Притча о доброте

Продавець стояв за прилавком магазину і роздивлявся на вулицю. Одна маленька дівчинка підійшла до магазину та буквально прилипла до вітрини. Коли вона побачила те, що шукала, її очі заблищали від захоплення...

Вона увійшла всередину і попросила, щоб їй показали намисто з бірюзи.

- Це для моєї сестри. Чи можете ви красиво загорнути їх? — спитала дівчинка.
Хазяїн з недовірою глянув на малечу і спитав:
— А скільки в тебе грошей?
Дівчинка витягла з кишені хустинку, розгорнула її і висипала на прилавок жменю дрібниці. З надією в голосі вона спитала:
— Цього вистачить?
Там було лише кілька дрібних монет. Дівчинка з гордістю продовжувала:
— Знаєте, я хочу зробити подарунок своїй старшій сестрі. З того часу, як померла наша мама, сестра дбає про нас, а на себе в неї не залишається часу. Сьогодні у неї день народження і я впевнена, що вона буде щаслива отримати такі намисто, вони дуже підійдуть під колір її очей.

Чоловік узяв намисто, пройшов усередину магазину, приніс футляр, поклав у нього бірюзу, обгорнув стрічкою та зав'язав бант.
- Тримай! - Сказав він дівчинці. - І неси обережно!

Дівчинка вибігла і підстрибом помчала до будинку. Робочий день добігав кінця, коли поріг того ж магазину переступила молода дівчина. Вона поклала на прилавок знайомий продавцю футляр та окремо обгортковий папір та розв'язаний бант.

— Ці намиста були куплені тут? Скільки вони коштували?
- А! — сказав господар магазину, — вартість будь-якого виробу в моєму магазині — це завжди конфіденційний договір між мною та клієнтом.

Дівчина заявила:
— Але моя сестра мала лише кілька монет. Намисто зі справжньої бірюзи, так? Вони мають коштувати дуже дорого. Це нам не по кишені.

Чоловік узяв футляр, з великою ніжністю та теплотою відновив упаковку, вручив дівчині і сказав:
— Вона заплатила найвищу ціну… Більше, ніж міг заплатити будь-який дорослий: вона віддала все, що мала.

Тиша заповнила маленький магазинчик, і дві сльози скотилися по обличчю дівчини, що стискає в тремтячій руці невеликий пакунок.