Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

ПОДОРОЖ ІОНИ: ФАКТИ, МАПА

476

Опис

Карта показує контраст між пунктом призначення місії Йони, тобто Ніневією, та його запланованою втечею до Фарсісу.

Скільки часу знадобилося Йоні, щоб дістатися Ніневії?

Пророк Йона був родом з Гафхефера на півночі Галілеї, розташованого всього за дві години шляху від Назарету. Ніневія знаходилася приблизно за 550 миль на схід від Йоппії по прямій. Іона мав намір вирушити до Фарсіса, найвіддаленішого міста, приблизно за 2500 миль на захід (на краю Іспанії). Звичайно, історія вказує на те, що він не дістався до Фарсіса, але як далеко він зайшов, теж не повідомляється.

Отже, якщо ми припустимо, що Йона вирушив зі свого рідного міста в Йоппію, щоб сісти на корабель, то він пробив би близько 67 миль тільки для того, щоб дістатися до порту Йоппії. Прогулянка, ймовірно, була б більше схожа на 2-3-денний похід.

Тоді, навіть якби корабель потрапив у шторм відразу біля берегів Йоппії і «велика риба» вивернула його назад на сушу прямо тут, в Йоппії, Йоні довелося б пройти 550 миль до Ніневії! Людина може проходити по 40 миль на день, отже шлях до Ніневії з Йоппії зажадав би 13-14 днів ходьби.

Таким чином , весь шлях від Гафхефера до Йоппії та Ніневії зажадав приблизно 15 – 18 днів ходьби.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ІОНУ

Іона жив під час царювання ізраїльського царя Єровоама II (належить до так званих «малих пророків).

* * *

Іона втік до м.Фарсіс, що у протилежному напрямі Ніневії. Кораблі Соломона плавали до нього, разом з кораблями Хірама, царя Тирського, до Фінікії, оскільки Фарсіс був Фінікійською колонією (Іс. 33).

Подорож через Середземне море в Фарсіс відбувалося на великих судах того часу, званих кораблями Фарсійськими (Іс.2: 16, Іс.23: 1, 14 та ін). Ці кораблі, повертаючись з Фарсиса важко навантаженими, часто розбивалися від східного вітру, при переїзді через Середземне море. Тому Псалмоспівець в одному зі своїх псалмів каже: Східним вітром Ти (тобто Господь) розтрощив фарсійські кораблі (Пс.47:8).

Ім'я пророка Йони (יונה), який побував у утробі у кита перекладається як - голуб.

* * *

За царя Ассірії Адад-Нерарі III дійсно була проповідь Іони, що має наслідки в історії релігії Ассирії. Мотив наказу царя Ніневії про дні посту та покаяння знаходить певні паралелі у клинописних документах 8 ст. е., містять такі розпорядження ассирійського царя правителям областей.

* * *

Всім відомо, що оригінал св. Біблія написана єврейською мовою. Але єврейською мовою кит називається словом "таннін". У Біблії ж морська жива істота, що поглинула Іону, названа не словом "таннін", а словом "даг", а слово "даг" означає "велику рибу" або "потвору глибин".

* * *

Існує припущення, що рослиною, яку Бог виростив для Іони, був касторовий боб або Клещевина.

Стародавнє місто Йоппі я це сучасне місто Яффа поряд з Тель Авівом.

Це стародавнє портове місто, в Біблії згадуване у зв'язку з пророком Іоною, який тікаючи від Божого обличчя в цьому порту, сів на корабель.

На сьогоднішній день усі відомості, що містяться в книзі Іони, підтверджені історичною наукою.

Ніневія знаходилася на східному березі річки Тигр, приблизно за 900 км від Самарії, столиці Північного царства. Це було велике місто, захищене, подібно до Вавилону, двома фортечними стінами. Вважають, що до появи Йони Ніневія двічі (наприкінці першої третини VIII століття) постраждала з голоду.

* * *

Будучи родом з Гефаховера, Йона, отже, походив із Завулонового коліна, в якому знаходилося це місто (Нав. 19:13), і належав до пророків Північного Ізраїльського царства. Його ім'я пов'язується з царюванням Єровоама II, який запанував у 835 році до н. е. і займав ізраїльський престол 41 рік (4Цар. 14:23).

* * *

Про кінець життя пророка та його смерть відомо лише з переказів. По одному з них пророк Йона після проповіді в Ніневії залишився жити там до кінця свого життя, там і помер. Вважалося, що його поховання знаходилося на високому пагорбі поблизу Мосула, де відкрили руїни Ніневії. За іншим переказом, Йона повернувся з Ніневії та помер на своїй батьківщині в Гефаховері.

* * *

Іона - найдавніший з єврейських пророків, писання якого дійшло до нашого часу. І він же був єдиним старозавітним пророком, який «спробував втекти від Бога».

* * *

В Йон 3:3 вказується, що Ніневія була містом на три дні ходьби. У давнину був міст, обхід яких зайняв три доби. Проте річ у тому, що у давнину виділялася Розширена чи Велика, Велика Ніневія та власне місто Ніневія. У Біблії, в книзі Іони 3:3, ясно вказується «місто велике».

* * *

Знаменитий сучасний асиролог доктор Л. Оппенхейм також каже, що повідомлення про Ніневію, як місто, яке потрібно обходити три дні анітрохи не суперечить науці, «Коли у Старому Завіті йдеться про три дні, які знадобилися перетнути місто Ніневію (Книга Іони 3: 3).

Пророк Йона і Місто в 120000 чоловік (Ніневія).

«Був час, коли деякі критики серйозно сумнівалися, що в тодішній Ніневії могло існувати місто з населенням у сто двадцять тисяч осіб (згідно Іон. 4:11).

Тим часом археологічні розкопки в Німруді неподалік Ніневії виявили меморіальний монумент ассірійському цареві Ассурнасірпалу Другому, чия армія напала на Ізраїль. Серед іншого на монументі було розшифровано й текст, що вказує на порядок блюд на „банкеті“ на честь освячення палацу владики, на який зібралося сімдесят тисяч осіб. Серед гостей перераховані і знати Ніневії.

Вона настільки численна, що це свідчить про густу заселеність ассирійської столиці. Так археологічне відкриття знову підтвердило біблійне повідомлення.

Найбільший сучасний англійський археолог доктор Сетон Ллойд також прямо говорить про правдивість книги Іони, яка говорить про населення Ніневії в 120 000 чоловік.

Слід зупинитися також на знахідках, зроблених британською археологічною експедицією під керівництвом М. Мелоуна, ця експедиція повернулася до Німруду 1949 р. і пропрацювала там ще 14 років.

Спочатку Меллоун зосередив зусилля на вивченні північно-західного палацу. Там була виявлена пам'ятна стела Ашшурнацирпала II з рельєфним зображенням царя та написом із 153 рядків, що покриває обидві сторони каменю. Ця пам'ятка представляє особливий інтерес, оскільки вона містить опис церемоній та свят, приурочених до офіційного відкриття палацу в 879 році до н. е. аж до подробиць приготування святкової трапези на 69 574 особи, що тривала десять днів.

Інші повідомлення такого роду дозволили Меллоуну приблизно підрахувати населення Кальху після того, як Ашшур-націр-апал зробив його своєю столицею. Цифра, яка в нього вийшла — не менше 86 тис. осіб, включаючи дітей, — є цікавою паралелью до «ста двадцяти тисяч жителів», які приписують Ніневії у Старому Завіті (Іона 4:11)».