Про зловживання любов'ю до дружини

Кожен шлюб або християнський, або ідолослужбовий. Навіть у двох християн шлюб може виявитися ідолослужбовим, хоч вони про це можуть і не підозрювати.

Різниця між християнським та ідолослужбовим полягає в різниці між відданням та вимогою, насолодою та споживанням, співучастью та маніпулюванням. Це та різниця, яку ми бачимо між смиренною вдячністю та самозабутнім егоїзмом. Але навіть травмований невідповідними очікуваннями шлюб може бути зцілений пробудженням розуміння. Будь-який шлюб може стати прославленням Христа і джерелом життя для подружжя.

Давайте розглянемо два біблійні погляди на шлюб, які дозволять нам знайти підбадьорення для кожної сім'ї.

Привілей шлюбу

Привілеєм шлюбу є те, що «залишить чоловік батька й матір і пристане до дружини своєї і будуть обидва тіло» (Буття 2:24).

Вірш вище - біблійне розуміння шлюбу, дане нам ще на зорі людства в Едемському саду. «Одна плоть» – це один чоловік і одна жінка, які йдуть пліч-о-пліч по життю, повністю належать один одному. Це єдиний подібний союз. Здорова дружба передбачає обмеження, а шлюб дозволяє двом людям відкриватися один перед одним абсолютно і без почуття сорому (див. Буття 2:25).

Важливо розуміти славне право на шлюб: коли Бог вигнав Адама з саду Едемського, Він не відібрав у нього право бути одруженим. І з роками шлюб не став рівносильним зайвому пальцю – через тисячі років після творіння Ісус все ще називає наш недосконалий шлюб, що ламається, священним і непорушним (див. Матвій 19:3-6).

Таким чином, шлюб – це нагадування, залишок, шматочок того Раю, який нам дали в Едемському саду. Всередині союзу однієї плоті, куди входять тільки ви і ваш чоловік(а), вам дано створити щось прекрасне, що стане свідченням про Христа і Рай усьому решті світу.

Як до цього прийти з огляду на побут і втому, що накопичується роками спільного життя? Відповідь на це питання ми знаходимо у другому біблійному погляді на шлюб.

Джерело – Христос

У Євангелії від Івана 1:4 сказано: «У Ньому було життя, і життя було світло для людей» . Життя, яке ми всі прагнемо – не ви самі, не чоловік чи дружина. Вона лише у Христі.

Христове життя – світло, яке освячує наше похмуре існування. Його життя – більше, ніж просто сила: воно будить нас до надії, мудрості, прагнень. У Христі ми перестаємо існувати на межі смерті та живемо повноцінно. У Христі ми перестаємо блукати і бачимо навколишній світ. Бо такий Христос.

Коли ми віримо, що Він є нашим життям і відкриває себе Йому, наш шлюб починає змінюватися. Ми вже не любимо нашого чоловіка понад усе – що насправді не любов, а ідолопоклонство – а дедалі більше вирощуємо нашу любов до Христа. І в результаті любимо нашого чоловіка ... краще.

Його любов у ній

Ваша "друга половина" - не ваше життя і світло, тому що їм це просто не дано. Та чудова людина, з якою ви одружилися, вторинна, і так само, як і ви, створена, залежна від Бога, залежна від людей і легко втомлюємося.

Первинний лише Ісус Христос, тільки Він незалежний ні від чого, вільний, могутній – зовсім не так, як ви разом узяті. Коли два грішники вступають у союз однієї плоті і разом зміцнюють цей союз стосунками з Богом, тоді вони стають терпимими один до одного, вдячні Богові і своїм шлюбом ілюструють Рай, як він задуманий Богом.

Коли я обіймаю свою дружину, то кохання, яке я відчуваю, походить не тільки від неї – це любов самого Бога через неї. І той факт, що любов Бога до мене приходить до мене через людину, не робить цю любов менш божественною – це все та сама любов від Бога, і завдяки їй я ніби бачу свою дружину по-новому.

Її любов – це Божий дар життя, що дарується мені щохвилини, і світло, що струмує до мене звідусіль. Але цей дар я б ніколи не пізнав, якщо кохання починалося і закінчувалося тільки людиною. Коли я пропускаю розуміння цього через розум і через серце, тоді я люблю свою дружину сильніше і прославляю Бога ще щирішим, відчуваючи себе в тому первісному Раю.

На першому місці – головне

Христос Собою не лише освячує наш шлюб, а й оберігає його від звичок ідолослужіння.

Коли я нагадую собі, що лише Христос є джерелом життя і світла, я не вимагаю цього від своєї дружини. І сприймаю наше з нею спільне життя як славне диво постійної присутності Ісуса Христа. Наші недосконалості найбільш явно показують, що ми стоїмо лише Їм.

Християнський шлюб – не просто спілка двох християн. Християнський шлюб – це союз двох людей, які звертаються за допомогою до Христа. Його врятує не набір навичок – хоча навички корисні скрізь, навіть у їзді велосипедом. Християнський шлюб – це вироблена звичка завжди шукати Бога очима віри, яку практикують разом обоє. Такий шлюб – це радість двох від того, що Бог серед нас, що Він дав нам життя та світло для подолання темряви.

Я закінчу свою розповідь словами Клайва Льюїса: «Коли я навчуся любити Бога більше, ніж будь-кого з земних, тоді і своїх земних я зможу любити краще, ніж зараз вмію. Коли на першому місці стоїть головне, другорядне не зникає, а зростає так, як має» .