Про вдячність і невдячність

Що означає “бути вдячним”?

Дякувати, вдячність, подяка. Як дієслово, так і іменник у Старому Завіті представлені словом “yadhah”, а в Новому Завіті – грецьким словом “eucharіste”. Причому слово “eucharіsteo” – зазвичай у грецькій мові використовується в прямому значенні “дякувати”, тоді як слово “yadhah” є одним із синонімів таких понять, як “прославляти”, “хвалити”, “благословляти”. Тому в Старому Завіті це слово часто перекладається як хвала, прославляння, оспівування, славослів’я і вихваляння.

Вдячність Богу – це похвала і прославляння нашого Творця за те, Ким Він є, і за Його великі справи.

І. У Старому Завіті Бог повелів приносити жертви подяки:

Левит 7:11-15: “Ось закон про жертву мирну, яку приносять Господу: якщо хто в подяку приносить її, то при жертві подяки він повинен принести прісні хліби, змішані з єлеєм, і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, просякнуте єлеєм, хліби, змішані з єлеєм; крім коржів, нехай він приносить у приношення своє квасний хліб, при мирній жертві подячній; одне що-небудь з усього приношення свого нехай принесе він для возношення Господу: це належить священикові, який кропить кров’ю мирної жертви; м’ясо мирної жертви подяки слід з’їсти в день приношення її, не слід залишати від нього до ранку“.

2 Літопис 29:31: “І продовжив Єзекія і сказав: тепер ви посвятили себе Господу; приступайте і приносьте жертви і вдячні приношення в дім Господній. І понесло все зібрання жертви і вдячні приношення, і всякий, хто розчулений був серцем, – усепалень“.

Псалом 106:22: “Нехай приносять Йому жертви хвали, і піснями радости нехай сповіщають про діла Його“.

ІІ. Біблія повеліває дякувати і славити Бога…

1. Веління в псалмах:

• Псалом 74:2: “Славимо Тебе, Боже, прославляємо Тебе, і призиваємо ім’я Твоє, про нього сповіщають чудеса Твої“.
• Псалми 106:1, 117:1: “Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його“.
• Псалом 134:1: “Хваліть ім’я Господнє, хваліть, раби Господні“.
• Псалом 106:8,9: “Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських, бо Він наситив душу спраглу і душу голодну сповнив добром“.
• Псалом 105:1,2: “Прославляйте Господа, бо Він благий, бо повіки милість Його. Хто висловить могутність Господа, звістить усі хвали Його?“
• Псалом 68:31: “Я буду славити в піснях ім’я Бога мого, буду прославляти Його хвалою“.
• Псалом 99:4: “Входьте у ворота Його з хвалою, у двори Його – з піснями хвальними. Хваліть Його і прославляйте ім’я Його“.

2. Веління в книгах пророків:

• Ісаї 12:4 “І скажете у той день: славте Господа, закликайте ім’я Його; сповіщайте у народах діла Його; нагадуйте, що велике ім’я Його“.
• Єремії 33:11 “Славте Господа Саваофа, бо благий Господь, бо повік милість Його“.

3. Веління в Новому Завіті:

• До Ефесян 5:20: “Дякуючи завжди за все Богові й Отцеві, в ім’я Господа нашого Ісуса Христа“.
• До Филип’ян 4:6: “Не турбуйтесь ні про що, але завжди в молитві та проханні з подякою відкривайте свої бажання перед Богом“.
• До Колосян 3:15-17: “І нехай панує в серцях ваших мир Божий, до якого ви й покликані в одному тілі, і будьте вдячні. Слово Христове нехай оселяється у вас щедро, з усякою премудрістю, навчайте і наставляйте один одного псалмами, славослів’ям і піснями духовними, в благодаті співаючи в серцях ваших Господеві. І все, що ви робите, словом чи ділом, усе робіть в ім’я Господа Ісуса Христа, дякуючи через Нього Богові й Отцеві“.
• До Колосян 2:6,7: “Тому‚ як ви прийняли Христа Ісуса Господа, так і ходіть у Ньому, будучи укорінені і утверджені в Ньому та зміцнені у вірі, як ви навчені, збагачуючись у ній із подякою“.
• 1 до Солунян 5:16-18: “Завжди радійте. Безперестанно моліться. За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі“.

4. Біблійні приклади дякування Богу.

