Милість
Не утримуй, Господи, щедрот Твоїх від мене; милість Твоя та правда Твоя нехай безперестанку охороняють мене,Псалтирь 39:12
Як добре! Відпустка! Від нашого нудного дощу, що мрячить, і вічно похмурого неба
виїхати і опинитися під іншим небом. сонячним, справжнім блакитним,
наповненим теплом та світлом.
Рідні місця. А сестра незадоволена. спека коштує вже місяць, на городі
нічого не росте. суш сильна.
- Ну, чого, гості дорогі, приїхали, відпочили? Тоді вперед. воду з
колодязя тягати і поливати грядки.
Діти зажурилися. Для них, міських, це важкувато. Хотілося б на річку
скупатися збігати.
- Годі тобі. Адже важко з колодязя воду тягати, та вона миттєво
і випаровується. Бог надвечір дасть дощу.
- Чого це ти взяв? . щурячись, глянула на безхмарне небо.
А я й не знаю. чого це я взяв. Просто знав.
За три години розродилася така гроза! Рясно полила все довкола.
Квіти наповнилися живлющою вологою, на очах просто світ довкола
перетворився, сильно пахло озоном, свіжістю.
- Слава Богу! . стрибали з радості мої дітки. Він дав нам дощ.
- Та гаразд! Випадковість. Просто нажарювало – вісь гроза, – сварливо
пробубнив зять, курячи на веранді.
Раптом блискавка вдарила в стовп біля криниці. Та так ударила, що зять
сів з переляку.
«Від Мене це було!» - подумав я і посміхнувся.
- Треба ж, як сильно! Ніколи так не била блискавка, — злякано позадкував
зять. Ось справа випадку.
- Не випадково. Це справа Божа. усміхнувся я йому у відповідь.
І тут знову. того ж стовпа вдарила блискавка.
– Що це? Щоб я, значить, не сумнівався в цьому, чи що?
- Ну так. Ек, який ти догадливий! . я вже просто сміявся з радості,
що такий чудовий у нас Господь.
Дощ лив три дні. Добре наситив землю.
- Треба сіно ворушити йти. І так не великий травостій був, а тепер ще й
згниє весь. А тут три корови, їх годувати взимку треба, - знову заголосила
сестра. Завтра підемо з ранку ворушити. Хоч під дощем, хоч без нього.
– Завтра? Ні. Завтра неділя. До церкви підемо.
– Куди? П'ять верст туди, стільки ж назад. весь день витратите. Звичайно,
тобі справи немає, а я мати доглядаю. їй молоко потрібне. Господарство велике
на моїх руках. Від чоловіка толку немає. Брат приїжджає щороку зі своєю юрбою.
Геть рук скільки . і не допитаєшся, щоб допомогли, - слізно заголосила вона.
Діти зніяковіло мовчали. Мама, похнюпившись, сиділа на ліжку.
- Я сказав до церкви. значить до церкви. Завтра все одно буде дощ.
А потім із понеділка ворушити підемо сіно. Дощу вже не буде. Бог дасть
гарну погоду.
Сестра тільки пирхнула.
Ми сім'єю до церкви пішли. Потім провідати до сусіднього села недужу сестру
пішли, потім ще в гості заглянули.
Увесь день лив дощ.
У материнському будинку сиділа похмура, втомлена сестра і незадоволений зять. Вони
таки пішли ворушити сіно, та тільки забруднились, намокли, сварилися, а
справу так і не зробили.
Не розмовляючи, лягли спати.
А на ранок. Божа милість!
Сонячно, вітряно. І вітер який! Сильний, сухий. Саме те, що нам
потрібно. За два дні перевернули, висушили сіно. Заскирдували, а на третій
день перевезли на обійстя.
Зять задоволений ходив. Пішов просити трактор із причепом.
- Завжди важко випросити. а тут, каже, стоїть. бери не хочу. Нікому не
треба. Як мене чекає.
Я посміхаюся: “Дякую, Господи, за Твій пристрій”.
Сестра тільки з усмішкою спитала:
- Молився?
Чудово відпочили, добре попрацювали.
Зять, підібравши після випитого, хитро посміхнувся:
- Ну, у вас не Бог прямий, а "палочка-виручалочка".
Десь далеко забурчав грім.
- Прости, Господи, - крестясь на образа, быстро проговорил зять. Це я так,
до слова припало.
|
|
|
|
|
Ви не випадкова людина – вас обрав Бог!
