Заходи довжини, площі, обсягу та ваги в Біблії

Опис

Заходи довжини, площі, обсягу та ваги
У Лев 19:35 і Втор 25:13-16 йдеться про те, що ізраїльтяни повинні дотримуватися "вірних" ваг, гирів, судин для вимірювання рідин і т.д. Оскільки "гроші" (зливки дорогоцінних металів, що вживалися при розрахунках) в ту епоху зважувалися (пор. Бут 23:16 ), то міг мати місце обман при купівлі та продажі, що і ганиться в Ам 8:5 . Подібне ж засудження "зменшеної міри та невірних ваг" міститься і в Приповістей 11:1 ; Приповістей 20:10,23 ; Мих 6:10-13 .

I. ЗАХОДИ ДОВЖИНИ І ПЛОЩІ

1) ЗАХОДИ ДОВЖИНИ. Загальноприйнятою одиницею вимірювання довжини був ЛІКІТ (див., напр., Бут 6:15 ; Вих 25:10 ; Число 35:4 ; 3 Цар 6:2 ; 4 Цар 14:13 ; Ін 21:8 ). Напис, знайдений у Силоамському тунелі, визначає довжину тунелю 1200 ліктів (525 м). Звідси випливає, що лікоть становив 525:1200 = 0,4375 м, тобто. близько 45 см. Лікоть ділився на ПЯДІ - бл. 22,5 см ( Вих 28:16 ; 1 Цар 17:4 ; Іс 40:12 ; Єз 43:13 ; Мт 6:27 ; в останньому випадку в Синод. пер. - "Лікоть"), ДОЛОН - бл. 7,5 см ( Вих 25:25 ; 3 Цар 7:26 ;Пс 39:6 ) і ПАЛЬЦІ - бл. 1,9 см ( Єр 52:21 ). Т.ч., співвідношення були слід.

1 лікоть = 2 п'яді = 6 долонь = 24 пальці;

1 п'ядь = 3 долоні = 12 пальців;

1 долоня = 4 пальці.

Поряд з наведеною існувала і ІНША ЗАХОДА ЛІКТЯ, яка була на 1 долоню довшою за звичайну і, слід., дорівнювала прим. 52,5 см ( Єз 40:5 ); 6 таких ліктів становили ТРІСТ (3,15 м), згадка про яку є тільки в Книзі пр. Єзекіїля при описі розмірів храму і земельних наділів (Єз 40:5 ; Єз 42:16-20 ). У НЗ цю одиницю виміру, можл., має на увазі Іван ( Об'явл 21:15,16 ). У 2 Пар 3:3йдеться про вимірювання в ліктях "принаймні", ймовірно, і тут мається на увазі більш довгий лікоть. Вживання дванадцятирічної системи числення свідчить про кревність др.-евр. системи заходів з шумеро-аккад., що застосовувалася і поза Месопотамії. У Вавилонії та Єгипті, окрім звичайного, був відомий "царський" лікоть (його розміри невідомі). Єгипет. міри довжини відповідали др.-евр., тоді як вавил. лікоть складав від 49,5 до 55 см. У Дії 27:28 як міра довжини, що застосовувалася мореплавцями, згадується САЖЕНЬ, що становила бл. 1,8 м;
2) ВИМІР відстань. Набагато менш визначені заходи пройденого шляху, що зустрічаються в Біблії: "крок" ( 2 Цар 6:13 ); "відкидання каменю" (тобто відстань, до-рої пролітає кинутий камінь,); "постріл із лука" (відстань, що долається пущеною з лука стрілою, Бут 21:16 ); "День шляху" ( Бут 30:36 ; Бут 31:23 ; Вих 3:18 та ін; Лк 2:44 ; мається на увазі прим. 7-8 годин пішого ходу). можл., що всі ці мовні звороти, а також і вираз "деяка відстань" [євр. киврат-ерець , " міра землі ", Бут 35:16 ; Побут 48:7 ; 4 Цар 5:19 ) позначають цілком визнач., але невідомі нам відстані. Греч. СТАДІЙ (СТАДІЯ) - міра шляху, названа на честь стадіону в Олімпії та рівна 600 футам = бл. 185 м ( Лк 24:13 ; Ін 6:19 ; Ін 11:18 ;Об'явл 14:20 ; Об'явл 21:16 ). Тільки Мф 5:41 зустрічає грецьку. слово МІЛІОН, що сходить до рим. міліаріум - МИЛЯ [від лат. мілі , "тисяча"; у Синод. пров. "ПРИЩЕ"] і означає одиницю вимірювання шляху = 1,478 км. СУБОТНИЙ ШЛЯХ ( Дії 1:12 ) є відстанню, до-рої, согл. тлумаченню іуд. книжниками Вих 16:29 було дозволено проходити в суботу. Суботній шлях становив 2000 ліктів, тобто. близько 1 км. Він був встановлений на підставі відстані, що відокремлювала ковчег заповіту від табору ізраїльтян у пустелі ( Іс 3:4 ), а також на підставі протяжності полів, що примикали до Левитських міст ( Числ 35:5 );
3)ЗАХОДИ ПЛОЩІ. Земельна ділянка, площу якої можна було обробити за допомогою пари волів протягом дня, називалася ПОЛЕМ ( 1 Цар 14:14 ; Іс 5:10 ; в останньому випадку в Синод. пер. - "Дільниця"). У др.-євр. оригіналі 1 Цар 14:14 вжито слово МААНА - "борозна" (в Синод. пров. не передано), що позначало, можл., міру площі; зміст слова тут не зовсім зрозумілий. Кр. того, розмір площі визначався необхідним для її засіву обсягом зерна. Вжите у зв'язку з цим у 3 Цар 18:32 слово САТА [євр. сеа ; арам. сата - "заходи зерна"] позначало міру, що містила 1 мішок (або короб) зерна. У Лев 27:16розмір земельної ділянки визначався числом хомерів (мір) ячменю, необхідні його засіву.