• Цар Соломон дякує Богові за Його вірність і милість – 3 Царств 8:14-21;
• Дякування Богові за їжу – Іоанна 6:11: “Ісус, взявши хліби і воздавши хвалу, роздав ученикам, а ученики – тим, що сиділи, також і риби, скільки хто хотів“;
• Гімн подяки царя Давида – 2 Царств 22:1-51, Псалом 97; ..і багато інших.

ІІІ. Яким чином і за що ми маємо бути вдячними Богу?

Цар Давид мав вдячне серце, свідком чого є не лише Бог, але і мільйони людей, які живуть понині. Свою вдячність Богу цар Давид висловлював у своїх псалмах (піснях), які служать для нас прикладом вираження вдячності нашому Творцеві.

За що ми можемо дякувати Богу… (неповний список)

• Божа праведність і святість – Псалми 7:18, 29:5, 47:11, 70:16,24, 98:3, 98:5.
• Великі справи Божі – Псалми 9:2, 65:3-7, 70:16,17, 71:18, 91:5-7, 104:5, 110:2-4.
• Божий захист і заступництво – Псалом 55:12-15.
• Наш організм – Псалом 138:14-16.
• Боже водійство і повчання – Псалми 15:7, 47:15, 70:17.
• Надія, що дарована Богом, – Псалом 15:9.
• Спасіння – Псалми 15:9-11, 17:3, 70:23, 91:2, 95:2, 117:21.
• Радість, що дарована Богом – Псалом 15:11.
• Бог великий і гідний похвали – Псалми 17:4, 47:2, 95:4, 144:3.
• Господь завжди чує наш крик про допомогу – Псалми 17:7, 21:25.
• Позбавлення – Псалми 17:50, 53:9, 67:21.
• Милість і доброта Божі – Псалми 30:22, 56:11, 85:13, 99:5, 105:1, 107:5, 116:2, 144:8,9.
• Бог не гнівається на нас до кінця, але дає нам шанс – Псалом 29:6.
• Божі благословення – Псалом 67:20.
• Божий закон і заповіді – Псалми 18:8,9, 47:12, 110:1.
• Суди Божі і попередження – Псалми 18:10-12, 118:7, 118: 164.
• Божа сила і могутність – Псалми 20:43, 28:3-10.
• Сили і упевненість, які дає нам Бог – Псалми 26:1-6, 27:7– 8, 28:11, 55:5, 137:3.
• Бог відповідає на наші молитви – Псалми 27:6, 65:20, 114: 1,2.
• Божа істина – Псалом 70:22.
• Слово Боже – Псалом 55:11.
• Божа істина і правота – Псалми 32:4, 56:11, 116:2.
• Милостей Господніх повна земля – Псалом 32:5.
• Створення небесних світил – Псалми 32:6, 18:2-5.
• Глибина Божих помислів – Псалом 138:17,18.
• І так далі…

Додаткові приводи вдячності Богові (інші книги Біблії):

• За спасіння – 1 Літопис 16:35, Рим. 7:24,25.
• За Ісуса Христа – 2 Кор. 9:15.
• За щоденну турботу про наше харчування – Мф. 14:19, 2 Кор. 9:12, 1 Тим. 4:3-5.
• За віру, надію, любов – Рим. 1:8, 1 Сол. 1:2-4, 2 Сол. 1:3,4, Кол. 1:3-5.
• За Божу благодать – 1 Кор. 1:4.
• За зцілення – Лк. 17:16.
• За перемогу над гріхом і смертю – 1 Кор. 15:57.
• За їжу – Второзаконня 8:10.
• За всіх людей – 1 Тим. 2:1.
• За все – Еф. 5:20, 1 Сол. 5:18.

Узагальнення: способи дякування Богові:

1. У співах (Псалом 27:7, Неємії 12:27,31,40; Кол. 3:16,17)
2. Грою на музичних інструментах (1 Літопис 25:1)
3. У молитві (Рим. 1:8-10, 1 Кор. 1:4-9)
4. Пожертвуваннями (Левит 7:12-15, 2 Кор. 9:12-15)
5. Хвалою і прославлянням (Псалом 99:2-4)
6. Свідченням про Ісуса (Лк. 2:38)
7. Святим і чистим життям (Рим. 12:1, 1 Кор. 6:20)

ІV. Невдячність:

Невдячність це явище, протилежне за своєю суттю вдячності. Отже, невдячність до Бога проявляється в небажанні прославляти Його і хвалити за Його милість, доброту і благодіяння.

