|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Сонячні яблука
Та бабуся стояла в другому ряду скраю. Така маленька сухенька зі сльозливими очима. Сіра однотонна сукня, такі ж туфлі й лише хустина горіла на весь ринок червоними маками. Бабусю можна було впізнати лише за цими маками, бо інакше вона б просто розчинилася в натовпі.
Ті маки й привели Мар’яну аж на край того ряду. Узагалі їй не потрібні були ні яблука, ні груші, ні домашні молочні продукти. Вона просто навмання блукала ринком, морально готуючись до робочого дня. Він уже почався, але Мар’яна відпросилась на годину в колег. Тепер блукала ринком, милуючись різнобарвними локаціями й вслухаючись у ранковий гамір. Продавці гукали, пропонуючи товар, але вона вдавала, що не чує.
Так забрела аж у продуктові ряди.
Село жило за принципом «це можна продати», тому люди несли на ринок найпрекрасніші екземпляри яблук, груш, слив, винограду та інших щедрих плодів осені. Фрукти гріли пишні боки на сонці, а бабусі поки переговорювали новини з двох кінців району. Мар’яна поволі йшла рядом до кінця, раз у раз заперечливо похитуючи головою на пропозиції продавців.
Мар’яна зупинилася біля бабусі в хустині з маками. Старенька розклала жовтобокі яблука у своїй старій потертій сумці. Невеликі жовті фрукти не мали привабливого товарного вигляду, але нагадували маленькі сонечка. Мар’яна аж задивилась на ці яблука. Бабуся щось тихо запитала її, але дівчина не розчула.
— Пані, може візьмете кілограмчик?
— Візьму-візьму, — раптом заметушилася Мар’яна, витягаючи з шопера гаманець.
Маки нахилились низько до землі — старенька важила на ручній вазі яблука. Руки тремтіли, тому стрілка циферблата ніяк не могла стати на місце. Мар’яна дивилася на ті руки, на яблука, на вбогу сумку й думала про те, що в неї ніколи не було бабусі. Ні з яблуками, ні без. Просто не було і все. Цікаво, чи має ця жінка внуків? А дітей?
— Ось, пані, — перебила її думки старенька, простягаючи пакет. А потім якось дуже винувато й притишено, поспішаючи й збиваючись, попросила:
— Пані, а візьміть решта ще й… Не треба грошей… Мені вже на автобус треба йти, а як я це понесу… Не можу… Візьміть, пані…
Її маленькі вицвілі очі благально дивились на Мар’яну. Та мовчки кивнула. Старенька аж заясніла вся, заусміхалась, заговорила швидко й вдячно. Жовтобокі яблука перекочували в шопер і тепер лежали там, ніби маленькі копії осіннього сонечка. Мар’яна подякувала й простягнула сто гривень.
— Ой, дитинко, я не знаю, чи маю здачу, — бабуся заметушилась, вивертаючи кишені.
Грошей дійсно не було. Лише на автобус. Бабуся знала це, тому її маки ніби аж поблідли від переживання й розпачу. Мар’яні раптом теж чомусь захотілось плакати.
— Не треба здачі, візьміть собі, я маю. Дякую вам, — сказала твердо, повернулась і швидко пішла.
Старенька провела дівчину поглядом. «Напевно віруюча якась… Яка добра. Боже, добре що гроші є…» — подумалось їй. «Хай тебе Бог благословить, дитинко», — бабуся склала руки в молитовному жесті.
Мар’яна поспішала на роботу, хоч плече аж затерпло від ваги покупки. Яблука були на диво важкими, або це вона не звикла до такого тягару. Як прийде, то поділиться зі співробітницями. Нехай і вони покуштують сонця. Перед дверима офісу зупинилася, щоб ще раз поглянути на фрукти. Сонячні яблука притулилися одне до одного й пахли настояним ароматом осені.
Мар’яна усміхнулась якійсь своїй думці й поглянула вгору. Там усіма відтінками чистоти й краси їй усміхалось небо...
26.08.2023
|
|
|
|
|
Істинна мудрість
«Початок мудрості – страх Господній, і пізнання Святого
– розум» (Прип. 9:10).
Що таке мудрість? Що означає бути розумним?
