|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов
Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.
Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.
Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки смерті Він!"
Ну що ж ви, люди? Схаменіться!
Чим завинила вам Любов?
Та ви навколо огляніться:
Чи мимо когось Він пройшов?
Хто був незрячий - дав Він очі,
Глухому - слух, німим - слова.
А як благословляв охоче
З любов'ю кожнеє дитя!
За вас Він ночами молився,
А вдень творив для вас добро.
Чому народе розлютився?
І за добро кидаєш зло.
За злобним криком загубились
Несмілі зойки співчуття
Тих, хто з Ісусом серцем злились
І віддали Йому життя.
І натовп, дишучи злобою,
Любов невинну оточив.
Що творять, Господи, з Тобою
За те, що Ти їх полюбив?
Юрба розярена - це сила
Пекельна, грізна і страшна.
Вона б Ісуса розчавила,
Проте любов перемогла!
Любов приймала бичування,
Удари, насмішки. І хрест
Несла покірно на страждання.
Любов зразково здала тест,
Як слід за ближнього страждати,
Як полюбити без умов.
Життя за нас змогла віддати
Лише Любов, лише Любов.
Там на Голгофі, в страшних муках,
Терплячи невимовний біль,
Знала Любов - будуть розрухи,
Будь такі, в яких є ціль
Вбивати, нищити, губити.
Будуть такі, що зрадять знов.
І за таких могла вмирати
Там на хресті лише Любов.
Щоб крізь роки й тисячоліття
Торкатись зболених сердець.
Щоб тим, хто пройде лихоліття,
На небі одягти вінець.
Ідуть роки - юрба та ж сама
Реве й клекоче від злоби.
А де у цій юрбі ми з вами?
Чи можемо близько підійти,
Щоб зраненим бинти подати,
Щоб до самотніх підійти,
Щоби навчитись обіймати
Тих, хто втомились від біди.
Щоби голодним дати хліба,
Молитись з тим, кому болить.
Такі страшні навколо біди.
Де ти в юрбі, яка кричить?
Як хочуть опуститись руки,
Зневіра тисне душу знов,
Юрба кричить, а ти крізь муки
В юрбі цій обійми Любов,
Яка за тебе помирала
Там, на Голгофському хресті,
Щоби душа твоя пізнала
В цьому короткому житті ,
Що і тоді, коли лютує
Навкруг розлючена юрба,
Любов у серці спокій має,
Спокій Небесного Отця.
Сьогодні кров'ю світ клекоче,
Кричить юрба, іде війна.
Відчуй, чи твоє серце хоче
В юрбі цій бачити Христа?
Навколо звістки лиш тривожні,
Потік новин і крик юрби...
Ти не роби, як робить кожний,
Ти просто до Христа спіши,
А Він з любов'ю всіх приймає,
Хто в різношерстій цій юрбі
Біжить до Нього - Він чекає,
Щоб дати прощення тобі.
Щоб дати радість і спасіння,
Зцілити душу твою знов.
Крізь катастрофи й потрясіння
Спіши прийняти цю любов!
---
Цей вірш розповідає про реакцію та поведінку толпи в ситуаціях конфлікту та випробувань, а також про сутність і силу Любові та вчення Христа. Автор висловлює недоуміння щодо того, як та ж толпа, яка вітала Ісуса Христа з надією і радістю, може тепер ревно і кричати за Його страту.
Вірш акцентує на важливості Любові і милосердя, нагадуючи, що Ісус Христос був образом відданості, покори та безкорисливої любові. Автор закликає читача вчинати так само, зберігаючи спокій, покору та віру в людей, навіть у складних часах.
09.10.2023
|
|
|
|
|
Отой, що розуму не має
Отой, що розуму не має
Сказав у серці своєму:
"Який там Бог? Його немає!"
До всього все одно йому.
I ці розбещені звершили
Свої поганії діла,
А де ж оті, що добре діють?
Навкруг ні одного нема!
И на людських синів дивився
На землю Сам Господь з небес,
Щоб бачить, що не помилився,
Той, хто шукає Бога - є...