1. Якщо люди замовкнуть і перестануть прославляти Бога, то каміння заголосить: “А коли Він наближався вже до спуску з гори Елеонської, безліч учеників почали радісно хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які вони бачили, кажучи: благословен Цар, що гряде в ім’я Господнє! Мир на небесах і слава у вишніх! І деякі фарисеї з народу сказали Йому: Учителю, заборони ученикам Твоїм. Але Він сказав їм у відповідь: Я вам кажу, що коли вони замовкнуть, то каміння заголосить” (Луки 19:37-40).
2. Що відбувається, коли люди не дякують і не прославляють Бога?

З часом їх розум потьмарюється. Недаремно ж невіруючих Біблія називає безумними (“Сказав безумний у серці своїм: “Бога нема”” – Псалом 13:1).

До Римлян 1:21-27: “А оскільки вони, пізнавши Бога, не прославили Його як Бога і не подякували, а заметушилися в своїх мудруваннях, і затьмарилося нерозумне їхнє серце; називаючи себе мудрими, збожеволіли і славу нетлінного Бога змінили на подобу образу тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів, – тому й віддав їх Бог у похотях сердець їхніх у нечистоту, щоб вони самі сквернили свої тіла. Вони замінили істину Божу неправдою і поклонялися, і служили тварі замість Творця, Який благословенний повіки, амінь. За це і віддав їх Бог ганебним пристрастям: жінки їхні замінили природне єднання на протиприродне; так само і чоловіки, облишивши природне єднання з жіночою статтю, розпалювалися похіттю своєю один до одного, чоловіки на чоловіках сором чинячи, одержуючи в собі самих належну відплату за свій блуд“.

3. Історія про 10 прокажених.

Луки 17:11-18: “Йдучи до Єрусалима, Він проходив між Самарією та Галилеєю. І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинилися віддалік. І вони гучним голосом говорили: Ісусе, Наставнику, помилуй нас. Побачивши їх, Він сказав їм: підіть покажіться священикам. І коли вони йшли, очистилися. Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога, і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин. Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять? Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей?” – Зверніть увагу на те, що тільки один з 10 прийшов подякувати Ісусу за зцілення від прокази.

4. Невдячність є ознакою кінця світу:

2 до Тимофія 3:1-5: “Знай же, що в останні дні настануть тяжкі часи. Бо люди будуть самолюбні, сріблолюбні, зарозумілі‚ горді, лихослівні, батькам непокірні, невдячні, неправедні, недружелюбні, непримиренні, нестримані, жорстокі, ненависники добра, наклепники, зрадники, зухвалі, пихаті, більше розкошолюбні, ніж боголюбні, що мають вигляд побожности, а сили її зреклися. Від таких віддаляйся“.

5. Гордість є однією з причин невдячності:

Гордість є причиною невдячності, бо гордій людині важко гамувати свою гординю та визнати Бога і всі Його дари і благодіяння. Горда людина або думає, що вона сама всього досягла, або що вона всього гідна, бо вона така хороша. І тому вона не бачить причин, за якими вона має бути вдячна Богові. Вдячність – це риса упокореного серця. Гордому важко упокоритися, принизитися і бути дійсно вдячним.

Псалом 9:25: “В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: “Не покарає”, бо думає він, що Бога нема“.

6. Наслідки невдячності:

Невдячність Богу закриває двері спасінню, тоді як вдячність відкриває їх: Псалом 49:23: “Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє” – В оригіналі цей вірш звучить так: “Той хто приносить жертву хвали і шанує Мене, той готує шлях для Божого спасіння”.

Існує дуже цікава закономірність: невдячні люди, як правило, не люблять нікого ні про що просити. Це поширюється і на взаємини з Богом. Невдячна людина приймає Божі щедроти як належне. І тому вона не дякує Творцеві за Його милості. Одночасно з цим, така людина і не просить нічого в Бога, вважаючи, що Бог Сам зобов’язаний усе їй давати і про все піклуватися.

Тепер, після того, як ми ознайомилися з основами біблійної подяки, звернемося до самих себе з питанням: “Чи відбиває наше життя вдячність стосовно Бога? Або ж ми відносимося до тієї більшості невдячних людей, які, через свою духовну сліпоту, не бачать і не хочуть бачити Божої руки в усьому, що їх оточує, і що відбувається з ними щодня?”