Щаслива людина

Було в одного багатія все, що бажають люди. Мільйони грошей, і розібраний палац, і красуня дружина, і сотні слуг, і розкішні обіди, і всякі закуски, і вина, і повна стайня дорогих коней. І все це так набридло йому, що він цілий день сидів у своїх багатих палатах, зітхав і скаржився на нудьгу.
Тільки йому й була справа та радість – їжа. Прокидався він - чекав на сніданок, від сніданку чекав на обід, від обіду - на вечерю. Але й цієї втіхи він скоро втратив. Їв він так багато і так солодко, що зіпсувався в нього шлунок і позову на їжу не стало. Закликав він лікарів. Лікарі дали ліки і наказали ходити щодня по дві години на природі.
І ось ходить він якось свої дві години і все думає про своє горе, що немає полювання до їжі. І підійшов до нього жебрак.
- Подай, - каже, - Христа заради, бідній людині.
Багач все про своє горе думає, що йому не хочеться їсти, і не слухає жебрака.
- Пошкодуй, пане, цілий день не їв. Почув багатій про їжу, зупинився.
- Що ж, їсти хочеться?
- Як не хотіти, пане, пристрасть як хочеться!
"То щаслива людина", - подумав багатій і позаздрив бідняку.