Часто можна почути фразу: «Я був небажаною дитиною. Батьки мене не хотіли. Я виник випадково». Дехто виправдовує цим свій безвідповідальний підхід до життя, говорячи, що вони на землі випадкові люди, вони — помилка батьків. Може хтось із нас і став несподіванкою для своїх батьків, але для Бога ми не були сюрпризом. Задовго до нашої появи на світ Бог уж...
Подорож батька з сином
Якось батько зі своїм сином і осликом у полуденну спеку подорожував по курних вулицях міста. Батько сидів верхи на ослі, а син вів його за вуздечку.
- Бідолашний хлопчик, - сказав перехожий, - його маленькі ніжки ледве встигають за ослом. Як ти можеш ліниво сидіти на віслюку, коли бачиш, що хлопчик зовсім вибився з сили?
Батько прийняв його слова близько до серця. Коли ...
НЕ ОБМАНУЙСЯ
«Не дивися на його вигляд і на висоту зросту його; Я відкинув
його; Я дивлюся не так, як дивиться людина; бо людина
дивиться на обличчя, а Господь дивиться на серце”
(1 Сам. 16:7).
Я вивчав філософію у престижному університеті Чилі. Першого ж дня я був надзвичайно здивований, побачивши в бібліотеці чоловіка, який, незважаючи на холодну погоду,...
Чи розумієш робити добро?
Недільні збори в домі Молитви закінчилися, але Діма не поспішав іти. З приміщення, де проводились заняття з дітьми, лунали дзвінкі дитячі голоси. Ну і весело сьогодні там у них. подумав він. Дитяче служіння сьогодні було незвичним. Кімнату прикрасили осіннім листям: червоним, жовтим, помаранчевим, різнокольорові надуті кулі додавали відчуття свята. Прощання восени....
Секрет щастя
Ви колись задумувались над тим, як часто ми дякуємо ближнім, Богові? Наскільки, висловлюючись біблійною мовою, у нас вдячне серце?
Ми зазвичай обурюємося, коли ближні не віддячують нам, чи віддячують, але, як на нашу думку, неналежним чином. Проте як часто ми самі помічаємо допомогу та підтримку ближніх, особливо в тому випадку, коли за це від нас вони нічого не вимагають?
Н...
Притча Вітер і квітка
Вітер зустрів чудову Квітку і він дуже сподобався йому. . Поки він ніжно пестив Квітка, той відповідав йому ще більшим коханням, вираженим у кольорі та ароматі.
Але Вітру здалося мало цього, і він вирішив: "Якщо я дам Квітці всю свою міць і силу, то той обдарує мене чимось більшим". І він дихнув на Квітку потужним диханням. Але Квітка не винесла бурхливого вітру і...
Хто по-справжньому багатий
У старця запитали одну людину, чи багатий він.
- Не знаю, - відповів той. — Мені лише відомо, що має багато грошей.
— Виходить, він багатий?
— Бути багатим і мати багато грошей — не те саме, — сказав старець. — По-справжньому багатий лише той, хто цілком задоволений тим, що має. Той же, хто намагається мати більше того, що має, б...
Переведи мене через Йордан
- Розумієш, у житті багато бруду і часто ми самі потрапляємо у погані ситуації чи нас навмисно в них штовхають. Все буває. Буває багато сумного в житті, особливо в молодості, чи не так?
Вона зітхнула з схлипом і похмуро кивнула головою.
- І все б так плачевно й було, якби не знали виходу. Якось потрапивши в яму з брудом можна там і залишитися, а можна видертися і від бр...
Оптимістичні думки
Все, що відбувається в нашому житті, на краще. Іноді здається — глухий кут, не вийшло, не трапилося, не збулося. Виявляється — не глухий кут, а крутий поворот, не кінець життя, а початок нового. І найтяжчі розчарування перетворюються на нові щасливі зустрічі.
Довіряй книгам, вони найближчі, вони мовчать, коли треба, і кажуть, відкриваючи перед тобою світ, з...
Сумнів це стріла цибульної
Він може проникати, через
думки, обставини, слова інших людей. Йому схильні
всі люди, незалежно від статі і віку. Але особливо до нього чутлива
жіноча стать.
правоті слів
Божих, а потім впала в непослух. Порушення заповіді Господньої
призвело до плачевних наслідків як для
перших людей, так і для їх нащадків . цінності перед Богом, прагнуть&...









