|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов
Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.
Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.
Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки смерті Він!"
Ну що ж ви, люди? Схаменіться!
Чим завинила вам Любов?
Та ви навколо огляніться:
Чи мимо когось Він пройшов?
Хто був незрячий - дав Він очі,
Глухому - слух, німим - слова.
А як благословляв охоче
З любов'ю кожнеє дитя!
За вас Він ночами молився,
А вдень творив для вас добро.
Чому народе розлютився?
І за добро кидаєш зло.
За злобним криком загубились
Несмілі зойки співчуття
Тих, хто з Ісусом серцем злились
І віддали Йому життя.
І натовп, дишучи злобою,
Любов невинну оточив.
Що творять, Господи, з Тобою
За те, що Ти їх полюбив?
Юрба розярена - це сила
Пекельна, грізна і страшна.
Вона б Ісуса розчавила,
Проте любов перемогла!
Любов приймала бичування,
Удари, насмішки. І хрест
Несла покірно на страждання.
Любов зразково здала тест,
Як слід за ближнього страждати,
Як полюбити без умов.
Життя за нас змогла віддати
Лише Любов, лише Любов.
Там на Голгофі, в страшних муках,
Терплячи невимовний біль,
Знала Любов - будуть розрухи,
Будь такі, в яких є ціль
Вбивати, нищити, губити.
Будуть такі, що зрадять знов.
І за таких могла вмирати
Там на хресті лише Любов.
Щоб крізь роки й тисячоліття
Торкатись зболених сердець.
Щоб тим, хто пройде лихоліття,
На небі одягти вінець.
Ідуть роки - юрба та ж сама
Реве й клекоче від злоби.
А де у цій юрбі ми з вами?
Чи можемо близько підійти,
Щоб зраненим бинти подати,
Щоб до самотніх підійти,
Щоби навчитись обіймати
Тих, хто втомились від біди.
Щоби голодним дати хліба,
Молитись з тим, кому болить.
Такі страшні навколо біди.
Де ти в юрбі, яка кричить?
Як хочуть опуститись руки,
Зневіра тисне душу знов,
Юрба кричить, а ти крізь муки
В юрбі цій обійми Любов,
Яка за тебе помирала
Там, на Голгофському хресті,
Щоби душа твоя пізнала
В цьому короткому житті ,
Що і тоді, коли лютує
Навкруг розлючена юрба,
Любов у серці спокій має,
Спокій Небесного Отця.
Сьогодні кров'ю світ клекоче,
Кричить юрба, іде війна.
Відчуй, чи твоє серце хоче
В юрбі цій бачити Христа?
Навколо звістки лиш тривожні,
Потік новин і крик юрби...
Ти не роби, як робить кожний,
Ти просто до Христа спіши,
А Він з любов'ю всіх приймає,
Хто в різношерстій цій юрбі
Біжить до Нього - Він чекає,
Щоб дати прощення тобі.
Щоб дати радість і спасіння,
Зцілити душу твою знов.
Крізь катастрофи й потрясіння
Спіши прийняти цю любов!
---
Цей вірш розповідає про реакцію та поведінку толпи в ситуаціях конфлікту та випробувань, а також про сутність і силу Любові та вчення Христа. Автор висловлює недоуміння щодо того, як та ж толпа, яка вітала Ісуса Христа з надією і радістю, може тепер ревно і кричати за Його страту.
Вірш акцентує на важливості Любові і милосердя, нагадуючи, що Ісус Христос був образом відданості, покори та безкорисливої любові. Автор закликає читача вчинати так само, зберігаючи спокій, покору та віру в людей, навіть у складних часах.
09.10.2023
|
|
|
|
|
А можна, Боже, я буду снігом?
А можна, Боже, я буду снігом?
Такою ж чистою і прекрасною.
І, може, трохи вже несучасною,
Але, щоб діти заходились сміхом.
Щоб дорослі у сніжки бавились,
І, вдягнувши шапку-вушанку,
Прихопивши санчата на ґанку,
З гірки знову скотитись наважились.
Щоб дивились в вікно і тішились,
Запалили камін у хаті,
Влаштува...
