|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Таємниця молитви
Хлопчику було вісім років, коли його залишили жити з морським вовком. Так називали бувалих людей, які рідше ступали на землю, ніж на палубу корабля, моря, що борознить, і океани. Таким і був капітан, який звик командувати безліччю матросів, а на старість залишився наодинці зі своїми хворобами. На службу до нього приставили його хрещеного сина.
Хрещеник виявився жвавим пустуном, невгамовно галасливим. Капітанові ж, який часто читав і роздумував, хотілося спокою і тиші. І хоча домашні справи хлопчик виконував справно, його невгамовна вдача і непосидючість турбували хворого.
На старості років капітан, який багато побачив за своє життя, хотів осягнути таємницю молитви Господньої. Сама молитва невелика:
“Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного”, але плоди її дивовижні. Капітан читав книги святих подвижників, яким було відкрито таємне. В один голос вони стверджували – розумом таємниці молитви не осягнути. Спочатку вона вимовляється вустами, потім розумом, і, нарешті, так проникає в серце людини і сама твориться безперестанку, навіть під час сну. Читав капітан і про дорогоцінний досвід старців, які йшли в пустелі і жили цією молитвою, розмірковував про прочитане... А тут цей хлопчик відволікає. Так тривало довго, і нарешті капітанові набридло. Взяв він різки, посадив хлопчика на лаву і змусив говорити молитву вголос. Та не раз, а багато.
Жвавому хрещеникові це завдання було тягарем, проте й рогів скуштувати не хотілося. Тому він з небажанням шепотів те, що велено. Варто йому замовкнути, як хворий трохи ворушив різками, нагадуючи про можливе покарання за непослух. Цього було достатньо, щоби хлопчик знову починав вимовляти молитву. Капітан прислухався до звучання святих слів, зрідка повторюючи: «Господи, навчи нас молитися».
Через деякий час хлопчик став охочіше виконувати наказ читання молитви. Крім того, капітан зауважив, що хрещеник змінився: став менш крикливим, більш скромним і слухняним. Бачачи, що домашні обов'язки виконуються їм старанно, капітан надав хлопцеві більше свободи і викинув різки, здогадавшись, що вони ведуть до Бога. А одного разу "морський вовк" зробив відкриття: хрещеник сам постійно молився без нагадувань. Недарма кажуть: молитва дається тому, хто молиться. Відповісти, чому він так старається, хлопчик не зміг. Сказав лише, що йому непереборно хочеться завжди творити молитву.
- Що ж ти відчуваєш при цьому?
– Мені буває добре, коли я молюся.
– Як це – добре?
– Не знаю, як і сказати.
- Весело, чи що?
- Так весело.
Хіба не весело бути з Богом? Він і приходить до нас на радість.
25.10.2023
|
|
|
|
|
Найдорожче
Якби тебе запитав Сам Господь: Що ти хочеш? Говори, Я виконаю будь-яке твоє бажання”, щоб ти попросив? Що для тебе най-най?
Давня ця історія. Відбулася вона на початку століття напередодні Різдва. Весело перестрибуючи через калюжі, Вася поспішав додому. Сьогодні він, як завжди, піде на пошту, де працює його тато. Там Васі завжди було цікаво. В одному з кабінетів монотонно стукав телеграфний апарат. То тут, то там дзвонило безліч телефонів, приходили і йшли люди, отримуючи та надсилаючи переклади, посилки, телеграми. А ще щодня великою машиною привозили багато листів, газет і журналів.Порятунок із вогню
Злодюжка
Сергійкова віра
У будинку № 38 на першому поверсі живе хлопчик Сергійко, який з дитинства інвалід. Він ніколи в житті не вставав на свої ноги й увесь час сидить в інвалідному візочку. Довший час він проводить біля вікна, спостерігаючи, як інші діти весело грають у дворі. Йому дуже часто буває самотньо. Але якось сусідка Оленка подарувала Сергійкові невеликий старенький магнітофон і кілька аудіокасет із христия...
Ранкова молитва
Цей ранок був особливо теплим. Пташки весело цвірінькали на деревах. У них були важливі справи. Вже настала осінь, і всі перелітні птахи готувалися відлітати на зимівлю в теплі країни. За літо вони встигли виростити своє потомство. Пташенята так підросли, що їх стало важко відрізняти від дорослих птахів. За літо вони зміцніли, набули навичок, які допоможуть їм прогодуватися. Час перельоту &ndas...
Перемога Віктора
Як тільки пролунав дзвінок, школа ожила. Вона наповнилася гомоном дитячих голосів, дзвінким сміхом та шумом. Дітлахи снували коридором, класами, шкільним двором. Наставали літні канікули, і дітям не терпілося поділитися своїми бажаннями, планами. Хлопчики, мов горобці, збираючись купками, жваво обговорювали свої проблеми. Третьокласники стовпилися довкола Сергія, старости класу.
- Хло...
Кімната для Господа
Субота. Дімі дуже подобався цей день, бо у тата – вихідний. А з татом завжди цікаво!
- Тату, що ми сьогодні робитимемо? - Запитав Діма, як тільки підвівся з ліжка.
– Спочатку читати Біблію та молитися.
– А потім машину ремонтувати? - Згадав Діма про улюблене заняття.
– Ні.
Діма хотів ще щось запитати, але в кімнату увійшл...
Вогник віри
Бабуся вчила Оленку молитися, ще коли онука була зовсім маленька. Показувала на свічку, що горіла, і говорила:
Фаланги
Високо в горах Тянь-Шаню, на величезній галявині, розташувалося наметове містечко дитячого християнського табору. Тут уже два тижні мешкали діти віруючих батьків. За цей час вони впізнали багато цікавого, зазнали багато радісного.
Щодня діти разом читали Євангеліє, молилися, навчали вірші, грали, співали. Вони не раз відзначали, як дивно Бог відповідав на їхні молитви, зберігав, коли ...