Навчи мене молитися, Христос
Плач вночі, а на ранок – радість.
Ніч, лиш смуток завжди приносить.
А, в житті, буває світанок,
Коли серце про нього просить.
Як до Бога воно волає,
Не запізниться Він ніколи.
І світанки знов посилає,
Знову сонце на небі сходить.
Та чому ж ті приходять ночі?
На землі бо так Богом дано.
Як темряви не бачать очі,
То не тішить серце світанок.
Так, за Господом, йде дорога.
Горе, смуток - за ними радість.
Тільки віриш, що очі Бога
І в ночі тебе темній бачать.
Пильно дивляться, як іду я.
Чи завжди на Його дорозі?
Коли хижі вітри подують,
Чи стояти я буду в змозі?
А чи, може, злякає знову
Темна ніч ота непроглядна.
І скує мені смуток ноги,
Щоб іти за Ісусом далі.
В Тобі, Господи, моя сила.
Поможи не боятись ночі.
Щоб пройти я її зуміла.
Щоби сном не здолало очі.
Щоб, в молитві, могла чекати
Серцю бажаний так, світанок.
Щоб завжди мені пам’ятати,
Що за ніччю, приходить ранок.
Лиш з Тобою не страшні ночі,
Коли вірю, що там із неба,
Пильно дивляться Твої очі
У темряві нічній на мене.
Л. Шпак
22.06.2023
|
|
|
|
|
З ДНЕМ СІМ'Ї 💖
Сім'я- це вперше у політ здійматись,
Над бурями летіти в майбуття ,
Сім'я- це болем ближнього пройматись,
В серцях плекати ніжні почуття..
Сім'я- це смутком й радістю ділитись,
Це вірність аж до смерті берегти...
Це ревно Богу по ночах молитись ,
За рідних в воду і в вогонь іти...
Сім'я- це по...
Християнський вірш « Цінуй»! Дуже гарний вірш для кожного
А хтось так хотів би в дитинство вернутись,
До своїх батьків, мов дитя пригорнутись.
Та тільки могилки чи тата, чи мами
Зостались на цвинтарі десь за ланами.
А хтось так хотів би обняти дитину –
Та втратив уже на війні всю родину.
А хтось до чужих несе біль свій і втому,
Бо в нього нема свого рідного дому.
У когось у грудях до ...
Де Ти є?
Ісус… покажи, розкажи де Ти є?
Моя душа сильно,Тебе потребує.
Мій розум прагне Твого спокою,
Закрий від стріл ворога, Собою.
.
Я втратила міць,що в мене була
Я втратила спокій що мала,
Поверни той щирий момент,
Як я вперше Тебе покохала.
.
Я забула, що Ти є справжня- Любов,
Відмовилась, відвернулась, від Неї,
Бог є з нами не тільки в радості
Бог є з нами не тільки в радості.
Він є Богом не тільки чудес.
Він є з нами, коли в печалі ми,
Коли промінь надії щез.
Він є з нами , коли ми плачемо,
Коли горе заповнить вщерть.
Ми для Нього багато значимо!
Задля нас Він пішов на смерть.
Не покинув Він нас із тривогами.
Не залишив Він нас у вогні.
Він ішов усіма дорогами
Нам жизнь земную даровал Господь
Нам жизнь земную даровал Господь
И время жизни отмеряет небо
В Его руках, и дух, душа и плоть
И времена, и сроки, и пределы.
Бесследно жизнь проходит, в суете
Как в легкой дымке тучки уплывают
Немало дней прожитых на земле
И по привычке мы года считаем.
… Прожитый год, прожитый день, мгновенье
Прожитая минута ...
ЗАКРИЙТЕ НЕБО
Не забувайте тих ,хто поруч з вами,
Хто у біді вмивається слізьми,
Закрийте небо ,люди, молитвами,
Закрийте небо , Ангели ,крильми.
Поплачте з тими ,хто сьогодні плаче ,
Журбу із ближнім навпіл розділіть
Ви понесете хрест його неначе,
Молитвою Вкраїну обійміть.
Знеможеним подмухайте на рани ,
...
Кажеш - ось у серці біль. Хіба Бог серце біллю наповняє?
Кажеш - ось у серці біль.
Хіба Бог серце біллю наповняє?
А Бог з небес дарує лиш любов.
І не мала вона, великая такая.
До краю сповнить серце лиш твоє,
Як, замість болі, її в серце приймеш.
А як прийнять? Як віднайти її,
Серед всіх відчуттів, що серце будять нині?
Такий буває вир тих відчуттів,
Що в них лю...
Де Бог? - християнський вірш про війну
Земля вмивається сльозою
І на розвалинах війни
Зітхає в відчаї з журбою
Й волає: "Господи,де Ти?"
Навкруг зруйновані будинки,
Розбиті храми дорогі.
Добротні,затишні маєтки
Перетворились в пустирі.
І переорані війною
Зітхають втомлено шляхи
Там біженці,йдучи юрбою,
Зітхають: "Господи, де Ти?"
Чи знаєте у чому справжнє щастя?
Чи знаєте у чому справжнє щастя?
Найбільше щастя - жити для Христа
Найбільша радість -це Йому служити
У Ньому всього серця повнота.
Без Нього радості не має в серці
Лиш Він є зміст весь і мета.
Для Нього жити і Йому служити-
Ось це є ціль мого життя.
Живи,трудись, палай для Бога,
Віддай найкраще,що у тебе є.
П...
Звикли до Христа вже, не цінили. Думали, що з ними буде завжди.
Звикли до Христа вже, не цінили.
Думали, що з ними буде завжди.
Як на голову лилося миро,
Лиш лунало: "Що за марнотратство..."
Жінка лиш, у серці із подякою,
Все дорогоцінне, те що мала,
У передчутті із Ним прощання,
Миро вже на Нього виливала.
Ні, не знала що піде додому,
Що належить ще Йому страждати.
Просто...









