НЕ ЗАБУДЬ СХИЛИТИСЬ НА КОЛІНА

Не завжди щастя нам дарують дні,
Не завжди буде радісна хвилина,
Та що б не сталося в твоїм житті,
Ти перед Господом схили коліна.
Буває, часом, треба подолати
Далеко не одну тобі долину,
Але й тоді не варто знемагати,
А перед Богом впасти на коліна.
Як є долини – значить, будуть гори.
Тримайся завжди Божої стежини,
Прийде Господня поміч завжди впору,
Лиш не забудь схилитись на коліна!
Молитва – сила, поміч в час тривоги,
Розрада у тяжку життя годину.
І неможливе є можливим з Богом,
Якщо про це попросиш на колінах.
Господнє слово – це твоя утіха.
Надії й віри підніми вітрила,
Він заспокоїть лагідно і тихо,
Лиш не забудь схилятись на коліна!
15.06.2023
|
|
|
|
|
Що ми шукаємо у житті своїм
Що ми шукаєм, у житті своїм,
Цінуєм що, що любимо серцями?
Чи Бог сьогодні є Царем твоїм,
Вважаєм чи себе, Його вівцями?
Ще кличе Він, приходьте до Христа,
Його шукайте, Він лише Спаситель,
Слова любові, линули з хреста,
Він від гріха, від смерті Відкупитель.
Його покличте і в серця прийміть,
Знайдіть спасіння, Бог що всім дар...
Найцінніший скарб
В любові щирій людям Бог віддав
Дитину - найцінніше, що Він мав.
Син Божий народився у цей світ,
Приніс від Батька Новий Заповіт:
"Бог є Любов, і в Ньому - сенс життя,
Тож принесіть ви щире каяття
Йому, як діти! Слухайтесь завжди,
І Він вас порятує від біди."
Сьогодні маємо слова Христа,
Записані у книгах і віршах,
МИ НА ЗЕМЛІ, ЯК ГОСТІ...
Ми на землі, як гості, любі друзі!
І нашого нічого тут нема...
Життя проходить в суєті, у русі,
Минає літо, осінь і зима...
Так день за днем летить і рік за роком,
Настане час покинути цей світ,
І прийде смерть невпинним, спішним кроком,
А потім треба віддавати звіт.
За всі слова, думки і кожне діло
Чи явне, чи приховане було,...
Христос не судить
Христос не судить, інший є Суддя,
І буде суд, для всіх живих і мертвих,
Дивись на те, яке твоє життя,
Бажаєш що, у мріях ти відвертих.
Що чиниш ти, які твої діла,
Твої слова і вчинки, славлять Бога?
Чи місця в серці не даєш для зла,
Якою нині є твоя дорога?
Про що сьогодні думаєш мій друг,
Що тобі цінне, світське, чи Христове,
...
ЩО Б В ЖИТТІ НЕ БУЛО
Що б в житті не було, я прошу, залишайся тим світлом
Яке людям покаже дорогу до неба й Христа.
Ти - це свічка Ісуса, яку не згасити і вітром,
Чиє сяйво людей приведе до підніжжя хреста.
Ти - маяк, що покликаний іншим крізь бурю сіяти,
І коли через неї вони будуть радість шукать
У земному, у тому, що щастя не може їм дати,
Звикли до Христа вже, не цінили...
Звикли до Христа вже, не цінили.
Думали, що з ними буде завжди.
Як на голову лилося миро,
Лиш лунало: "Що за марнотратство..."
Жінка лиш, у серці із подякою,
Все дорогоцінне, те що мала,
У передчутті із Ним прощання,
Миро вже на Нього виливала.
Ні, не знала що піде додому,
Що належить ще Йому страждати.
Просто...
Розпинають Христа розпинають і досі
Розпинають Христа, розпинають і досі,
На Голгофі Син Божий, спасіння звершив,.
О невже ти людино, невже ти не в змозі,
Жити так, як бажає твій Бог щоб ти жив.
Що сьогодні для тебе, людино, є цінним,
Тим життям що живеш, задоволений ти?
Не роби у всіх бідах Спасителя винним,
В небо інший бо шлях не можливо знайти.
Ми гріхами...
Потужний вірш про наше вічне життя! А ЩО ПІСЛЯ СМЕРТІ❓Задумайтесь, люди❗️
Зустрітись з смертю кожному прийдеться,
Питання часу: Де? Чому? Коли?
Останній стук зупинить кожне серце,
Життя покине тіло назавжди.
А що потому? Пустота, темрява?
Кінець життя - це страх у нікуди?
Якби спитати тих, що вже померли...
Та не дадуть нам відповідь гроби.
Хтось скаже: «Смерть - це вічний сон і кра...
Слова,слова... О як же їх багато
Слова,слова...О як же їх багато
Злітає з вуст у нашому житті...
Від них ми часто зазнаємо втрату,
Бо на вустах не раз слова пусті.
Ми можем словом, як ножем, вколоти,
Й чиясь душа від болю защемить,
А як багато в язика роботи,
Коли когось бажаєм осудить.
Словами можем ображати ближніх,
Нести прокляття,ворожнечу,горе й біль.
Вдова з Сарепти
Пророк Ілля підходив до Сарепти,
Скрізь посуха, ні цвіту, ні трави...
Та знав: Господь не дасть йому померти,
Бо сам привів сюди, де дім вдови...
Вона збирала дрова біля міста...
«Можливо, ти води мені даси? -
Пророк гукнув вдові - так хочу їсти...
І ще шматочок хліба принеси»









