Як перестати ображатись?

Коли я перестала ображатись, мене перестали ображати. Скажете, такого не буває. Як можна не ображатись, коли зачепили за «живе»? Якщо розібратися в витоках походження образи, то, вважаю, ображатися стане нема чого.

Отже, що ж у нас сидить такого, що не дозволяє нам простити своїх кривдників? Вибачити означає не залишити осідання в душі, продовжувати вільно спілкуватися з людиною. Або, якщо хочете, не спілкуватися взагалі, але водночас ставитися нейтрально і не думати про нього погано.

Уразливе самолюбство.

Чи не оцінили вас так, як ми цього хотіли, чи просто незаслужено звинуватили. Але ми знаємо, що не такі вже й погані. От і терзаємо себе думками та прокльонами на адресу кривдника.

«Гризем» свою душу, запевняючи себе у правоті. А чи варто доводити собі очевидне? Думаю, всі погодяться, що це марна справа. Кожен і так знає собі ціну. Ну, а тому, хто засудив вас, можна сказати: «Мені шкода, що ви так про мене думаєте», «Шкода, що ми не зрозуміли — один одного». І тим більше не треба не занижувати свою самооцінку. Кожен просто залишається за своєї думки.

ГОРДИНЯ і САМОВІЯ.

Постарайтеся, відкинувши почуття власної переваги, стати стороною партнера. Пам'ятайте: не в гордості сила людини, а в її великодушності. Образник, якщо він нормальна людина, як правило, сам усвідомлює, що погарячкував. Ну а якщо він непорядна людина, ви все одно таким нічого не доведіть.

Перестаньте самі себе вважати, що ви чимось кращі за інших людей, у кожного з нас є свої переваги та недоліки.

Та й люди не люблять гордих, зарозумілих, зарозумілих людей і ставляться до них негативно. Навіщо вам псувати через це стосунки з людьми? Не треба плодити ворогів та недоброзичливців там, де їх може не бути, вони й так самі собою з'являються без нашої допомоги.

Просто намагайтеся добре думати про людей, шукайте в них хороше, а якщо його немає, то просто будьте байдужі та відійдіть від них. Кожен сам за свої недоліки дасть відповідь перед Богом.

НЕВМІННЯ ВИЗНАВАТИ КРИТИКУ та СВОЇ ПОМИЛКИ.

Наприклад, вам кажуть: Ви спізнилися на роботу. Ви зробили помилку. У вас поганий настрій. Ви багато їсте. Ви товстий». Ви ображаєтесь і злитесь не бажаючи приймати дійсне.

Вчіться мирно і спокійно, і навіть із вдячністю визнавати свої помилки.

Це дуже важливе вміння, воно дуже допомагає в житті, позбавить вас у майбутньому серйозніших помилок і проблем, допомагає людині розвиватися і йти далі, допомагає зберегти сімейні стосунки та своїх друзів. Погодьтеся це чимало.

Навчіться відповідати «так». Того ж «так» стосуються будь-яких закидів у ваш бік. Як ви вважаєте, чи цікаво буде співрозмовнику вас «жалувати» і чи надовго його вистачить, коли ви з усім погоджуєтесь? Як правило все припиняється, і ці люди просто йдуть від вас і вже більше до вас чіплятися не будуть

невиправдані очікування.

Нерідко ми очікуємо від людини виконання даних їм обіцянок, певних дій, вчинків, слів, які зовсім не властиві йому з властивих рис характеру, такту, виховання, освіти…, ображаючись невиконання надуманого нами. Намагайтеся на все дивитися якнайпростіше, не уявляючи того, чого немає. Не треба бути категоричним та вимогливим, треба бути добродушним.

Ви ж особисто собі прощаєте всі ваші невдачі, помилки, або те, що ви не встигли зробити, порушення своїх планів, от і ближнім своїм теж вчитеся все добре прощати, і не вимагати від них неможливого!

Не треба нічого чекати та вимагати від людей. Люди є люди, вони можуть забувати свої обіцянки або просто не здатні їх виконати. Будьте Великодушні.

Неправильне сприйняття життя.

На різних людей та сама ситуація надає різний вплив. Справа зовсім не в тому, хто що сказав і зробив, а як ми відреагували, як сприйняли інформацію. Спокійне сприйняття без роздратування — це лише справа щоденного «тренування». І, по суті, ми самі приймаємо рішення бути скривдженими.

А багатьом з нас подобається бути скривдженими і цією своєю образою щось довести своїм ближнім, наполягти на своєму. Це неправильно так у будинку чи сім'ї втрачається світ. А світ найдорожчий.

Багато людей не розуміють того, що Світ душевний, спокій це великий і особливий Божий Дар! Люди настільки звикли до спокою, що не дорожать їм і не цінують його і не дякують за це Господа.

Багато хто наївно думає, що спокій і гарний настрій у душі нібито з'являються сам собою і Бог тут взагалі ні до чого, а тим часом, якщо Господь з якихось причин забирає світ душевний від людини, то людина відразу ж стає неспокійною, в неї вливається зневіра, туга і він уже ніде не може знайти собі місця, йому стає погано, навіть удома йому тяжко.

Тому давайте дорожити душевним світом і дякувати за це Господу, і завжди пам'ятати, що якщо на душі мир і доброта, то це означає, що Господь з нами.

А якщо не стало миру, в душі з'явилася образа, злість, дратівливість, погане почуття до людей, зневіра це означає, що Господь залишив нас і до нас приступив диявол. Це означає, що ми вчинили якийсь гріх ми не маємо рації.

Світ зовнішній також надзвичайно важливий для людини. Світ із сусідами. Якщо сусіди погані люди, ви не зможете жити поруч із ними, вони просто не дадуть вам життя.

Якщо немає миру та добрих стосунків на роботі з колегами та з начальством ви не зможете нормально працювати і тому звільнитесь. Втратите свою роботу.

Якщо немає миру та добрих стосунків між родичами, ви перестанете ріднитися та спілкуватися з ріднею. А поодинці, без допомоги рідні, важко жити на землі.

А найголовніше, якщо немає миру в сім'ї, постійно відбуваються: сварки, скандали та лайка – сім'я розпадається, діти залишаться без батька, дружина без чоловіка, чоловік без сім'ї, дружини та дітей – усім буде погано. Ось. Що таке, коли Бог залишає сім'ю та дім.

Це велике лихо, яке ламає людей і багатьох губить. Чоловіки зазвичай спиваються, починають гуляти і блудити, дружини теж починають шукати коханців, діти, надані самі собі і тому потрапляють на вулицю, у погані кампанії і псуються.

Господь сказав у Євангеліє: “І як ви хочете, щоб люди ставилися до вас, так і ви чините з ними”.

Ви ж у собі хочете, щоб вас розуміли і прощали.

Так і ви навчитеся не ображатись і швидко миритися зі своїми ближніми.
Навчіться прощати своїх родичів та друзів, інакше ви їх втратите.