Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Таємниця молитви

Хлопчику було вісім років, коли його залишили жити з морським вовком. Так називали бувалих людей, які рідше ступали на землю, ніж на палубу корабля, моря, що борознить, і океани. Таким і був капітан, який звик командувати безліччю матросів, а на старість залишився наодинці зі своїми хворобами. На службу до нього приставили його хрещеного сина.

Хрещеник виявився жвавим пустуном, невгамовно галасливим. Капітанові ж, який часто читав і роздумував, хотілося спокою і тиші. І хоча домашні справи хлопчик виконував справно, його невгамовна вдача і непосидючість турбували хворого.

На старості років капітан, який багато побачив за своє життя, хотів осягнути таємницю молитви Господньої. Сама молитва невелика:

“Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного”, але плоди її дивовижні. Капітан читав книги святих подвижників, яким було відкрито таємне. В один голос вони стверджували – розумом таємниці молитви не осягнути. Спочатку вона вимовляється вустами, потім розумом, і, нарешті, так проникає в серце людини і сама твориться безперестанку, навіть під час сну. Читав капітан і про дорогоцінний досвід старців, які йшли в пустелі і жили цією молитвою, розмірковував про прочитане... А тут цей хлопчик відволікає. Так тривало довго, і нарешті капітанові набридло. Взяв він різки, посадив хлопчика на лаву і змусив говорити молитву вголос. Та не раз, а багато.

Жвавому хрещеникові це завдання було тягарем, проте й рогів скуштувати не хотілося. Тому він з небажанням шепотів те, що велено. Варто йому замовкнути, як хворий трохи ворушив різками, нагадуючи про можливе покарання за непослух. Цього було достатньо, щоби хлопчик знову починав вимовляти молитву. Капітан прислухався до звучання святих слів, зрідка повторюючи: «Господи, навчи нас молитися».

Через деякий час хлопчик став охочіше виконувати наказ читання молитви. Крім того, капітан зауважив, що хрещеник змінився: став менш крикливим, більш скромним і слухняним. Бачачи, що домашні обов'язки виконуються їм старанно, капітан надав хлопцеві більше свободи і викинув різки, здогадавшись, що вони ведуть до Бога. А одного разу "морський вовк" зробив відкриття: хрещеник сам постійно молився без нагадувань. Недарма кажуть: молитва дається тому, хто молиться. Відповісти, чому він так старається, хлопчик не зміг. Сказав лише, що йому непереборно хочеться завжди творити молитву.

- Що ж ти відчуваєш при цьому?

– Мені буває добре, коли я молюся.

– Як це – добре?

– Не знаю, як і сказати.

- Весело, чи що?

- Так весело.

Хіба не весело бути з Богом? Він і приходить до нас на радість.

25.10.2023

Біблія:

Дихай! Чи не дихай?

Прийшов Сергій до лікаря, а той почав його слухати через трубочку: чи добре дихає, чи не застудився?

Прийшла осінь

Ка-ар! Доброго дня! Ми з вами так давно не зустрічалися! Ка-ар!Ка-ар! Стільки нового й цікавого я хочу вам розповісти! Ка-ар! У нашому будинку № 38 відбулося стільки важливого, що я просто не можу стриматися. Ка-ар! Почну з початку: дівчинка Надя, яка живе у квартирі № 5, цієї осені пішла до школи. Її мама Валентина купила величезний букет квітів для першої вчительки, а для Наді – багато ...

Друг

Сашко прокинувся рано – щось йому не спалося. Та й до того ж він пам’ятав, що сьогодні 11 вересня – день його народження! Батьки Сашка пообіцяли, що на день народження вони подарують йому друга.

Сашко міркував про це, лежачи в ліжку. Хто такий друг? Друг – це той, хто тебе любить і хто завжди буде захищати тебе. Так, про такого друга Сашко давно мріяв.

Ра...

Вмій прощати

Як тільки пролунав дзвінок з уроку, дітлахи висипали надвір. Всім хотілося знати, що там так гуркотіло і скреготіло під час занять. Виявляється, на шкільний двір в'їхали величезні КамАЗи. Вони привезли цеглу, пісок та дошки.

Давно вже було ухвалено рішення добудувати та розширити стару, ще до війни побудовану школу. Ось і починалася вона, така цікава робота – будівництво. Ко...

Сергійкова віра

У будинку № 38 на першому поверсі живе хлопчик Сергійко, який з дитинства інвалід. Він ніколи в житті не вставав на свої ноги й увесь час сидить в інвалідному візочку. Довший час він проводить біля вікна, спостерігаючи, як інші діти весело грають у дворі. Йому дуже часто буває самотньо. Але якось сусідка Оленка подарувала Сергійкові невеликий старенький магнітофон і кілька аудіокасет із христия...

Досвідчений конструктор

Якось Колі пощастило поїхати з батьком за покупками. В універмазі, у відділі іграшок, він зупинився і захоплено прошепотів:

- Тату, подивися, який літак! На вітрині, на самому видному місці, стояв білий лайнер.

- Купи його мені! – попросив Коля. Батько уважно подивився на літак, потім на сина і пообіцяв:

- Добре. Ми купимо його тобі на Різдво. Згоден?

...

Нове серце

Тіма ріс у християнській сім'ї. Він мав двох молодших братів і одну маленьку сестричку. Богобоязлива мати виховувала їх у страху Божому, навчала любити Господа та один одного. Отець Тіми сидів у в'язниці за те, що був пресвітером церкви і навчав людей жити за євангелією.

Тімі виповнилося вже шість років, і він старанно допомагав мамі по дому. Коли ж вона йшла кудись, він нагля...

Всевидець

Ласкавий погляд її блакитних очей був настільки привабливий, що навіть строга вчителька, недільної школи, дивлячись на неї, ніколи не думала, що ця дівчинка може бути неслухняною, грубою чи жорстокою.

У школі Ліза була акуратною та старанною ученицею, готовою відразу ж виконати будь-яке доручення. Вона добре вчилася, її часто ставили за приклад іншим дітям. А вдома...

Вдома ...

Галочка

Галочка з'явилася у родині Іванових несподівано. Її привезла із собою мама.

- Діти, - сказала вона, - ця дівчинка тепер житиме у нас. Її звуть Галочкою.

Хто вона? Звідки? Чому житиме у них? Запитань було багато, але Сашко та Ніна нічого не питали. Вони чекали, коли мама сама їм все розповість. Увечері, коли Галочка заснула, мама сказала:

- Це та дівчинка, про я...

Третя заповідь

– Діти, ви знаєте третю заповідь? - спитав дідусь, погладжуючи бороду і весело поглядаючи на онуків, які готувалися до чергового вечірнього читання.

Влаштувавшись зручніше, діти чекали на щось цікаве. Вони любили слухати дідуся, але поставлене запитання застало їх зненацька.

- Альоша, ти знаєш книги Біблії по порядку? - знову спитав дідусь, подивившись на жвавого семир...