ІІ. ЗАХОДИ ОБСЯГУ

1) ЗАХОДИ СИПУЧИХ ТІЛ. ХОМЕР [відповідає месопотамському імер - "ослячий в'юк", інакше КОР] був найбільшою мірою сипких тіл, що містила 10 еф ( Єз 45:11 ). Він згадується в основному як міра зерна ( Лев 27:16 ; 3 Цар 5:11 ; 2 Пар 27:5 ; Їзд 7:22 ; Єз 45:13 ; Ос 3:2 ), іноді також як міра рідини (при вимірі кількості оливи - 3 Цар 5:11 ; Єз 45:14 ). Половина хомеру іменувалася ЛЕТЕХ (тільки в Ос 3:2 ; в Синод. Пров. - "Півхомеру"). наиб. вживе. мірою сипких тіл була ЕФА ( Суд 6:19 ; Рут 2:17та ін), к-раю, за Йосипом Флавієм, відповідала прим. 36 л. У той самий час існує й інше її визначення, що належить А.Сегру: єгип. папірус 289 р. до Р.Х. містить відомості, що обсяг борошна дрібного помелу в Палестині визначався мірою відповідності. єгип. Артаба = 21,83 л. Цю палест. міру Сегр ототожнює з ефою, яка в такому випадку містила бл. 22 л, а летех і хомер - соотв. 110 та 220 л. Археол. відкриття в Лахиші підтвердили відповідність обсягу БАТА (к-рий, согл. Єз 45:11 , тотожний ефе) висновкам Сегра (див. нижче). Ефа містила 3 САТИ (див. вище, пункт I,3; Побут 18:6 ; 1 Цар 25:18 ; 4 Цар 7:1; у двох останніх місцях у Синод. пров. - " міра " ), кожна з яких брало, своєю чергою, дорівнює бл. 7,3 л. Жменя як міра обсягу становила прим. 0,25 КАБА, що сост. бл. 0,5 л ( 4 Цар 6:25 ). Поряд з цим застосовувалася така міра обсягу, як ГОМОР ( Вих 16:36 ), або ДЕСЯТА ЧАСТИНА ЕФИ ( Лев 5:11 ; Число 5:15 ), часто звана також "ДЕСЯТА ЧАСТИНА" [євр. асирит , Число 15:4,6,9 ], що містить бл. 2,2 л. Отже, основними заходами були:

1 хомер, або кор = 10 ефам = 30 сатам (сеа) = 180 кабам;

1 ефа = 3 сатам (сеа) = 18 кабам;

1 сата (сеа) = 6 кабам;

1 ефа = 10 гоморам.

