Четвер 23 Травень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов

Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.

Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.

Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки смерті Він!"

Ну що ж ви, люди? Схаменіться!
Чим завинила вам Любов?
Та ви навколо огляніться:
Чи мимо когось Він пройшов?

Хто був незрячий - дав Він очі,
Глухому - слух, німим - слова.
А як благословляв охоче
З любов'ю кожнеє дитя!

За вас Він ночами молився,
А вдень творив для вас добро.
Чому народе розлютився?
І за добро кидаєш зло.

За злобним криком загубились
Несмілі зойки співчуття
Тих, хто з Ісусом серцем злились
І віддали Йому життя.

І натовп, дишучи злобою,
Любов невинну оточив.
Що творять, Господи, з Тобою
За те, що Ти їх полюбив?

Юрба розярена - це сила
Пекельна, грізна і страшна.
Вона б Ісуса розчавила,
Проте любов перемогла!

Любов приймала бичування,
Удари, насмішки. І хрест
Несла покірно на страждання.
Любов зразково здала тест,

Як слід за ближнього страждати,
Як полюбити без умов.
Життя за нас змогла віддати
Лише Любов, лише Любов.

Там на Голгофі, в страшних муках,
Терплячи невимовний біль,
Знала Любов - будуть розрухи,
Будь такі, в яких є ціль

Вбивати, нищити, губити.
Будуть такі, що зрадять знов.
І за таких могла вмирати
Там на хресті лише Любов.

Щоб крізь роки й тисячоліття
Торкатись зболених сердець.
Щоб тим, хто пройде лихоліття,
На небі одягти вінець.

Ідуть роки - юрба та ж сама
Реве й клекоче від злоби.
А де у цій юрбі ми з вами?
Чи можемо близько підійти,

Щоб зраненим бинти подати,
Щоб до самотніх підійти,
Щоби навчитись обіймати
Тих, хто втомились від біди.

Щоби голодним дати хліба,
Молитись з тим, кому болить.
Такі страшні навколо біди.
Де ти в юрбі, яка кричить?

Як хочуть опуститись руки,
Зневіра тисне душу знов,
Юрба кричить, а ти крізь муки
В юрбі цій обійми Любов,

Яка за тебе помирала
Там, на Голгофському хресті,
Щоби душа твоя пізнала
В цьому короткому житті ,

Що і тоді, коли лютує
Навкруг розлючена юрба,
Любов у серці спокій має,
Спокій Небесного Отця.

Сьогодні кров'ю світ клекоче,
Кричить юрба, іде війна.
Відчуй, чи твоє серце хоче
В юрбі цій бачити Христа?

Навколо звістки лиш тривожні,
Потік новин і крик юрби...
Ти не роби, як робить кожний,
Ти просто до Христа спіши,

А Він з любов'ю всіх приймає,
Хто в різношерстій цій юрбі
Біжить до Нього - Він чекає,
Щоб дати прощення тобі.

Щоб дати радість і спасіння,
Зцілити душу твою знов.
Крізь катастрофи й потрясіння
Спіши прийняти цю любов!

---

Цей вірш розповідає про реакцію та поведінку толпи в ситуаціях конфлікту та випробувань, а також про сутність і силу Любові та вчення Христа. Автор висловлює недоуміння щодо того, як та ж толпа, яка вітала Ісуса Христа з надією і радістю, може тепер ревно і кричати за Його страту.

Вірш акцентує на важливості Любові і милосердя, нагадуючи, що Ісус Христос був образом відданості, покори та безкорисливої любові. Автор закликає читача вчинати так само, зберігаючи спокій, покору та віру в людей, навіть у складних часах.

09.10.2023

Цар веселиться Силою Твоєю І про Твоє спасіння Він радіє.

Цар веселиться Силою Твоєю
І про Твоє спасіння Він радіє.
Йому даєш усе,що він бажає,
Прохання вуст його Господь сповняє.

Його зустрів щедротами благими,
На голову чистий вінець йому вдягнув.
В Тебе Він за життя своє молився,
Його Ти довголіттям надихнув.

Він так радіє за Твоє спасіння,
Ти честь і велич на його поклав.
...