БУДЬМО ГОТОВІ
Чекає небо вибраних своїх,
Для кожного час зустрічі призначений,
Переступити вічності поріг,
І віч-на-віч Ісуса там побачити
Лиш зможе той, хто тут для Нього жив,
Серце чиє любов'ю було сповнене,
Хто з рук Господніх воду живу пив,
До неба йшов вузенькою дорогою.
Настане час, Бог зважить серця стан,
Хоч може зараз і не видн...
Коли останій раз ти слухав своє серце?
Коли останій раз ти слухав своє серце?
Коли останій раз ти чув Христовий стук?
Коли останій раз ти світлом був для друга?
Коли останій раз ти Господу служив?
Так друже у житті буває ...
Ти наче й віриш у Христа....
Та де та Віра?...про яку Христос взиває!?
Яку так хоче бачити щодня!
А де ті вчинки про які нам Слово Боже каж...
Тим часом , усе змінилося навколо
Тим часом , усе змінилося навколо
все стало сірим та похмурим як гроза ,
тоді летіли стріли прямо в спину
І боляче було а , я стояла як стіна
І з того часу зрозуміла ,
що таке страждання
як болісно кричить душа
і важко щось тримати в сподіваннях
коли життя біжить &n...
Для Господа живи
Для Господа живи, Йому належить слава,
Він всесвіту Творець, Він є Спаситель твій,
Любов свята Христа, для цього є підстава,
Тебе Він спас й веде, в небесний край святий.
З Ним добре дуже є, для нас Він щит й опора,
Як можна в цім житті, не славити Христа?
Важлива як для нас, є перед Ним покора,
Не забувай про те, що кров текла з хреста.
Хтось каву п‘є і дивиться в вікно
Хтось каву п‘є і дивиться в вікно.
І носом крутить, бачте, на погоду.
А комусь навіть цього не дано
І він, сердешний, п‘є з калюжі воду...
Комусь, напевно, не смачний обід,
В м‘якому ліжку так незручно спати,
А хтось із другом ділить черствий хліб
І моститься на землю ночувати.
Комусь життя прісне й усе до...
Ту любов не опишуть поети...
1 Ту любов не опишуть поети,
І не в силі її у піснях співаки оспівать.
Та Любов, що смиренно ішла на Голгофу,
І Себе розпинала за нас.
2. Та любов, що терпіла насмішки,
Глум, знущання і муки тяжкі,
Переносила все, бо любила,
Нас нещасних, знедолених, грішних людей на землі.
3. Та любов ще сьогодні усіх закликає,
Хто ...
Якщо чуєш Ти мене, Боже, а я знаю, Ти точно чуєш
Якщо чуєш Ти мене, Боже, а я знаю, Ти точно чуєш
І я вірю, що Ти все бачиш і я вірю, що Ти лікуєш.
Лиш одно в Тебе я попрошу: збережи нашу чистую душу.
Боже, рідний, лише єдине: збережи наші й море і сушу.
Збережи і дітей і старців, і всю молодь, що квітне нині,
Я молю, я благаю, Боже, дай нам сили по всій Україні.
Дай наснаги, дай Віри, Боже, б...
А Ти всюди зі мною
А Ти всюди зі мною, мій добрий і люблячий Пастир.
Хоч так темно навколо й тривога луна' знов і знов.
Хоч тумани - стіною, та Ти не дозволиш упасти.
Чую певний Твій голос: рятунок готовий давно.
Зводжу зір свій угору. Чекаю терпляче на Тебе,
Хоч лякає цей гуркіт, хоча небезпека зроста'.
Коли Пастир мій поруч, ні в чому не маю потреби.
В...
Нечутно, непомітно, крок за кроком
Нечутно, непомітно, крок за кроком
Ми до межі, до Вічності ідем.
І пролітає птахом рік за роком,
Немов сніжинка тане день за днем.
І знов приходить Новорічний вечір
Із радістю і смутком на поріг.
Пригадуєм сумні й приємні речі...
Палають свічі, сріблом сипле сніг...
Життя іде, мов свічка догоряє,
Скінчиться все: трив...