У Синоді. пров. НЗ грецьк. слово модіос , соотв. лат. модіус (хлібна міра, рівна прим. 8,75 л), перекладено як "судину" ( Мт 5:15 ; Мк 4:21 ; Лк 11:33 ). Словом " міра " іноді перекладається д-евр. ефа ( Ам 8:5 ; Мих 6:10 ), а також сата ( 1 Цар 25:18 ; 4 Цар 7:1 ). У Об'явл 6:6 згадується грецьк. міра зерна ХІНІКС, рівна прим. 1,1 л;
2) ЗАХОДИ РІДИНЬ. наиб. вживе. мірою рідин був БАТ ( 3 Цар 7:26 ; 2 Пар 2:10 ; 2 Пар 4:5 ;Їзд 7:22 ; Іс 5:10 ; Лк 16:6 ; в останньому випадку до Синоду. пров. - "захід"), який, як і ефа, містить 0,1 хомеру ( Єз 45:11,14 ). При розкопках у Лахиші було знайдено розбиту посудину з написом: bt l-mlk [ бат лемелех , "царський бат"]. Така посудина містила бл. 22 л. Завдяки цій знахідці вчені змогли визначити ємність бата в період перед вторгненням Сінаххеріба (бібл. Сеннахірим) у 701 р. до Р.Х.: вона становила бл. 22 л. Цей висновок підтверджується тим, що, согл. висновку А.Сегра, таку ж місткість мала ефа (див. вище). Бат містив 6 ГІНІВ ( Вих 29:40 ; Вих 30:24 ; Єз 4:11 ; Єз 45:24 ; Лев 19:36), кожен з яких брало дорівнював, слід., Прим. 3,66 л. Гін, у свою чергу, містив 12 ЛОГОВ ( Лев 14:10-24 ), кожен по 11/36 л. Отже, існували сліди. міри рідин:

1 хомер = 10 батам = 60 гінам = 720 логів;

1 бат = 6 гінам = 72 логів;

1 гін = 12 логів.

У Синоді. пров., в Ів 2:6 , словом "захід" передано грецьк. метретес (літер. "вимірює"). У Стародавню Грецію великі судини визнач. форми служили зразками при вимірі рідин. У зв'язку з цим вони розглядалися як мірні обсяги встановленої ємності, тому саме слово, що означало "посудину", майже зникло з ужитку. Такий виміряє. посудина вміщала бл. 39,5 л. Якщо згадані в Ін 2:6 кам'яні водоноси містили в середньому по 2 міри, соотв. згаданим вище, тобто. близько 80 л, тобто місткість всіх водоносів була близько 480 л.