Будуйте мур і ворог не пройде...
Будуйте мур і ворог не пройде.
У мурі замуровуйте проломи.
Де впали, де пролом зробився ще,
Де розбива стіну він знову й знову.
Промолюйте кожний рядок в стіні.
"Допоможи, Господь, знову не впасти.
Закрить пробоїни допомогти мені
Лиш у Твоїй лише, мій Боже, власті.
Де віри мало, Ти її примнож,
Вона як камінь, що лягає в с...
Я дякую Боже, за все що я маю
Я дякую Боже, за все що я маю
За радість і мир і щасливе сімейне життя
Що з миром Твоїм зранечку я просинаюсь
І можу прославити Твоє Величне ім'я
Я дякую, що можу вільно сама говорити
Я дякую що маю слух і все бачу сама
Я вдячна за те, що я можу ходити
За те що здорова, й хвороби ніякої в мене нема
Я дякую, за можливіст...
А ви не пробували дати відповідь собі
А ви не пробували дати відповідь собі,
Що було б з церквою із її існуванням
Коли б, як я лиш, були в церкві всі
Жили так, прикладали так старання?
Отак відверто ви себе спитайте -
Було б що, як відвідували б всі
Так, як ось я відвідую зібрання?
Чи повними були тоді би зали?
Чи жертвували так би всі як я,
Для Бога так нес...
Я довіряю Тобі Батьку
Я довіряю Тобі Батьку,
Ти любиш, знаєш і піклуєшься весь час
Ніколи Ти мене не залишаєш,
А завжди поряд, в будь який момент.
Як часто я не розумію всього
І маю так багато запитань..
Але Тобі я довіряю,
І йду туди, куди Ти сам мене ведеш.
Коли я падаю, мене Ти підіймаєш,
Коли я плачу, витреш сльози Ти мої,
Коли...
Всі в Божій школі ми ученики
Всі в Божій школі ми ученики.
У кожного предмети особливі.
Відповідаєм біля дошки всі,
На всі уроки відповідь даємо.
Урок терпіння є, урок любві,
Урок є віри, або милосердя.
І часто бачим, що ми не такі...
Старанності бракує у навчанні.
Старання, також мудрості у всім.
Як часто поспіх нас перемагає.
На потім, ми кладем ...
Який же Ти був милосердний
Який же Ти був милосердний,
І уроки Твої були корисні для нас.
Всі хотіли побачити Тебе лиш Боже
Та відчути чудо Твоє.
Ти нікого не ображав,
Та не бажав поганого для нас.
Ти навпаки навчав,
Щоб без гріха ми вчились жити.
Ти так любив усіх людей,
А дітей, що для них найперше є Царство.
Ти так хотів нас навчити,...
Небо!День і ніч ти наді мною
Небо!День і ніч ти наді мною,
Маниш погляд свій ти до себе.
І ніжною своєю чистотою,
Звіщаєш,що Творцем створено все.
Він тебе Могутньою Рукою,
Розставив на планеті цій Земля..
І це Творець,Господь є,Бог любові,
І в цій любові,немає в ній кінця.
Небо!Ти з віками не старієш,
Не занепадає простір голубий..
Але зі сходом с...
Коли прийдуть важкі години
Коли прийдуть важкі години,
Здається тяжко понад сил.
Душа у радості не лине,
Здається, віра вже без крил…
Усе чуже…усе нерідне…
Природа вся така сумна…
Життя переглядаєш пильно –
Де зміг пробратись сатана?
Побив й покинув край дороги.
Сама бо близько підійшла.
Господньої ж пе...
А у мене є Ти
А у мене є Ти, хоч би що відбувалось навколо.
Хоч би як хижий вітер усе намагався знести.
Хай здіймається лемент. Хай б'ють звідусюди на сполох.
Я з терпінням чекатиму, Боже. У мене є Ти.
Твій упевнений глас перетворює бурю на тишу.
А як треба - Ти хвилям бурхливим звелиш розійтись
І Свій слід на піску серед моря для мене залишиш.
Я смілив...