Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов
Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.
Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.
Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки смерті Він!"
Ну що ж ви, люди? Схаменіться!
Чим завинила вам Любов?
Та ви навколо огляніться:
Чи мимо когось Він пройшов?
Хто був незрячий - дав Він очі,
Глухому - слух, німим - слова.
А як благословляв охоче
З любов'ю кожнеє дитя!
За вас Він ночами молився,
А вдень творив для вас добро.
Чому народе розлютився?
І за добро кидаєш зло.
За злобним криком загубились
Несмілі зойки співчуття
Тих, хто з Ісусом серцем злились
І віддали Йому життя.
І натовп, дишучи злобою,
Любов невинну оточив.
Що творять, Господи, з Тобою
За те, що Ти їх полюбив?
Юрба розярена - це сила
Пекельна, грізна і страшна.
Вона б Ісуса розчавила,
Проте любов перемогла!
Любов приймала бичування,
Удари, насмішки. І хрест
Несла покірно на страждання.
Любов зразково здала тест,
Як слід за ближнього страждати,
Як полюбити без умов.
Життя за нас змогла віддати
Лише Любов, лише Любов.
Там на Голгофі, в страшних муках,
Терплячи невимовний біль,
Знала Любов - будуть розрухи,
Будь такі, в яких є ціль
Вбивати, нищити, губити.
Будуть такі, що зрадять знов.
І за таких могла вмирати
Там на хресті лише Любов.
Щоб крізь роки й тисячоліття
Торкатись зболених сердець.
Щоб тим, хто пройде лихоліття,
На небі одягти вінець.
Ідуть роки - юрба та ж сама
Реве й клекоче від злоби.
А де у цій юрбі ми з вами?
Чи можемо близько підійти,
Щоб зраненим бинти подати,
Щоб до самотніх підійти,
Щоби навчитись обіймати
Тих, хто втомились від біди.
Щоби голодним дати хліба,
Молитись з тим, кому болить.
Такі страшні навколо біди.
Де ти в юрбі, яка кричить?
Як хочуть опуститись руки,
Зневіра тисне душу знов,
Юрба кричить, а ти крізь муки
В юрбі цій обійми Любов,
Яка за тебе помирала
Там, на Голгофському хресті,
Щоби душа твоя пізнала
В цьому короткому житті ,
Що і тоді, коли лютує
Навкруг розлючена юрба,
Любов у серці спокій має,
Спокій Небесного Отця.
Сьогодні кров'ю світ клекоче,
Кричить юрба, іде війна.
Відчуй, чи твоє серце хоче
В юрбі цій бачити Христа?
Навколо звістки лиш тривожні,
Потік новин і крик юрби...
Ти не роби, як робить кожний,
Ти просто до Христа спіши,
А Він з любов'ю всіх приймає,
Хто в різношерстій цій юрбі
Біжить до Нього - Він чекає,
Щоб дати прощення тобі.
Щоб дати радість і спасіння,
Зцілити душу твою знов.
Крізь катастрофи й потрясіння
Спіши прийняти цю любов!
---
Цей вірш розповідає про реакцію та поведінку толпи в ситуаціях конфлікту та випробувань, а також про сутність і силу Любові та вчення Христа. Автор висловлює недоуміння щодо того, як та ж толпа, яка вітала Ісуса Христа з надією і радістю, може тепер ревно і кричати за Його страту.
Вірш акцентує на важливості Любові і милосердя, нагадуючи, що Ісус Христос був образом відданості, покори та безкорисливої любові. Автор закликає читача вчинати так само, зберігаючи спокій, покору та віру в людей, навіть у складних часах.
09.10.2023
|
|
|
|
Я НЕ ЗАПІЗНЮЮСЬ...
Я не запізнююсь ніколи,
Хоч часто так вважаєш ти,
І те, що діється довкола
Тебе тривожить і гнітить.
Під тягарем своїм зітхаєш
І знемагаєш під хрестом,
І думаєш, що Я не знаю
Про те, що діється кругом.
Ти думаєш не помічаю,
Забув про тебе вже давно,
А Я до тебе промовляю,
Та ти не чуєш слів Того,
Хто у ...
