Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Таємниця молитви

Хлопчику було вісім років, коли його залишили жити з морським вовком. Так називали бувалих людей, які рідше ступали на землю, ніж на палубу корабля, моря, що борознить, і океани. Таким і був капітан, який звик командувати безліччю матросів, а на старість залишився наодинці зі своїми хворобами. На службу до нього приставили його хрещеного сина.

Хрещеник виявився жвавим пустуном, невгамовно галасливим. Капітанові ж, який часто читав і роздумував, хотілося спокою і тиші. І хоча домашні справи хлопчик виконував справно, його невгамовна вдача і непосидючість турбували хворого.

На старості років капітан, який багато побачив за своє життя, хотів осягнути таємницю молитви Господньої. Сама молитва невелика:

“Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного”, але плоди її дивовижні. Капітан читав книги святих подвижників, яким було відкрито таємне. В один голос вони стверджували – розумом таємниці молитви не осягнути. Спочатку вона вимовляється вустами, потім розумом, і, нарешті, так проникає в серце людини і сама твориться безперестанку, навіть під час сну. Читав капітан і про дорогоцінний досвід старців, які йшли в пустелі і жили цією молитвою, розмірковував про прочитане... А тут цей хлопчик відволікає. Так тривало довго, і нарешті капітанові набридло. Взяв він різки, посадив хлопчика на лаву і змусив говорити молитву вголос. Та не раз, а багато.

Жвавому хрещеникові це завдання було тягарем, проте й рогів скуштувати не хотілося. Тому він з небажанням шепотів те, що велено. Варто йому замовкнути, як хворий трохи ворушив різками, нагадуючи про можливе покарання за непослух. Цього було достатньо, щоби хлопчик знову починав вимовляти молитву. Капітан прислухався до звучання святих слів, зрідка повторюючи: «Господи, навчи нас молитися».

Через деякий час хлопчик став охочіше виконувати наказ читання молитви. Крім того, капітан зауважив, що хрещеник змінився: став менш крикливим, більш скромним і слухняним. Бачачи, що домашні обов'язки виконуються їм старанно, капітан надав хлопцеві більше свободи і викинув різки, здогадавшись, що вони ведуть до Бога. А одного разу "морський вовк" зробив відкриття: хрещеник сам постійно молився без нагадувань. Недарма кажуть: молитва дається тому, хто молиться. Відповісти, чому він так старається, хлопчик не зміг. Сказав лише, що йому непереборно хочеться завжди творити молитву.

- Що ж ти відчуваєш при цьому?

– Мені буває добре, коли я молюся.

– Як це – добре?

– Не знаю, як і сказати.

- Весело, чи що?

- Так весело.

Хіба не весело бути з Богом? Він і приходить до нас на радість.

25.10.2023

Біблія:

Злий Валерик

Ласкаво світило сонечко, зігріваючи своїм теплом усе довкола. Від його цілющих променів тікав холод, темрява і морок. Зелена трава з розкиданими подекуди біленькими і жовтенькими квіточками м'яким оксамитовим килимом покривала землю. Дерева вбралися в яскраво-зелений одяг, на розлогих яблунях з'явилися ніжні біло-рожеві букетики. Повітря наповнилося ароматом квітів і щебетом пташок, що ...

Ранкова молитва

Цей ранок був особливо теплим. Пташки весело цвірінькали на деревах. У них були важливі справи. Вже настала осінь, і всі перелітні птахи готувалися відлітати на зимівлю в теплі країни. За літо вони встигли виростити своє потомство. Пташенята так підросли, що їх стало важко відрізняти від дорослих птахів. За літо вони зміцніли, набули навичок, які допоможуть їм прогодуватися. Час перельоту &ndas...

Сергійкова віра

У будинку № 38 на першому поверсі живе хлопчик Сергійко, який з дитинства інвалід. Він ніколи в житті не вставав на свої ноги й увесь час сидить в інвалідному візочку. Довший час він проводить біля вікна, спостерігаючи, як інші діти весело грають у дворі. Йому дуже часто буває самотньо. Але якось сусідка Оленка подарувала Сергійкові невеликий старенький магнітофон і кілька аудіокасет із христия...

Нова

Вихователька дитячого садка Софія Олександрівна ввела до ігрової кімнати молоду жінку з дівчинкою. Дівчинка була славна, з рудим волоссям і якимось надзвичайно добрими очима та привітною усмішкою.

Путівна карта

Марк знову і знову крадькома поглядав на батька. Чи правильно вони йдуть?

Перед походом тато довго вивчав карту, запам'ятовував маршрут, робив різні позначки олівцем. Тепер він часто зупинявся і порівнював місцевість із знаками на карті.

Багато разів Марку хотілося йти второваною доріжкою, але батько командував повертати то праворуч, то ліворуч. Ліза, сестричка Марка, ве...

Капризка

Літає над містом Капризка і на всі боки поглядає – до кого б їй забратися. А в одній квартирі маленька Оленка з боку на бік повертається, ось-ось прокинеться. Примха добре знає цю дівчинку і часто її ві...

Прийшла осінь

Ка-ар! Доброго дня! Ми з вами так давно не зустрічалися! Ка-ар!Ка-ар! Стільки нового й цікавого я хочу вам розповісти! Ка-ар! У нашому будинку № 38 відбулося стільки важливого, що я просто не можу стриматися. Ка-ар! Почну з початку: дівчинка Надя, яка живе у квартирі № 5, цієї осені пішла до школи. Її мама Валентина купила величезний букет квітів для першої вчительки, а для Наді – багато ...

Порятунок із вогню

Давня ця історія. Відбулася вона на початку століття напередодні Різдва.

Подарунок

Вдова Єлизавета з п'ятирічним сином Сашком і літньою матір'ю жила в старенькому будиночку недалеко від міського ринку. Жили вони бідно. Слабка і болюча, Єлизавета працювала скільки могла, але її заробітку насилу вистачало на найнеобхідніше. Бідність навчила Єлизавету сподіватися на Бога і потребувати Його допомоги. Вона завжди пам'ятала слова, записані в Біблії: "Втішайся Госпо...

Подарунок Ісусу

Майже з самого ранку Тім не відходив від вікна, милуючись сонечком і снігом.

- Мамо, дивися, як багато снігу на вулиці! — потягнув він до вікна, коли вона увійшла до кімнати.

- Завтра Різдво, синку, ото Господь і послав сніжок на радість дітям!

- Розкажи мені ще раз про Ісуса! - попросив Тіма,

Усадивши сина на коліна, мати вже вкотре повідала йому п...