Прозріння
В одній країні вчені створили робота, який здатний навчатися. Назвали його Сайком. Сайк може будь-яку інформацію запам'ятати та на будь-яке запитання відповісти. Ну прямо відмінник, тільки з металу та пластику.
Він і слухняніший за тебе. Ти чим дорослішим стаєш, тим свавільнішим і впертим. А Сайк лише за закладеними у нього програмами діє. Навіть добра справа не зробить, якщо не накажуть.
Стоїть сліпий на перехресті і не може перейти вулицю — світлофора не бачить. Ти швидко зрозумієш, що треба робити, правда? А у Сайка не так. Якщо це програмою не передбачено, буде сам, як світлофор, стояти та вогниками помаргувати.
Запитали Сайка:
- Хто твої батьки? Він відповів:
- В мене немає батьків. Я комп'ютерна програма, а не жива істота.
- А що ти можеш?
— Я пам'ятаю те, чого мене навчили. Можу сприймати різну інформацію та обробляти її.
Запитали комп'ютерного хлопчика:
- Сайку, які у тебе завдання?
— Постійно накопичувати знання та ділитися ними з людьми.
Знання — це, звичайно, добре… Та хіба тільки в них річ? Що вони без сердечності та доброти?
Нині Сайка вже багато чого навчили. Він і читати, і в шахи грати, і телефоном розмовляти вміє. Навіть часом здається, що це людина. Але...
Чи хотів би ти такого друга? Навряд чи. Душі у ньому немає. Кохати не може. А без кохання – хіба це друг?!
Та й взагалі, якщо не кохати, навіщо тоді жити?
25.10.2023
|
|
|
|
|
Друг
Сашко прокинувся рано – щось йому не спалося. Та й до того ж він пам’ятав, що сьогодні 11 вересня – день його народження! Батьки Сашка пообіцяли, що на день народження вони подарують йому друга.
Сашко міркував про це, лежачи в ліжку. Хто такий друг? Друг – це той, хто тебе любить і хто завжди буде захищати тебе. Так, про такого друга Сашко давно мріяв.
Ра...
Третя заповідь
– Діти, ви знаєте третю заповідь? - спитав дідусь, погладжуючи бороду і весело поглядаючи на онуків, які готувалися до чергового вечірнього читання.
Влаштувавшись зручніше, діти чекали на щось цікаве. Вони любили слухати дідуся, але поставлене запитання застало їх зненацька.
- Альоша, ти знаєш книги Біблії по порядку? - знову спитав дідусь, подивившись на жвавого семир...
Як Бог дасть
Хлопчик Вася був із селянського роду. А за старих часів усі селяни християнами були, тобто в Господа нашого Ісуса Христа вірували і заповідями Його жити намагалися. От і Вася захотів все своє життя Богові при...
Сила молитви
Боря вже вільно читав та писав. Особливу радість приносило йому читання християнських книг. Він щодня читав Євангеліє і знав багато біблійних історій. Мріяв Боря поїхати в далекі країни, полазити високими горами, пополювати на тигра чи ведмедя.
Якось до них у гості приїхав татовий друг – місіонер. Він багато років жив у Гренландії серед ескімосів. Разом з ними йому доводилося ту...
Небезпечний сон
Вечоріло. Величезне, немов палаюче вогнем, сонце повільно зникало за обрієм. Його останні промені м'яко ковзали по гілках дерев, по траві і ніби прощалися з усіма, щоб уранці знову зустрітися. На галявині, оточеній високими соснами, що стояли впереміж із кучерявими, стрункими берізками та пухнастими ялинами, розкинувся дитячий християнський табір.
Останній вечір у лісовому таборі ...
Вогник віри
Бабуся вчила Оленку молитися, ще коли онука була зовсім маленька. Показувала на свічку, що горіла, і говорила:
Бог любить мене!
Обганяючи один одного, хлопці поспішали додому після дитячих зборів. Міцний сибірський мороз не просто щипав ніс і щоки, а пробирав до кісток, тож затримуватись на вулиці нікому не хотілося.
Мишко йшов додому з відповідальним дорученням: господиня будинку, де проходили дитячі збори, попросила його передати мамі гроші. Мишко міцно затиснув у кулаку кілька п'ятирублівок і з важливим...
Перемога Віктора
Як тільки пролунав дзвінок, школа ожила. Вона наповнилася гомоном дитячих голосів, дзвінким сміхом та шумом. Дітлахи снували коридором, класами, шкільним двором. Наставали літні канікули, і дітям не терпілося поділитися своїми бажаннями, планами. Хлопчики, мов горобці, збираючись купками, жваво обговорювали свої проблеми. Третьокласники стовпилися довкола Сергія, старости класу.
- Хло...
Сліпий хлопчик
Хлопчик-хлопчик... Бідолашний хлопчик... За чиїсь гріхи народився сліпим.
На лавці в парку сидів самотній дідок. Поруч сіли відпочити мама з маленькою донькою. Дідок пригостив дівчинку цукеркою. Та, розумниця, одразу сказала йому:
На лавці