НАМ ПОТРІБНО ДІЙТИ

Нелегка тут дорога: зло бушує у світі
Так багато зупинок на нашім путі,
Ворог скрізь виставляє і пастки, і сіті,
А ми йдемо до неба, нам потрібно дійти.

Нам потрібно ще рідних привести до Бога
У душі їхній, віри залишити слід,
Коли наша земна обірветься дорога
Боже Слово могло зародити в них плід.

Нам потрібно дійти, не розбитись у в...

Ціль життя

Спогади минулих літ,мов приємний сон,
Як художник пензлем,створює картини,
А час вілізи поскладав до себе на вагон
І в мене на полиці виклав пам'ятні  світлини.

Важко так думкам моїм розгорнути крила,
Пташкою майнути в голубу блакить...
Щоб вітрами свободи наповнивши вітрила,
Тримати курс на вогник,що в далені горить.

Пробач...

Бережіть Бога

Життя пролітає наче літня пора 
І кожен господар своє пожинає 
Десь зріє колосся любові й добра, 
А десь на полях лиш бур'ян виростає 
 
Та кожен збиратиме те що саджав, 
За обрій ховається сонце багряне 
І якби там довго посів не тривав- 
Всерівно колись врешті жатва настане 
 <...

Лунає молитва в вечірній тиші

Лунає молитва в вечірній тиші,
В ній сльози є, є розкаяння..
Господь не пройде повз тієї душі,
Він буде із нею в єднанні.

На рани проллє Свій цілющий бальзам,
Загоїть їх і перев'яже,
Спокоєм наповнить сердечний весь храм,
І слово потіхи їй скаже.

О, як же важливо молитись завжди,
В вечірній час й в ранішню пору,
Мол...

ЗЕМЛЯ ВМИВАЄТЬСЯ СЛЬОЗОЮ - Християнський вірш 🙏 про Україну

Земля вмивається сльозою
І на розвалинах війни
Зітхає в відчаї з журбою
Й волає: "Господи, де Ти?"

Навкруг - зруйновані будинки,
Розбиті храми дорогі.
Добротні, затишні маєтки
Перетворились в пустирі.

І переорані війною
Зітхають втомлено шляхи
Там біженці,йдучи юрбою,
Зітхають: "Господи, де Ти?&quo...

Бог поза часом

Бог поза часом, Вічний, незбагненний,
Він є Творець того, що бачим ми,
Опише чи, Його поет натхненний?
Він Світлом є, поміж гріха пітьми.
Святий є Бог, згадаємо Писання,
Карає Він за скоєні гріхи,
А ще, а ще, чекає покаяння,
Ще як багато, є в серцях пихи.
Наш Бог могутній, в величі, у славі,
Він знає думки, чує всі слова,
Йом...

Душа шукає спокою

Душа шукає спокою,
Як пташка страждає в клітці.
Як хочу там бути з Тобою,
Де мир Твій горить як світло.

Томлячись в гріха в обіймах,
Ридаючи все душою,
Чекаю я щастя найбільшого - 
Із раю почути Твій голос.

Почути: "Дитино, де ти?
З тобою, тебе не залишив.
Візьми ту краплину світла.
Упала? Вставай, бори...

Живу і думаю про те Як світ сьогодні помирає

Живу і думаю про те
Як світ сьогодні помирає
І люди ті ідуть туди
Де темінь та яка вбиває

Назад уже не має вороття
Вони там плачуть і ридають
Благають Бога і Христа
Щоб Ті забрали їх з-за краю

Той край кохає всіх таких
Які гріховно пропадають
Які гріхи свої оті
Вони в ненависть повертають

...

НОВИЙ ДЕНЬ

Я проснувшись зранку, не спішу
Гнатися вдогін за суєтою,
А спочатку БОГА  попрошу
Щоб в початий день ішов зі мною. 

І за ніч подяку принесу
За спокійний сон, за охорону,
Сонце ясне, вранішню росу, 
Квіти що цвітуть на підвіконні.

Дякую, що трави навесні
І посіви, росить теплий дощик, 
Хліб, духмяний ...