Молитва – найліпший відпочинок

І ось знову, шановний читачу, ти вирішив долучитися до моїх роздумів. Я хотів би, щоб вони збагатили тебе.

Добре молитися – означає добре жити. Хто добре молиться, той має змогу в будь-якій ситуації отримати Божу допомогу. Той, хто добре молиться, ніколи не почуватиметься самотнім або безпорадним.

Але як це – добре молитися?

Молитва – це розмова з Богом. Тому нам слід опановувати Божу мову так само поступово, як у дитинстві ми вивчали рідну, якою спочатку пробували розмовляти з батьками, а потім і з іншими людьми. Багато людей думають, що вміють молитися, бо вивчили напам’ять такі молитви, як «Отче наш», «Богородице Діво», «Вірую» тощо. Але якщо ти навчишся співати декілька французьких пісень, це аж ніяк не означатиме, що знаєш французьку мову. Аби вивчити мову, треба спочатку запам’ятати певну кількість слів, потім вивчити граматику, синтаксис, далі навчитися будувати окремі речення і тільки тоді можна почати засвоювати техніку мовлення.

Божу мову слід вивчати подібним чином. Коли апостоли побачили, що Ісус молиться, підійшли до Нього й попросили: «Господи, навчи нас молитися» (Лк. 11:1). Ісус вислухав їхнє прохання та сказав їм: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні. І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого» (Мт. 6:9-13).

Ісус не сказав: «Вивчіть ці слова напам’ять і вмітимете добре молитися». Він лише повідомив апостолам, що так мають молитися.

Саме тому кожне слово «Отче наш» є для нас безцінним, а всі вони разом показують усю багатогранність наших взаємин з Богом. Фахівці, перекладачі Святого Письма, твердять, що «Отче наш» – це короткий виклад усього Нового Заповіту. Ось якою багатою є ця молитва.

З Ісусової науки, викладеної в «Отче наш», довідуємося, що перший крок у молитві – це стати перед Богом і сказати Йому: «Отче», – тобто зосередитися. Адже так само робимо, побачивши друга, – гукаємо до нього: «Агов, друже!» Тому зосередитися потрібно не лише для того, щоб думати про те, що кажемо, а й про того, до кого звертаємося. І тільки після того, як ти якийсь час постояв перед Богом і відчув Його присутність, можеш промовити: «Нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліба нашого насущного дай нам сьогодні».

Поки не маєш відчуття Божої присутности або, інакше кажучи, доки твоя увага розпорошена й у тебе складається враження, що промовляєш у порожнечу, доти молишся неусвідомлено.

Безперечно, у такій молитві теж є сенс. Адже навіть тоді, коли наша увага розпорошена, глибини нашої душі все одно перебувають в єдності з Богом. Часом достатньо самого наміру, щоб навіть «Отче наш», промовлене без належного зосередження, поєднало нас із Богом.

Важливо, однак, шукати Бога всім своїм серцем. «І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем» (Єр. 29:13), – сказав Бог. Деколи достатньо лише кілька секунд усвідомлено постояти перед Богом. За цей час можеш відчути, як Його присутність огортає та змінює тебе. Здобувши такий досвід, тужитимеш за молитвою, а також зрозумієш, що молитва чудесним чином змінює твоє життя.

Для початку спробуй проказувати молитву «Отче наш» так: кілька днів промовляй лише «Отче наш» і давай цим словам поволі проникати у твою душу й ставати твоєю власністю. Через них поступово прийде Божа присутність, і ти почнеш відчувати, що зустрічаєшся з Богом, як зі своїм Отцем.

Важливо, однак, щоб ти не тільки слухав, як слід діяти, а й практично виконував вказівки. Тому спробуй зробити це відразу.

Насправді молитва – це час, який проводимо з Богом. Якщо усвідомлюєш, що Бог дивиться на тебе, то ти відкритий на Божу присутність і у твою душу проникає Боже світло. Вийди на це світло. Зупинися перед Божим поглядом, розслаблений, спокійний, упевнений у тому, що Бог поруч. Не шукай жодних видінь чи емоційних переживань, а просто дозволь душі стояти перед Богом. Діючи так, розвиватимешся в молитві й швидко почнеш сприймати її, як розмову з Богом. Це лікуватиме тебе, зміцнюватиме й внутрішньо звільнюватиме. Якщо, однак, знову відчуєш, що ти відсутній, неуважний, не прагнеш Божої присутности, повільно промов початок «Отче наш», і відчуття перебування разом з Богом повернеться.

Не примушуй себе, а роби це спокійно, так, наче відпочиваєш. Молитва – найліпший відпочинок.

І нехай Господь допоможе тобі поринути в глибини молитви.