Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

А є серця на цій землі Господні

А є серця на цій землі Господні.
Що творять навкруги лиш тільки мир.
А Бог їх називає - миротворці,
Блаженними Він називає їх.

А мир творити, зовсім є непросто
Серед гріха, що злобою кіпить.
А миротворець - як безлюдний острів,
Куди людей заносить вітер злий.

Де душі, що шукають де зігрітись,
Знаходять слово добреє собі.
Де є у Бога люблячеє серце,
Готовоє горіти в темноті.

Готове поділитись своїм миром,
Що дав Господь, щоб в світі цьому жить.
Вода жива із душ отих струмує,
В покликаних Ісусом мир творить.

І виливається туди, де нема миру,
Де ненависть, щоб бурю усмирить.
А миротворець не проходить мимо,
Як не проходив і Ісус тоді.

Як тяжко бути в світі миротворцем.
Вони не прийняті, не поняті не раз.
Та мир їх з ними вічно зостається.
Вони побачать на хмарах Христа.

Вони блаженні між усіх живучих.
І мир Христа завжди струмить від них.
Нема нічого бажаніше й лучше,
Ніж мир хранить в душі своїй завжди.

19.09.2023

Біблія:

Ми вважаємо, що одинокі…

Ми вважаємо, що одинокі,
Але є в небесах Живий Бог,
Здатен він усі рани глибокі
Заживляти без зайвих вимог.

Відірвались, на жаль, ми від Нього,
Загубили всі вірні шляхи.
У Творця є одна лиш вимога:
Бути вірним Йому назавжди.

Сила Господа в щирій любові,
Тож без неї нам просто ніяк.
Через брак її тонемо в крові...

Лунає молитва в вечірній тиші

Лунає молитва в вечірній тиші,
В ній сльози є, є розкаяння..
Господь не пройде повз тієї душі,
Він буде із нею в єднанні.

На рани проллє Свій цілющий бальзам,
Загоїть їх і перев'яже,
Спокоєм наповнить сердечний весь храм,
І слово потіхи їй скаже.

О, як же важливо молитись завжди,
В вечірній час й в ранішню пору,
Мол...

Псалом 19

В день печалі хай Бог тебе почує,
Його Ім'я хай тебе вище підіймає.
І із Святині хай Він тебе врятує,
Свою підтримку хай з Сіону посилає!

Нехай твої Він жертви пригадає,
Хай це Йому приємність доставляє.
І все, що серце лиш твоє бажає,
Всі задуми,що в ньому,хай сповняє!

Ми за тебе завжди будем радіти
І ім'я Бога нашого...

Небо

О, Небо, підіймаю очі, розчиняюсь у тобі.
Хоча прикуте тіло до землі,
Думками я все вище відлітаю,
І ти ведеш, несеш мене у світ глибокої тиші…

І у ночі я знову поринаю в твою безодню чистоти,
З зірками тихо, мовчки розмовляю,
Вручаю таїни, питання з уст душі…
Тоді я падаю в обійми Неба, немов мале...

Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов

Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.

Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.

Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки...

Слова,слова... О як же їх багато

Слова,слова...О як же їх багато
Злітає з вуст у нашому житті...
Від них ми часто зазнаємо втрату,
Бо на вустах не раз слова пусті.

Ми можем словом, як ножем, вколоти,
Й чиясь душа від болю защемить,
А як багато в язика роботи,
Коли когось бажаєм осудить.

Словами можем ображати ближніх,
Нести прокляття,ворожнечу,горе й біль.

НЕ ЗАБУДЬ СХИЛИТИСЬ НА КОЛІНА

Не завжди щастя нам дарують дні,
Не завжди буде радісна хвилина,
Та що б не сталося в твоїм житті,
Ти перед Господом схили коліна.

Буває, часом, треба подолати
Далеко не одну тобі долину,
Але й тоді не варто знемагати,
А пер...

Де Бог? - християнський вірш про війну

Земля вмивається сльозою
І на розвалинах війни
Зітхає в відчаї з журбою
Й волає: "Господи,де Ти?"

Навкруг зруйновані будинки,
Розбиті храми дорогі.
Добротні,затишні маєтки
Перетворились в пустирі.

І переорані війною
Зітхають втомлено шляхи
Там біженці,йдучи юрбою,
Зітхають: "Господи, де Ти?"

Господь іде переді мною

Всюди я з моїм Ісусом –
Ніщо мене не похитає.
Смерті більше не боюся,
Бо влади вже вона не має.

Бог іде переді мною.
Господь в мені – те добре знаю!
Йду до Божого покою:
Як каже Він, – я так приймаю.

Ним оправдана, спасенна,
Свята, у Господі Ісусі,
І Отцем благословенна;
Жи...

Навчи мене молитися, Христос

Плач вночі, а на ранок – радість.
Ніч, лиш смуток завжди приносить.
А, в житті, буває світанок,
Коли серце про нього просить.

Як до Бога воно волає,
Не запізниться Він ніколи.
І світанки знов посилає,
Знову сонце на небі сходить.

Та чому ж ті приходять ночі?
На землі бо так Богом дано.
Як темряви не бачать очі,