Зупинися, подивися, послухай!

«І я не слухав голосу вчителів моїх, не прихиляв вуха мого
до наставників моїх: мало не впав я на всяке зло серед
зборів та громади!» (Прип. 5:13, 14).
Настав останній день літа. Два місяці я працював, щоб оплатити своє навчання, і тішився змоги повернутися до занять. Літня робота була нудною та важкою — збирання фруктів.
Я заліз на яблуню, але гілка, що виглядала міцною, насправді виявилася підгнилим. Вона обломилася, і я з тріском полетів униз. Я зламав руку у трьох місцях, переломи були відкритими. Мене терміново відвезли до лікарні. Останній день літа став найжахливішим днем. Я злився і обурювався, питаючи Бога, чому Він дозволив статися такому.
У палаті, куди мене помістили, стояло два ліжка. Близько опівночі у відділення надійшов чоловік, його внесли два санітари, він голосно стогнав,
але водночас відпускав жарти сумнівного характеру, присмачені лайками. Його уклали і поділили, а потім почали готувати до термінової операції.
Потім санітари пішли, і ми залишилися наодинці. Чоловік подивився на мене і, насилу вимовляючи слова, запитав, що зі мною трапилося. Я, не надаючи особливого значення тому, що трапилося, коротко розповів, як усе було, і по ходу розповіді згадав, у якому коледжі навчаюсь.
Почувши назву, чоловік змінився на обличчі. Він заплакав. Я припустив, що йому стало дуже боляче, але він заговорив. Це був довгий монолог про втрачені можливості, про те, що він навчався в тому ж коледжі, що і я, і був виключений, коли йому було стільки ж років, скільки мені зараз. Я не знав, що відповісти.
Здається, я щось сказав йому про прощення Боже. Потім прийшли медбрата, його знову поклали на каталку. Коли чоловіка вивозили з палати, він попросив їх затриматися, зусиллям підняв голову і попросив мене помолитися. Медперсонал був здивований. Адже незадовго до цього людина сипала лайками та сальними жартами.
Чоловік помер тієї ж ночі. Як склалося б його життя, якби він прислухався до порад своїх наставників, коли мав таку можливість? Напевно, нам варто тримати перед очима плакат: Зупинися! Придивись! Прислухайся!
Ми виростаємо і стаємо такими, якими вирішили стати молодими.
«Нрави та звички, вироблені в юності, зберігаються потім і в зрілі роки» (Свідчення для Церкви, т. 3, с. 143).
Сьогодні ти обираєш, яким життям житимеш. Те, як ти сьогодні живеш, визначить твоє майбутнє. Вкрай важливо серйозно підходити до прийняття рішень, вони впливають на наше життя.
Проси Бога направити тебе, щоб робити правильний вибір за всіх обставин життя.

Біблія:

Читати Біблію

Слухати Біблію

Дитяча Біблія

Біблійні мапи

Господь вас заспокоїть

Я впевнений, що одна з причин емоційного перенапруги та фізичного виснаження полягає в тому, що люди мчать по життю, не знаходячи часу побути наодинці з Богом. Вони ігнорують необхідність відпочивати та спілкуватися з Богом і в результаті втрачають чітке сприйняття навколишньої дійсності. Бажання робити багато і швидко їх виснажує, вони втрачають на увазі головну мету і більше не здат...

Вже заміж….

- Ну що, так і не знайшла нареченого? Мабуть, не там шукаєш? – так тільки можуть впевнені у собі подруги запитувати. Так безапеляційно.
Настя завжди бентежилася, більше посміхалася, трохи сумно і ... чомусь з жалем дивлячись на співрозмовницю.
Скільки разів уже обговорювали цю тему, але подруга шкільна так і не зрозуміла жодного разу пояснення Насті. Не розум...

Духовність: Пошук глибинного зв'язку

Духовність - це неодмінна складова людського буття, яка виражається у пошуку глибинного зв'язку зі своєю внутрішньою сутністю, з іншими людьми та зі світом навколо нас. Вона перевищує матеріальність і просторово-часові рамки, спонукаючи нас до розуміння більш високих цінностей і сенсу життя.

Духовність проявляється у бажанні пізнавати себе, свої внутрішні потреби та духовні здібно...

Три мрії

Жив у світі Людина. Він мав три мрії: мати високооплачувану роботу, одружитися з красунею і... прославитися на весь світ. Одного разу морозною зимою Людина поспішала на співбесіду в офіс однієї відомої фірми. Раптом перед ним упав літній чоловік. Чоловік подивився на того, хто впав, у голові виникла думка, що той, швидше за все, п'яний і не подав руки. Це допомогло не с...

ПОДАРУНКИ від нашого доброго пастиря

«Господь - Пастир мій; я ні в чому не потребуватиму: Він спочиває мене на злачних пажитях і водить мене до тихих вод» (Пс. 22:1, 2).
Я дуже люблю 22-й псалом з Псалтиря - псалом пастиря. Старіючи, я все більше помічаю красу цього уривка. Один коментатор цього псалма припустив, що ми можемо розглядати все, що приносить нам полегшення від щоденного тиску і відроджу...

Благословення та гнів Бога на царя Соломона

Біблія описує царя Ізраїлю Соломона, який був наймудрішим королем за всю історію. Проте, перечитуючи історію про нього нещодавно, я здобула нові знання про Божественний промисл. Я усвідомила, що в нашій вірі в Бога, щоб зрозуміти правду і поклонятися Богу, дуже важливо зрозуміти справжній Божий промисел. Далі я поділюся з вами своїми знаннями та здобутками.

Бог благословляє тих, хто р...

Добрий, щедрий, чудовий Бог

У Ньому нам дано викуплення (визволення і спасіння) кров'ю Його, скасування (прощення) наших провин (гріхів і злочинів), за багатством і щедрістю Його доброти і милості, які Він рясно вилив на нас з усякою мудрістю і розумінням (з практичністю та проникливістю) )… за Своєю доброю волею (з найдобрішими намірами), яку Він задумав із самого початку і яка виповнилася в Ньому.
&ndash...

Не засуджуй

Одному старцеві сказали, що один із його учнів згрішив. Старець сазав:
- Велике зло зробив він і гідний за це покарання.
Пройшло кілька днів. З'явився до старця Ангол Господній і приніс із собою душу брата, засудженого ним, і каже йому: -
Ось той, котрого ти засудив, помер. Куди велиш тепер віднести душу його: у Царство Небесне чи на муку?!
Старець жахнувся.&n...

Коли свідчиш про милість Божу

Голос завжди тремтить від хвилювання, коли свідчиш
про милість Божу, про те, як Він веде тебе по життю,
як наставляє. Ось і цей, уже немолодий чоловік,
з м'яким південним акцентом, зі сльозами на очах говорив нам, журячись так само, як і тоді, коли відсунув огорожу Божу: "Ми затятимемося
або не думаємо про серйозність провин, а особливо наслідків, зробленого по нерозумн...

Усьому свій термін

Жебеня, що недавно народилося, всього боялося. Він сильно тремтів і був такий слабкий, що ноги його підгиналися і часто падав. Побачивши великих коней, які легко й привільно мчали по зеленому лузі, він від страху забився під черево матері і звідти пролунав його тоненький голосок: —
Невже й я колись стану таким, як вони?
— Не бійся, дитино, — відповіла йому ...