ІІІ. МЕРИ ВАГИ

Ізраїльтяни використовували для зважування товару вагові чаші і гирі, які носили з собою в "кисі" - невеликій сумі, гаманці ( Втор 25:13 ; Приповістей 16:11 ; Міх 6:11 ). Такі гирі, як правило, кам'яні, були знайдені під час розкопок. На частині з них виявилися написи із зазначенням їхньої ваги. Найчастіше у Свящ. Писання говориться про вагу металу або -> грошей ; кр. того, зазначена вага кожної з складових частин оливи помазання ( Вих 30:23,24 ); двічі згадується зважування волосся ( 2 Цар 14:26 ; Єз 5:1 ). Др.-євр. мірами ваги були ТАЛАНТ [євр. кікар , "коло", "круглий шматок металу"], МІ-НА [євр. мане , мана, "Частина", "частка"], СІКЛЬ [євр. шекель , "вага"], БЕКА (євр. "відрубана") та ГЕРА (євр. "зерно"). Согл. Вих 30:13,14 , кожен чоловік-ізраїльтянин, що "надходить до числення" народу, повинен був внести як викуп за свою душу 1/2 сикля срібла. Це становить, за сукупної чисельності 603550 чоловіків-ізраїльтян, 301775 сиклів. У Вих 38:25,26 загальну кількість срібла визначено у 100 талантів та 1775 сиклів. Звідси випливає, що 1 талант дорівнює 3000 сиклів (на противагу вавил. таланту, який становили 3600 вавил. сиклів). З Єз 45:12,13слід (якщо дотримуватися версії тексту Септуагінти: "П'ять шеклів повинні вважатися п'ятьма, а десять шеклів повинні вважатися десятьма, а п'ятдесят шеклів повинні становити одну міну"), що МІНА складалася з 50 шеклів. І це означає, що ТАЛАНТ мав складатися з 3000:50=60 хв. СІКЛЬ, у свою чергу, ділився на напівсиклі, іменовані БЕКА ( Бут 24:22 ; Вих 38:26 ; в Синод. пров. - "Півсикля"). Ця назва (підтверджується також написами, виявлений при археол. розкопках) походить від др.-євр. дієслова зі значенням "розрубувати", що вказує на те, що шматок металу вагою в сикль (пор. рус. "Рубль") розрубували навпіл. Мінімальна вага - 1/20 сикля - іменувався ГЕРА ( Вих 30:13 ; Єз 45:12 ). Отже, існували сліди.

1 талант = 60 мін = 3 000 сиклів = 6 000 бек = 60 000 гер;

1 міна = 50 шеклів = 100 беків = 1 000 герам;

1 сикль = 2 бекам = 20 герам;

1 бека = 10 герам.

У ВЗ талант був одиницею ваги золота, срібла, міді, заліза ( 1 Пар 29:7 ) і свинцю [ Зах 5:7 ; ін-євр. слово кікар - "талант", вжите тут, у Синоді. пров. передано як "шматок"]. У мінах обчислюється вага золота ( 3 Цар 10:17 ) та срібла ( Езд 2:69 ). Сикль згадується при зважуванні золота, срібла та міді ( Вих 38:24-29 ), пахощів ( Вих 30:23-24 ) і волосся ( 2 Цар 14:26 ). У НЗ талант був одиницею ваги драг. металів, що містяться в монетах ( Мт 18:24 ; Мт 25:15 ; Об'явл 16:21 ). Міна згадується у Лк 19:13 . (->Гроші, III,3 ). Греч. слово літра ( Ін 12:3 ; Ін 19:39 ; у першому випадку в Синод. пров. - "фунт") відповідає лат. лібра : це рим. одиниця ваги = 327,45 р. Ще одна одиниця ваги, що становить, ймовірно, 2/3 сикля, стала відома вченим після того, як при розкопках було знайдено сім кам'яних гир із др.-євр. написом пім . Ці знахідки дозволили витлумачити місце в 1 Цар 13:21 , раніше незрозуміле, як "І була плата в 1 пім за сошники та заступи, і 1/3 сикля за сокиру або за лагодження рожна". Кр. того, вага в чверть сикля згадується в 1 Цар 9:8. Щоб співвіднести др.-євр. одиниці ваги з совр., слід виходити з ваги сикля, сама назва якого (див. вище) визначає його як вихідну одиницю ваги. Др.-євр. сикль неодноразово намагалися ототожнити з вавілом. сиклем, вага якого дорівнює 16,37 р. Однак знахідки древніх вагових гирь у Палестині (які, у свою чергу, досить-таки значить. відрізняються між собою за вагою) це не підтвердили. Різні набори кам'яних гирек свідчать про коливання у вазі сикля: він міг дорівнювати 11,17 г, 11,5 г і 12,2 г (Galling, Bibl. Reallexikon, Sp. 187-188). З цим застереженням про відмінності у вазі сикля, для нас важко з'ясованих, спробуємо все ж таки встановити відповідності між др.-євр. та суч. мірами ваги. Про це дає наблизити. уявлення слід. таблиця: