|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Диво
Настала пізня осінь. Подекуди листочки затрималися на гілках, і вітер їх по-особливому крутив, щоб укласти на зиму під деревами. Від цього шуму ворона Клара ніяк не могла заснути.
Вона щось каркала потихеньку:
– Ка-ар! Ка-ар! Із приходом зими все змінюється: і люди, і птахи, і дерева, і, звичайно, погода. Настрій теж дуже часто залежить від погоди.
Ох, як швидко змінюється настрій! Ка-ар! Я думаю, що він залежить не лише від погоди. Ка-ар! Настрій – це така тонка штука… Ох! Я хочу вас запитати: чи знаєте ви білку Катю? Вона живе там, у дуплі. Дивіться трохи ліворуч. Так-так, ліворуч від Кешкиного будиночка. Отож! Білка Катя живе тут недавно. Мені здається, Ка-ар, що в неї завжди гарний настрій. Вона завжди весело стрибає з гілки на гілку, збирає увесь час то ягоди, то гриби, і розвішує їх на вітті. Ка-ар! Дивіться, отут висить гриб-рижик, а он там гілочка з ягідками горобини. Катя всю осінь щось збирала й закопувала й тепер, я думаю, вона не боїться ніякої негоди. Не думаю, що їй можна зіпсувати настрій.
Ще я помітила, що вона стала особливо веселою, коли подружилася з Андрійком із квартири № 9. Андрійко з батьками поселився в нас у будинку не дуже давно. Він дуже гарний і добрий хлопчик. Ка-ар! Одного разу я почула розмову Андрійка з його бабусею Олею. Бабуся Оля гуляла з онуком по парку й розповідала йому про Ісуса. Вона про Нього знала з Біблії, яку постійно читала, із самого дитинства. Бабуся розповіла онукові, що Ісус сказав: «Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм!» Ісус прагне, щоб діти завжди зверталися до Нього – і Він відповість на їхні молитви. Бабуся вчила хлопчика за все дякувати Господеві й завжди перед їжею молитися.
…Ка-ар! Ка-ар! А одного разу відбулося таке диво! Батькам Андрійка добрі люди подарували рибу. Вона була зовсім невелика. Віра, мама хлопчика, вирішила з неї зробити рибні котлети. Андрійко дуже любив рибні котлети! Ка-ар! Ка-ар! А ви їли рибні котлети? Ох, як же це смачно! Просто лапки оближеш! Отож, із цієї рибки вийшло всього 8 невеликих котлет. Мама Віра накрила на стіл і запросила родину вечеряти. Коли всі сіли за стіл, Андрійко сказав: «Я хочу помолитися над їжею! Мене бабуся навчила!» І він швидко проговорив: «Господи, благослови ці котлети й допоможи, щоб усі були ситі!» Родина приступила до вечері, і кожен про себе міркував про молитву Андрійка. Коли закінчили їсти, усі були ситі й задоволені. Дуже смачно було! Ка-ар! А коли мама прибирала зі столу після вечері, то, несучи тарілку, де лежали котлети, помітила, що на ній залишилося 5 котлет! Усіх це дуже здивувало! Ка-ар! Ка-ар! Ось це диво! Усі ситі – і тарілка не спорожніла! З того часу Андрійко завжди молиться над їжею й за все дякує Господу Ісусу Христу!
…Ох! Я ще забула вам розповісти про дружбу Андрійка й білки Каті. Ка-ар! Андрійко збирає в парку горішки й щоранку кладе їх на підвіконня свого вікна – для Каті. Вона знає, що друг ніколи не залишить її без їжі. Напевно, тому Катя завжди така радісна й у гарному настрої!
…Ка-ар! Ка-ар! Я думаю, що й нам ніколи не варто сумувати. Адже Ісус завжди опікується нами і не залишить у лиху годину. Тому нам потрібно завжди радіти, навіть якщо за вікном негода!
13.05.2023
|
|
|
|
|
Бог любить мене!
