Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Слова,слова... О як же їх багато

Слова,слова...О як же їх багато
Злітає з вуст у нашому житті...
Від них ми часто зазнаємо втрату,
Бо на вустах не раз слова пусті.

Ми можем словом, як ножем, вколоти,
Й чиясь душа від болю защемить,
А як багато в язика роботи,
Коли когось бажаєм осудить.

Словами можем ображати ближніх,
Нести прокляття,ворожнечу,горе й біль.
А ті слова,що сказані з любов'ю,ніжно,
Несуть благословіння,радість й мир.

Говорить не даремно Слово Боже,
Щоб ми повільні на слова були,
Де слів багато,й гріх з'явитись може,
Й зростуть колючі в серці бур'яни.

Бо кожне слово, то немов зернина,
Що на життєву падає ріллю.
Що з вуст твоїх сьогодні,друже,лине?
Чим засіваєш ниву ти свою?

Від слів прийде і суд,і оправдання,
Життя і смерть у владі наших вуст.
Тож кожен хай у серці зберігає
Слова,що говорив колись Ісус.

Слова Його наповнені любов'ю,
В них мудрість,правда,в них небесна повнота,
Святими й чистими були слова Господні,
Тож приклад ми берімо від Христа.

Ісус сказав: із серця все виходить,
Добро і зло, всі наміри й думки,
Що всередині, й на вустах те буде,
То ж серце треба пильно берегти.

Нам серце чисте дарував Спаситель,
Коли прийшли до Нього з каяттям,
Хай Бог поможе,щоб його не забруднити,
Й прославить Господа своїм святим життям.

Хай Бог мої й твої очі відкриє,
Щоб кожен свого серця бачив стан,
Якщо світильник в ньому ледь жевріє,
Ісуса,друже , запроси в свій храм.

Господь від зла очистить твоє серце,
Розвіє темряву небесне світло вмить,
І з вуст твоїх хвала Христу поллється,
Й весь шлях земний Ісус благословить.

..Слова,слова...О як же їх багато
Злітає з вуст у нашому житті...
В словах дай,Боже,завжди пильнувати,
Щоб плід достойний принести Тобі.

Автор: © Ірина Косарук

---

Цей вірш висловлює дуже важливе повчання про силу та вплив слів, які ми вживаємо в нашому спілкуванні з іншими та вживаємо до свого життя. Основна ідея вірша полягає в тому, що слова мають величезну потужність і можуть призводити як до добра, так і до зла.

Вірш підкреслює, що слова можуть завдавати шкоди іншим людям, коли ми вживаємо їх неважливо чи навіть зловмисно. Такі слова негативно впливають на інших та завдають болю, горя і роздратування.

З іншого боку, вірш показує, що слова можуть бути джерелом благодаті, миру та радості, коли ми вживаємо їх з любов'ю, доброзичливістю та мудрістю. Слова, які сказані з любов'ю, можуть нести благословіння та мир.

Автор закликає до обережного вибору слів і наголошує важливість дбати про те, якими словами ми користуємося. Він також звертається до Ісуса Христа як до прикладу чистих та благодатних слів і закликає зберігати чисте серце та служити Богу.

20.10.2023

Біблія:

Я дав тобі Своє благословіння

Я дав тобі Своє благословіння.
Прийми його, і серцем ти радій.
Ти зараз йдеш дорогою смиріння,
А поруч Я- Господь і Батько твій.

Я знаю, як іти ти вже стомилась,
Я знаю, як усе тобі болить,
І думаєш, що ти сама лишилась,
Немає тих, хто міг би підкріпить.

Я тебе бачу. Бачу твої сльози.
Я чую все й тоді, коли мовчиш.

Чи немає нам за що дякувати Бога?

1. Чи немає нам за що дякувати Бога?
Чи нема за що сказати : дякую Тобі?
Дякую, мій Бог, за хліб і воду
Й за те що маю на столі.

2. Чи це не милість Божа, що ми всі живі?
Хіба не милість, що ми встали зранку?
Чи це не Його ласка, що в нашім краї мир?
І ви і я сьогодні ще в порядку.

3. Чи не достойний слави Той
Хто по...

Чи це мир, що в серці світить, Як спокійна зоря вночі блакитній?

Чи це мир, що в серці світить,
Як спокійна зоря вночі блакитній?
Чи це мир, що в душі осягнута,
Любов'ю Божою пронизана?

Чи це мир, коли гріхи забуті,
І простила небесна благодать?
Чи це мир, коли Богом воджені,
Ми крокуємо в світле майбуття?

Мир – це дар від Всемогутнього,
Що відкриває нам вічні небеса.

МОЖНА ГОВОРИТЬ СЛОВА КРАСИВІ

Можна говорить слова красиві,-
головне ж в словах є суть.
Можна все життя прожить у мирі,
можна зло усе ще не забуть.

Можна неподумавши зробити,-
потім цим зашкодити комусь.
Можна все життя комусь розбити
й дивуватись потім ще чомусь.

Можна бути вдома із батьками -
почуватися чужим дитям.
Можна жити поруч з жебраками,-<...

БУДУ СЛАВИТИ ВІЧНО

Буду славити вічно свого я Творця,
Його милість всім людям звіщати.
Хай полине у небо Отцеві хвала,
Я не буду байдуже мовчати.

Про любов Його лине хай пісня дзвінка,
Хай по цілому світу лунає,
Хай почують гаї, і ліси, і поля,
Що у Бозі спасіння я маю.

Я не хочу мовчати про милість Твою,
Ти втішаєш мене Своїм словом.
Роз...

Перед розп'яттям, плакав наш Христос

Перед розп'яттям, плакав наш Христос,
Коли вночі молився в Гефсиманії?
Тяжко страждав, і лише піт Його
На землю падав тоді крові краплями.

Тяжко змагались тільки дух і полоть.
Бо тіло смертнеє, земнеє тоді мав Він.
І знав чому прийшов сюди Господь.
"Нехай мине..." - так тіло лиш казало.

Не знаємо а плакав чи Він т...

Опущені руки у християнина?

Опущені руки. Погасла надія...
Хіба так буває у християнина?

Буває. Як серце омите сльозами...
І далі іти більше сили не стане...
А холод ночей пробирається в душу
І думка пекуча знов очі зворушить...

Буває! Не видно кінця темним ночам,
Не чуєш пісень або чути не хочеш...
І погляд пустий вкотре тихо сховаєш,
Розради собі вже д...

Гончар ось місить глину для посудини

Гончар ось місить глину для посудини.
А вона різна у руках його бува.
Бува тверда, що розмочити важко.
Бува, каміння у собі хова.

Бува м'яка піддатлива на вигляд.
Глечика ліпить ніжно не ламає.
Тому гончар із кожною лиш глиною,
По свому особливо поступає.

Одну він мочить глину дуже довго.
А іншу мне, каміння вибирає.
...

О мій Господь...

А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був...
Ісаї 53:5

О мій Господь, так хочеться збагнути
Всю глибину Твоєї за нас жертви,
Як зміг в той час таким покірним бути,
Щоб все стерпіти й на хресті померти.

Як у саду, де Ти порушив тишу,
Коли молитва до небес злітала,
Коли вже знав - сюд...

Бережіть Бога

Життя пролітає наче літня пора
І кожен господар своє пожинає
Десь зріє колосся любові й добра,
А десь на полях лиш бур'ян виростає

Та кожен збиратиме те що саджав,
За обрій ховається сонце багряне
І якби там довго посів не тривав-
Всерівно колись врешті жатва настане
<...