По дорозі слова матері неодноразово приходили на згадку: "Не тільки знав, не тільки знав!.." І лише коли почалися уроки, Вова про все забув, уважно слухаючи вчителя.
На великій перерві хлопці вибігли на шкільний двір і влаштували гру в чехарду, з гуркотом і сміхом перестрибуючи один через одного.
Раптом спритний і жвавий бешкетник Петя ненароком звалив Яшу. Здійнявся гучний сміх. Яша спалахнув, як сірник, і між хлопчиками почалася лайка. Яша стверджував, що Петя штовхнув його, а той виправдовувався:
- Ти сам винен. Такий незграбний, як ведмідь!
Від цих слів Яша розсердився ще більше. Стиснувши кулаки, він кинувся на Петю. Почалася бійка. Яша був набагато сильніший, і Пете цього разу добре дісталося.
На наступній перерві гра відновилася. Яше дуже хотілося довести свою спритність, але на другому стрибку, а стрибав він якраз через Вову, він зачепився за нього ногою, і обидва хлопчики під дружний сміх хлопців покотилися стрімголов на землю.
Яша схопився і щосили вдарив Вову кулаком по спині. Той підвівся і хотів у свою чергу дати здачі, але раптом у голові блискавкою промайнули вивчені вранці слова та наказ матері. Вова швидко опустив руку і примирливим тоном сказав:
- Я не битимуся. Напевно, я не так стояв, як треба, тому ти впав. Не гнівайся на мене, Яша. Давай помиримось! – простяг він руку.
Яша в нерішучості зупинився. А хлопчаки забули, що треба сміятися з Яші, і з подивом спостерігали за Вовою...
- Я зовсім не думав, що цей вірш стане мені в нагоді сьогодні, - після уроків розповідав Вова мамі. - Якби я, як Петя, став виправдовуватися - не оминути бійки. А так все обійшлося добре та мирно.
24.10.2023
|
|
|
|
|
Розбита ваза
У суботу після обіду подружжя Маркова зібралося в гості. Дітей вони залишали вдома одних, тому мама, швидко помивши посуд, сказала:
- Будьте розумниками, хлопці, не балуйтесь! - Показуючи на тендітну вазу, вона додала: - Дивіться, вазу не розбийте! Мишко, постав її краще на шафу, а то ненароком штовхнете стіл, і вона впаде.
- Мамо, хай вона постоїть тут! – попросив Вов...
Мій гриб! Мій!
Дідусь із онуком пішли до лісу за грибами. Дід – грибник досвідчений, знає лісові секрети. Ходить він добре, а от нагинається важко — спина може не розігнутися, якщо різко нахилитися.
На лавці
На лавці в парку сидів самотній дідок. Поруч сіли відпочити мама з маленькою донькою. Дідок пригостив дівчинку цукеркою. Та, розумниця, одразу сказала йому:
Сліпий хлопчик
Хлопчик-хлопчик... Бідолашний хлопчик... За чиїсь гріхи народився сліпим.
Якось Колі пощастило поїхати з батьком за покупками. В універмазі, у відділі іграшок, він зупинився і захоплено прошепотів: - Тату, подивися, який літак! На вітрині, на самому видному місці, стояв білий лайнер. - Купи його мені! – попросив Коля. Батько уважно подивився на літак, потім на сина і пообіцяв: - Добре. Ми купимо його тобі на Різдво. Згоден? Досвідчений конструктор
Баласт
Сашко прочитав книгу про мореплавців, і йому дуже захотілося поговорити з татом про те, що він дізнався.
Сашко дочекався, коли батько прийшов із роботи, і після вечері одразу ж підсів до нього:
- Тату, скажи, що таке баласт?
Батько трохи помовчав, подумав, а потім сказав:
– Баласт – це вантаж, яким наповнюють трюм корабля. Якщо корабель не буд...
Наслідки брехні
На землю тихо спускалися сутінки. У повітрі плавно кружляли сніжинки. Рідкісні перехожі поспішали додому. Надворі різко похолодало, але в будинку було тепло і затишно. У грубці весело потріскували дрова, наповнюючи кімнату приємним теплом. Жінка похилого віку, сидячи в старовинному кріслі, про щось глибоко задумалася. Ось уже кілька днів у неї гостює онука. Бабуся зауважила, що Оля часто говори...
Бог любить мене!
Обганяючи один одного, хлопці поспішали додому після дитячих зборів. Міцний сибірський мороз не просто щипав ніс і щоки, а пробирав до кісток, тож затримуватись на вулиці нікому не хотілося.
Мишко йшов додому з відповідальним дорученням: господиня будинку, де проходили дитячі збори, попросила його передати мамі гроші. Мишко міцно затиснув у кулаку кілька п'ятирублівок і з важливим...
Сходи на небо
Народ стояв живою стіною, а Закхей був маленький на зріст. Як він не підстрибував, йому не вдавалося побачити Бога, що проходить поруч. Тоді Закхей почав шукати якусь сходинку чи драбинку, бажаючи трохи підня...
Диво
Настала пізня осінь. Подекуди листочки затрималися на гілках, і вітер їх по-особливому крутив, щоб укласти на зиму під деревами. Від цього шуму ворона Клара ніяк не могла заснути.
Вона щось каркала потихеньку:
– Ка-ар! Ка-ар! Із приходом зими все змінюється: і люди, і птахи, і дерева, і, звичайно, погода. Настрій теж дуже часто залежить від погоди.
Ох, як шви...