Обганяючи один одного, хлопці поспішали додому після дитячих зборів. Міцний сибірський мороз не просто щипав ніс і щоки, а пробирав до кісток, тож затримуватись на вулиці нікому не хотілося.
Мишко йшов додому з відповідальним дорученням: господиня будинку, де проходили дитячі збори, попросила його передати мамі гроші. Мишко міцно затиснув у кулаку кілька п'ятирублівок і з важливим...
Ранкова молитва
Цей ранок був особливо теплим. Пташки весело цвірінькали на деревах. У них були важливі справи. Вже настала осінь, і всі перелітні птахи готувалися відлітати на зимівлю в теплі країни. За літо вони встигли виростити своє потомство. Пташенята так підросли, що їх стало важко відрізняти від дорослих птахів. За літо вони зміцніли, набули навичок, які допоможуть їм прогодуватися. Час перельоту &ndas...
Злодюжка
Весело перестрибуючи через калюжі, Вася поспішав додому. Сьогодні він, як завжди, піде на пошту, де працює його тато. Там Васі завжди було цікаво. В одному з кабінетів монотонно стукав телеграфний апарат. То тут, то там дзвонило безліч телефонів, приходили і йшли люди, отримуючи та надсилаючи переклади, посилки, телеграми. А ще щодня великою машиною привозили багато листів, газет і журналів.
Великдень без тата
Наближався Великдень. У християнських сім'ях це свято відзначається особливо урочисто. У будинку та на вулиці зазвичай наводять порядок, мами та бабусі печуть пиріжки, а дітлахи, як завжди, всім допомагає.
Передсвяткова метушня панувала і в сім'ї Кузнєцових. Хлопчики прибиралися у дворі та у сараї, а дівчатка – у хаті. Робота у них сперечалася, бо всі бралися за неї охоч...
Наслідки брехні
На землю тихо спускалися сутінки. У повітрі плавно кружляли сніжинки. Рідкісні перехожі поспішали додому. Надворі різко похолодало, але в будинку було тепло і затишно. У грубці весело потріскували дрова, наповнюючи кімнату приємним теплом. Жінка похилого віку, сидячи в старовинному кріслі, про щось глибоко задумалася. Ось уже кілька днів у неї гостює онука. Бабуся зауважила, що Оля часто говори...
Нова
Вихователька дитячого садка Софія Олександрівна ввела до ігрової кімнати молоду жінку з дівчинкою. Дівчинка була славна, з рудим волоссям і якимось надзвичайно добрими очима та привітною усмішкою.
Капризка
Літає над містом Капризка і на всі боки поглядає – до кого б їй забратися. А в одній квартирі маленька Оленка з боку на бік повертається, ось-ось прокинеться. Примха добре знає цю дівчинку і часто її ві...
Розбита ваза
У суботу після обіду подружжя Маркова зібралося в гості. Дітей вони залишали вдома одних, тому мама, швидко помивши посуд, сказала:
- Будьте розумниками, хлопці, не балуйтесь! - Показуючи на тендітну вазу, вона додала: - Дивіться, вазу не розбийте! Мишко, постав її краще на шафу, а то ненароком штовхнете стіл, і вона впаде.
- Мамо, хай вона постоїть тут! – попросив Вов...
Вмій прощати
Як тільки пролунав дзвінок з уроку, дітлахи висипали надвір. Всім хотілося знати, що там так гуркотіло і скреготіло під час занять. Виявляється, на шкільний двір в'їхали величезні КамАЗи. Вони привезли цеглу, пісок та дошки.
Давно вже було ухвалено рішення добудувати та розширити стару, ще до війни побудовану школу. Ось і починалася вона, така цікава робота – будівництво. Ко...
Сходи на небо
Народ стояв живою стіною, а Закхей був маленький на зріст. Як він не підстрибував, йому не вдавалося побачити Бога, що проходить поруч. Тоді Закхей почав шукати якусь сходинку чи драбинку, бажаючи трохи підня...