Мені б хоч за поріг Царства Божого, з краю
Мені б хоч за поріг Царства Божого, з краю.
Мені б хоч за поріг - лиш на думці я маю...
А хоча б за поріг, щоб спасенним буть лише.
Хіба так хоче Бог? Згадай, як Він молився.
Як молився Отцю на порозі відходу -
"Я так хочу, Отець, щоби були зі Мною.
Були там, де і Я, були в радості вічній"
Хіба біля порога пробуває Предвічний?
Смирення дається не просто
Смирення дається не просто
І смачно стає вже опісля
Хоч точять слова дуже гостро
А правильний вибір - не кислий
В кожного свої проблеми:
Гордий в душі своїй мучиться
Хоч не проходив всі терни
Та на рівні такому ж залишиться
Наше тіло бере утома
Тягар несемо нелегкий
Та праведне Боже слово
Нагорода в Країні ...
НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ
В любові щирій людям Бог віддав
Дитину - найцінніше, що Він мав.
Син Божий народився у цей світ,
Приніс від Батька Новий Заповіт:
"Бог є Любов, і в Ньому - сенс життя,
Тож принесіть ви щире каяття
Йому, як діти! Слухайтесь завжди,
І Він вас порятує від біди."
Сьогодні маємо слова Христа,
Записані у книгах і віршах,
ТЕМНА ХМАРА
Темна хмара нависла в житті,
І думки метушаться у серці.
Як довіритись Боже, Тобі
Відкрий, Господи, виходу дверці.
Незтерпима з Тобою розлука
Розумію, що тільки в Тобі:
Сила, молитва і віри - сполука
Перешкоди здолає міцні.
Лиш до Тебе всім серцем я лину,
Хоч не раз ворог б'є на шляху.
І проходячи смерті долину,
Злітають іскри із пекучого огня. "Симон Іонин, любиш ти Мене?"
Злітають іскри із пекучого огня.
"Симон Іонин, любиш ти Мене?"
"Люблю, Господь, Ти знаєш, що люблю..."
Схилив так низько голову свою.
І знов питання те ж саме луна.
І в третій раз Ісус Петру сказав:
"Симон Іонин, любиш ти Мене?"
Палила серце біль за слово це.
Відрікся тричі від Ісуса він,
Гріхом с...
Для мене Біблія - картинна галерея А Бог у ній неперевершений Митець
Для мене Біблія - картинна галерея
А Бог у ній неперевершений Митець
І кожне полотно відтворює ідею
Котру заклав у нього наш Творець
Господь дбайливо розмістив картини-
Життєві приклади біблійних героїнь
Щоб мудрості небесної глибини
Черпали ми - з далеких поколінь
Ходім пройдемося, оглянемо полотна
При...
Живу і думаю про те Як світ сьогодні помирає
Живу і думаю про те
Як світ сьогодні помирає
І люди ті ідуть туди
Де темінь та яка вбиває
Назад уже не має вороття
Вони там плачуть і ридають
Благають Бога і Христа
Щоб Ті забрали їх з-за краю
Той край кохає всіх таких
Які гріховно пропадають
Які гріхи свої оті
Вони в ненависть повертають
...
ДОБРОГО МИРНОГО РАНКУ! Подяка Богу за мирний ранок!
Яке велике милосердя Господи Твоє!!!
Я знов проснулася і знову бачу я цей ранок!!!
І щиро так радіє серденько моє,
І буду я хвалить Тебе, не перестану!
Яким красивим є наш рідний край:
Ліси і гори, і бурхливі ріки й ниви,
Наповнений пташиним співом гай,
Дивлюсь на це і думаю: яка я є щаслива,
Що народитись Бог мені дав в Україн...
Життя біжить,його не зупинити,
Життя біжить,його не зупинити,
Не повернути час,уже назад,
Ніхто не знає,скільки нам ще жити,
Та треба готовим,бути в кожний час.
Можливо в завтра,ми вже не проснемось,
І не побачим сонце золоте,
І не побачим те блакитне небо,
І не відчуєм більше теплоти.
Ми не почуєм,більше батька слово,
І не відчуєм,мами теплоти,
І не...