Іноді я думаю, що ми, християни, трохи плутаємось у достатку інформації щодо розумових здібностей. За Біблією мудрість — це не інтелектуальний рівень, її не виміряти отриманими дипломами, так само як розум — це ще...
ПРИВЕДІТЬ СВОЮ ДУШУ У ПОРЯДОК
Ви не знайдете навколо себе нічого того, чого немає у вашій душі. Не буває людей, у яких немає нічого хорошого, як і не буває абсолютно поганих людей. У кожній душі є і добре, і погане. Чим більше любові, мудрості, краси, доброти ви відкриєте в самому собі, тим більше ви помітите їх у навколишньому світі. Вам здається, якщо ви чогось не бачите, цього не існує. Ні, прост...
Притча про головну зброю диявола
Багато років тому диявол вирішив продати усі інструменти свого ремесла. Він акуратно виставив їх у скляній вітрині на загальний огляд. Що то була за колекція! Тут був блискучий кинджал Заздрості, а поряд із ним красувався молот Гніву. На другій полиці лежала цибуля Пристрасті, а поряд з нею мальовничо розмістилися отруєні стріли Черевоугоддя, Бажання та Ревнощі. На окре...
Повчальна розповідь про одного християнина
Є повчальна розповідь про одного християнина, який серед інших людей відзначався побожністю: дотримувався постів, молитв, не жалів себе до праці, допомагав іншим. На перший погляд здається праведною людиною. Але що з того? Все те, що він робив, не мало ніякої вартості перед Богом, бо у своєму серці мав ненависть на свого сусіда і ніяк не бажав з ним примиритись.
Він сам себе заспокоюв...
Валька
Так її всі звали. Чомусь не Валентина, ні Валя, ні більш ласкаво. А так, по-дворовому, як у дитинстві один з одним спілкувалися, так і залишилося за нею. Валька.
Якою вона була в дитинстві, юності та й у ранньому зрілому віці, я не знаю. Не знайома з нею була.
Сім'ї своєї не створила. Жила далеко на Уралі, а на пенсії перебралася до сестри. Уд...
Все можливо віруючому
Одного разу один чоловік, проходячи повз слонів у зоопарку, раптом зупинився, здивований тим, що такі величезні створіння, як слони, були прив'язані тонкою мотузкою за передню ногу. Ні ланцюгів, ні клітки. Було очевидно, що слони можуть легко звільнитися від мотузки, якою вони прив'язані, але з якоїсь причини вони цього не роблять.
Він підійшов до дресирувальника і запитав,...
Подорож батька з сином
Якось батько зі своїм сином і осликом у полуденну спеку подорожував по курних вулицях міста. Батько сидів верхи на ослі, а син вів його за вуздечку.
- Бідолашний хлопчик, - сказав перехожий, - його маленькі ніжки ледве встигають за ослом. Як ти можеш ліниво сидіти на віслюку, коли бачиш, що хлопчик зовсім вибився з сили?
Батько прийняв його слова близько до серця. Коли ...
НЕВЕРІЙНИЙ ПРОЦЕС ТВОРЕННЯ
«Не були приховані від Тебе мої кістки, коли я творив був у таємниці, утворювався був у глибині утроби. Зародок мій бачили очі Твої» (Пс. 138:15, 16).
Процес, розроблений Богом, в результаті якого на світ з'являється нова людина, — це, можливо, найдивовижніше диво на планеті. Все починається з руху кількох мільйонів сперматозоїдів фаллопієвими трубами у напрямку...
Две дороги
Зустрічалися на роздоріжжі дві дороги. Вузька та широка.
— Зовсім ти себе запустила: вся в гострому камені, колдобинах, колючим тернням заросла! - Почала дорікати широка вузьку. — Твої мандрівники того й дивись помруть від втоми чи голоду! Чи то річ я: гарна, гладка! Уздовж мене кафе, ресторани, будинки з усіма зручностями. Живи — веселись!
Жива любов
Усім нам знайомий термін "любов", і ми часто вважаємо, що ми знаємо і розуміємо, як проявляється це почуття. Проте, чи можливо, що наша ідея про любов є не повністю живою?
Жива любов, це справжня і вічна божественна любов, яка походить від Бога і охоплює всю створену ним реальність. Апостол Павло залишив нам відомий гімн любові, який допомагає зрозуміти, яким чином жива любо...